Підприємницький дохід та економічний прибуток

Підприємницький дохід, або прибуток,− це дохід, який прино­сить реалізація підприємницьких здібностей. Він складається з нор­мального та економічного прибутку. Нормальний прибуток− це мінімальний дохід, або плата, необхідний для утримання підприємця у певній галузі виробництва. Як уже зазначалося, за своєю суттю нормальний прибуток належить до внутрішніх (прихованих) витрат. Економічний прибуток– це залишок загального доходу після ви­рахування всіх витрат. В умовах конкурентної моделі ринку при статичній економіці економічний прибуток завжди дорівнює нулю.

Статична економіка− це така економічна система, яка не піддається змінам, де всі показники витрат та дані про пропозицію ресурсів, з одного боку, і дані про попит та дохід, з іншого, є постій­ними. За цих умов майбутнє можна досить чітко прогнозувати. Якщо на якомусь етапі виникає економічний прибуток, то через відомий механізм перетікання капіталу він ліквідовується.

Економічний прибуток може існувати за умови динамічних змін економіки з властивою їм невизначеністю. У динамічній економіці всі умови формування попиту та пропозиції невизначені, тому підприємець бере на себе ризик, пов’язаний з витратами та відсут­ністю гарантій отримати не тільки прибуток, а й витрачені кошти. Економічний прибуток розглядається економістами як винагорода за прийняття ризику.

Слід розрізняти два види ризику: ризик, що піддається стра­хуванню, та такий, від якого застрахуватися неможливо.Ко­жен з нас постійно ризикує: чи то виходячи з дому в ожеледицю, чи сідаючи за кермо автомобіля для поїздки у складних міських умо­вах, чи навіть подорожуючи у літаку тощо. Однак ризик, пов’яза­ний з пожежами, крадіжками, нещасними випадками, – це ризик, що піддається страхуванню. Страхові компанії підраховують імо­вірність того чи іншого страхового випадку та пропонують клієнтам відповідні умови страхування.

Ризики, що не піддаються страхуванню, – це ризики, пов’язані з неконтрольованими та непередбачуваними змінами у попиті (дохо­дах) та пропонуванні (витратах), з якими стикається фірма. Еко­номічні прибутки та збитки можна асоціювати з ризиками, які ви­никають через циклічні та структурні зрушення в економіці.

Іншою умовою отримання економічного прибутку може бути монопольна влада. Вона пов’язана з можливістю монополіста обме­жити виробництво продукції та вплинути на ціну продукту на свою користь. Про це йшлося у попередньому розділі при розгляді ринків чистої монополії, монополістичної конкуренції та олігополії.

Економічний прибуток, отриманий як винагорода за прийняття ризикованого рішення, та додатковий дохід як результат монополь­ного становища суттєво відрізняються один від одного. Взяти на себе ризик в умовах динамічної та невизначеної економічної кон’юнк­тури – це соціально необхідна функція підприємництва. Тому отри­мання цього виду економічного прибутку соціально виправдане.

Соціальна необхідність монопольного прибутку дуже сумнівна. Оскільки його отримання супроводжується, як правило, скорочен­ням обсягів виробництва та підвищенням цін над мінімально мож­ливими за даної технології, то суспільство розглядає цей прибуток як своєрідний податок, яким монополія обкладає своїх покупців.

Отримання прибутку – кінцева мета підприємницької діяль­ності. Саме очікування прибутку спонукає підприємця до пошуку найкращих варіантів використання ресурсів. Головна функція при­бутку –стимулювання нововведень, пошук шляхів удосконалення технології. Разом з тим, прибуток виконує функцію розподілу ре­сурсів між галузями виробництва. Поява економічного прибутку у тій чи іншій галузі свідчить про недостатній рівень залучення ре­сурсів і спонукає підприємців спрямовувати ресурси на збільшення пропозиції у цих галузях. Навпаки, збитковість галузі свідчить про перенасиченість ресурсів та стимулює їх відтік з неї. Однак реаліза­ція цих функцій прибутку може стримуватися в умовах недоскона­лої конкуренції.