Види спостережень
· Життєве і наукове
Життєве – обмежується описуванням зовнішніх явищ, реєстрацією фактів. Відповідь про причини тих чи інших вчинків, дій знаходиться навмання, методом проб і помилок. Життєве спостереження відрізняється своєю випадковістю, неорганізованістю, безплановістю.
Наукове – передбачає наявність чіткого плану фіксування отриманих результатів у спеціальному щоденнику, формуванні гіпотези, яка пояснює психологічну природу спостережуваного явища, наявність узагальнень та висновків.
· Зовнішнє і внутрішнє
Зовнішнє (об’єктивне) – збирання даних про психологію і поведінку людини шляхом прямого спостереження зі сторони.
Внутрішнє (суб’єктивне) або самоспостереження – використовується тоді, коли психолог-дослідник вивчає явища в тому вигляді, в якому вони відображаються безпосередньо в його свідомості. Психолог-дослідник спостерігає за своїми образами, думками, почуттями, переживаннями.
· Вільне і стандартизоване
Вільне – не має наперед встановлених рамок, програми, процедури проведення.
Стандартизоване – має наперед встановлені рамки, програму, процедуру проведення.
· Включене і стороннє
Включене – дослідник виступає в ролі безпосереднього учасника того процесу, за ходом якого він веде дослідження.
Стороннє – непередбачає особисту участь спостерігача в тому процесі, який він вивчає.
Кожен з названих видів спостереження має свої особливості і використовується там, де він може дати найбільш достовірні результати.
Зовнішнє спостереження менш суб’єктивне, ніж самоспостереження і частіше використовується там, де ознаки, за якими потрібно спостерігати, легко можуть бути виділені і оцінені зовні.
Внутрішнє спостереження є незамінним і часто виступає єдиним доступним методом збирання психологічної інформації у тих випадках, коли відсутні надійні зовнішні прояви, які цікавлять дослідника.
Вільне спостереження проводиться у тих випадках, коли неможливо точно визначити, що потрібно спостерігати, коли ознаки явища, яке вивчається, і його ймовірний хід наперед невідомі досліднику.
Стандартизоване спостереження краще використовувати тоді, коли у дослідника є точний і повний перелік ознак, які характерні для феномена, що вивчається.
Включене спостереження корисне у тому випадку, коли психолог може дати правильну оцінку явищу, лише відчувши його на самому собі. Але коли під впливом особистої участі дослідника його сприйняття й розуміння події може бути перекручене, то краще звертатися до стороннього спостереження, використання якого дозволяє більш об’єктивно судити про спостережуване.
Опитування – метод дослідження, при використанні якого людина відповідає на ряд запитань, що їй задаються.
Дата добавления: 2015-01-24; просмотров: 764;