ВОПРОС 1. Принцип действия пассивных звуковых извещателей для блокировки остекленных конструкций.

У Національному банку України телекомунікаційні технології визнано як програмно-технічний і організаційно-технологічний комплекс, що надає багатофункціональні послуги з передачі інформації. За думкою спеціалістів НБУ телекомунікаційні системи можуть бути відображені у вигляді моделі в тримірному векторному просторі системою таких координат: компоненти телекомунікаційних систем; підсистеми, з яких складається кожна компонента; сім рівнів інтерфейсу на кожну компоненту.

Модель телекомунікаційних систем НБУ складається із таких компонент:

· первинні мережі зв’язку (лінійно-кабельні системи - мідний кабель, волоконно-оптичний кабель; мікрохвильові наземні і супутникові системи);

· системи комутації (відомчі цифрові автоматичні телефонні станції, електронні крос-конектори, автоматичні системи захисної комутації);

· термінальні пристрої (багатофункціональні телефонні апарати, термінальні концентратори, кінцеві блоки обчислювальних мереж, термінальні адаптери систем охоронної сигналізації);

· локальні обчислювальні мережі (клієнт-сервери, телекомунікаційні сервери, сервери баз даних, телекомунікаційні мости, інтелектуальні концентратори, маршрутизатори, робочі станції). Локальна обчислювальна мережа територіально розміщується у межах однієї будівлі і об’єднує користувачів, які використовують її ресурси за допомогою робочих станцій;

· територіальні обчислювальні мереж, корпоративні мережі (інтелектуальні комутатори потоків інформації, менеджери ресурсів мережі, обладнання інтегрованого доступу до вузла мережі). Застосовуються для об’єднання віддалених локальних обчислювальних мереж та об’єднання між собою в інтермережі. Нині для інформаційного об’єднання територіально віддалених користувачів ще застосовується модемний зв’язок, керований програмним забезпеченням, що виконує функцію менеджера з’єднань та сервера транспортування повідомлень для системи оброблення повідомлень. Загалом весь програмно-технічний комплекс називається електронною поштою НБУ. Електронна пошта НБУ має адресовий простір, який ідентифікує абонентські вузли;

· компоненти зв’язку з інтермережами (програмні комплекси телекомунікаційних шлюзів мережі; сервери захисту, що встановлюються на рубежі між інтермережами та інтрамережами, тобто внутрішніми мережами установ НБУ). Нині використовується модемний зв’язок: із мережею INTERNET (через виділений телекомунікаційний шлюз); із пунктом доступу до мережі S.W.I.F.T.

Кожна компонента складається із ряду підсистем:

· підсистема комплексів технічних засобів (детальний опис тактико-технічних характеристик обладнання, специфікація, перелік вимог щодо умов експлуатації);

· підсистема програмного забезпечення (специфікація програмного забезпечення, детальний опис умов функціонування, комплект документації, що поставляється разом із програмним продуктом, експлуатаційні вимоги до програмного забезпечення);

· підсистема технології управління телекомунікаційними системами (оперативно-диспетчерське управління процесами ведення стійкого режиму роботи телекомунікаційних систем (менеджмент мережі); підтримка інформаційного забезпечення телекомунікаційних систем в актуальному стані (каталоги мережі, нормативно-довідкова інформація); захист від дестабілізуючих факторів і зруйнувань (резервна маршрутизація, архівація, відновлення із архівів, ведення системних журналів); облік роботи абонентів у мережах, облік використання орендованих ресурсів мережі);

· підсистема архітектур. Архітектура телекомунікацій у розподілених (у просторі – наприклад, територія України – і часі) системах включає опис логічних структур для функцій, які забезпечують цілеспрямований зв’язок між елементами, що мають широкий діапазон можливостей для обробки, введення і виведення інформації. Ці елементи можуть розташовуватись як на малій (елементи локальної обчислювальної мережі), так і на великій відстані одні від одних: елементи територіальної обчислювальної мережі (на території всієї України), елементи для з’єднання з інтермережами (в усьому світі);

· підсистема протоколів, інтерфейсів. Правила взаємодії, формати інформації та часові співвідношення в межах одного рівня називають протоколом взаємодії. Правила взаємодії рівнів мережі називають міжрівневим інтерфейсом. Таким чином, взаємодія в мережі на одному рівні визначається протоколом, а сусідні по вертикалі рівні взаємодіють через міжрівневі інтерфейси;

· підсистема правового забезпечення визначає: правовий статус компоненти; правовий статус та правові відносини учасників, що забезпечують чи використовують послуги кожної із компонент.

Третя координата – це координата моделі взаємозв’язаних відкритих систем, сім рівнів якої проектуються на кожну компоненту. Весь процес взаємодії систем у мережі, починаючи від команд для з’єднання і закінчуючи діалогом користувачів, можна зобразити як ієрархію рівнів. Міжнародна організація стандартів розробила таку ієрархію із семи рівнів: фізичний, канальний, мережений, транспортний, сеансний, представницький, прикладний. Суть і функції кожного з названих рівнів вивчаються в спеціальній навчальній дисципліні [17].

Основними компонентами, визначаючими рівень телекомунікаційних технологій в НБУ, є локальні обчислювальні мережі (ЛОМ), як первинна ланка, та корпоративна (територіальна обчислювальна) або глобальна мережа.

Локально-обчислювальні мережі є основним програмно-технічним середовищем в Національному банку України. Нині вони розгорнуті в приміщенні центрального апарату, в обласних управліннях НБУ, у Центральній розрахунковій палаті та в Центрі міждержавних розрахунків, а також в інших установах і підприємствах НБУ.

Локальні обчислювальні мережі головного офісу НБУ об’єднані радіо засобами із ЦРП, Центром міждержавних розрахунків, будинком територіального управління НБУ по м. Києву та Київській області, департаментом банківського нагляду НБУ. На сьогодні до локальної мережі в приміщенні центрального апарату підключено близько 400 комп’ютерів практично на кожному робочому місці. У роботі застосовуються різні версії мереженої операційної системи.

За допомогою локальної мережі вирішуються прикладні функціональні задачі та задачі обміну інформацією між управліннями центрального апарату, задачі доступу до міжнародної банківської мережі S.W.I.F.T. Локальні мережі центрального апарату та обласних управлінь, зв’язані засобами електронної пошти Національного банку, фактично створюють єдину систему, в якій можливий обмін інформацією між робочими місцями співробітників центрального апарату та будь-якого обласного управління.

Подальше удосконалення мереженого середовища заключається в створенні сховищ даних і аналітичних систем, які дадуть змогу підняти автоматизацію банківської діяльності на новий рівень.

Необхідність оперативного управління банківськими технологіями та їх взаємодії з іншими фінансовими установами, перехід телекомунікаційної мережі НБУ на ефективні канали (оптико-волоконні магістралі) стали передумовою створення корпоративної банківської мережі.

Нова мережа передачі інформації (МПІ) надаватиме численні послуги, включаючи послуги електронної пошти, передачу голосових повідомлень, відеоінформації тощо. Це зробить взаємодію її користувачів зручною та продуктивною, забезпечуючи:

· швидкий доступ з високою пропускною спроможністю до великої кількості мережених послуг та обмін електронною інформацією, зокрема в on-line режимі, між системами автоматизації предметної області банківської справи, які функціонують в регіональних підрозділах НБУ, можливості для функціонування прикладних систем, що використовують як інтерактивний режим, так і режим пакетної обробки інформації для забезпечення зростаючих телекомунікаційних потреб платіжної системи України;

· міжобласний трафік в межах України для відомчої телефонної мережі НБУ на базі об’єднаних автоматичних телефонних станцій, якими обладнані регіональні управління НБУ, що знизить витрати на міжміські переговори;

· об’єднання локальних обчислювальних мереж.

Топологія корпоративної мережі НБУ показана на рисунку 7.2.

З МПІ НБУ взаємодіятимуть існуючі та новостворювані телекомунікаційні системи комерційних банків та фінансових інституцій України. В той же час передбачена можливість включення до цієї мережі урядових організацій, які потребують інформаційної взаємодії з НБУ, якщо їх задовольняють послуги мережі і вони готові дотримуватися встановлених правил роботи в ній. Взаємодія з іншими мережами здійснюватиметься через програмні та апаратні шлюзи, які зможуть забезпечити розмежування доступу як до створеної МПІ з зовнішніх мереж, так і з МПІ до зовнішніх мереж. Прямими магістральними каналами зв’язані регіональні вузли МПІ НБУ, між якими відбувається найбільш інтенсивний трафік – Київ, Львів, Харків, Вінниця, Одеса й Дніпропетровськ. Такі вузли називаються “основними” вузлами мережі. Решта – регіональні вузли.

Торкаючись питання архітектури банківської мережі, можна відзначити, що найбільш поширеною в європейських країнах і актуальної на сьогодні для українських банків є топологія “зірка”, проста або багаторівнева, із головним сервером у центрі, з’єднаним із регіональними відділеннями. Переваги цієї топології визначаються рядом чинників: насамперед, самою структурою банківських організацій; наявністю регіональних відділень і великого об’єму переданої між ними інформації; високою вартістю оренди каналів зв’язку, а тому тут необхідні виділені високошвидкісні і надійні лінії зв’язку. У країнах Східної Європи і СНД на користь застосування топології “зірка” діє додатковий чинник – недостатньо розвинута інфраструктура телекомунікацій і зв’язані з цим труднощі в одержанні банком великого числа каналів зв’язку. У цих умовах особливо важливим стає впровадження економічних рішень, що існують на світовому ринку, а іноді і спеціально дороблених для відповідності умовам країн, що розвиваються.

Призначення та структура. Система електронних платежів (СЕП) — це державна платіжна система, що виконує міжбанківські розрахунки, заснована на безпаперовій технології розрахунків і передачі електронних повідомлень засобами електронної пошти НБУ.

Основою для розробки СЕП стало протокольне доручення Верховної Ради України від 17 червня 1993 року “Про розробку і введення в дію Системи електронних розрахунків у банківській сфері”, а з 1 січня 1994 року СЕП впроваджена в банківську систему України. Розробником СЕП є Національний банк України.

НБУ як центральний банк країни бере безпосередню участь у міжбанківських розрахунках і організовує їх. Саме НБУ є гарантом платіжної системи в цілому і системи міжбанківських електронних платежів зокрема. Інші банки України як учасники міжбанківських розрахунків несуть солідарну відповідальність за їх стан і діють відповідно до нормативних актів НБУ та договорів учасників міжбанківських розрахунків.

Основу існуючої системи міжбанківських розрахунків України становить мережа розрахункових палат НБУ, яку було створено згідно з Постановою Правління НБУ від 16.07.93 за № 57. Вона складається з територіальних розрахункових палат (ТРП) і Центральної розрахункової палати (ЦРП), які функціонують на базі застосовуваної системи бухгалтерського обліку та звітності НБУ.

Територіальна розрахункова палата — це підрозділ ТУ НБУ, до функцій якого належить обслуговування системи електронних платежів і впровадження нових платіжних технологій у межах відповідного регіону. Територіальні РП обслуговують комерційні банки та інші установи, для яких відкриті кореспондентські рахунки (КР) у відповідних територіальних управліннях НБУ.

Центральна розрахункова палата являє собою підрозділ центрального управління НБУ, який має обслуговувати систему електронних платежів на всій території України і зводити міжтериторіальний баланс. ЦРП виконує також функції територіальної РП для банківських установ Києва та Київської області (регіону).

Робота системи електронних міжбанківських платежів ґрунтується на таких головних принципах:

1. СЕП функціонує за схемою типу «брутто», оскільки кожна наступна оплата виконується окремо з урахуванням підсумкового сальдо, отриманого після попередньої операції.

2. Транзакції (ТА), тобто банківські операції з переказування грошових коштів, зокрема й за кордон, відображаються в режимі реального часу на технічних кореспондентських рахунках банків (ТКР) у територіальній РП. Наприкінці дня результати розрахунків відображаються на кореспондентських рахунках банків у відповідному територіальному управлінні НБУ.

3. Транзакції, які потенційно приводять до стану овердрафту, тобто до стану, коли на рахунку банку виникає дебетове сальдо, блокуються.

4. Ініційована банківською установою транзакція не підлягає відміні.

5. Ініціатива транзакції належить банкові, який дебетує власний рахунок. Можливість дебетування рахунку іншого учасника СЕП надано лише відповідним підрозділам НБУ.

6. Головним режимом роботи системи є передавання електронних платіжних документів та підтвердження їх отримання (квитування).

7. У кожному ТУ НБУ, точніше в його підрозділі - територіальної РП, ведуться транзитні рахунки для відстежування транзакцій, ініційованих, але не закінчених протягом одного банківського дня.

8. Граничні суми транзакцій у системі не обумовлені. Банки виконують початкові платежі в СЕП у межах значення свого КР.

9. СЕП є власністю НБУ і обслуговує комерційні банки та інші установи на договірній основі.

Система міжбанківських електронних платежів має трирівневу ієрархічну структуру.

На першому, верхньому рівні СЕП міститься Центральна розрахункова палата. Вона обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-1, що виконує такі основні функції:

· «пересилання» міжтериторіальних електронних документів засобами електронної пошти НБУ;

· перевірку правильності формування електронних документів;

· формування й підтримання в робочому стані основних довідників НБУ;

· захист електронних документів і системи в цілому від несанкціонованого доступу.

· диспетчеризація (бухгалтерський технологічний контроль) проходження мiжтериторіальних платежiв і синхронiзацiя закриття операційного дня банку.

На другому рівні мережі знаходяться територіальні РП, які обслуговуються своїми програмно-технічними комплексами АРМ-2. АРМ-2 — це програмно-технічний комплекс (ПТК), установлений у територіальній РП і призначений для обслуговування певної кількості банків цього регіону та організації взаємодії з іншими АРМ-2. Територіальна РП може експлуатувати один чи кілька АРМ-2 залежно від кількості банків регіону та активності проведення ними міжбанківських платежів. Кожне АРМ-2 забезпечує виконання таких основних операцій:

· обмін електронними документами між самою територіальною РП і банками-учасниками міжбанківських розрахунків, що знаходяться в одному регіоні з територіальною РП;

· формування та відправлення міжтериторіальних платежів до ЦРП;

· отримання міжтериторіальних платежів від ЦРП та їх аналіз;

· обмін електронними документами з іншими АРМ-2 .

· обмін інформацією з ОДБ даного ТУ НБУ.

На третьому нижньому рівні СЕП перебувають КБ-учасники міжбанківських електронних розрахунків, які діють на підставі угод із територіальною РП на проведення розрахунків. Учасниками електронних платежів можуть здійснювати за допомогою СЕП міжбанківські розрахунки, будь-які кредитно-фінансові підприємства й організації, котрі мають відкриті КР у відповідних ТУ НБУ та задовольняють вимоги, що їх висуває НБУ до учасників СЕП. У розпорядження кожного з учасників платежів надається єдина копія програмно-технічного комплексу з умовною назвою АРМ НБУ, через який банк обмінюється інформацією із СЕП за допомогою файлів, структура та функціональне призначення яких визначені.

Оскільки для передавання пакетів використовується система електронної пошти НБУ, то банк одночасно є й абонентським вузлом цієї пошти, а АРМ НБУ — одним із основних кінцевих користувачів цього вузла.

Між учасниками СЕП на різних рівнях циркулюють різного роду платіжні документи, зокрема електронні документи (ЕД) . Банківський електронний документ — це банківське повідомлення встановленого формату, яке містить у собі інформацію про перерахування коштів і зберігається у файлі на машинних носіях, а також передається у складі файла засобами електронної пошти. Адресат, отримавши файл платіжних документів, передає на адресу відправника підтвердження у вигляді файла-квитанції, що містить основні характеристики первинного файла, а також результати перевірки з рішенням про те, чи прийнятий файл до обробки чи ні.

У СЕП існує система захисту платіжних документів, яка ґрунтується на проведенні постійного оперативного банківського обліку, контролю та аналізу обсягів і напрямів руху грошових коштів, які «несуть» ЕД на всіх етапах маршруту їх пере­міщення.

Проходження платежів у СЕП.Платіжні документи готуються комерційним банком для передачі в СЕП. Одиницею обміну даними між елементами СЕП є не окремий платіжний документ, а пакет (конверт) платіжних документів у вигляді файла певного типу. Після перевірки, здійснюваної на АРМ НБУ пакет платіжних документів у вигляді файла типу А із цього робочого місця надходить до АРМ-2 територіального РП, що обслуговує даний банк. Файл А містить інформацію про початкові платежі банку – відправника платежів у СЕП. Кожний інформаційний рядок несе інформацію про один платіжний документ, всі документи файла повинні бути представленими у одній валюті.

Заголовковий рядок файла А має таку структуру:

Інформаційний рядок файла А має таку структуру:

На АРМ-2 вхідний пакет перевіряється на відповідність прийнятим у СЕП вимогам. Якщо пакет приймається, то платіжні документи з нього просуваються по СЕП далі. У противному випадку пакет не приймається загалом без виокремлення в ньому некоректних документів. При цьому у файлі-квитанції типу Т вказуються номера забракованих у ньому документів та кодів наявних у них помилок. Забраковані на рівні АРМ-2 файли не обробляються і не повертаються до АРМ НБУ, а зберігаються у відповідних базах даних АРМ-2 і можуть бути використані як довідковий матеріал. АРМ-2, прийнявши пакети платіжних документів, «розкриває» ці пакети і, перш ніж передати їх далі, групує отримані документи за таким правилом.

При умові, що банк-отримувач платіжного документа обслуговується тим самим АРМ-2, то формується пакет (у вигляді файла типу В) безпосередньо для цього банку. Якщо ж банк-отримувач платіжного документа обслуговується іншим АРМ-2 тієї самої палати, то формується пакет (у вигляді файла типу С), який містить усі платіжні документи від банків даного АРМ-2 для банків АРМ-2 отримувача. Сформований такий пакет надсилається до АРМ-2 іншої територіальної РП. Коли ж банк-отримувач обслуговується іншою територіальною РП, то даний платіжний документ включається до пакета (також файл типу С), який містить усі платіжні документи від банків даної територіальної РП для банків ТРП-отримувача. Сформований такий пакет відправляється АРМ-2 відповідної територіальної РП.

АРМ-2 у територіальної РП-отримувачі приймає пакет платіжних документів від АРМ-2 територіальної РП-відправників поряд із пакетами платіжних документів від своїх комерційних банків, розкриває прийняті пакети і відповідно перегруповує вміщені в них документи. Зрештою платіжний документ потрапляє до пакета (файл типу В) для банку-отримувача і відправляється йому в разі його виходу на зв’язок з територіальною РП. Отже, на рівні територіальної РП отримують «конверти» з платіжними документами, розкривають їх і працюють безпосередньо з документами: формують із них нові пакети, не змінюючи суті та змісту самих документів. На підставі аналізу файлів-квитанцій і пакетів завжди можна встановити факт і час проходження (непроходження) за маршрутом вузлів СЕП кожного відправленого із КБ платіжного документа. На цій базі в СЕП працює система з надання довідок про проходження документів. Відображення сум платежів при міжбанківських розрахунках на відповідних особових і балансових рахунках забезпечує можливість проведення бухгалтерського обліку і контролю правильності проходження платежів на рівні як КБ, так і ТУ НБУ.

У забезпеченні нормальної роботи такої складної системи, як СЕП дуже важливими є регламентація етапів технології та узгодження роботи всіх її елементів у часі. Цю функцію виконує Центральна розрахункова палата (ЦРП). Упродовж робочого дня ЦРП працює у звичайному режимі з передавання та контролю даних. Основне програмне забезпечення ЦРП — комплекс АРМ-1 працює в автоматичному режимі. Наприкінці робочого дня виконуються зведені баланси міжтериторіальних платежів. За умови їх успішного завершення із ЦРП до територіальної РП надсилається дозвіл на виконання технологічного етапу — «Кінець робочого дня». Коли від територіальної РП отримано сигнал про закінчення робіт, у ЦРП виконуються заключні роботи з формування та передавання до центрального офісу НБУ звітних форм, а також системні процедури, пов’язані із закінченням поточного робочого дня і підготовкою до початку наступного, включаючи архівацію даних тощо.

У територіальній РП до початку робочого дня також виконуються підготовчі системні роботи. Протягом робочого дня в територіальній РП обробляються платіжні дані за загальною технологією. Кожний АРМ-2 територіальної РП працює в циклічному режимі. Інтервал циклу (повного оброблення даних) становить від 15 до 30 хвилин з залежності від кількості прийнятих пакетів і документів у них.

Технологічний етап роботи «Кінець робочого дня» для територіальної РП настає після сигналу ЦРП. На цьому етапі в територіальній РП припиняється робота з приймання платіжних документів і виконуються заключні роботи з формування банкам виписок, передавання оборотів по ТКР за день до ОДБ ТУ НБУ, передавання звітних форм, технічної інформації до ЦРП і т.ін. Виконуються також системні роботи, пов’язані із закінченням робочого дня та підготовкою до початку наступного, включаючи архівацію даних тощо.

Етап технології «Кінець робочого дня» здійснюється в КБ за умови, що на всі відправлені файли платіжних документів (файли типу А) отримано від територіальної РП файли-квитанції (типу Т), а також сформовано й відправлено до територіальної РП файли-квитанції (типу S) на всі отримані банком від територіальної РП зворотні платежі (файли типу В).

Інформаційний обмін СЕП із комерційним банком. Оброблення всіх (тих, що надійшли як безпосередньо від клієнта, так і за допомогою СЕП) платіжних розрахункових документів на рівні КБ виконується за допомогою ПТК “Операційний день банку” (ОДБ). Обмін і взаємодія КБ із СЕП зводиться до обміну інформацією через АРМ-3 та файлами встановленої структури. Усі файли обміну є текстовими. Вони мають однакову структуру і складаються з службового, заголовного та інформаційного рядків. Серед файлів обміну основними є файл початкових платежів даного банку до інших банків, так званий файл типу А, і файл зворотних платежів від інших банків, так званий файл типу В.

Файл типу А готується ОДБ комерційного банку і передається АРМ-3 цього самого банку, який передає скомпоновані платіжні електронні документи в конверт на АРМ-2 територіальної РП.

Файл типу В приймається ОДБ від АРМ НБУ, яке у свою чергу, отримує його від АРМ-2 територіальної РП. Файл В містить інформацію про зворотні платежі на банк (отримувач платежів) у СЕП. Структура заголовного та інформаційного рядків файла В така сама, як і структура відповідних рядків файла А. Щоб забезпечити надійність роботи системи, на кожний відправлений чи прийнятий інформаційних файлів типу А або В формується відповідний файл-квитанція типу Т для файла А і типу S для файла В.

Файл типу V — виписка із технічного кореспондентського рахунку комерційного банку за поточний банківський день.

Файл типу U призначений для коригування списку учасників електронних платежів. Файли U мають послідовну нумерацію протягом року в десятковій системі числення.

Файл K містить інформацію про залишки коштів на коррахунку, формується при сеансах зв’язку АРМ НБУ з АРМ-2 протягом усього дня.

Наприкінці робочого дня формується файл протокольного звіту про роботу за день типу Z. Він містить інформацію про роботу банку з АРМ-2 упродовж усього банківського дня. Переданий до територіальної РП файл Z є сигналом для АРМ-2 про те, що відповідний банк закінчив роботу з приймання/передавання пакетів платіжних документів і квитанцій на них (файлів А,В,Т,S). Якщо банк працює більш як з однією валютою, то в момент формування файла Z одночасно створюються та відправляються до територіальної РП окремі файли Z за кожною з валют.

Крім названих файлів в обміні інформацією між АРМ-3 І АРМ-2 можуть брати участь і технологічні файли типу F, О та М.

Файли типу F містять ліміти для філій банку і призначені для управління їх роботою в СЕП з боку головного банку. Вони поділяються на підтипи, різні за структурою та призначенням. Підтип файла визначається першим символом розширення його імені.

Файл типу О формує АРМ-2 про причини відбракування файлів, що надходять від ОДБ та АРМ-2. Якщо файл забракований у цілому, то файл O не має інформаційних рядків.

Файл типу М призначений для забезпечення реалізації сьомої моделі роботи КБ у СЕП. Він несе в собі бізнес-правила, що регламентують роботу філій банку.

Загальну схему обміну файлами між ОДБ комерційного банку та АРМ-2 унаочнює рис. 7.3.

Основні напрямки розвитку СЕП. З пожвавленням економічної активності в Україні, включенням до СЕП додаткових фінансових інструментів, реалізацією інтерфейсів цієї системи з іншими платіжними системами, включаючи міжнародні, з часом СЕП не зможе задовольняти потреби банківської сфери України. Тому департамент інформатизації НБУ проводить роботу над запровадженням платіжної системи нового покоління, що має врахувати можливі у перспективі потреби банківської сфери України та світовий досвід.

Зважаючи на світові тенденції розвитку платіжних систем, Національний банк створив в рамках СЕП систему термінових переказів (СТП). СТП НБУ дає змогу миттєво переказувати кошти на кореспондентські рахунки банків-учасників. Організована вона на принципово нових засадах – on-line-технологіях. On-line – це режим, за якого користувач отримує реакцію системи

на ініціалізовану транзакцію практично миттєво, а результат її виконання технологічно оформлено як невід’ємну складову самої транзакції, причому між ініціалізацією транзакції та отриманням результату не можна виконати дії, що не стосуються даної транзакції.

Основні риси платіжної системи нового покоління:

· програмне забезпечення системи буде розроблене на основі мов програмування четвертого покоління, SQL та інших сучасних засобів і технологій, з орієнтацією на розробку і зберігання інформації в сховищах даних, на ведення централізованих баз даних у підрозділах НБУ;

· система надасть можливість виконання грошових переказів у режимі реального часу (off-line) для банків, які не мають можливості застосувати новітні технології виконання платежів;

· наявність гнучких та надійних засобів виходу в такі міжбанківські платіжні системи, як S.W.I.F.T., платіжні системи країн СНД тощо;

· наявність інтерфейсу з усіма загальнодержавними електронними системами рахунків, що працюватимуть на території України (такими, як казначейство, фондовий ринок, національна система масових електронних платежів із використанням розрахункових карток тощо);

· буде виконане резервування інформаційного, програмного і технічного забезпечення системи з метою підтримання й безперебійного функціонування на випадок непередбачених аварійних ситуацій як стихійного, так і зловмисного характеру;

· постійно провадитиметься удосконалення внутрібанківських платіжних систем, їх інтеграція із системою електронних міжбанківських розрахунків;

· розширюватиметься спектр послуг учасникам системи електронних розрахунків, змінюватиметься надійність та безпека системи.

Основні компоненти платіжної системи нового покоління:

· головна книга НБУ (ГК), яка повинна вестися централізовано, під управлінням інтегрованої банківської системи (ІБС); кореспондентські рахунки комерційних банків при цьому є складовою частиною головної книги;

· система моніторингу рахунків (СМР), яка у взаємодії з інтегрованою банківською системою проводить управління (моніторинг) кореспондентськими та іншими технологічними і транзитними рахунками, пов’язаними з міжбанківськими розрахунками;

· система термінових платежів (СТП). За її допомогою комерційні банки проводять платежі великими сумами та термінові платежі (за міжнародною класифікацією це система RT-GS-real-time gross settlement system);

· традиційна СЕП як система клірингових розрахунків (СКР);

· інші учасники розрахунків.

Запровадження системи нового покоління міжбанківських розрахунків дозволяє:

· задовольнити потреби економіки України, що реформується і розвивається;

· забезпечити керівництво НБУ оперативною і точною інформацією про переміщення грошових коштів і стан кореспондентських рахунків для прийняття рішень щодо монетарної політики НБУ;

· забезпечення виконання міжбанківського етапу всіх видів безготівкових розрахунків, передбачених відповідними інструкціями НБУ;

· скоротити витрати часу на виконання міжбанківських розрахунків;

· прискорити обіг грошових коштів, особливо великих сум;

· прискорення термінів надходження коштів до державного бюджету та удосконалення управління цими коштами у державі в цілому;

· підвищити безпеку системи міжбанківських розрахунків;

· розширити спектр послуг для користувачів;

· удосконалити і поширити процедури внутрішньобухгалтерського обліку та контролю;

· зменшити вартість банківського посередництва шляхом оптимізації платіжних засобів і раціоналізації систем.

ВОПРОС 1. Принцип действия пассивных звуковых извещателей для блокировки остекленных конструкций.

Пассивный звуковой извещатель для блокировки остекленных конструкций -охранный извещатель, формирующий извещение о проникновении (попытке проникновения) при возникновении акустических волн нормированного уровня при разрушении остекленных конструкций в его зоне обнаружения.

В качестве детектора в пассивных звуковых извещателях для блокировки остекленных конструкций (далее – ДРС) используется микрофон, улавливающий колебания акустических волн в зоне обнаружения извещателя, которые затем обрабатываются электрической схемой извещателя.

Пассивные звуковые извещатели для блокировки остекленных конструкций появились сравнительно недавно и явились следствием исследований звуковых колебаний, возникающих при разбитии стекла. Несмотря на свою "молодость", извещатели прошли уже два этапа в своем развитии. Первый этап характеризовался созданием извещателей, в которых использовалась обработка акустических сигналов по двум параметрам: частоте и амплитуде (с аналоговой обработкой акустического сигнала),второй - созданием извещателей с цифровой обработкой сигналов по трем-десяти параметрам. Однако, в настоящее время широко применяются и те, и другие извещатели, что связано с тем, что одни и другие обладают как положительными так и отрицательными свойствами.

Анализ звуковых спектров промышленных шумов, акустических сигналов, возникающих при разбитии стекла, ударах по дереву, металлу и т.п. показывает, что наибольший уровень сигнала при разбитии стекла возникает на частоте около 5 кГц , в то время, как пик всех других сигналов приходится на частоты значительно ниже этой частоты.

Если рассмотреть звуковые спектры сигналов, возникающих при ударах по металлу, хлопаньях дверями, разбитии стекол , учитывая только уровень сигнала и его частотную характеристику, то они схематично будут выглядеть следующим образом:

Из приведенного рисунка видно, что спектр звукового сигнала разбития стекла имеет два пиковых значения: один пик в области низких частот ( 2- 10 Гц, поэтому на рисунке этот пик изображен не совсем корректно), обусловленный ударом по стеклу и второй - в районе частоты равной 5 кГц, обусловленный звуковыми колебаниями образующимися в результате разрушения структуры стекла. У различных стекол из-за особенностей структуры стекла второй пик может быть немного смещен. Например, анализ звукового спектра, записанного при разбитии двухслойного стекла покрытого пленкой американского производства показал, что пик находится на частоте 4,26 кГц, в то же время акустический сигнал имеет относительно большую амплитуду и на частоте 5 кГц.

На вертикальной оси показан уровень звукового сигнала в относительных величинах. Так как уровень звукового сигнала зависит от силы удара, то абсолютными величинами оперировать не имеет смысла: любой звуковой сигнал имеет в своем спектре и низкочастотные и высокочастотные составляющие и чем сильнее звук, тем будет больше и величина составляющих. Например, слишком громкий сигнал, имеющий широкий звуковой спектр способен вызвать перегрузку микрофона и ложное срабатывание извещателя. Относительные величины хорошо показывают, что на определенных частотах уровни сигнала в несколько раз больше, чем на остальных.

Основываясь на этой закономерности, и разработаны простейшие пассивные звуковые извещатели для блокировки остекленных конструкций, использующие аналоговую обработку акустических сигналов, поступающих по одному каналу (2 – 10 кГц).

Принцип действия этих извещателей состоит в том, что звуковые сигналы, возникающие в охраняемом пространстве преобразуются конденсаторным микрофоном извещателя в электрические сигналы и подаются на полосовой фильтр , который пропускает только сигналы в диапазоне частот, близких к 5 кГц. После фильтра сигнал проходит через ряд преобразователей и поступает на пороговый элемент, где сравнивается с фиксированным пороговым уровнем, устанавливаемом при настройке извещателя.

Таким образом, при поступлении сигналов с частотой около 5 кГц и с амплитудой (интенсивностью), превышающей установленный порог извещатель выдает сигнал "Тревога".

Недостатком такого принципа обработки звуковых сигналов является низкая избирательность. Любой звуковой сигнал широкополосный и в нем есть составляющие с частотами 5 кГц, поэтому фильтр неизбежно пропустит их. Если звук достаточно сильный (источник звука находится рядом с извещателем), то эти составляющие при установке высокой чувствительности извещателя могут привести к его срабатыванию. Избежать этого путем увеличения порога чувствительности не всегда возможно, так как извещатель может не отреагировать на разбитие стекол малого размера, звуковые спектры которых хотя и имеют пик на частоте 5 кГц, но уровни могут оказаться ниже порога чувствительности ( например, когда стекла достаточно удалены от извещателя).

Другими словами, помехоустойчивость и чувствительность у таких извещателей величины обратно зависимые и необходима высокая квалификация и опыт эксплуатации подобных извещателей, чтобы грамотно установить чувствительность извещателя. Такие извещатели уступают по параметрам помехоустойчивости извещателям с цифровой обработкой сигналов. Вместе с тем, они обладают и определенными преимуществами - для таких извещателей нет понятия минимальный размер блокируемого стекла, так как при желании можно настроить извещатель таким образом, что он будет реагировать на разбитие любого стекла, а некоторые, в которых существует регулировка полосы пропускания, на появление звука определенной громкости вообще, разумеется, в ущерб помехоустойчивости. Применение их в помещениях, где крайне мала вероятность возникновения шума, из-за своей дешевизны и универсальности может оказаться наиболее эффективным.

Простейшие пассивные звуковые извещатели для блокировки остекленных конструкций различных фирм имеют свои особенности, связанные с наличием определенных элементов, повышающих помехоустойчивость извещателей.

Так, в извещателе израильской фирмы "Visonic" "GFD-20" применен фильтр, пропускающий сигналы только с частотой около 5 кГц, в его модификации "GFD-20 AD" применен фильтр с возможностью регулировки полосы пропускания сигналов от 2 до 10 кГц. Извещатель "GBD-1" израильской фирмы "Crow" реагирует на сигналы в диапазоне от 3,9 до 16,7 кГц и обладает максимальной чувствительностью на частоте 5,05 кГц.

В извещателе DG-50 канадской фирмы "DSC" для улучшения помехозащищенности используется направленный микрофон. Конструкция корпуса извещателя такова, что микрофон расположен глубоко в корпусе извещателя под углом к плоскости крепления извещателя, и перед ним образуется своеобразный рупор. Таким образом, на микрофон попадают звуковые волны из узкого пространства. Направив микрофон непосредственно на блокируемое стекло, можно избежать ложных срабатываний от звуковых колебаний, поступающих из других направлений.

Все эти особенности имеют как положительные, так и отрицательные стороны, и это надо учитывать при их применении. Например, из-за узконаправленности микрофона DG-50 возникают сложности с его установкой: не всегда имеется возможность установки извещателя на стене из-за ее удаленности, да и при наличии близко расположенной стены трудно сориентировать извещатель так, чтобы плоскость микрофона была направлена в центр блокируемого окна, а при установке на потолке в область действия извещателя могут попадать уличные источники шумов.

Извещатели, анализирующие узкий спектр звуковых колебаний, не учитывают типы блокируемых стекол, их размеры и способы крепления, поэтому их чувствительность может оказаться недостаточной для того, чтобы среагировать на разбитие определенных стекол. В то же время при применении фильтров с широкой полосой пропускания трудно добиться высокой помехоустойчивости.

Для повышения избирательности акустических извещателей разбития стекла стали разрабатываться извещатели, обрабатывающие звуковые сигналы по трем - десяти параметрам.

Спектр звуковых колебаний, возникающих при разбитии стекла, если его анализировать не только по частоте и амплитуде, а и во временном интервале, имеет следующий вид:

Из рисунка видно, что при разбитии стекла сначала появляются низкочастотные составляющие, характерные для изгиба стекла, за тем через время не большее чем 200 мсек появляются высокочастотные составляющие с пиком на частоте близкой к 5 кГц. Это общая закономерность для всех типов стекол. Причем наибольший пик на частоте 5 кГц появляется только на начальной стадии разрушения стекла, при последующих ударах по треснувшему стеклу пик высокочастотных составляющих хотя и приходится на частоты, близкие к 5 кГц, но по амплитуде значительно меньший.

Затем звуковые колебания, обусловлены падением осколков стекол на различные поверхности и несколько различаются, но эти различия укладываются в определенные алгоритмы, то есть имеют определенную закономерность. Например , большие куски витринных стекол при падении создают звуковые колебания с большой амплитудой низкочастотных составляющих, закаленные типы стекол крушатся на очень малые кусочки, не способные создать низкочастотные составляющие большой амплитуды , зато дающие большое число высокочастотных составляющих.

При разбитии больших витринных стекол время падения осколков стекла значительно больше, чем у малых стекол.

Особенностью звукового спектра разбивающегося стекла является резкое нарастание уровня звукового давления в первоначальный момент времени и затем его постепенное уменьшение - спад, поэтому такой параметр как уровень нарастания звукового давления анализируется многими типами извещателей для распознавания звуков, характерных для разбивающегося стекла.

Пассивные звуковые извещатели для блокировки остекленных конструкций, анализирующие акустические сигналы по двум каналам (НЧ, характерным для прогиба стекла при ударе по нему и ВЧ, характерным для колебаний, возникающих при крушении структуры стекла) используют как аналоговую обработку сигналов по двум каналам (FG-730), так аналоговую обработку по одному из каналов (как правило по НЧ, а ВЧ – цифровую, что характерно для подавляющего большинства извещателей) и цифровую обработку сигналов, поступающих по обоим каналам (FG 1015, FG 1025, Шкло-У).

Пассивные звуковые извещатели для блокировки остекленных конструкций, в которых используется двухканальная обработка звуковых сигналов с целью достоверного распознавания звуков разбивающегося стекла анализируют звуковые сигналы по таким параметрам как :

- частотный спектр акустического сигнала ;

- уровень НЧ составляющей акустического сигнала;

- уровень ВЧ составляющей акустического сигнала ;

- временная последовательность прихода НЧ и ВЧ составляющих ;

- соотношение амплитуд НЧ и ВЧ составляющих сигнала;

- соответствие формы НЧ составляющей принятого акустического сигнала форме, образующейся при ударе по стеклу;

- длительность НЧ составляющей акустического сигнала;

- длительность ВЧ составляющей акустического сигнала;

- уровень нарастания звукового давления;

- время нарастания звукового давления и т.д.

Чем больше параметров звуковых сигналов анализируется извещателем, тем он более надежен, обладает большей избирательностью, но и стоит дорого. Поэтому, чтобы акустические извещатели имели приемлемую цену в алгоритм их работы закладывается обработка какого-то ограниченного числа параметров звуковых сигналов, что определяется возможностями используемого микропроцессора.

Так как двухканальные извещатели выдают сигнал тревоги только при поступлении сигналов по двум каналам – НЧ и ВЧ, а НЧ сигнал обусловлен «прогибом» стекла, который способны создать только стекла больше какого-то определенного размера (как правило, более 30 х 30 см), то у них имеется один существенный недостаток – минимальный размер блокируемого стекла.

У одних извещателей минимальный размер блокируемого стекла равен площади стекла 28х28 см, у вторых - 30х30, у третьих - 41х61 см, а это сопоставимо с размерами стекол в оконных форточках. Ряд извещателей не могут применяться в помещениях площадью менее 3х3 м и более 15х15 м при высоте потолков более 4,5 м.

Извещатель, в алгоритм работы которого заложено, что срабатывание возможно только при последовательном приходе сигналов сначала с низкочастотной составляющей, а затем высокочастотной, что характерно для разбития стекла, не реагирует на звуковые колебания другой природы происхождения, например, на звук от падение связки ключей, так как в этом случае в основном возникают высокочастотные составляющие. Но если стекло будет не разбиваться , а выдавливаться или лопаться от резкого перепада температур, то извещатель может сигнал тревога не выдать. По этой же причине при описании всех типов пассивных звуковых извещателей для блокировки остекленных конструкций используется термин "извещатели разбития стекла", а не "извещатели разрушения стекла" по аналогии с устройствами КРС. Исходя из этих свойств, и следует применять их на охраняемых объектах.

Ограничения эти связаны с тем, что различно укрепленные в раме стекла при различных способах разбития ведут себя по-разному, на распространение звуковых волн оказывают влияние особенности помещений , в которых установлены извещатели, а возможности акустических извещателей ограничены. Поэтому ни один из известных акустических извещателей нельзя признать идеальным или абсолютно надежным. Это обстоятельство необходимо учитывать при их применении.

При обслуживании и монтаже акустических извещателей разбития стекла в обязательном порядке необходимо использовать имитаторы разрушения стекла, причем только рекомендованные производителем, потому что у всех имитаторов FG 701, AFT-100, Testtrek-1 разные уровни излучаемых сигналов в дБ и разные частотные характеристики. В крайнем случае, когда есть возможность приобрести только один имитатор, целесообразно можно использовать FG 701. Имитаторы разрушения стекла по нормам положенности положены каждому электромонтеру!!! Без них невозможно проведение регламентных работ. Работоспособность извещателя по НЧ лучше проверять ударом ладони, резинового мячика или ударом пластмассовым имитатором по стеклу.

Расположение извещателя у окна не далее расстояний, указанных в паспорте еще не гарантирует его надежное срабатывание.

Для одноканальных извещателей разбития стекла, анализирующих звуковой спектр только по амплитуде и частоте можно использовать любой имитатор, или даже звуковой генератор, вырабатывающий сигнал с частотой 5 кГц. Для извещателей, использующих цифровую обработку звукового спектра необходимы специальные имитаторы, а также перевод их в специальный режим тестирования. Перевод в режим тестирования необходим потому, что ни один выпускаемый в настоящее время имитатор разбития стекла не может полностью воспроизвести звуковой спектр разбивающегося стекла, в основном из-за трудностей воспроизведения составляющих низких частот. Изготовление имитатора, полностью воспроизводящего звук падающего стекла сопряжено с рядом трудностей. Такой прибор будет иметь большие размеры, стоимость и пользоваться им на объекте будет сложно. В выпускаемых имитаторах в основном воспроизводятся высокие частоты, а низкие создаются проверяющим самостоятельно. При такой имитации невозможно, например, обеспечить необходимый уровень ( амплитуду и длительность) низкочастотных составляющих спектра и временной интервал между низкочастотной и высокочастотной составляющими спектра, реально возникающий при разрушении стекла. Для этих целей и переводится извещатель в режим тестирования, при котором отдельные показатели звуковых спектров не анализируются.