Приклад.

При стрільбі на тих самих установках при чотирьох пострілах по цілі, розміри якої по фронті значно більше 8Вб, отримано три недольоти й один перельот. Ціль розташована перпендикулярно напрямку стрільби. Визначити розмір відхилення центру розсіювання снарядів по дальності.

Рішення:

1. Виражають число недольотів і перельотів у відсотках. У нашім. прикладі три недольоти при чотирьох пострілах складають 75%, один переліт - 25%.

2. Завдають положення цілі на шкалі розсіювання. Числа, записані на шкалі розсіювання, показують % влучень у кожну смугу глибиною 1Вд (мал.1.12). 25% перельотів виражає сума цифр відсотків: влучення в три праві смуги. 75% недольотів виражає сума цифр. відсотків влучення в п'ять смуг, зліва праворуч (стрільба ліворуч).

3 Роблять висновок про розмір відхилення центру розсіювання снарядів від цілі і про розмір коректури

Найбільше мабуть, що центр розсіювання снарядів у 1Вд перед ціллю Для продовження стрільби доцільно збільшити дальність стрільби на 1Вд (ввести коректуру дальності на 1Вд вбік меншого числа знаків).

Отримано співвідношення знаків 1:1(рівність) Наприклад: 1. +-(або -+) 2. ++-- 3. +++--- При рівності перельотів і недольотів найбільше мабуть, що центр розсіювання снарядів сполучений із ціллю, ціль накрита смугою кращої половини влучень. Стрільбу варто продовжувати, не змінюючи установок.
Отримано співвідношення знаків 2:1 Наприклад: 1. +--(або -++) 2. ++---- 3. +++----- При співвідношенні знаків 2:1 найбільше мабуть, що центр розсіювання снарядів віддалений від цілі на 0,7Вд(менше 1Вд), ціль накрита смугою кращої половини влучень. Стрільбу доцільно продовжувати, не змінюючи установок.
Отримано співвідношення знаків 3:1 Наприклад: 1. +---(або +++-) 2. ++------ При співвідношенні знаків 3:1 найбільше мабуть, що центр розсіювання снарядів віддалений від цілі на 1Вд, ціль не накрита смугою кращої половини влучень. Для продовження стрільби необхідно ввести коректуру прицілу на 1Вд убік меншого числа знаків.
Отримано співвідношення знаків 4:1 Наприклад: 1. +----(або ++++-) 2. ++-------- При співвідношенні знаків 4:1 найбільше мабуть, що центр розсіювання снарядів віддалений від цілі на 1,3Вд, ціль не накрита смугою кращої половини влучень. Для продовження вводимо коректуру прицілу на 1Вд убік меншого числа знаків.
Отримано співвідношення знаків 5:1 Наприклад: 1. +----(або +++++-) 2. ++-------- При співвідношенні знаків 3:1 найбільше мабуть, що центр розсіювання снарядів віддалений від цілі на 1,5Вд, ціль не накрита смугою кращої половини влучень. Для продовження вводимо коректуру прицілу на 2Вд убік меншого числа знаків.

2. ПІДГОТОВКА СТРІЛЬБИ І УПРАВЛІННЯ ВОГНЕМ

2.1 Зміст підготовки стрільби і управління вогнем

Підготовка стрільби і управління вогнем дивізіону (батареї) проводиться з метою безперервного підтримання артилерійських підрозділів у готовності до ефективного виконання вогневих завдань.

Вона включає:

розвідку та визначення координат цілей;

топогеодезичну підготовку;

метеорологічну підготовку;

балістичну підготовку;

технічну підготовку;

організацію визначення і визначення установок для стрільби;

організацію управління вогнем.

Командир дивізіону (батареї) організовує та безпосередньо відповідає за проведення усіх заходів щодо підготовки стрільби та управління вогнем у дивізіоні (батареї).

Командири артилерійських підрозділів зобов'язані за будь-яких обставин проводити заходи щодо підготовки стрільби і управління вогнем у повному (наскільки можливо) обсязі.

 

2.2 Розвідка і визначення координат цілей

Розвідка в дивізіоні (батареї) ведеться безперервно вдень і вночі офіцерами дивізіону (батареї), особовим складом відділень розвідки (обслугою командирських машин управління вогнем), а також доданими підрозділами артилерійської розвідки.

Розвідувальні дані про цілі командир дивізіону (батареї) отримує від штатних (доданих) підрозділів артилерійської розвідки, старшого командира (начальника) або його штабу, а також від загальновійськового командира (штабу).

Розвідувальні дані включають:

номер і характер цілі;

координати І висоту (кут місця) центру цілі і, якщо можливо, координати основних елементів групової цілі;

розміри цілі за фронтом та глибиною;

характер діяльності цілі, ступінь захисту живої сили і техніки;

час та засіб виявлення цілі.

Місцезнаходження цілі визначають у полярних або прямокутних координатах за допомогою приладів (засобів) розвідки, а також за допомогою аерофотознімка, карти або окомірно. Висоту цілі визначають за допомогою карти або кутовимірювальних приладів (розрахунком кута місця цілі).

Умови визначення координат цілей різними засобами розвідки, за якими можливе визначення установок для стрільби на поразку способом повної підготовки, наведені в таблиці:

Засоби та умови визначення координат цілей

Засоби Умови визначення координат цілей, дальність до цілі, засічки Умови виконання топогеодезичної прив'язки спостережних пунктів, постів (позицій) засобів артилерійської розвідки. Метод розрахунків координат та інші умови
Квантовий далекомір В межах дальності дії далекоміра (до 5 км) 1. Координати визначені доданими топогеодезичними підрозділами, засобами дивізіону (батареї), підрозділами артилерійської розвідки за допомогою радіонавігаційної апаратури, приладів або автономної навігаційної апаратури від пунктів геодезичних мереж, контурних точок карт геодезичних даних, карт масштабу 1 : 25 000 при довжині маршруту (ходу) не більше 3 км Орієнтування приладів (засобів) розвідки проведено гіроскопічним, астрономічним способами; передачею дирекційного кута від пунктів геодезичних мереж кутовим ходом, одночасним відмічанням по небесному світилу за допомогою магнітної стрілки бусолі з врахуванням поправки бусолі, визначеної на віддалі не більше 5 км від спостережного пункту. Абсолютні висоти визначені за допомогою радіонавігаційної апаратури, спеціальних приладів, кутовимірювальних приладів (розрахунком за кутом місця) або за допомогою карти масштабу не дрібніше 1:50000 при крутизні схилу не більше як 6 градусів
Спряжене спостереження Дальність засічки не більше 10 (8) розмірів довжини бази

 

Визначаючи координати і розміри групової цілі, усі окремі цілі, що входять до її складу, описують прямокутником із сторонами, які проходять через крайні окремі цілі, паралельно та перпендикулярно напрямку стрільби. За координати центру групової цілі приймають координати центру прямокутника.

 

2.3 Топогеодезична підготовка

Завданням топогеодезичної підготовки в дивізіоні (батареї) є визначення координат та абсолютних висот вогневих позицій, спостережних (командно-спостережних) пунктів, постів (позицій) засобів артилерійської розвідки, а також дирекційних кутів орієнтирних напрямків для наведення гармат (мінометів) і орієнтування приладів.

Координати вогневих позицій, спостережних (командно-спостережних) пунктів, постів (позицій) засобів артилерійської розвідки в дивізіоні (батареї) визначають за допомогою радіонавігаційної апаратури, приладів або автономної навігаційної апаратури від пунктів геодезичних мереж, контурних точок карт геодезичних відомостей, карт масштабу 1 :25000, 1 : 50000 та 1 : 100000.

Абсолютні висоти прив'язуваних точок визначають за допомогою радіонавігаційної апаратури, спеціальних приладів (висотомір, барометр та ін.), кутовимірювальних приладів (розрахунком щодо кута місця) або за допомогою карти.

Дирекційні кути орієнтирних напрямків визначають гіроскопічним або астрономічним способами, передаванням кута від пунктів геодезичних мереж кутовим ходом, одночасним відмічанням по небесному світилу або за допомогою гірокурсопокажчика автономної навігаційної апаратури, за допомогою магнітної стрілки бусолі.

При необхідності координати прив'язуваних точок перераховують у суміжну зону та визначають поправку до дирекційного кута за перехід до цієї зони.

Топогеодезичну прив'язку виконують обслуги командирських машин (самохідних артилерійських гармат), оснащених автономною навігаційною апаратурою, групи самоприв'язки артилерійських підрозділів або топогеодезичні підрозділи, що додані їм.

Додані топогеодезичні підрозділи визначають координати прив'язуваних точок за допомогою радіонавігаційної апаратури, приладів або автономної навігаційної апаратури від пунктів геодезичних мереж. Дирекційні кути орієнтирних напрямків визначають гіроскопічним або астрономічним способами. Абсолютні висоти прив'язуваних точок визначають за допомогою радіонавігаційної апаратури, спеціальних або кутовимірювальних приладів (розрахунком за кутом місця).

Топогеодезичну прив'язку виконують способами, які забезпечують своєчасність відкриття вогню, наступним нарощуванням точності прив'язки.

Виконання робіт з прив'язки не повинно затримувати готовності дивізіону (батареї) до виконання вогневих завдань.

З метою забезпечення надійності та підвищення точності визначення координат, абсолютних висот і дирекційних кутів орієнтирних напрямків здійснюють контроль топогеодезичної прив'язки.

Контроль топогеодезичної прив'язки полягає в повторному визначенні координат прив'язуваних точок, їх абсолютних висот і дирекційних кутів орієнтирних напрямків з використанням інших початкових даних, приладів або способів робіт.

Якщо відсутні пункти геодезичної мережі або значно віддалені та відсутні великомасштабні карти, а також на місцевості, бідній контурними точками, Топогеодезичну прив'язку виконують топогеодезичні підрозділи або вогневі підрозділи з використанням напрямних гармат і мінометів

Найбільш повно питання топогеодезичної підготовки розглядаються при вивченні дисципліни „Бойове застосування артилерії”

2.4 Метеорологічна підготовка стрільби та її задачі.

Метеорологічна підготовка здійснюється з метою визначення відхилень метеорологічних умов, що враховуються при визначенні установок для стрільби.

Відхилення метеорологічних умов враховуються шляхом введення поправок дальності, напрямку та в установку підривника (трубки), на відхилення наземного тиску атмосфери на висоті вогневої позиції, балістичне відхилення температури повітря і балістичний вітер.

Метеорологічна підготовка в підрозділі організується відповідно до вказівок старшого командира (штабу) і включає:

- організацію прийому метеорологічних бюлетенів від метеорологічної станції;

- одержання наближеного бюлетеня «Метеосередній» від метеорологічного поста або упорядкування його,

- визначення по бюлетеням відхилень метеорологічних умов, що враховуються при визначенні установок для стрільби.

Задачу метеорологічного підготовка вирішують метеорологічні станції, метеорологічні пости, оснащені станцією вітрового зондування (СВЗ), метеорологічні пости дивізіонів (батарей реактивної артилерії).

Метеорологічна станція робить наземні метеорологічні виміри і комплексне температурно-вітрове зондування атмосфери, складає і передає бюлетені «Метеосередній».

Метеорологічна пост зі СВЗ робить наземні метеорологічні виміри і вітрове зондування атмосфери, складає і передає бюлетені «Метеосередній СВЗ».

Метеорологічна пост дивізіону робить метеорологічні виміри і складає наближені бюлетені «Метеосередній».

Метеорологічна пост батареї реактивної артилерії робить наземні метеорологічні виміри, визначає балістичний вітер у межах активної ділянки траєкторії і при необхідності складає наближені бюлетені «Метеосередній».

Табличні метеорологічні умови стрільби.

− Атмосфера нерухома (швидкість вітру на усіх висотах дорівнює нулю);

− барометричний тиск у точці стояння гармати 750 мм рт. ст.

− температура повітря в точці стояння гармати +15°С.

Кожна з цих умов впливає на дальність (напрямок) польоту снаряда, викликаючи відхилення точки падіння снаряда від точки прицілювання. Тому при визначенні установок для стрільби необхідно враховувати вплив відхилень дійсних умов стрільби від табличних, розраховуючи і вводячи поправки.

Метеорологічний бюлетень «Метеосередній».

Бюлетень «Метеосередній», що складається метеорологічною станцією, призначається для метеорологічного підготовка стрільби усіма видами артилерії.

На артилерійській метеорологічній станції за допомогою радіозондів проводять зондування атмосфери і визначають середні значення відхилень метеорологічних елементів у прошарках атмосфери від поверхні землі до ряду висот, називаних стандартними. За даними зондування до висоти 30 км складається бюлетень, називаний «Метеосередній». У ньому в суворо визначеному порядку у виді цифрових груп записуються дані, необхідні для урахування відхилень метеоумов у підрозділах.

Бюлетені передаються циркулярними радіограмами у визначений час і на встановлених частотах, повторюються два рази і не підтверджуються. З часом метеорологічні умови змінюються, тому встановлений термін придатності бюлетеняз часу закінчення зондування 3 ч.

Порядок розшифровування бюлетеня «Метеосередній» роздивимося на прикладі.

Приклад. «Метео 1105-15092-0180-52014-0210-113208-0410-113109-0808-103206-1207-103207-1606-103107-2005-112906-... - 3030».

 

Порядок розшифровування:

1-я група (1 слово і 4 цифри) Метео 11 – умовне позначення бюлетеня «Метеосередній» 05-умовний номер метеостанції (№5);
2-я груп (5 цифр) 15-й день (число) місяця (15-е число) 09 - години закінчення зондування (9 годин); 2 - десятки промайнуть закінчення зондування(20 хв)
3-я група (4 цифри). Висота розташування метеостанції над рівнем моря (180 м)
4-я група (5 цифр) 520 – відхилення наземного тиску атмосфери на рівні станції від табличного (-20 мм рт. ст.). Цифра 5-умовне позначення знака «-»; 14-відхилення наземної віртуальної температури (з урахуванням вологості повітря) від табличної (+15,9°С) на рівні метеорологічної станції (+14°С). Якщо відхилення температури негативне (наприклад, —14°С), те воно позначається числом (64), у якому перша цифра збільшується на 5 (умовне Позначення знака «-»)
5-я група (4 цифри) 0210 (0410, 0808, 1207,... , 3030)   02, 04, 08,.... 80 – стандартні висоти траєкторії в сотнях метрів (200, 400, 800,..., 8000м). Після 8000 м стандартні висоти даються в кілометрах: 10 (10 км), 12 (12 км),... ,30 (30км); 10-середнє відхилення щільності повітря в прошарку атмосфери від поверхні землі до відповідної висоти у відсотках (+10%). У наземній артилерії не застосовується.
6-я група (6 цифр) 113208 (113109, 103206,103207,... , 112906) 11 - середнє відхилення температури повітря від табличної в прошарку атмосфери від поверхні землі до стандартної висоти. Якщо відхилення температури негативне (наприклад, —11°С), те воно позначається числом (61), у якому перша цифра збільшується на 5 (умовне позначення знака «-»); 32 – дирекцій ний кут напрямку середнього вітру (відкіля дує) у прошарку атмосфери від поверхні землі до стандартної висоти у великих розподілах кутоміра (32-00); 08 - швидкість середнього вітру в тому ж прошарку в метрах у секунду (8 м/с)
Остання група (4 цифри) 30 – досягнута висота температурного зондування в кілометрах (30 км); 30-досягнута висота вітрового зондування в кілометрах (30 км). Якщо які-небудь дані виражаються меншим числом цифр, чим відведено в групі бюлетеня, те перед числа ставляться нулі. При передачі бюлетеня замість тире вимовляють слова «розділ». Наприклад: «Метео 1105,розділ, 15092, розділ... »

Розрахунок поправок на відхилення метеорологічних умов стрільби від табличних.

До поправок на відхилення метеорологічних умов стрільби від табличних ставляться поправки дальності на відхилення

- наземного тиску атмосфери,

- на балістичне відхилення температури повітря,

- на подовжню складову балістичного вітру

поправка напрямку на бічну складову балістичного вітру.

У підрозділах реактивної артилерії, крім того, визначають ще поправки дальності і напрямки на приземний вітер.

Для розрахунку перерахованих поправок використовують бюлетень «Метеосередній» і поправки на відхилення метеорологічних умов стрільби від табличних, вказаних в таблицях стрільби.

Табличні поправки обчислені за умови, що відхилення метеорологічних елементів від їхніх табличних значень однакові на усіх висотах. Проте в дійсних умовах відхилення метеорологічних елементів у межах повної висоти траєкторії, як правило, не бувають однаковими.

Тому для розрахунку поправок дійсні, що змінюються з висотою відхилення метеорологічних елементів заміняють умовними, однаковими на усіх висотах у межах заданої висоти траєкторії. Ці умовні відхилення підбирають так, щоб вони за своїм впливом на дальність і напрямок польоту снаряда були рівноцінні впливу дійсних, неоднакових на різних висотах відхилень метеоелементів. Такі умовні відхилення метеорологічних елементів називають балістичними відхиленнями (балістичне відхилення температури, балістичний вітер).

Балістичні відхилення визначають через середні значення (відхилення) метеоелементів, що утримуються в бюлетені «Метеосередній». Балістичні відхилення метео елементів для траєкторії висотою. Ys приймають рівними середнім значенням (відхиленням) метеоелементів від поверхні землі до висоти входу в бюлетень Yбюл.

Висоту входу в бюлетень Yбюл визначають для кожного заряду даної артилерійської системи по висоті траєкторії, що відповідає обчисленої дальності (кутів прицілювання), по таблицях стрільби. Для знайденої умовної висоти Yбюл лінійної інтерполяцією визначають по бюлетеню «Метеосередній» метеорологічні дані з точністю: балістичне відхилення температури повітря - до 1°С, дирекцій ний кут - до 1-00 і швидкість балістичного вітру - до 1 м/с.

Балістичні значення визначають у такій послідовності: по дальності і заряду, обраним для розрахунку поправок у таблицях стрільби, знаходять висоту траєкторії. Наприклад:

для 152-мм гаубиці Д-20, заряду повного, дальності 11000 м, Yбюл=1300 м.

У таблицях стрільби приміщені поправки на відхилення метеорологічних умов від табличних на 10 одиниць (на 10 м/с, 10°С, 10 мм рт. ст.). Для визначення поправки на відхилення метеорологічних умов, що відрізняється від десятьох, необхідно умножити значення відхилення на одного десяту значення табличної поправки.

Поправки дальностіна відхилення метеорологічних умов стрільби визначаються по таких залежностях:

на відхилення наземного тиску атмосфери

;, де

на балістичне відхилення температури повітря

;

на подовжню складову балістичного вітру

,

де , , - табличні поправки дальності на зміну відповідного метеоелементу на 10 одиниць;

, - відхилення відповідного метеоелементу від табличного значення;

Wx- значення подовжньої складової балістичного вітру.

Поправка напрямку на бічну складову балістичного вітру

де - таблична поправка напрямку на бічний вітер швидкістю 10 м/із;

Wz-значення бічний складової балістичного вітру.

Знаки «+» і «-» у формулах беруться з таблиць стрільби. Поправки розраховують по таблицях стрільби, таблицям поправок, за допомогою довідників і ЕОМ (мікрокалькуляторів).

 

2.5 Балістична підготовки стрільби та її задачі.

Задача й склад балістичної підготовки стрільби.

Задача балістичної підготовки складається в тому, щоб своєчасно визначити балістичні умови, що необхідно враховувати при визначенні установок для стрільби.

Балістична підготовка в дивізіоні (батареї) здійснюються силами і засобами підрозділів за участю служби артилерійського озброєння і включає:

визначення відхилення початкової швидкості снарядів через знос каналів стволів гармат (DV0гар);

визначення різнобою основних гармат батарей щодо контрольного гармати дивізіону і гармат батарей щодо основного (dV0);

визначення сумарного відхилення початкової швидкості снарядів (DV0сум) для контрольного гармати дивізіону й основних гармат батарей;

визначення температури зарядів;

визначення балістичних характеристик боєприпасів;

сортування і розподіл боєприпасів, що надійшли, між батареями (гарматами).

Найбільше складним і трудомістким процесом при проведенні балістичного підготовка стрільби є визначення сумарного відхилення початкової швидкості снарядів (DV0сум) , що залежить від відхилення початкової швидкості снарядів через знос каналу ствола (DV0гар) і відхилення початкової швидкості снарядів через властивості партії зарядів (DV0зар).

Відомо, що при повному зносі ствола (DV0гар) може досягати 10% V0 і більш, а (DV0зар) через зміну калорійності пороху в процесі його збереження може досягати 2,5% V0. Такі відхилення, якщо їх не враховувати при визначенні установок для стрільби, призведуть до тому, що стрільба на поразку без пристрілювання стане неефективної. Тому ігнорування балістичних умов стрільби неприпустиме.

Порядок урахування відхилень балістичних умов при підготуванні до стрільби зазначений у першому поділі таблиць стрільби («Основні вказівки»).

Основна задача сортування боєприпасів - одержання кожній батареєю пострілів з одною партією зарядів і одною партією снарядів із пофарбованими або не пофарбованими корпусами.

Боєприпаси сортують: за індексом (за призначенням) снарядів, по марці (типу) підривника, по знаках відхилення маси на снарядах, за даними складання (партіям) зарядів.

Табличні балістичні умови стрільби.

Початкова швидкість снаряда таблична (відповідна стрільбі з нового ствола зарядами, що забезпечують табличну початкову швидкість);

температура зарядів ТЗ=+15°С;

маса снаряда (остаточно знарядженого) таблична;

форма снаряда з підривником відповідає кресленню.

Розрахунок поправок на відхилення балістичних умов стрільби

До поправок на відхилення балістичних умов стрільби від табличних ставляться поправки дальності на сумарне відхилення початкової швидкості снарядів, на відхилення температури зарядів, на відхилення інших балістичних характеристик боєприпасів, зазначених у таблицях стрільби (на ковпачок підривника, на не фарбованість снаряду, на полум’я гасник і інші чинники) і поправки напрямку на деривацію.

Поправки дальності вводять:

на сумарне відхилення початкової швидкості снарядів

;

на відхилення температури зарядів

де, ∆ТЗ= ТЗ - 150

де і - табличні поправки дальності на зміну початкової швидкості на 1 % і зміни температури заряду на 10 C відповідно;

і - відхилення відповідного чинника від табличного значення.

Поправки напрямку беруться:

на деривацію DZ - із таблиць стрільби по обчисленій дальності зі знаком «-» (для реактивних снарядів знаки поправок зазначені в таблицях стрільби);

на обертання Землі D, при стрільбі з далекобійних систем на великі дальності - із таблиць стрільби цих систем.

 

2.6 Технічна підготовка стрільби.

Завданням технічної підготовки є підготовка гармат (мінометів, установок ПТУР), командирських машин та рухомих спостережних пунктів, ЕОМ, приладів розвідки та управління вогнем, балістичної станції та приладів метеорологічного поста, а також боєприпасів до стрільби (бойової роботи).

Технічна підготовка в дивізіоні (батареї) здійснюється силами підрозділів за участю служби ракетно-артилерійського озброєння.

Внаслідок виконання заходів технічної підготовки визначають поправки прицільних пристосувань та приладів, які враховуються під час стрільби та бойової роботи.

Технічну підготовку здійснюють відповідно до вимог технічних описів та інструкцій для експлуатації зразків озброєння.

Результати технічної підготовки регулярно відображають уформулярах (паспортах) гармат та приладів.

Найбільш повно питання технічної підготовки розглядаються при вивченні дисципліни „Будова і конструкція озброєння”

2.7 Організація визначення і визначення установок для стрільби

Організація визначення установок для стрільби здійснюється командиром дивізіону (батареї), вона включає:

− з'ясування бойового завдання загальновійськового підрозділу (частини) та вогневих завдань, поставлених загальновійськовим командиром й старшим артилерійським командиром (начальником);

− призначення (з'ясування) основного напрямку стрільби;

− вибір (з'ясування) способу визначення та оновлення установок для стрільби щодо завдань бою (періодам вогневої поразки);

− уточнення даних щодо підрозділів та умов стрільби, які необхідні для визначення установок;

− визначення поправок на відхилення умов стрільби від табличних та побудова графіків розрахованих поправок і коефіцієнта стрільби, а за необхідністю і передачу поправок у батареї;

− підготовку засобів визначення установок для стрільби і контроль точності їх підготовки.

Спосіб визначення установок для стрільби призначають у залежності від умов обставин, повноти й точності проведення заходів щодо підготовки стрільби і управління вогнем, наявності даних про умови стрільби, можливостей засобів розвідки та обслуговування стрільби.

Установки для стрільби визначають на пункті управління вогнем дивізіону та на вогневих позиціях батарей. З метою виключення грубих помилок та при окомірному переносі вогню установки для стрільби визначають також на КСП дивізіону (батареї).

Основний спосіб визначення установок для стрільби є ЕОМ.

Визначаючи установки для стрільби способом повної (скороченої) підготовки, вибирають вид траєкторії, снаряди та заряди (звичайно не більше двох), для яких необхідно розрахувати поправки.

Один із вибраних зарядів повинен забезпечувати можливість стрільби на найбільшу дальність по можливому району цілей. Ще один заряд вибирають з розрахунком отримати найвигіднішу крутизну траєкторії.

Поправки розраховують за опорними дальностями для основного напрямку стрільби та для напрямків, які відрізняються від основного до 8-00. Якщо фронт можливого району цілей обмежений, можна призначити І...2 напрямки.

Опорні дальності призначають з інтервалом до 4 км для гармат і до 2 км для мінометів та гармат для мортирної стрільби.

2.7.1. Повна підготовка

Установки для стрільби вважаються визначеними способом повної підготовки, якщо:

координати цілей визначені згідно з умовами табл. 1;(стор.10 ПСіУВ)

топогеодезична прив'язка вогневих позицій проведена доданими топогеодезичними підрозділами або засобами дивізіону (батареї);

координати ВП визначені за допомогою радіонавігаційної апаратури, приладів або автономної навігаційної апаратури від пунктів геодезичних мереж, контурних точок карт геодезичних даних, карт масштабу не менше 1 : 50 000 при довжині ходу (маршруту) не більше 3 км;

абсолютні висоти ВП визначені за допомогою радіонавігаційної апаратури, спеціальних приладів (за кутом місця) або за допомогою карти масштабу не менше 1 : 50 000 за крутизною схилу не більше 6°;

дирекційні кути орієнтовних напрямків визначені гіроскопічним або астрономічним способами, передачею дирекційного кута від пунктів геодезичних мереж кутовим ходом, одночасним відмічанням на небесне світило або за допомогою гірокурсопокажчика автономної навігаційної апаратури (якщо початкове орієнтування має точність Еa≤0-01 за часом роботи не більше 20 хв.) й за допомогою магнітної стрілки бусолі з врахуванням поправки бусолі, визначеної на віддалі не більше 5 км від ВП (для наведення мінометів—не більше 10 км);

метеорологічні умови стрільби визначені за бюлетенем «Метеосередній», що складений метеостанцією, за давністю не більше 3 годин, або наближеному бюлетеню «Метеосередній СВЗ», за давністю не більше години за висотою входу в бюлетень до 3000 м, або наближеному бюлетеню «Метеосередній», що складений метеопостом дивізіону, за давністю не більше години за висотою входу в бюлетень до 800 м; дані про вітер у межах активної ділянки траєкторії для стрільби активно-реактивними мінами визначені за наближеним бюлетенем «Метеосередній СВЗ», за давністю не більше 30 хвилин;

балістичні умови стрільби визначені: сумарне відхилення початкової швидкості снарядів (мін) для основних гармат батарей і контрольної гармати дивізіону визначено за допомогою БС, якщо неможливе його визначення за допомогою БС для основних гармат батарей—з врахуванням різнобою основних гармат батарей відносно контрольної, визначеного за допомогою БС; температура зарядів визначена за допомогою термометра; балістичні характеристики боєприпасів, врахування яких передбачено, відомі;

геофізичні, умови стрільби визначені.

Поправки визначають для призначених зарядів, опорних дальностей та напрямків стрільби за допомогою ЕОМ, а при відсутності ЕОМ — розрахунком за допомогою поправочників.

Поправки дальності на відхилення балістичних умов стрільби від табличних розраховують:

на сумарне відхилення початкової швидкості снарядів (мін) для основних гармат (мінометів) батарей;

на відхилення температури зарядів;

на відхилення інших балістичних характеристик боєприпасів, не врахованих при визначенні сумарного відхилення початкової швидкості снарядів та мін DV0сум (на ковпачок підривника, на вогнегасник, на непофарбованість снаряда і міни та інших).

Поправкою напрямку на відхилення балістичних умов стрільби від табличних є поправка на деривацію.

Поправки дальності на відхилення метеорологічних умов стрільби від табличних розраховуються:

на відхилення тиску атмосфери;

на балістичне відхилення температури повітря;

на подовжню складову частину балістичного вітру;

на подовжню складову частину балістичного вітру на ділянці розкриття снаряда або міни (тільки при стрільбі касетними снарядами або мінами);

на подовжню складову частину балістичного вітру в межах активної ділянки траєкторії (тільки при стрільбі активно-реактивними мінами).

Поправки напрямку на відхилення метеорологічних умов стрільби від табличних розраховують:

на бокову складову частину балістичного вітру;

на бокову складову частину балістичного вітру на ділянці розкриття снаряда або міни (тільки при стрільбі касетними снарядами та мінами);

на бокову складову частину балістичного вітру в межах активної ділянки траєкторії (тільки при стрільбі активно-реактивними мінами),

Поправки дальності та напрямку на обертання Землі визначають згідно з рекомендаціями Таблиць стрільби.

У результаті розрахунків визначають сумарні поправки дальності, напрямку та в установку трубки на відхилення балістичних, метеорологічних і геодезичних умов стрільби від табличних. За одержаними сумарними поправками дальності, напрямку та в установку трубки будують графік розрахованих поправок на ПУВ або папері у клітинку.

Для розрахунку поправок, коли використовується ЕОМ, за топографічні дальності для побудови графіка розрахованих поправок приймають відповідні опорні дальності, для яких розраховувалися поправки.

Для визначення поправок розрахунком або за допомогою поправників топографічні дальності для побудови графіка розрахованих поправок визначають шляхом віднімання сумарних поправок дальності (з урахуванням їх знаків) від опорних дальностей, для яких вони розраховувались.

Визначення вирахуваних установок виконують в такій послідовності :

визначають топографічну дальність ДТЦ, доворот від основного напрямку стрільби ¶ТЦ та перевищення цілі над вогневою позицією Dh (кут місця цілі eц);

за топографічною дальністю і доворотом від основного напрямку за допомогою графіка розрахованих поправок визначають для вибраного заряду поправку дальності і напрямку, інтерполюючи між лініями графіка, за межами крайніх напрямків поправки дозволяється використовувати до 3-00;

додають поправку дальності (з урахуванням знака) до топографічної дальності і отримують вирахувану дальність;

отриману з графіка поправку напрямку додають (з урахуванням знака) до топографічного довороту й отримують вирахуваний доворот;

за вирахуваною дальністю і вибраним зарядом знаходять у Таблицях стрільби установку прицілу;

розраховують поправку на перевищення цілі над вогневою позицією, вводять її (з урахуванням знака) в рівень і отримують вирахувану установку рівня.

Під час стрільби за шкалою тисячних поправку на перевищення цілі можна враховувати зміною установки прицілу. Для мінометів поправку на перевищення цілі завжди вводять в установку прицілу.

Топографічні дальності до цілі й доворот від основного напрямку на ціль визначають графічно на ПУВ або розрахунком за допомогою логарифмічної лінійки і мікрокалькулятора (МК), а також аналітично за допомогою таблиць Кравченка.

Перевищення цілі визначають як різницю висот цілі і вогневої позиції.

Для визначення кута місця цілі ділять перевищення цілі в метрах на 0,001 ДТЦ зменшують абсолютну величину результату на 5 % або використовують для цієї мети графік.

Поправки на перевищення цілі Dj визначають як суму кута місця цілі eц і поправки кута прицілу на кут місця цілі Dae.

Поправки на перевищення цілі і кута прицілу на кут місця? цілі визначають за допомогою Таблиць стрільби або графіків.

Під час стрільби снарядами з дистанційною трубкою і касетними снарядами (мінами) вирахувану дальність і доворот, поправку на перевищення цілі над вогневою позицією, а також вирахуваний приціл визначають за загальними правилами.

Якщо в районі цілей є пристріляний (створений) репер або ціль, по якій велась стрільба на поразку, а час пристрілювання (створення) репера або стрільби по цілі наближається до часу складання метеорологічного бюлетеня (різниця не більше 2 годин), то визначають різницю пристріляних і вирахуваних за репером (цілі) дальностей, напрямків й значень установок підривника (трубки). Ці різниці приймаються як уточнюючі поправки відповідно дальності, напрямку і в установку підривника (трубки);

їх вводять (з урахуванням знаків) в установки по інших цілях, якщо різниця дирекційних кутів між ними і репером (ціллю) не перевищує 6-00, а різниця топографічних дальностей 4 км, або на величину уточнюючої поправки виправляють графік розрахованих поправок.

Уточнюючі поправки, визначені для даної батареї, можуть бути використані іншими батареями під час стрільби дивізіоном по одній цілі і централізованій прив'язці ВП.

Отримавши новий метеорологічний бюлетень або при зміні балістичних умов стрільби вирахувані установки оновлюють. Для цього будують нові графіки розрахованим поправок, які використовують для визначення вирахуваних установок по нових цілях і для уточнення раніше вирахуваних установок.

При визначенні установок засобом повної підготовки норми відхилень по Д та Н для оцінки точності вогню

"5" - 1%Д; 0-05

"4" - 2%Д; 0-07

"3" - 3%Д; 0-15

2.7.2 Скорочена підготовка.

При скороченій підготовці установки для стрільби визначають за правилами повної підготовки.

Установки для стрільби вважаються визначеними способом скороченої підготовки, якщо має місце хоча б одне відхилення від вимог ст. 57.ПСіУВ (див.умови повної підготовки)

Якщо має місце скорочена підготовка даних для стрільби, то, як правило, потрібно проводити пристрілювання цілі.

Скорочену підготовку для стрільби на подавлення без пристрілювання дозволяється використовувати при стрільбі дивізіоном по групових цілях, якщо координати цілей визначені згідно з вимогами табл. 1, але має місце відступ від вимог ст. 57 одночасно не більш ніж по двох умовах, не виходячи за вказані межі:

координати вогневих позицій визначені за допомогою карти масштабу 1 : 100000 за допомогою приладів або навігаційної апаратури;

абсолютні висоти вогневих позицій визначені за допомогою карти масштабу 1 ; 100 000;

дирекційні кути орієнтовних напрямків визначені за допомогою гірокурсопокажчика автономної навігаційної апаратури або за допомогою магнітної стрілки бусолі;

метеорологічні умови стрільби визначені за бюлетенем «Метеосередній» давністю до 8 годин, за бюлетенем «Метеосередній СВЗ» давністю не більше 1 години при висоті входу в бюлетень до 5000 м або за наближеним бюлетенем «Метеосередній» за давністю не більше 1 години при висоті входу в бюлетень до 1600 м;

відхилення початкової швидкості снарядів враховано тільки за зношенням каналу ствола основної гармати батареї, в такому випадку враховуються поправки на відхилення всіх балістичних характеристик боєприпасів, передбачених Таблицями стрільби (на ковпачок підривника, на вогнегасник, на непофарбованість снарядів (мін та ін.).

Підготовка установок також вважається скороченою, якщо при визначенні установок для стрільби використовуються дані пристрілювання (створення) репера або стрільби на поразку цілі за давністю від трьох до восьми годин, а також коли межа переносу вогню від репер (ділі) за дальністю або напрямком перевищує значенню наведені в Правилах стрільби. не більш як у 1,5 рази.

При бойовій стрільбі для нарізної артилерії норми відхилень по дальності і напрямку для оцінки точності вогню складають

а/ по дальності:

"5" - 1,5% Д "4" - 3% Д "3" - 4,5% Д

б/ по напрямку:

"5" - 0-07 "4" - 0-15 "3" - 0-20

Установки для стрільби засобом скороченої підготовки визначають: аналітично (таблиця Кравченко, АЛЛ); ПУВ-9М;

АК-3 із МПЛ-50 по карті.

2.7.3 Визначення топографічної дальності і довороту від основного напрямку аналітичним способом.

Визначення по відомим координатам двох точок відстані між ними і дирекційного куту напрямку з однієї точки на другу має назву “ рішення зворотної геодезичної задачі”.

Аналітичний засіб визначення топографічних даних засновано на рішенні прямокутного трикутника з застосуванням тригонометричних функцій. У прямокутному трикутнику (мал.2.1) катети визначаються як різниця координат цілі і вогневої позиції:

∆X = Хц –Хб ,

∆Y = Yц – Yб

Рисунок 2.1- Сутність визначення топографічних даних аналітичним способом

 

Для зручності розраховують завжди менший кут трикутника ρ (кут, що лежить проти меншого збільшення координат) шляхом ділення меншого катета (меншої різниці координат — МРК) на більший (більшу різницю координат — БРК) :

tg p = МРК /БРК

За значенням тангенса кута визначають кут р. По р і більшому катеті (більшої різниці координат) визначають гіпотенузу - дальність до цілі топографічну ДТЦ:

ДТЦ = БРК / cos p = БРК х sec p

Обчислення можуть вироблятися на спеціалізованої ЕОМ, за допомогою мікрокалькуляторів, артилерійської логарифмічної лінійки, обчислювача СТМ, таблиць логарифмів.

Для аналітичного способу розрахунку топографічної дальності до цілі і довороту від основного напрямку на ціль складена спеціальна таблиця (Таблиця Кравченка),яка мається в Правилах стрільби і управління вогнем.

У цій таблиці Кн (коефіцієнта напрямку) - значення tg р, а Кд (коефіцієнт дальності) — значення sес р. Визначення топографічної дальності і довороту від основного напрямку аналітичним способом за допомогою таблиць здійснюється в наступному порядку:

1. Визначають різниця координат цілі і вогневої позиції

∆X = Хц –Хб , ∆Y = Yц – Yб

2. Меншу за абсолютним значенням різницю координат поділяють на більшу з точністю до третього десяткового знака й одержують коефіцієнт напрямку Кн

3. У графе Н таблиці відшукують число, рівне за значенням отриманому значенню коефіцієнта напрямку найбільш близьке до цього значення; одночасно виписують з таблиць значення коефіцієнта дальності Кд (графа Д), розташований праворуч від значення Кн (графа Н).

4. Визначають дирекційний кут напрямку на мету в залежності від знаків різниць координат і знайденого значення Кн, при цьому число сотень розподілів кутоміра (великих розподілів) беруть у верхніх чи нижніх рядках там, де виявиться записаним у загальному виді дія, що виконували згідно п., 2; число десятків і одиниць розподілів кутоміра відшукують у тім же рядку, де знайшли значення Кн. у крайній лівій графі, якщо число великих розподілів кутоміра взяли з верхньої частини таблиці, чи в крайній правій графі, якщо число великих розподілів кутоміра узяли з нижньої частини таблиці.

5. Визначають дальність стрільби, для чого велику різницю координат (за абсолютним значенням) множать

на виписане з таблиці значення КД

6. Визначають доворот від основного напрямку на ціль , для чого з дирекційного кута напрямку на ціль віднімають дирекційний кут основного напрямку.

 

2.7.4 Визначення перевищення і куту місця цілі

При розрахунку топографічних даних, крім і визначають перевищення цілі над ОП і кут місця цілі .

Висоти ОП і цілей над рівнем моря визначають у метрах.

Розмір куту зменшують на 1/20/5%/.

 

2.7.5 Визначення поправки куту прицілювання на кут місця цілі

При кутах місця цілі < 0-05 і кутах прицілювання 200 тис., як показують розрахунки траєкторій польоту снарядів, можна вважати що поправка на перевищення цілі дорівнює кутові місця цілі

=

Тоді .

При великих кутах місця цілі і кутах прицілювання поправка на перевищення цілі не буде дорівнює кутові місця цілі , тому що:

- при великих кутах кидання навіть незначній зміні куту прицілювання супроводжують помітні зміни кривизни траєкторії;

- при великих кутах місця цілі похила /фактична/ дальність до цілі значно відрізняється від горизонтальної /топографічної/ дальності. Тоді

Порядок визначення топографічних даних аналітичним способом розглянемо на прикладі.

Приклад. Розрахувати топографічні дані по цілі 101-й, якщо відомі координати; ВП – XВП =66190, УВП = 93960, висота 220

Цілі ХЦ = 74920, У ц = 92070, висота 170 αОН = 58-00.








Дата добавления: 2015-02-10; просмотров: 1639;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.148 сек.