Населені пункти.

Населені пункти є основними показниками обжитості та освоєння району місцевості, характеризують його економічне та воєнне значення. Зображують їх, а також промислові та сільськогосподарські підприємства, на великомасштабних картах з дотриманням зовнішньої межі і характеру планування, з показом вулиць, перехресть, площ, парків, садів тощо.

Населені пункти при зображенні на картах поділяють за:

· типом поселення (міста, смт, селища сільського типу);

· чисельністю мешканців;

· політико-адміністративним значенням.

Типи (категорії) населених пунктів і чисельність мешканців у них позначають на картах накресленням шрифтів офіційних назв цих пунктів. Вони підписуються:

· МІСТА - прямим шрифтом великими літерами;

· СЕЛИЩА МІСЬКОГО ТИПУ- нахиленим (праворуч) шрифтом великими

літерами;

· Селища сільського типу - прямим шрифтом малими літерами;

· Селища дачного типу - нахиленим (праворуч) шрифтом малими

літерами.

Під назвою населеного пункту сільського типу вказується кількість мешканців у тисячах (кількість дворів). Чим більшими літерами написана назва населеного пункту, тим і більший він за своїм адміністративним значенням або за кількістю мешканців.

Неофіційні назви населених пунктів, прийняті серед місцевих мешканців указуються у дужках під офіційною назвою. Якщо назву населеного пункту підкреслено тонкою лінією, це означає, що поблизу є залізнична станція або пристань з такою ж назвою.

Магістральні й головні проїзди через населені пункти виділяються більш широким умовним знаком. Як правило, таким умовним знаком позначають ті вулиці, які з'єднують за найкоротшою відстанню дороги вищих класів, що підходять до населеного пункту.

Залежно від розмірів зайнятої площі промислові, сільськогосподарські та соціально-культурні об'єкти на території населених пунктів позначаються масштабними або поза масштабними умовними знаками з відповідними скороченими пояснювальними підписами.

Окремі місцеві предмети, що мають значення орієнтирів, наносяться на карті найбільш точно. До їх числа належать: видатні пам'ятники й монументи, вежі радіощогли, шахти й штольні церкви, кургани тощо.

На картах М 1: 25 000 та 1: 50 000 щільно забудовані квартали де більше 50% переважають вогнестійкі будівлі (камяні, цегляні, бетонні) показують оранжевим кольором, а де переважають не вогнестійкі будівлі (деревяні, глинобитні, саманні) – жовтим.

На картах М 1: 100 000 та 1: 200 000 вогнестійкість не показують. На цих картах оранжевим кольором зафарбовані всі квартали міст з населенням 50 000 мешканців і більше, в інших населених пунктах квартали зафарбовані чорним кольором.

При вивченні населеного пункту уяснюють:

· політичне, адміністративне та економічне значення;

· місцеположення населеного пункту та підступи до нього;

· планування (площа і конфігурація міської території,) та головні магістралі;

· характер і щільність забудови, матеріал;

· наявність підземних споруд (метро, каналізаційні та водогінні трубопроводи, тунелі тощо).