Витрати

При визначенні витрат тепер не враховуються попередні (авансові) платежі. З метою достовірного визначення розміру витрат та дати їх виникнення платники податку визначатимуть собівартість товарів (робіт, послуг), до складу якої включатиметься вартість запасів.

Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, поділяються на:

· витрати операційної діяльності (собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, витрати банківських установ);

· інші витрати.

Інші витрати, у свою чергу, включають, зокрема:

· загальновиробничі витрати (витрати на управління виробництвом, амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення, витрати на вдосконалення технології та організації виробництва, витрати на охорону праці тощо);

· адміністративні витрати (проведення річних зборів, представницькі витрати, відрядження та утримання апарату управління підприємством, консультаційні, інформаційні послуги, оплата послуг зв'язку тощо);

· витрати на збут (пакувальні матеріали, оплата праці та комісійні винагороди продавцям, реклама та дослідження ринку (маркетинг), передпродажна підготовка товарів), транспортування, страхування товарів, транспортно-експедиційні послуги, гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування тощо);

· інші операційні витрати (витрати за операціями в іноземній валюті, податки і збори, інформаційне забезпечення, проценти (за користування отриманими кредитами, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою) тощо);

· інші витрати звичайної діяльності (добровільно перераховані (передані) активи, безнадійна заборгованість, утримання та експлуатація фондів природоохоронного призначення, придбання ліцензій та спеціальних дозволів тощо).

Собівартість товарів (робіт, послуг) складається з витрат, прямо пов'язаних із виробництвом таких товарів (робіт, послуг), а саме із:

· прямих матеріальних витрат (сировина, матеріали та напівфабрикати, що утворюють основу виготовленого товару (роботи, послуги);

· прямих витрат на оплату праці (заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (робіт, послуг);

· амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних із виробництвом товарів (робіт, послуг);

· вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних із їх виробництвом (наданням);

· інших прямих витрат (внески на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв).

Витрати, що формують собівартість товарів (робіт, послуг), визнаються витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації таких товарів (робіт, послуг). Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, у якому вони були здійснені, з урахуванням, окремих особливостей. Так, наприклад, нараховані податки і збори включаються до витрат того звітного періоду, за який проводиться таке нарахування.

До маркетингових послуг належать, зокрема, послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, унесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збирання та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Платник податку має право на врахування в податковому обліку витрат, підтверджених документами, складеними нерезидентами відповідно до правил інших країн.

ПК не містить обмежень щодо врахування витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів при визначенні об'єкта оподаткування, витрат на гарантійний ремонт та заміну бракованого товару, умови якого оприлюднені продавцем товару. Обмеження щодо витрат зі страхування, пов'язаних із виробництвом національних фільмів дозволяється враховувати в розмірі не більше 10% вартості виробництва такого фільму. Змінено розмір обмеження на добровільне перерахування коштів бюджетам або неприбутковим установам: 4% оподатковуваного прибутку попереднього року.

Передбачено збільшення суми добових на відрядження до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, у розрахунку на добу, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, у розрахунку на добу.

При цьому сума добових визначається в разі відрядження в межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. Витрати на відрядження можуть бути підтверджені, зокрема, електронними квитками.

Дозволено враховувати в податковому обліку витрати на навчання та/або професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації фізичних осіб у закордонних навчальних закладах, якщо наявність сертифіката про освіту в таких закладах є обов'язковою для виконання певних умов ведення господарської діяльності.

Платники податку - ліцензіати з виробництва електричної та/або теплової енергії, які використовують для виробництва електричної та/або теплової енергії вугілля та/або мазут, до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг протягом року до прямих матеріальних витрат замість вартості витраченого в технологічному процесі вугілля та/або мазуту включають суму резерву запасу палива (вугілля та/або мазуту), який створюється для безперебійного постачання електричної енергії споживачам.

Сума резерву запасу палива визначається платником самостійно щомісяця на основі середньомісячної вартості придбаного палива (вугілля, мазуту) за попередній рік, але не менше фактичної вартості придбаного протягом поточного місяця палива (вугілля, мазуту). Платники податків - ліцензіати з передачі та/або постачання електричної та/або теплової енергії у звітному податковому періоді до собівартості реалізації електричної та/або теплової енергії, надання послуг із передачі та/або постачання електричної та/або теплової енергії також включають фактично понесені в такому звітному періоді витрати із придбання електричної та/або теплової енергії.

Для платників податку на прибуток, які перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну, одночасно з визнанням доходів від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на загальній системі оподаткування до складу витрат включається собівартість таких товарів, робіт, послуг, що склалася в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, пропорційно до суми визнаних доходів.

5.Порядок застосування звичайних цін

Передбачено конкретні методи визначення звичайних цін, які застосовуються в міжнародній практиці, а саме:

· метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), згідно з яким звичайна ціна визначається за ціною на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги), що реалізуються (придбаються) не пов'язаній із продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності;

· метод ціни перепродажу, згідно з яким застосовується договірна ціна товарів (робіт, послуг), визначена під час подальшого продажу таких товарів (робіт, послуг) покупцем третій особі за вирахуванням відповідної націнки та витрат, пов'язаних зі збутом;

· метод «витрати плюс», згідно з яким застосовується ціна, що складається із собівартості готової продукції (товарів, робіт, послуг), яку визначає продавець, і відповідної націнки, звичайної для відповідного виду діяльності за співставлених умов;

· метод розподілення прибутку, суть якого полягає в тому, що визначається прибуток від операції, який повинен бути розподілений між її учасниками. Такий прибуток розподіляється на економічно обґрунтованій основі, що наближує цей розподіл до розподілу прибутку, який отримали б учасники операцій, якби були непов'язаними особами;

· метод чистого прибутку, який ґрунтується на порівнянні показників рентабельності операції, які розраховуються на підставі відповідної бази (такої, як витрати, обсяг реалізації, активи), з аналогічними показниками рентабельності операцій між непов'язаними особами у співставних економічних умовах.

Порядок застосування вище перелічених методів визначення звичайної ціни встановлюватиметься Кабінетом Міністрів.

На відміну від чинного законодавства, ПК установлює перелік офіційних джерел інформації для визначення звичайних цін:

· статистичні дані державних органів та установ;

· ціни спеціалізованих аукціонів із торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування;

· довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних;

· звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном;

· інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку.

Як і зараз, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган Міндоходів. Водночас для обґрунтування відповідності ціни господарської операції рівню звичайної ціни платник податків зобов'язаний за запитом органу Міндоходів обґрунтувати рівень договірних цін.

Важливим нововведенням ПК є норма про те, що для товарів (супутніх послуг), раніше ввезених на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту, звичайною ціною продажу (поставки) на митній території України вважається ринкова ціна, але не нижча за митну вартість товарів (супутніх послуг), з якої було сплачено податки та збори під час митного оформлення таких товарів.

Новацією є також те, що в разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20% таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання; коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Крім того, ПК передбачено, що великий платник податків має право звернутися до центрального органу МІНДОХОДІВ із заявою про укладення договору про ціноутворення для цілей оподаткування. Договір про ціноутворення для цілей оподаткування є договором між платником податків та центральним органом МІНДОХОДІВ про порядок визначення цін (методів) та їх застосування для цілей оподаткування протягом строку дії такого договору. Порядок укладення та виконання таких договорів установлюватиметься Кабміном.

Слід звернути увагу, що новий порядок визначення та застосування звичайних цін набуває чинності з 01.01.13 р., а до того часу діє порядок, установлений нормою п. 1.20 Закону про прибуток.

Податкові різниці

Податкова різниця - це різниця, яка виникає між оцінкою та критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов'язань за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності та доходами і витратами. Визначено два види податкових різниць:

· тимчасова - це різниця, яка виникає у звітному періоді та анулюється в наступних звітних податкових періодах;

· постійна - це різниця, яка виникає у звітному періоді та не анулюється в наступних звітних податкових періодах.

Платник податку на прибуток у складі фінансової звітності зазначає тимчасові та постійні податкові різниці за формою, установленою Мінфіном, а також подає податковому органу разом із відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу, подають разом із річною податковою декларацією річну фінансову звітність.

Суб'єкти господарювання - платники податку на прибуток подають фінансову звітність з урахуванням податкових різниць починаючи зі звітних періодів 2012 року.

Порядок перенесення збитків

У ПК збережено чинний на сьогодні порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування на майбутні періоди. При цьому збитки переносяться на майбутні періоди без будь-яких обмежень до повного їх погашення. Як і зараз, орган МІНДОХОДІВ не може відмовити у прийнятті податкової декларації через відображення в такій декларації збитку.

У разі якщо збиток, як результат розрахунку об'єкта оподаткування, декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, орган МІНДОХОДІВ має право провести позапланову перевірку правильності визначення об'єкта оподаткування.

Збиток, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується в загальній сумі збитків та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

8.Оподаткування операцій особливого виду

Дивіденди

Кодекс передбачає механізм справляння авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів. Водночас, на відміну від чинного на сьогодні порядку, авансовий внесок не справлятиметься при виплаті дивідендів:

· фізичним особам;

· суб'єктами господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування;

· платниками фіксованого сільськогосподарського податку;

· управителем фонду операцій із нерухомістю власникам сертифікатів фонду операцій із нерухомістю в результаті розподілу доходу такого фонду.

Новацією ПК є те, що авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів сплачується за місцезнаходженням юридичної особи та її відокремлених підрозділів пропорційно до питомої ваги суми витрат відокремлених підрозділів у загальній сумі таких витрат платника податку, визначених в останній податковій звітності, поданій таким платником податку.

Податковий облік при реорганізації

Не включаються до складу доходу платника податку - правонаступника кошти або майно, отримані від юридичної особи, яка припиняється у зв'язку із проведенням реорганізації.

Балансова вартість основних фондів та нематеріальних активів юридичної особи, що припиняється, включається до складу балансової вартості відповідних груп основних фондів та нематеріальних активів платника податків - правонаступника на дату затвердження передавального акта та підлягає амортизації в загальному порядку. Собівартість запасів, що обліковуються в податковому обліку юридичної особи, яка припиняється, включається до складу собівартості запасів правонаступника на дату затвердження передавального акта.

У разі якщо дата збільшення витрат, здійснених (нарахованих) юридичною особою, що припиняється, не настала до моменту затвердження передавального акта, такі витрати враховуються в податковому обліку правонаступника. Такий правонаступник набуває право на збільшення витрат. Це правило застосовується також:

· до суми витрат, що обліковуються відповідно до цього розділу в особливому порядку (витрат на придбання цінних паперів, деривативів тощо) та не враховані у зменшення доходів платника податку до моменту затвердження передавального акта;

· до суми доходу, отриманого (нарахованого) платником податку, який припиняється, та невключеного до доходу до моменту затвердження передавального акта.

Від'ємне значення об'єкта оподаткування звітного періоду, що обліковувалось у платника податку, який припиняється, включається до складу витрат платника податку - правонаступника. Зазначене положення також застосовується до суми збитків, що обліковуються в особливому порядку відповідно до цього розділу у платника податку, який припиняється (збитки за операціями із цінними паперами, деривативами, правами вимоги тощо).

Операції із цінними паперами

Фінансовий результат за операціями із цінними паперами та деривативами визначається по окремому виду цінних паперів.

Операції з іноземною валютою

Податковий облік операцій в іноземній валюті тепер максимально наближено до правил бухгалтерського обліку. Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

В разі придбання іноземної валюти до складу витрат або доходів звітного періоду включається відповідно додатна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти (за офіційним курсом).

Орендні операції

Передбачено особливості відображення в обліку з податку на прибуток підприємств операцій лізингу за договорами оренди житла з викупом, укладеними після 01.04.11 р., але на строк не пізніше 31.12.20 р. Відповідно до цього пункту:

· підприємство - орендодавець збільшує суму доходів на суму нарахованого фізичній особі орендного платежу (з урахуванням частини орендного платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта оренди);

· підприємство - орендодавець збільшує суму витрат звітного періоду на частину собівартості об'єкта оренди, яка так відноситься до загальної собівартості цього об'єкта, як сума нарахованого в цьому періоді фізичній особі орендного платежу (у частині орендного платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта оренди) до загальної суми орендних платежів (у частині орендних платежів, що надаються в рахунок компенсації частини вартості об'єкта оренди), що будуть нараховані за весь період оренди;

· передача житла фізичній особі в оренду з викупом не змінює податкових зобов'язань підприємства - орендодавця;

· передача житла у власність фізичній особі після закінчення строку дії договору оренди житла з викупом або достроково за умови повної сплати орендних платежів (з урахуванням частини орендного платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта оренди) не змінює податкових зобов'язань підприємства-орендодавця.

Операції з управління майном

Платник податку, який отримав майно на підставі договору управління (управитель), веде окремо від власного податковий облік доходів та витрат у розрізі кожного договору управління.

Прибуток від кожного договору управління оподатковується на загальних підставах, а податок сплачується до бюджету управителем майна. При цьому виплата доходу установнику управління здійснюється лише після оподаткування прибутку. Сума винагороди за управління майном включається до складу доходу управителя майна від його власної діяльності.

Кодексом передбачено, що форма звітності про результати діяльності, яка здійснюється за договорами управління майном, установлюється центральним податковим органом.

Облік сумнівної заборгованості

Правила регулювання в податковому обліку сумнівної заборгованості направлені на зниження бюджетних ризиків та збереження основних прав платників на коригування податкових зобов'язань у зв'язку з несвоєчасними розрахунками покупців, а саме:

· відсутня одна з підстав для коригування в податковому обліку продавця сумнівної заборгованості - це затримка в оплаті на період більше 90 календарних днів із граничного терміну оплати, що передбачено договором;

· платник податку - продавець, який зменшив суму доходу звітного періоду на сумнівну заборгованість, зобов'язаний одночасно зменшити суму витрат цього звітного періоду на собівартість товарів, робіт, послуг, щодо яких виникла така заборгованість.

3. Пільги та звільнення від оподаткування

Передбачено збереження цілої низки пільгових режимів оподаткування, зокрема звільнення від оподаткування прибутку:

· отриманого підприємствами та організаціями, заснованими громадськими організаціями інвалідів;

· отриманого від продажу на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва;

· Чорнобильської АЕС;

· отриманого за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається на безоплатній та безповоротній основі або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми - Плану здійснення заходів на об'єкті «Укриття»;

· державних підприємств «Міжнародний дитячий центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія» від провадження діяльності з оздоровлення та відпочинку дітей.

Як і в чинній редакції Закону про прибуток ПК передбачаються особливості пільгового оподаткування прибутку підприємств, отриманого у зв'язку із впровадженням енергозберігаючих технологій та реалізації енергоефективних проектів. Також збережено особливості оподаткування неприбуткових установ та організацій, виробників сільськогосподарської продукції.

У ПК збережено норму, згідно з якою суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані/передані на користь резидентів для цільового використання з метою виробництва національних фільмів (у т. ч. анімаційних) та аудіовізуальних творів, включаються до складу витрат у розмірі, що не перевищує 10% оподатковуваного прибутку за попередній податковий рік.

На відміну від чинного законодавства, установлено, що:

· будь-які витрати зі страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10% вартості виробництва національного фільму) включаються до складу витрат;

· не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.

На період з 01.04.11 р. до 01.01.16 р. вводяться податкові канікули, тобто застосовується ставка 0% Для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком із початку року не перевищує трьох мільйонів гривень, а розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають із платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом. Це стосується тих платників, які відповідають одному з таких критеріїв:

· утворені в установленому законом порядку після 01.04.11 р.;

· діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

· які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності ПК та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

При цьому якщо платники податку, які застосовують нульову ставку податку, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає встановленим критеріям, то такі платники податку зобов'язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за основною ставкою податку.

Податкові канікули не поширюються на суб'єктів господарювання, утворених у період після набуття чинності ПК шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації, та на тих, які здійснюють:

· діяльність у сфері розваг;

· виробництво, оптовий продаж, експорт/імпорт підакцизних товарів;

· виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;

· видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону від 01.06.2000 р. № 1775-III «Про Ліцензування певних видів господарської діяльності»;

· фінансову діяльність;

· діяльність з обміну валют;

· видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

· операції з нерухомим майном, оренду (у т. ч. надання в оренду торговельних місць на ринках та/або у торговельних об'єктах);

· діяльність із надання послуг пошти та зв'язку;

· діяльність з організації тортів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

· діяльність із надання послуг у сфері телебаченням радіомовлення відповідно до Закону від 21.12.93 р. № 3759-ХІІ «Про телебачення і радіомовлення»;

· охоронну діяльність;

· зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);

· виробництво продукції на давальницькій сировині;

· оптову торгівлю та посередництво в оптовій торгівлі;

· діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;

· діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку, інжинірингу, надання послуг підприємцям.

Платники податку, які користуються податковими канікулами та одночасно здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), зобов'язані нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток та сплатити податок на прибуток за основною ставкою за звітний податковий період, у якому здійснювались нарахування та виплата дивідендів.

ПК також передбачає, що платники податку на прибуток підприємств, які перебувають на канікулах:

· подають органам Міндоходів декларації з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою;

· ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат із метою обрахунку об'єкта оподаткування за Методикою, затвердженою Мінфіном.

Водночас для платників, які користуються податковими канікулами, ПК установлено таке:

· суми коштів, не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку 0%, спрямовуються на переоснащення матеріально-технічної бази, на повернення кредитів, використаних на вказані цілі, і сплату процентів за ними та/або поповнення власних обігових коштів;

· суми коштів, не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку 0%, визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, здійснених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат.

У разі якщо суми коштів, не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку 0%, використані не за цільовим призначенням або не використані платником податку протягом річного звітного періоду, залишок невикористаних коштів або сума коштів, використана не за цільовим призначенням, зараховуються до бюджету в І кварталі наступного звітного року.

· дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів недержавної форми власності, отриманий від надання освітніх послуг;

· підприємств енергетичної галузі в межах витрат, передбачених інвестиційними програмами, схваленими Національною комісією регулювання електроенергетики, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж та/або сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування вищевказаних цілей.

Підрозділом 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розд. XX «Перехідні положення» ПК також передбачено велику кількість пільг для платників податку на прибуток.Так, тимчасово, до 01.01.20 р., звільняється від оподаткування:

· прибуток виробників біопалива, отриманий від продажу біопалива;

· прибуток підприємств, отриманий ними від діяльності з одномасного виробництва електричної і теплової енергії та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива;

· прибуток виробників техніки, обладнання, устаткування; визначених ст. 7 Закону від 14.01.2000 р. № 1391-ХІ/ «Про альтернативні види палива» для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин та енергетичних установок, які споживають біологічні види палива, одержаний від продажу зазначеної техніки, обладнання та устаткування, що були вироблені на території України.

Тимчасово, до 01.01.20 р., звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий ними від господарської діяльності з видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ, що здійснюється відповідно до Закону від 21.05.09 р. № 1392-VI «Про газ (метан) вугільних родовищ».

Тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 01.01.11 р. звільняються від оподаткування:

· прибуток суб'єкта господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг у готелях категорій «п'ять зірок», «чотири зірки» і «три зірки», у тому числі новозбудованих чи реконструйованих або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрацію існуючих будівель і споруд;

· прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств легкої промисловості, крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині. При цьому на перехідний період до 01.01.12 р. для підприємств легкої промисловості, які на час набрання чинності положень ПК мають, укладені договори на виробництво продукції на давальницькій сировині, термін виконання яких закінчується протягом установленого періоду, дозволяється користуватися такою пільгою;

· прибуток підприємств галузі електроенергетики від продажу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії;

· прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств суднобудівної промисловості;

· прибуток підприємств літакобудівної промисловості, отриманий від основної діяльності, а також від проведення такими підприємствами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості;

· прибуток підприємств машинобудування для агропромислового комплексу.

Тимчасово, до 01.01.15 р., звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру.

Тимчасово, до 01.01.16 р., не включаються до доходів при оподаткуванні прибутку підприємств суми коштів або вартість майна, отримані суб'єктами кінематографії (виробниками фільмів) та/або суб'єктами мультиплікації (виробники мультиплікаційних фільмів) і спрямовані на виробництво національних фільмів.

Як і в чинному законодавстві, для резидентів - суб'єктів космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у виконанні міжнародних договорів, але не пізніше 01.01.15 р., податковий період, за який визначаються податкові зобов'язання з податку на прибуток, дорівнює одному звітному календарному року.

Пільги з податку на прибуток підприємств, установлені нормами підрозд. 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розд. XX «Перехідні положення» ПК, застосовуються з урахуванням такого:

· суми коштів, вивільнені від оподаткування, спрямовуються підприємствами - платниками податку на збільшення обсягів виробництва (надання послуг), переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій, пов'язаних з основною діяльністю такого платника податку, та/або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі, і сплату процентів за ними;

· з метою оподаткування суми вивільнених від оподаткування коштів визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, понесених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат;

· порядок цільового використання вивільнених від оподаткування коштів встановлюється КМУ;

· у разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з податку на прибуток за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПК.

4. Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку

Не враховуються при визначенні об'єкта обкладення податком на прибуток витрати, не пов'язані з господарською діяльністю (прийоми, презентації, свята, розваги), платежі за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, погашення отриманих позик, кредитів, дивіденди, штрафи, неустойки чи пені.

До складу витрат не включається нарахування роялті у звітному періоді на користь:

· юридичної особи, яка звільнена від сплати податку на прибуток чи сплачує цей податок за іншою ставкою;

· особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб;

· нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента, нарахувань, що здійснюються суб'єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону від 21.12.93 р. № 3759-ХІІ «Про телебачення і радіомовлення», та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) в обсязі, що перевищує 4 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням ПДВ та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а також у випадках, якщо виконується будь-яка з умов:

o особа, на користь якої нараховується роялті, є нерезидентом, що має офшорний статус;

o особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги за винятком випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати таку винагороду іншим особам;

o роялті виплачується щодо об'єктів, права інтелектуальної власності щодо яких уперше виникли в резидента України. У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, такі податкові органи зобов'язані звернутися до спеціально уповноваженого органу, визначеного КМУ, для отримання відповідного висновку;

o особа, на користь якої нараховуються роялті, не підлягає оподаткуванню стосовно роялті в державі, резидентом якої вона є.

В податковому обліку не враховуються витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку із придбанням у нерезидента послуг (робіт) із консалтингу, маркетингу, реклами (крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів) у обсязі, що перевищує 4% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням ПДВ та акцизного податку) за рік, що передує звітному.

Також у податковому обліку не враховуватимуться витрати, понесені (нараховані) у зв'язку із придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу (крім витрат, нарахованих на користь постійних представництв нерезидентів) у обсязі, що перевищує 5% митної вартості обладнання, імпортованого згідно з відповідним контрактом. При цьому витрати, нараховані у зв'язку із придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу, не включаються до складу витрат узагалі, якщо виконується будь-яка з таких умов:

· особа, на користь якої нараховується плата за послуги інжинірингу, є нерезидентом, що має офшорний статус;

· особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги.

В разі визнання правочину недійсним із будь-яких підстав проводиться відповідний перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних фондів), що раніше: були відображені за таким правочином.

Фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу витрат платника податку, крім вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку в разі реалізації такої продукції. При цьому передбачено, що норми втрат/витрат установлюються КМУ, а в разі невстановлення таких норм платник податку має право самостійно визначити їх і затвердити своїм наказом за умови обґрунтування їх розміру. Самостійно встановлені платником податку норми діють до встановлення відповідних норм КМУ.

Також до витрат не включається сума фактичних втрат товарів, крім втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат та витрат із розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, що не перевищують розміру, визначеного КМУ або уповноваженим ним центральним органом виконавчої влади, або іншим органом, визначеним законодавством України.

Тема 5. Податок на доходи фізичних осіб

Навчальна мета: Охарактеризувати зміст об’єкта плпдаткування, визначення бази оподаткування та податкового кредиту з податку на доходи фізичних осіб та види пільг, які надаються платникам..

Час:80 хв.

Метод:лекція.

Навчальні питання:

1. 10 хв.

2. 10 хв.

3. 15 хв.

4. 15 хв.

5. 10 хв.

6. 10 хв.

7. Заключна частина - 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).

Матеріально-технічне забезпечення: таблиці, графіки, схеми, першоджерела.

Джерела і література:9,66,67,69, 73,74, 78,79,80,81,82,84.

План