ПОНЯТИЕ И ПРЕДМЕТ ТРУДОВОГО ПРАВА

Першим етапоммедичного сортування називається місце де відбувається перший контакт медичного працівника, який проводить медичне сортування постраждалих. Це, як правило, безпечна відстань від осередку і дій його вражаючих факторів. Тривалість медичного сортування на першому етапі складає не більше 60 сек. На першому етапі сортування визначений такий базовий обсяг медичної допомоги:

- визначають стан свідомості;

- у дорослих перевіряють наявність дихання та за потреби відновлюють прохідність дихальних шляхів;

- у дітей до 8 років для відновлення прохідності дихальних шляхів при відсутності дихання виконують 5 штучних вдихів.

На першому етапі медичного сортування медичний персонал позначає постраждалого сортувальним браслетом.

Перший етап медичного сортування проводиться на сірому сортувальному полотнищісортувального майданчика де надається медична допомога за базовим обсягом. Після встановлення сортувальної категорії постраждалому одягають сортувальний браслет відповідного кольору на праву руку. Постраждалих спрямовують до сортувального полотнища, колір якого відповідає кольору сортувального браслета, що позначає сортувальну категорію, до якої був віднесений постраждалий за результатами медичного сортування на першому етапі. Перша черга надається червоній сортувальній категорії, друга – жовтій, третя – зеленій. Постраждалі, які відносяться до зеленої сортувальної категорії спрямовуються для самостійного переміщення до сортувального полотнища, або супроводжуються медичними працівниками. Перший етап медичного сортування закінчується в період передачі постраждалого на сортувальне полотнище сортувального майданчика. Етапи медичного сортування відображені на схемі 2.

Схема 2. Етапи медичного сортування

Другий етап медичного сортуваннярозпочинається з моменту надходження постраждалого на сортувальне полотнище сортувального майданчика. На цьому етапі медичного сортування медичні працівники (лікар, фельдшер, медична сестра) надають медичну допомогу відповідно до базового обсягу цього етапу:

- перший прийом Сафара;

-потрійний прийом Сафара;

- ручне очищення порожнини рота та гортані;

- очищення рото глотки за допомогою аспіратора;

- прийом Хеймліка;

- введення повітроводу;

- ендотрахеальна інтубація;

- крікотомія (конікотомія);

- пункція крікотиреоїдної зв’язки;

- трахеостомія;

- здійснення штучного дихання, в тому числі з використанням мішка типу «АМБУ»;

- інгаляція кисню;

- непрямий масаж серця;

- дефібриляція;

- зупинка зовнішньої кровотечі (венозної, артеріальної);

- застосування протишокового одягу;

- накладення шийного комірця;

- мобілізація переломів за допомогою шин;

- фіксація постраждалого на транспортній дошці;

- накладання бинтових пов’язок;

- підшкірні ін’єкції;

- внутрішньом’язові ін’єкції;

- внутрішньовенні ін’єкції;

- внутрішньо кісткова пункція (доступ) для введення інфузійних розчинів;

- катетеризація периферійних вен;

- катетеризація центральних вен;

- використання лікарських засобів при реанімаційних заходах у дорослих;

- використання лікарських засобів при реанімаційних заходах у дітей;

- проведення тампонади носової порожнини при масивній кровотечі;

- лікувальна блокада.

Військові медики використовують протишоковий одяг «Каштан», який призначений для спасіння травмованих в бойових умовах, аваріях, надзвичайних ситуаціях. Він виглядає як протиперенавантажувальний костюм пілота, який стискає тіло потерпілого від ступнів до підребер’я, чим забезпечує перерозподілення крові потерпілого на користь життєво важливих органів, що прирівнюється вливанню 1,5-2 літрів теплої особистої крові прямо на місці пригоди, і забезпечує стабілізацію гемодинаміки до 6 год., що дозволяє в подальшому надання кваліфікованої медичної допомоги. Протишоковий одяг накладається протягом 3-5 хв. На сьогодні – це єдиний засіб для зупинки кровотеч з травмованих внутрішніх органів. За допомогою одягу фіксуються переломи, забезпечується витяжіння в області перелому нижніх кінцівок, створюється аутотрансфузія до 1,5-2 л. крові, що забезпечує резерв часу для транспортування потерпілого до лікувального закладу.

Базовим обсягом медичного обстеження на ІІ етапі є визначення:

- артеріального тиску;

- пульсу на центральних та периферійних артеріях;

- частоти дихання;

- капілярного пульсу;

- моніторинг життєвих показників;

- сатурація крові.

На другому етапі медичного сортування на кожного постраждалого заповнюється облікова статистична форма медичної документації №109-2/о «Картка медичного сортування». Медичну допомогу на сортувальних полотнищах надають досвідчені лікарі екстреної медичної допомоги. Організовує та керує роботою медичних працівників керівник сортувального майданчика – один з лікарів (фельдшерів) бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, що прибув першим на місце події. Він налагоджує допомогу, своєчасну евакуацію постраждалих, співпрацює з рятувальниками, працівниками міліції, представниками інших служб. Керівник сортувального майданчика після визначення загальної кількості постраждалих, визначає потребу в залученні кількості бригад швидкої медичної допомоги з власної зони обслуговування з розрахунку:

2 БШМД на 3 постраждалих;

3 БШМД на 5 постраждалих;

5 БШМД на 10 постраждалих.

При наявності 50 і більше постраждалих кількість бригад швидкої медичної допомоги складатиме не менше 20% від кількості постраждалих. Якщо кількість постраждалих більше ніж бригад швидкої медичної допомоги, станція швидкої медичної допомоги (СШМД) інформує територіальний Центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф області в якій сталася надзвичайна ситуація з метою залучення додаткових бригад постійної готовності першої черги (бригади швидкої медичної допомоги), а іноді спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги. Якщо постраждалі знаходяться в контакті з біологічними, хімічними, радіаційними агентами, то їм проводять деконтамінацію спеціальними підрозділами, які одягнені в захисні костюми (обробка одягу, тіла), а після спрямовують постраждалих на сортувальний майданчик для медичного сортування.

Проведення медичного сортування в приймальних відділеннях закладів охорони здоров’яздійснюється при масовому надходженні постраждалих безпосередньо з місця надзвичайної ситуації. Для цього з числа штатних працівників медичного закладу формують сортувальні групи, які внесені до плану дій закладу охорони здоров’я при надзвичайних ситуаціях. Склад сортувальної групи: лікар, фельдшер (медична сестра), два реєстратори (фельдшер, медична сестра), чотири носильники. Медичне сортування в приймальному відділенні розпочинається із зовнішнього огляду постраждалих та присвоєння їм відповідного кольору сортувальних браслетів. Для роботи в червоній зоні сортування залучають не менше 2 лікарів – хірургів, 2 лікарів-анестезіологів або реаніматологів, 10 медичних сестер чи фельдшерів та 10 санітарів чи волонтерів. Для роботи в жовтій сортувальній зоні залучають 2 лікарів-хірургів, 2 лікарів-терапевтів, 10 медичних сестер чи фельдшерів, 5 санітарів чи волонтерів. Для роботи в зеленій сортувальній зоні залучають 1 лікаря-хірурга, 2 лікаря-терапевта, 5 медичних сестер чи фельдшерів, 5 санітарів (волонтерів). Працюють психологи. Для роботи в темно-фіолетовій (чорній) сортувальній зоні залучають 1 лікаря, 2 фельдшера чи медичних сестер та 4 санітари (волонтери). Керівник приймального відділення може змінювати кількість медичного персоналу.

Медичне сортування постійно здійснюється на етапах медичної евакуації (догоспітальний етап), в приймальних відділеннях (відділеннях невідкладної медичної допомоги), закладах охорони здоров’я і сортувальна категорія буде змінюватись, відповідно змінюється колір сортувального браслету, що відобразиться у картці медичного сортування.

Для проведення сортування потрібно знайти площу з рівною місцевістю або вільне приміщення, яке називається сортувальним майданчиком.Він повинен розташовуватись на найближчій безпечній відстані від місця виникнення надзвичайної ситуації та її вражаючих факторів, мати два вільних шляхи для прийому та евакуації постраждалих.

Сортувальний майданчик повинен мати площу 25х15 метрів і умовно поділятись на шість зон з різними функціями: 2 полотнища сірого кольору для прийому постраждалих із осередку надзвичайної ситуації (перший етап медичного сортування) та розміщення медичного майна: обладнання; 4 полотнища (червоного, жовтого, зеленого і темно-фіолетового (чорного кольору) для розміщення постраждалих, яким буде надаватись медична допомога за визначеною сортувальною категорією (другий етап медичного сортування). Сортувальні полотнища повинні бути виготовлені з вологостійкого матеріалу і кожний мати розмір не менше ніж 6х4,5 метрів для розміщення до 10 постраждалих на ношах. При цьому передбачити відстань між зонами для можливого переміщення та перенесення постраждалих на ношах. Під час медичного сортування першочергову евакуацію на догоспітальному етапіпроводять дітям та жінкам відповідно до сортувальної категорії. Дорослі, що належать до «червоної» сортувальної категорії евакуюються в заклад охорони здоров’я в першу чергу. У випадку коли транспортування постраждалого до багатопрофільної лікарні може призвести до погіршення загального стану здоров’я, госпіталізація проводиться у найближчий заклад охорони здоров’я в якому можлива стабілізація стану здоров’я та підготовка до перевезення в профільну лікарню.

Постраждалі що належать до жовтої сортувальної категорії евакуюються в заклади охорони здоров’я з достатнім ресурсом та обсягом надання медичної допомоги в другу чергу. Дорослим, які належать до «зеленої» сортувальної категорії медична допомога надається в третю чергу, госпіталізація в заклади охорони здоров’я проводиться за показаннями. Постраждалі, які отримали ушкодження не сумісні з життям, але мають ознаки життя, належать до «темно-фіолетової/чорної» сортувальної категорії. Їм надається паліативна допомога і евакуація проводиться в другу чергу після госпіталізації постраждалих «червоної» сортувальної категорії.

Тіла померлих позначаються браслетами чорного кольору, що належать до «темно-фіолетової/чорної» сортувальної категорії і направляються до моргів або патологоанатомічних бюро/ бюро судово-медичної експертизи при достатній кількості транспортних засобів та відсутності потреби в евакуації інших сортувальних категорій. Якщо серед постраждалих є підозра на наявність небезпечних інфекційних захворювань то медичне сортування здійснюється з виконанням протиепідемічних заходів.

Після завершення медичного сортування постраждалих та їх евакуації в заклади охорони здоров’я керівник сортувального майданчика письмово інформує керівника закладу охорони здоров’я та голову державної адміністрації про дату, час, місце виникнення надзвичайної ситуації, початок та кінець медичного сортування, кількість постраждалих за сортувальними категоріями, кількість медичних працівників, які приймали участь у сортуванні, кількість БШМД, які були задіяні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Крім цього, до відділу статистики закладу охорони здоров’я де він працює подає відривні частини карток медичного сортування.

ПОНЯТИЕ И ПРЕДМЕТ ТРУДОВОГО ПРАВА

Трудовое право– совокупность норм права, регулирующих общественные отношения, которые складываются в процессе функционирования рынка наемного труда, организации и применения наемного труда.

В зависимости от экономического положения участников трудовых отношений (т. е. от их отношения к средствам производства) различают две его основные разновидности : самостоятельныйтруд (труд собственников) и наемныйтруд (труд несобственников). Наемный труд обусловливает возможность эксплуатации труда наемных работников и необходимость существования рынка труда (рабочей силы) как составной части рыночных экономических отношений. Существует также и смешанная форма, предполагающая коллективный труд собственников и несобственников.

Трудовое право призвано регулировать социальные связи, складывающиеся при его организации и применении.

Конституция РФ в соответствии с общепризнанными принципами и нормами международного права гарантирует гражданам право на свободное использование своих способностей и имущества для предпринимательской и иной не запрещенной законом экономической деятельности. В РФ труд свободен принудительный труд запрещен, каждый имеет право свободно распоряжаться своими способностями к труду, выбирать род деятельности и профессию.

Предмет трудового права– трудовые отношения и некоторые другие тесно связанные с ними отношения, возникающие в связи с организацией и применением наемного труда граждан.

Трудовые отношения – отношения, возникающие между работодателем (любые коммерческие и некоммерческие организации, отдельные граждане), с одной стороны, и работником – с другой.

Признаки трудовых отношений:

1) включение исполнителя работ в коллектив организации и участие своим трудом в выполнении задач стоящих перед трудовым коллективом.

Такое включение оформляется путем заключения трудового договора в письменной форме и издания приказа (распоряжения) о приеме на работу либо путем фактического допуска работника к работе с ведома должностного лица, обладающего правом приема и увольнения работника;

2) выполнение определенной трудовой функции, т. е. работы по определенной специальности, квалификации или должности за вознаграждение в форме заработной платы или дохода организации. Вознаграждение должно соответствовать трудовому вкладу, качеству труда, выплачиваться регулярно не реже двух раз в месяц и не ниже установленного федеральным законом минимума;

3) выполнение работы в условиях определенного трудового режима, т. е. с подчинением правилам внутреннего трудового распорядка, определяющего условия совместной деятельности людей.