Будівництво Чернигова

Старшим від київської Софії й повніше збереженим памятником нашого княжого будівництва єСпаська катедра в Черни­гов і, закладена лицарським супірником а відтак вірним союз­ником Ярослава Мудрого—Мстиславом Сміливим (Т1034), а закінчена по смерти основника. Трьохнавна, трьохапсидна, пятибанна церква, з виразним позначенням свого хрещатого заложення, підходить найблизше до київського Спаса на Берестові. В XII стол. прибудовано до церкви вежу з південного заходу, а в 1708 р, побу­довану другу, до пари. В 1675 р. церкву помітно перебудовано, при чому знищено або закрито тинком подробиці її первісної декорації. Всеж таки пізніші перебудови не знищили її основного корпусу й церква зберегла свою первісну доосередність і розподіл мас. З фрескового й мозаїчного стінопису Спаської катедри не збереглося ніщо, поза мізерними окрушинами.

З решти чернігівських церков збереглися до нас — Успенська-Іллі, Борисоглібська й Пятницька.

Успенська церква Єлецького манастиря, фундації князя Свя­тослава з 1060 р. була в 1671 р. обновлена заходами чернигівського полковника Василя Дунін-Борковського й тоді набрала свого зовніш­нього, барокового вигляду. Однонавна церква Іллі, збудована в 1072 р. зберегла характер тогочасних мініятурних, центробанних каплиць. ЗБорисоглібської церкви, збудованої князем Давидом Свято­славичем (1120—1123) збереглася ціла західня частина з середущою банею. Найгірше збереглася Пятницька церква з к. XII ст., що стояла поза оборонними валами княжого Чернигова.

В порівнанні з київськими, чернигівські церкви краще збереглися. Зате вони куди слабше обслідувані. Загальними архитектурними фор­мами вони не дуже ріжняться від київських, але в їх декорації куди виразніші західньо-европейські, романські елементи.