Огляд плаценти.

Послід, що народився, старанно оглядають, щоб переконатися в цілості плаценти і оболонок.

Плаценту розкладають на маленькому підносі або на долонях материнською поверхнею вгору і уважно оглядають усю плаценту, одну частинку за одною. Треба дуже старанно оглянути краї плаценти; краї цілої плаценти маленькі і не мають обірваних судин, що відходять від них. Після огляду плаценти переходять до огляду оболонок. Для цього перевертають плаценту материнською стороною вниз. Краї розриву оболонок беруть пальцями і розправляють оболонки, намагаючись відновити яйцеву камеру, в якій містився плід разом з водами. При цьому звертають увагу на цілість водної та ворсистої оболонок і з’ясовують, чи немає між оболонками обірваних судин, які відходять від краю плаценти. Наявність таких судин свідчить про те, що була додаткова частинка плаценти, яка залишилась в порожнині матки. При огляді оболонок з’ясовують місце розриву її, що дає можливість до певної міри зробити висновок про місце прикріплення плаценти до стінки матки. Чим ближче від краю плаценти є місце розриву оболонки під час пологів, тим нижче була прикріплена плацента до стінки матки.

Встановлення цілості плаценти має дуже важливе значення. Затримка у матці частинок плаценти є грізним ускладненням пологів. Наслідком такого ускладнення буває кровотеча, яка настає незебаром після народження посліду або в пізніші строки післяродового періоду. Кровотеча може бути дуже сильною, загрозливою для життя породіллі.

Частинки плаценти, що затрималися, сприяють також розвиткові септичних післяпологових захворювань.

Тому частинки плаценти, що затрималися в матці, видавлюють рукою безпосередньо після встановлення дефекту в плаценті. Частинки оболонок, що затрималися, не потребують внутрішньоматкового втручання, вони виходять разом з виділеннями.

Післяпологовий період.

Зміни в організмі жінки після пологів.

З моменту народження посліду починається післяпологовий (пуерперальний) період, тривалість якого становить приблизно 6 - 8 тижнів. Протягом цього часу в організмі породіллі відбуваються дуже важливі фізіологічні процеси: всі зміни, які виникають у зв’язку з вагітністю та пологами, зазнають зворотного розвитку (інволюції). Такі зміни відбуваються у статевих органах, ендокринній, нервовій, серцево-судинній та інших системах. Виняток становлять молочні залози, функція яких досягає максимального розвитку саме в післяпологовий період.

Темп інволюційних процесів максимально виражений в перші 8 – 12 днів.

Найближчі 2 год, після пологорозрішення, виділяють як ранній післяпологовий період.

Найбільш значні зміни в післяпологовий період відмічаються у статевій системі, особливо в матці. В перші години після пологів стінки матки стовщуються, вона набуває кульоподібної форми, дно її розташовується на рівні пупка, тобто в середньому на 15 сантиметрів вище лонного зчленування. Поперечний розмір матки відразу після пологів становить 12-13 сантиметрів, маса 1000 грамів.

Процес інволюції матки стрімкий. Внаслідок скорочень м’язів розміри її зменшуються. Про ступінь скорочення матки можно робити висновок за рівнем стояння її дна. Щодня цей рівень зменшується на 1.5-2 сантиметра. Формування шийки і зіву відбувається внаслідок скорочення циркулярних мязів, що оточують внутрішній отвір каналу шийки матки. На 10 добу після пологів канал цілком відновлюється, але зовнішній зів закривається повністю протягом третього тижня після пологів, набуваючи при цьому щілиноподібної форми. Наприкінці 6-8 тижня після пологів величина матки відповідає її величині до вагітності, а маса дорівнює 50-60 грамів. Після відокремлення плаценти і народження посліду внутрішня поверхня матки - суцільна рана, особливо в тій ділянці, де раніше прикріплялась плацента. В процесі заживлення внутрішньої поверхні матки з’являються післяпологові виділення - лохії. Їх характер протягом післяпологового періоду змінюється. В перші 3-4 доби вони кров’янисті, на 4-5 добу мають серозно-сукровичний характер, на 10 добу - світлі, рідкі. Поступово зменшується і кількість лохій.

На 6-7 добу післяпологового періоду зникає набряк зовнішніх статевих органів, загоюються розриви, відновлюються тонус м’язів і фасції тазового дна. У вихідне положення поступово повертаються маткові труби, яєчники, зв’язковий апарат.

В яєчниках закінчується регрес жовтого тіла і починається дозрівання фолікулів. У більшості матерів, які не годують груддю, на 6-8 тижні після пологів настає менструація. В годувальниць менструації відсутні протягом кількох місяців.

Перша менструація після пологів найчастіше відбувається без овуляції. Надалі процес овуляції поновлюється, і менструації відновлюються повністю.

Рубці вагітних бліднішають і залишаються назавжди.

Молочні залози.Під час вагітності в молочних залозах відбуваються зміни, які підготовлюють їх до секреції молока. Під час вагітності і протягом перших днів після пологів з них виділяється молозиво. Воно містить білки, солі, жири, ферменти, вуглеводи, антитіла, епітеліальні клітини залоз, молозивні тільця, які є клітинами з жировими включеннями.

На 3-4 добу після пологів молочні залози набрякають і з’являється молоко. Молоко містить приблизно 88% води, 1.5-2% білка, 3.5-4% жирів, 7% вуглеводів. Процес набухання молочних залоз може супроводжуватись підвищенням температури тіла, ознобом і болем у молочних залозах,

6. Визначення стану новонародженого за шкалою Апгар. Первинний догляд за новонародженим.

Ознаки зрілості плоду.

Довжина тіла 47 - 55 см, середнє – 50 - 52 см..

Маса 2500 - 4000 г. і більше, середнє - 3200 - 3500 г.

Груди опуклі.

Пупкове кільце розташоване посередині між мечеподібним відростком і лонним зчленуванням.

Шкіра блідо-рожева, добре розвинена підшкірно-жирова клітковина.

Пушок тільки на плечах і верхній частині спини.

Волосся можуть бути більше 2 см.

Ногті заходять за краї ногтьових фаланг.

Вушні та носові хрящі пружні.

У хлопчиків яєчка знаходяться в порожнині мошонки, у дівчат - клітор і малі соромітні губи прикриті великими.

Активно рухається, кричить.

Очі відкриті.

Добре смокче грудь.

Діти, які народились у період від 38 до 42 тижнів - доношені.

Клінічна оцінка стану новонародженног за шкалою Апгар.

Стан новонародженого оцінюють за шкалою Апгар, яка включає 5 клінічних ознак, згідно з трьохбальною системою. Стан дитини, яка народилась, вважають задовільним, якщо сумарна оцінка становить 8 - 10 балів. Сумарна оцінка усіх ознак дає змогу виділити 3 групи дітей:

1. З легкою асфіксією (6-7 балів)

2. З асфіксією середньої тяжкості (4-5 балів)

3. З тяжкою асфіксією (1-3) бала.