Південно—східна окраїна Придніпровської височини

У межі Запорізької області своєю південно—східною окраїною вдається Придніпровська височина. Її хвиляста поверхня поступово знижується вбік Дніпра. Поблизу правого берега вона має підвищення до 125–140 метрів, а на лівому — 110–125 м.

Ріка Дніпро, прорізавши цю височину, у минулому утворювала в своєму руслі дев'ять відомих дніпрових порогів. Тепер вони лежать на дні озера, яке створене підпором води дніпровської греблі, побудованої на останньому порозі.

Дніпро, вирвавшись із тісних гранітних обіймів кристалічного масиву, за порогами утворює найбільший на Дніпрі острів, названий Хортицею. Він, як величезний корабель з кристалічних порід, поділяє ріку на два рукави — Старий і Новий Дніпро. Ці породи виходили і в руслі нижнього Дніпра, утворюючи забори і перекати, а в руслах пересихаючих рік — окремі скелі.

На правому схилі долини Дніпра спостерігається надзаплавні тераси, які у вигляді окремих островів добре виявлені в районі сіл Розумівки та Біленького.

Південніше с. Біленького на правому схилі долини Дніпра розвинені зсувні тераси, які являють собою хаотичне скупчення різних уступів, що заросли чагарниками.

Запорізьке правобережжя Дніпра значно розчленоване балками та ярами.

1.4. Рослинність

Флора судинних рослин області нараховує 1559 видів з 121 родини. Основними еколого-ценотичними групами флори області є степова (бл. 350 видів), синантропна (бл. 700 видів), лучна, болотна, водна, псамофітна, лісова, літоральна, солончакова, гранітна, вапнякова та ін. Близько 220 видів флори області є рідкісними, 57 — занесені до Червоної книги України (2009). 145 видів рослин мають регіональний рівень охорони (2011). У сьогоденні береги Дніпра в Запоріжжі, острів Хортиця рясніють зеленю дерев. Але до 1930-х рр. тут були голі береги, над якими, до обрію тягнеться в усіх напрямках дикий степ. Зарості дерев траплялися лише в балках, ярах, руслах річок та струмків. Старожили Запоріжжя — дуб, верба, дика груша, липа, глід.

Рис 2. Приазовська височина, Запорізька область

Аморфа кущова — рослина, що зараз зустрічається скрізь по піщаних та кам'яних берегах Дніпра та густо захаращила плавні острова Хортиця, насправді не є характерною для місцевості Запоріжжя. Цю рослину завезено із Північної Америки та розповсюджено в 20-х роках 20 століття для укріплення берегової смуги, запобігання її руйнації внаслідок зміни рівня води. Зараз ця рослина є повновладним господарем дніпровських берегів та формує їх зовнішній вигляд. Степи області розорані, невелики їх осередки знаходяться на схилах балок, берегах річок, приморських схилах. Найзбереженішими в області є флористичні комплекси плавнів, водних просторів Дніпра та акваторії Азовського моря, в меншій мірі — лучні, солончакові та літоральні. Флора області охороняється у 315 об'єктах Природно-заповідного фонду (філії УПСЗ «Камяні Могили»; НПП «Приазовський» і «Великий Луг»; заказниках: «Коса Обитічна», «Дніпровські пороги», «Старобердянський»; пам'ятках природи: «Балка Бальчанська», «уроч. Пристіни», «Гранітні скелі», «Кам'яна могила» та ін.).

На південь від лісостепу до Чорного й Азовського морів розкинулася безлісна територія – степова зона України. Поверхня степів рівнинна, з горбами, ярами й балками.

Територія Запорізької області розташована у степовій зоні. Для неї характерне безлісся. Однак, є місця на рівнині, де існує натуральна лісна та кущова рослинність. Це плавневі ліси в долинах рік Дніпра і Конки, Дубовий Гай, Великі Кучугури, о-в Хортиця, байрачні ліси в Приазов’ї від Приморська до Бердянська в балках та ярах. В кінці 19 століття виникли ліси, посаджені рукою людини: Старобердянський, Радивонівський, Алтагирський. З 1936 року на землі Запоріжжя для боротьби з вітрами – суховіями та засухою створені зелені зони – полезахисні лісні смуги. Вони пом’якшують задушливість клімату і сприяють підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. Але всюди, куди не глянь, головна роль в рослинному покрові належить траві. В минулому територія області представляла безкраї простори степів з розкішною трав’̉я- нистою рослинністю. „Вся поверхня землі представляє собою зелено – золотий океан, по якому бризнули мільйони різних квітів! Степи, які ви гарні!” так писав про степи Запоріжжя М. В. Гоголь у повісті „Тарас Бульба”. Зараз степи розпахані, тільки в незручних для пахоти місцях збереглися невеликі ділянки цілинного степу, різнотравно – типчаково – ковильного на півночі, типчаково – ковильного та полинно –злакового на півдні. Коли весняне сонечко краще нагріє землю, починають зеленіти злаки, зацвітає бузковими квіточками сон – трава. Дещо пізніше серед високих злаків розпускає свої ніжні білі бутони анемон, зацвітає горицвіт жовтими квітками, палають вогнем тюльпани. У кінці травня степ знову змінює своє вбрання. На ньому з’являються блакитні незабудки, білі ромашки, червоні голівки конюшини. А у червні, як біле волосся, вітер колихає ковилу. З весни й до середини літа, коли цвіте більше всього рослин, степ нагадує різнокольоровий килим. В кінці літа рослини вигорають від спеки, буріють, з них осипається насіння. Безбарвним стає степ. Вітер котить величезні кулі з рослин. Це – перекоти – поле. Усі рослини степу можна об’єднати у три групи.

1.Степові злаки – ковила, типчак, тонконіг, костер, м’ятлик.

2.Степове різнотрав’я – шавлія, лапчатка, підмаренник, синьоголовник, коров’як, синяк, воловник, полин, простріл, вероніка,

горицвіт, півонія, тюльпан, ромашка, чистяк, перекоти – поле, волошка, чебрець та ін.

3.Степовий кущ – бобівник (степовий мигдаль), карагача кущова(дереза), терен, шипшина.

З деревинних рослин в степовій смузі плавневих та байрачних лісів ростуть верба, тополя, в’яз, дуб, ясен, липа, клен, глід. Нині природна рослинність в області займає не більше 3 – 4% усієї території. Серед диких рослин є багато корисних: типчак, тонконіг, костер, пирій – цінні кормові; ромашка аптечна, шипшина, шавлія, подорожник, полин, глід – лікарські; рогоза, верболіз, куга, морська трава – ефіромасляні та сировина для виробництва предметів широкого вжитку. Практично вся територія області розпахана, і природна рослинність замінена культурною.

1.5. Ґрунтоутворюючі породи

Запорізьку область за ґрунтовим покривом поділяєть на дві підзони: північну і південну.

У північній підзоні переважають чорноземи середньогумусні звичайні. Найбільший вміст гумусу мають чорноземи Приазовської височини (7,2 %). На південь від смуги середньогумусних чорноземів поширені малогумусні (вміст гумусу — 5-5,8 %). На плакорах ґрунтовий покрив однорідний, на схилах поширені змиті відміни звичайних чорноземів, на терасових рівнинах розвинуті чорноземи солонцюваті та лучно-чорноземні ґрунти.

Рис 3.Приазовська височина, чорнозем звичайний малогумусовий

На півдні Причорноморської низовини сформувались чорноземи південні. Вони малогумусні, характеризуються глибоким заляганням гіпсового горизонту, лінія закипання на глибині 30-40 см. На півдні степу в умовах різкого дефіциту вологи глибина промивання ґрунтів зменшується. Завдяки цьому гіпс підтягується вгору. У вбирному комплексі співвідношення кальцію і магнію стає вузьким, тому вздовж межі південних чорноземів формуються солонцюваті їх відміни.

На крайньому півдні Причорноморської низовини, у Присивашші, розвинені темно-каштанові й каштанові солонцюваті ґрунти, у комплексі з якими залягають солонпі. Ареал їхнього поширення ґрунтознавці виділяють в окрему сухостепову зону.

1.6.Господарська діяльність людини

Запорізька область - один з найбільших виробників сільськогосподарської продукції та виробів харчової промисловості серед регіонів України. Площа сільськогосподарських угідь області становить 2246,3 тис. га, або 5,4% сільгоспугідь України. Проведення аграрної реформи стало основою для розвитку сільського господарства. На основі приватної власності в області працює 331 товариство, 135 сільськогосподарських кооперативів, 162 приватних (приватно-орендних) підприємств, 2339 фермерських господарств. Площа сільськогосподарських угідь, які знаходяться в користуванні новостворених агроформувань всіх форм власності та господарювання, становить 1761,4 тис. га., Або 78% від наявних в області. Розвивається інфраструктура аграрного ринку. Створено 21 агроторговий дім.

У структурі сільськогосподарського виробництва переважає продукція рослинництва. Центральне місце в рослинництві в даний час і на перспективу займає зерновий підкомплекс, як основа для розвитку інших видів сільгоспвиробництва, насамперед, збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва. Основна технічна культура Запорізької області - соняшник. Частка регіону в загальному обсязі виробництва соняшник на Україні в 2001 р. склала 12,8%.

У всіх агрокліматичних зонах наявні сприятливі умови для вирощування овочів і баштанних культур. Пріоритетним напрямком у розвитку тваринництва на найближчі три роки визначено такі галузі, як птахівництво і свинарство. Сільськогосподарські підприємства всіх форм власності збільшують поголів'я свиней і птахів. В області працюють 546 підприємств харчової та переробної промисловості. З них 87% - це підприємства, які відносяться до сфери «малого підприємства» і зорієнтовані на задоволення місцевих потреб у продуктах харчування (міні-пекарні, олійниці, крупорушки, і т. п.). В області розташовано ряд підприємств, які за потужністю та обсягами випуску продукції, є провідними на Україні: Пологівський олійноекстракційний завод, Запорізький оліяжиркомбінат, Запорізький і Мелітопольський м'ясокомбінати. Такі підприємства як Запорізький пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» і Запорізький завод безалкогольних напоїв є яскравими прикладами вигідного інвестування в харчову галузь та аграрний комплекс регіону.

Сільська місцевість Запорізької області має достатньо розвинену соціально-побутову інфраструктуру, доказом чого можуть бути понад 110 лікарняних закладів та 730 закладів початкового і середнього рівня освіти, а також майже 900 бібліотек різної спрямованості. Враховуючи вищезазначене, агропромисловий комплекс області можна оцінити як надзвичайно привабливий для вкладення інвестицій. Основними складовими інвестиційної привабливості АПК регіону є родючі землі, недорогі та кваліфіковані трудові ресурси, значні потужності переробної галузі, вигідне географічне положення для експорту продукції.

Проведення аграрної реформи стало підґрунтям для розвитку сільського господарства. На засадах приватної власності в області працює 331 товариство, 135 сільськогосподарських кооперативів, 162 приватних (приватно-орендних) підприємств, 2339 фермерських господарств. Площа сільськогосподарських угідь, що знаходяться в користуванні новостворених агроформувань всіх форм власності та господарювання, складає 1761,4 тис. га., або 78% від наявних в області. Розвивається інфраструктура аграрного ринку. Створено 21 агроторговий дім.

У структурі сільськогосподарського виробництва переважає продукція рослинництва. Центральне місце в рослинництві в даний час і на перспективу займає зерновий підкомплекс, як основа для розвитку інших галузей сільгоспвиробництва, і насамперед, збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва.

Основною технічною культурою Запорізької області є соняшник.

В усіх агрокліматичних зонах наявні сприятливі умови для вирощування овочів та баштанних культур.

Пріоритетним напрямком у розвитку тваринництва на найближчі три роки визначено такі скоростиглі галузі, як птахівництво та свинарство. Сільськогосподарські підприємства всіх форм власності нарощують поголів`я свиней та птиці.

В області працює 546 підприємств харчової та переробної промисловості. З них 87% – це підприємства, що відносяться до сфери «малого підприємства» і зорієнтовані на задоволення місцевих потреб у продуктах харчування (міні-пекарні, олійниці, крупорушки тощо).

В області розташовано ряд підприємств, які за потужністю та обсягами випуску продукції, є провідними в Україні. Це Пологівський олійноекстракційний завод, Запорізький оліяжиркомбінат, Запорізький та Мелітопольський м`ясокомбінати. Такі підприємства як Запорізький пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» та Запорізький завод безалкогольних напоїв є яскравими прикладами вигідного інвестування в харчову галузь та аграрний комплекс регіону.

Сільська місцевість Запорізької області має достатньо розвинену соціально-побутову інфраструктуру, доказом чого можуть бути понад 110 лікарняних закладів та 730 закладів початкового та середнього рівня освіти, а також майже 900 різнофахових бібліотек.

Враховуючи вищезазначене, агропромисловий комплекс області можна оцінити як надзвичайно привабливий для вкладення інвестицій. Основними складовими інвестиційної привабливості АПК регіону є родючі землі, недорогі та кваліфіковані трудові ресурси, значні потужності переробної галузі, вигідне географічне положення для експорту продукції.