Наиболее известные храмы Древней Греции.

1. Яку допомогу потерпілим повинен надати лікар-психіатр під час аварії пасажирського потягу, якщо він випадково опинився в районі аварії?

A. *Першу медичну.

B.Психіатричну.

C.Кваліфіковану.

D.Першу лікарську.

E.Першу лікарську з елементами кваліфікованої.

ТЕМА: Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій

Рекомендована література :

- Дубицкий А.Е., Семенов И.А., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. –К.: Здоров'я, 1999. – С. 108-117.

- Медицина катастроф /За ред. І.В. Кочіна. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 88-97; 131-152.

- Медицина катастроф / Ю.В.Аксенов и др. Под ред. В.М.Рябочкина и Г.И.Назаренко. - М.: ИНИ Лтд, 1996. – С. 76-84.

- Медицина екстремальних ситуацій: Навч. Посібник / Б.Р.Богомольний, В.В.Кононенко, П.М.Чуєв. – Одеса, 2001. – С. 152-171.

- Фефилова Л.К. Безопасность жизнедеятельности и медицина катастроф: Учебник. – М.: Медицина, 2005. – С.178-187.

- Основи організації медичного забезпечення населення за умов НС /Під ред. В.В. Дурдинця і В.О. Волошина. – К.: «Медекол» МНІЦ БІО-ЕКОС МНС та НАН України, 1999. – С. 139-151.

- Медицина катастроф / В.І. Гридасов, В.М.Ковальов, М.В.Катрич та ін. – Харків: Вид-во НФаУ; Золоті сторінки, 2002. – С. 253-282.

- Сахно И.И., Сахно В.И. Медицина катастроф (Организационные вопросы). – М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2002. - С. 363-423.

- Соков Л.П., Соков С.Л. Курс медицины катастроф: Учебник. – М.: Изд-во РУДН, 1999. – 69-80 с.

- Шапошников А.А., Карниз А.Ф. Организация санитарно-гигиенических и противоэпидемических мероприятий в чрезвычайных ситуациях на современном этапе / Под ред. А.А.Шапошникова. – М.: ВУНМЦ, 1999. – 236 с.

Базові тестові завдання:

1. Комплекс організаційних, правових, медичних, гігієнічних і протиепідемічних заходів, направлених на попередження виникнення і ліквідацію інфекційних захворювань, дотримання санітарних правил і норм при різкому погіршенні санітарно-епідемічного стану, збереження здоров'я населення і підтримку його працездатності – це:

A.санітарно-гігієнічне забезпечення

B. *санітарно-протиепідемічне забезпечення

C.лікувально-евакуаційне забезпечення

D.медична евакуація

E.основні завдання ДСМК

2. Територія, на якій у певних межах часу і простору сталося зараження людей збудниками заразних хвороб і набу­ло масового характеру розповсюдження інфекційних захворю­вань – це:

A. *епідемічний осередок

B.епідемічна захворюваність

C.епідемічний спалах

D.епідемічний процес

E.епідемія

3. Постійно реєстрована на певній території захворюваність, властива даній місцевості – це:

A. *епідемічна захворюваність

B.епідемічний спалах

C.епідемія

D.епідемічний процес

E.епідемічний осередок

 

4. Явище виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань серед людей, що являє безперервний ланцюг послідовно виникаючих однорідних захворювань – це:

A.епідемічна захворюваність

B.епідемічний спалах

C.епідемія

D. *епідемічний процес

E.епідемічний осередок

 

5. Обмежений в часі і по території різкий підйом захворюваності, пов'язаний з одномоментним зараженням людей – це:

A.епідемічна захворюваність

B. *епідемічний спалах

C.епідемія

D.епідемічний процес

E.епідемічний осередок

 

6. Масове розповсюдження інфекційної хвороби людей у часі та просторі у межах певного регіону, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності, який реєструється на цій території – це:

A.епідемічна захворюваність

B.епідемічний спалах

C. *епідемія

D.епідемічний процес

E.епідемічний осередок

7. Незвичайно велике розповсюдження захворюваності як по рівню, так і за масштабом розповсюдження на ряд країн, цілих континентів і навіть всієї земної кулі – це:

A.епідемічна захворюваність

B.епідемічний спалах

C.епідемія

D.епідемічний процес

E. *пандемія

 

8. Біологічна властивість тканин організму людини або тварини бути оптимальним середовищем для розмноження збудника і відповідати на його проникнення інфекційним процесом – це:

A. *сприйнятливість

B.чутливість

C.захворюваність

D.епідемічний процес

E.епідемічний осередок

9. Хвороботворні мікро­організми та бактеріальні отрути, призначені для ура­ження людей, тварин, рослин і зараження запасів продо­вольства, а також боєприпаси, за допомогою яких вони використовуються – це:

A.біологічний фактор

B. *біологічна зброя

C.біологічно небезпечні речовини

D.небезпечний фактор

E.шкідливий фактор

10. В якості біологічної зброї можуть використовуватись:

A.бактерії

B.віруси

C.рикетсії

D.грибки

E. *всі відповіді вірні

11. Назвіть клінічні форми сибірської виразки:

A.легенева, септична, кишкова

B. *шкірна, кишкова, легенева

C.бубонна, легенева, кишкова

D.шкірна, септична, кишкова

E.кишкова, бубонна, септична

 

12. Скільки виділяють клінічних форм чуми:

A.дві

B.три

C.чотири

D. *п’ять

E.шість

 

13. Яка норма витрат води для потреб потерпілих при НС на одну людину:

A.5 л/добу

B. *10 л/добу

C.15 л/добу

D.20 л/добу

E.25 л/добу

 

14. Яка норма витрат води на один день лікування при НС:

A.10 л/добу

B.20 л/добу

C.40 л/добу

D.50 л/добу

E. *75 л/добу

 

15. Яка норма витрат води на миття однієї людини при НС:

A.10 л

B.50 л

C.40 л

D.75 л

E. *45 л

 

16. Загальне керівництво і координація дій у вогнищах масових, особливо небезпечних і карантинних хвороб покладається на:

A.центри екстреної медичної допомоги

B. *надзвичайні протиепідемічні комісії

C.санітарно-епідеміологічної служби

D.міністерство надзвичайних ситуацій

E.адміністративні органи

17. Збір і передача відомостей про санітарно-гігієнічну і епідеміологічну обстановку в зоні НС, що полягає в отриманні даних про епідемічні вогнища, якість повітря, води і продовольства, санітарний стані території, житлового фонду, комунальних і інших об'єктів, що впливають на проведення спеціальних і профілактичних заходів, які організуються і проводяться санітарно-епідеміологічною службою – це:

A.лікувально-евакуаційне забезпечення

B.санітарно-гігієнічне забезпечення

C. *санітарно-епідеміологічна розвідка

D.санітарно-епідеміологічні завдання

E.протиепідемічні заходи

18. Систематичне отримання відомостей про стан здоров’я населення району НС — це:

A. *епідеміологічне спостереження

B.епідеміологічна захворюваність

C.санітарно-гігієнічне забезпечення

D.санітарно-епідеміологічна розвідка

E.санітарно-епідеміологічні завдання

19. Яке формування ДСМК проводить санітарно-епідеміологічну розвідку:

A.група медичної розвідки

B.санітарний пост

C. *група епідеміологічної розвідки

D.санітарна дружина

E.санепідстанції

20. До складу групи епідеміологічної розвідки входить:

A.1-2 чол.

B. *3-5 чол.

C.6-7 чол.

D.7-8 чол.

E.8-10 чол.

 

21. Протягом доби група епідеміологічної розвідки має можли­вість провести санітарно-епідеміологічне обстеження території площею:

A.10-12 км2

B.15-20 км2

C. *25-30 км2

D.30-35 км2

E.35-40 км2

22. Протягом доби група епідеміологічної розвідки має можли­вість провести санітарно-епідеміологічне обстеження і взяти:

A.3-5 проб

B.5-6 проб

C. *8-12 проб

D.12-15 проб

E.15-18 проб

23. Стан території, на якій інфекційні захворювання серед на­селення відсутні або наявні поодинокі випадки захворювання, не пов'язані між собою – це:

A.надзвичайний стан

B.несприятливий стан

C.не­стабільний стан

D. *благополучний стан

E.зараження території

24. Стан території, на якій серед населення виникають окремі, не зареєстровані раніше інфекційні захворювання, групові за­хворювання без подальшого розповсюдження, тобто без ознак епідемії – це:

A.надзвичайний стан

B.несприятливий стан

C. *не­стабільний стан

D.благополучний стан

E.зараження території

25. Стан території, на якій виникають групові інфекційні за­хворювання з тенденцією до подальшого розповсюдження або відзначаються поодинокі випадки захворювання на особливо небезпечні інфекційні хвороби – це:

A.надзвичайний стан

B. *несприятливий стан

C.не­стабільний стан

D.благополучний стан

E.зараження території

 

26. Стан території, на якій виникає епідемія або відзначаються групові ураження особливо небезпечними інфекційними захво­рюваннями – це:

A. *надзвичайний стан

B.несприятливий стан

C.не­стабільний стан

D.благополучний стан

E.зараження території

27. Система тимчасових організаційних, режимно-обмежувальних, адміністративно-господарських, правових, лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, направлених на попередження винесення збудника небезпечного інфекційного захворювання за межі епідемічного вогнища, забезпечення локалізації епідемічного, епізоотичного або епіфітотичного вогнища і подальшу їх ліквідацію – це:

A. *карантин

B.санітарно-гігієнічне забезпечення

C.обсервація

D.епідеміологічне спостереження

E.санітарно-епідеміологічна розвідка

 

28. Які спеціальні формування розгор­тають для контролю за здійсненням протиепідемічного режиму при виїзді і в'їзді населення, вивезенні і ввезенні вантажу:

A.група епідеміологічної розвідки

B.група медичної розвідки

C. *контрольно-пропускні пунк­ти

D.евакуаційний приймач

E.санпропускник

 

29. Знезараження індивідуальних запасів питної води здійсню­ють кип'ятінням у разі спорової форми збудника протягом:

A.15 хв.

B.10 хв.

C.20 хв.

D.30 хв.

E. *45 хв.

 

30. Знезараження індивідуальних запасів питної води здійсню­ють кип'ятінням у разі вегетативної форми збудника протягом:

A.15 хв.

B. *10 хв.

C.20 хв.

D.30 хв.

E.45 хв.

31. Режимно-обмежувальні заходи, що передбачають разом з посиленням медичного і ветеринарного спостереження і проведенням протиепідемічних, лікувально-профілактичних і ветеринарно-санітарних заходів обмеження переміщення і пересування людей або сільськогосподарських тварин у всіх суміжних із зоною карантину територіях – це:

A.карантин

B.санітарно-гігієнічне забезпечення

C. *обсервація

D.епідеміологічне спостереження

E.санітарно-епідеміологічна розвідка

32. Комплекс медичних заходів, направлених на швидке попередження інфекційних захворювань серед населення при підозрі на зараження і при природному перебігу епідемічного процесу – це:

A.карантин

B.обсервація

C.епідеміологічне спостереження

D. *екстрена профілактика

E.санітарно-епідеміологічне забезпечення

33. Екстрена профілактика в епідемічних вогнищах поділяється на:

A.первинну і вторинну

B.ранню і пізню

C. *загальну і спеціальну

D.ранню і спеціальну

E.загальну і вторинну

34. Тривалість курсу загальної екстреної профілактики визначається часом, необхідним для виявлення, ідентифікації і визначення чутливості збудника до антибіотиків і складає в середньому:

A.12-24 год.

B.1-2 доби

C. *2-5 діб

D.5-6 діб

E.6-7 діб

35. Який основний препарат використовують для проведення загальної екстреної профілактикі в епідвогнищі:

A. *доксициклин

B.рифампицин

C.тетрациклін

D.сульфатон

E.пеніцилін

 

36. Бригади, які проводить щеплення при проведенні протиепідемічних заходів, створюються:

A. *амбулаторно-поліклінічними установами

B.санепідстанціями

C.інфекційними стаціонарами

D.НДІ медичного профілю

E.спеціалізованими протиепідемічними формуваннями

 

37. До складу бригади, яка проводить щеплення при проведенні протиепідемічних заходів, входять:

A.лікар і медсестра

B.фельдшер і санітар

C. *лікар і дві медсестри

D.лікар і лаборант

E.медсестра і лаборант

 

38. Знищення в навколишньому середовищі збудників інфекційних хвороб – це:

A.дезинсекція

B.дератизація

C.дегазація

D.дезактивація

E. *дезинфекція

 

39. У зоні карантину робота проводиться медичною бригадою у складі:

A.1 лікаря, 2 медсестер

B.1 лікаря, 2 дезинфекторів

C.2 медсестер, 2 дезинфекторів

D. *1 лікаря, 2 медсестер, 2 дезинфекторів і кількох сандружинників

E.1 лікаря, 2 дезинфекторів і кількох сандружинників

40. На медичну бригаду виділяють дільницю з населенням:

A.200-500 чол.

B.500-700 чол.

C.600-800 чол.

D.800-1200 чол.

E. *1000-1500 чол.

 

41. З метою виявлення інфекційних хворих медична бригада повинна проводити подвірні (по квартирні) обходи:

A.1 раз в день

B. *2 рази в день

C.3 рази в день

D.4 рази в день

E.1 раз в два дні

 

42. Усі інфекційні стаціонари незалежно від їх місткос­ті та приміщень, у яких вони розташовані повинні бу­ти принципово однотипними і розгортатися з ураху­ванням вимог протиепідемічного режиму і складаються з:

A.3 частин

B. *2 частин

C.4 частин

D.5 частин

E.6 частин

43. Інфекційна лікарня складається з:

A.інфекційної та господарської зони

B.зони обмежень та стаціонару

C. *зони суворого протиепідемічного режиму та зони обмежень

D.зони особливо небезпечних та малоконтагіозних інфекцій

E.інфекційної та адміністративної частин

 

44. Скільки разів проводять бактеріологічне обстеження персоналу лікарні для хворих на холеру та відділень для носіїв вібріону:

A.1 раз в 2 дні

B.1 раз в 3 дні

C.1 раз в 5 днів

D.1 раз в тиждень

E. *1 раз в 10 днів

 

45. Для захисту від зараження збудниками особливо небезпечних інфекцій при всіх основних механізмах їх передачі через укус комах, повітряно-краплинним шляхом і при безпосередньому контакті із зараженим матеріалом, використовують:

A.загальновійськовий комплект

B.комплект Л-1

C. *протичумний костюм

D.протигаз

E.респіратор

46. Що не входить до складу захисного протичумного костюму:

A.комбінезон

B.рукавички

C.шапочка (косинка)

D.ватно марлева пов’язка

E. *плащ-накидка

47. Скільки розрізняють типів захисних протичумних костюмів залежно від характеру виконуваної роботи медичними працівниками:

A.два

B.три

C. *чотири

D.один

E.п’ять

48. При розтині трупів людей і тварин в епідемічному осередку використовують протичумний костюм і додатково надягають:

A. *клейонковий фартух, нарукавники та другу пару рукавичок

B.протигаз, рукавички

C.глибокі калоші

D.комбінезон

E.чоботи

49. Для знезараження протичумного костюма повинні бути передбачені:

A.таз або бачок з дезинфікуючим розчином для обробки зовнішньої поверхні чобіт або галош (1-3% р-р хлораміну; 3% р-р перекису водню
з 0,5% р-ром миючого засобу; 3-5% р-р лізолу);

B.бак з дезинфікуючим розчином (3-8% р-р лізолу, 1-3% р-р хлораміну) для знезараження рушника, халата, капюшона, косинки, рукавичок;

C.таз з дезинфікуючим розчином для обробки рук (3-5% р-р лізолу,
0,5-1% р-р хлораміну); банка з 70% спиртом для знезараження окулярів і фонендоскопів;

D.банка (каструля) з дезинфікуючим розчином (1-3% р-р хлораміну) або мильною водою для знезараження ватно-марлевих пов’язок, респіраторів (в останньому випадку - кип'ятінням протягом 30 хв.)

E. *всі відповіді правильні

 

50. Для знезараження окулярів і фонендоскопів після роботи у епідвогнищі, використовують:

A.1-3% р-н хлораміну

B.3-5% р-н лізолу

C.3% р-н перекису водню

D.0,5% р-н миючого засобу

E. *70% спирт

51. Після зняття захисного костюму руки обробляють:

A. *70% спиртом

B.1-3% р-ном хлораміну

C.3% р-ном перекису водню

D.3-5% р-ном лізолу

E.0,5% р-ном миючого засобу

52. Тривалість роботи в протичумному костюмі першого типу не повинна перевищувати:

A.1 год.

B.2 год.

C. *3 год.

D.4 год.

E.5 год.

53. Залежно від характеру інфекції персонал інфекційної лікарні переводиться на казармений стан. Він обов'язковий для пер­соналу, який обслуговує:

A. *хворих з легеневими форма­ми чуми, геморагічними гарячками, спричиненими ві­русами першої групи патогенності, з підозрою на ці захворювання та осіб, які спілкувалися з ними;

B.хворих з усіма видами хвороб, що віднесені до особливо небезпечних інфекцій

C.харчоблок та лабораторію

D.осіб, які підозрюються на захворювання особливо небезпечними інфекціями

E.немає правильної відповіді

54. Згідно зі штатним розкладом, в інфекційно-епідеміологічну бригаду входить:

A.3 чол.

B.5 чол.

C.7 чол.

D. *8 чол.

E.10 чол.

 

55. Інфекційно-епідеміологічна бригада протягом робочого дня (12 год.) може обстежити територію з населенням:

A.1500 чол.

B.5 тис. чол.

C.10 тис. чол..

D.20 тис. чол.

E. *25 тис. чол..

 

56. Інфекційно-епідеміологічна бригада протягом робочого дня (12 год.) може провести огляд:

A.20 чол.

B.30 чол.

C.50 чол.

D.75 чол.

E. *100 чол.

57. При проведенні екстреної неспецифічної профілактики витрата антибіотиків може складати:

A.0,5-1 г на одну людину

B.1-2 г на одну людину

C.2-3 г на одну людину

D. *3-5 г на одну людину

E.5-7 г на одну людину

58. Скільки квартир площею до 60 м2 протягом робочого дня може обробити дезінфекційна група у складі дезінфектора і двох санітарів:

A.5 квартир

B.10 квартир

C.15 квартир

D.20 квартир

E. *25 квартир

59. Результати проведеної санітарно-епідеміологічної розвідки заносять до:

A.медичної карти

B.журналу обстеження території

C. *карту санітарно-епідеміологічної розвідки

D.карти медичної розвідки

E.амбулаторний журнал

 

 

ТЕМА: Інформаційне забезпечення, планування роботи і медичне постачання формувань і закладів ДСМК

Рекомендована література :

- Соков Л.П., Соков С.Л. Курс медицины катастроф: Учебник. – М.: Изд-во РУДН, 1999. - С. 39-80; 97-149.

- Медицина катастроф (основы оказания медицинской помощи пострадавшим на догоспитальном этапе) / Под ред Х.А.Мусалатова. – М. ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2002. – С. 37-41.

- Сахно И.И., Сахно В.И. Медицина катастроф (Организационные вопросы). – М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2002. - С. 15-33; 423-457.

- Медицина катастроф /За ред. І.В. Кочіна. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 97-149.

- Дубицкий А.Е., Семенов И.А., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. –К.: Здоров'я, 1999. – С. 117-155.

- Картиш А.П., Рощін Г.Г., Волошин В.О., Гурєв С.Г., Градун Ю.Г. та ін. Організація роботи інформаційно-аналітичної системи МОЗ України з питань НС: Посібник. – К., 2002. - 80 с.

-

Базові тестові завдання:

1. Майно, яким забезпечуються формування і заклади ДСМК поділяються на:

A.Санітарно – епідеміологічне, медичне, діагностичне

B. *Медичне, санітарно – господарське, спеціальне

C.Діагностичне, медичне, господарське

D.Епідеміологічне, спеціальне, медичне

E.Санітарне, медичне, діагностичне.

2. Медичним майном ДСМК називають:

A. *Матеріальні засоби, призначені для надання медичної допомоги, діагностики, лікування захворювань, уражень, проведення санітарно – гігієнічних, протиепідемічних заходів, обладнання закладів і формувань ДСМК;

B.Матеріально – технічні заходи призначенні для рятування потерпілих, проведення гасіння пожеж, доставляння потерпілих до лікувальних закладів, вивільнення з-під завалів, надання допомоги в осередку;

C.Матеріальні засоби призначенні для проведення і надання першої медичної, кваліфікованої, спеціалізованої допомоги, засобів транспортування до лікувального закладу;

D.Матеріальні, технічні, санітарно – гігієнічні засоби і з засобами транспортування для надання допомоги в осередку, і евакуація потерпілих до лікувального закладу;

E.Всі перераховані складові в пунктах 1, 2, 3, 4.

3. До спеціального майна слід віднести:

A.Хімічні реактиви, стандартні сироватки, хірургічні інструменти, рентген плівки, ізотопи для діагностики;

B.*АІ-2, ІПП-8, ІПП-10, ППІ, радіометр, дозиметри, прилади хім.розвідки;

C.Клініко діагностичні набори. засоби дезінсекції, дезінфекції, дератизації, медична і рентгенівська діагностична апаратура;

D.Все, що входить в пункт 1,2;

E.Все, що входить в пункт 1, 2, 3.

4. Визначте, що входить до санітарно – господарського майна:

A.Простирадла, килими, відра, столи;

B.Стільці, швабри, ложки, миски;

C.Знаряддя харчоблоку, обладнання харчоблоку;

D.Каталки, судна, кружки Есмарха;

E. *Все, що входить в пункт 1,2,3.

 

5. Комплект медичного майна ДСМК це:

A. майно, що призначається для виготовлення стерильних розчинів, засобів їх введення та централізоване постачання;

B.сукупність медичного майна по складу та кількості призначеного для забезпечення надання кваліфікованої допомоги;

C.сукупність медичного майна по складу та кількості для надання всіх видів спеціалізованої допомоги;

D. *сукупність медичного майна по складу та кількості для забезпечення певного обсягу медичної допомоги, чи певних функцій медичних фахівців;

E.майно, що підготовлене для забезпечення і надання всіх видів медичної допомоги.

6. Набір медичного майна ДСМК це:

A.майно, що призначається для багатофункціонального виконання маніпуляцій, розміщене в упаковках зручних для перевезення;

B. *сукупність медичного майна, що вимагає єдине функціональне призначення, розміщене в певному порядку в єдині упаковці;

C.сукупність медичного майна, розміщеного в певні упаковці, призначеного для виконання лікарських маніпуляцій;

D.сукупність медичного майна призначеного для виконання всіх видів спеціалізованої допомоги;

E.Всі відповіді вірні в пунктах 1, 2, 3, 4.

7. Оперативний резерв медичного майна ДСМК ділять на:

A.Оперативний резерв місцевого та об’єктового рівнів;

B.Оперативний резерв територіального та місцевого рівнів;

C. *Оперативний резерв територіального і державного рівнів;

D.Оперативний резерв державного рівня та міністерств МОЗ, МВС, МНС;

E.Вірні відповіді пункту 1, 2, 3.

8. Майно, яке розбивається на види, групи з певною номенклатурою для надання медичної допомоги певної кількості постраждалих за конкретний термін, називають:

A.Видове;

B.Спеціалізоване;

C. *Табельне;

D.Групове;

E.Медичне.

9. Організацією медичного постачання підлеглим установам формуванням ДСМК здійснює:

A. *Центр медицини катастроф (ЦМК);

B.Штаб цивільної оборони об’єкту;

C.Управління надзвичайних ситуацій;

D.Керівник лікувального закладу;

E.Керівник аптечного складу.

10. По обліковим ознакам медичне майно поділяється на:

A.Високо цінне, мало цінне, витратне;

B.Мало цінне, основні засоби, високо цінне;

C. *Витратне, малоцінне, основні засоби;

D.Недоторканне, високо цінне, мало цінне;

E.Витратне, основні засоби, недоторканне.

 

11. Постачання майном формувань і установ здійснюється по територіальній ознаці. Резерв служб медицини катастроф (СМК) поділяється відповідно рівням. Які рівні Ви знаєте?

A.Центральний, регіональний, місцевий, заводський;

B.Державний. міський, місцевий, фабричний;

C.Державний, регіональний, міський, об’єктовий;

D. *Державний, регіональний, місцевий, регіональний, об’єктовий;

E.Державний, регіональний, міський, сільський.

12. Розрахунки потреби в медичному майні здійснює відділ медичного постачання центру медицини катастроф. Якщо термін придатності майна складає 2 роки, то через який час здійснюється освіження медичного майна, щоб не закінчився термін придатності. Не пізніше ніж за:

A. *10 місяців;

B.14 місяців;

C.18 місяців;

D.22 місяців;

E.23 місяців.

13. Головними закладами ДСМК територіального рівня в кожній адміністративні території відповідно до наказу МОЗ України від 20. 11. 97 р. №334 «Про визначення у складі державної служби медицини катастроф медичних сил, засобів і лікувальних закладів» є:

A.Територіальна служба надзвичайних ситуацій;

B. *Територіальний центр медицини катастроф;

C.Територіальний центр по наданню медичної допомоги;

D.Територіальний центр по спасінню людей у НС;

E.Територіальний штаб цивільного захисту населення.

 

14. До формувань ДСМК державного і територіального рівня (згідно діючих документів) відносять:

A.Мобільні загони, мобільні госпіталя, спеціалізовані бригади обласних. міських бригад;

B. *Мобільні госпіталя, мобільні медичні загони швидкого реагування, спеціалізовані бригади постійної готовності І і ІІ групи;

C.Мобільні госпіталя швидкого реагування, мобільні загони швидкого реагування, спеціалізовані бригади швидкого реагування І і ІІ групи;

D.Спеціалізовані бригади постійної готовності І і ІІ групи, спеціалізовані госпіталя, спеціалізовані загони;

E.Мобільні госпіталя, мобільні загони, мобільні спеціалізовані бригади постійної готовності.

15. Мобільний госпіталь, при виникненні надзвичайної ситуації, має своє підпорядкування. До якої сфери управління він належить?

A.МОЗ;

B.Управління охорони здоров’я області;

C.Обласна державна адміністрація;

D. *МНС;

E.Головне управління надзвичайних ситуацій області.

16. На випадок надзвичайних ситуацій медичним майном мобільний госпіталь забезпечується:

A.МОЗ;

B.Управління охорони здоров’я області;

C.Обласна державна адміністрація;

D.Головне управління надзвичайних ситуацій області;

E. *МНС.

17. Які види медичної допомоги постраждалим при станах, які загрожують життю надає

за призначенням мобільний медичний загін швидкого реагування в районні надзвичайної ситуації:

A. *Першу лікарську і невідкладну кваліфіковану;

B.Долікарську і лікарську;

C.Спеціалізовану з евакуацією до ІІ етапу;

D.Всі види медичної допомоги;

E.Із перерахованих видів правильної відповіді немає.

18. Оперативний резерв медичного майна ММЗШР утворюється за рахунок:

A.МОЗ;

B.Управління охорони здоров’я області;

C.Обласна державна адміністрація;

D. *МНС;

E.Головне управління надзвичайних ситуацій області.

19. Забезпечення медичним та іншим майном ММЗШР дає змогу йому працювати в автономному режимі на протязі:

A.1 доби;

B.2 діб;

C. *3 діб;

D.4 діб;

E.5 діб.

20. Спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги, як формування ДСМК територіального чи державного рівня, затверджені територіальною координаційною комісією, являються штатними працівниками станції швидкої медичної допомоги. Оперативний запас майна (із розрахунку на 10 постраждалих) розрахований на:

A.1 добу;

B.2 доби;

C. *3 доби;

D.4 доби;

E.5 діб.

21. Який постійний запас медикаментів, перев’язувльного матеріалу, виробів медичного призначення, які щомісячно поновляються (а також для створення аварійного запасу медичного майна, носилок, апаратури, медичних ящиків, упаковок та наборів при формуванні додаткових виїзних бригад швидкої медичної допомоги) мають станції швидкої медичної допомоги на:

A.3 доби;

B.10 діб;

C.15 діб;

D.20 діб;

E. *1 Місяць.

22. Спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги для підсилення закладів госпітального етапу медичної евакуації (це хірургічні, нейрохірургічні, полі травматологічні, реанімаційні, дитячі, ЛОР, …) вони будуть направлятися у лікувальні заклади ІІ етапу. Якщо такі бригади будуть формуватися лікувальними закладами за рішенням територіальних координаційних комісій, то який запас медичного майна повинен накопичити цей заклад для роботи однієї бригади:

A. *1 добу;

B.2 доби;

C.3 доби;

D.4 доби;

E.5 діб.

23. Якщо спеціалізована бригада постійної готовності ІІ черги формують територіальні центри екстреної медичної допомоги і МК, то який запас майна на кожну бригаду вони мають?

A.1 добу;

B. *2 доби;

C.3 доби;

D.4 доби;

E.5 діб.

 

24. Згідно до наказу МОЗ України від 20. 11. 97 р. №334 «Про визначення у складі державної служби медицини катастроф медичних сил, засобів і лікувальних закладів» визначено 126 закладів віднесених до державного рівня ДСМК. Який із перерахованих не є закладом ДМСК?

A.Територіальні центри екстреної медичної допомоги;

B.Станції швидкої медичної допомоги;

C.Медичні заклади, що утворюють спеціалізовані бригади постійної готовності І і ІІ черги;

D. *Медичні заклади обласного і міського підпорядкувань;

E.Український науково – практичний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф.

25. Територіальні центри екстреної медичної допомоги виконують ряд важливих функцій по накопиченню і забезпеченню медичним майном при НС відповідних формувань ДСМК. Які формування центр екстреної медичної допомоги майном не забезпечує?

A.Спеціалізовані бригади постійної готовності І черги ДСМК територіального рівня утворенні не в системі станцій ШМД;

B.Спеціалізовані бригади постійної готовності ІІ черги ДСМК територіального рівня для роботи на ІІ етапі у закладах госпітального етапу;

C.Штатні спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК І і ІІ черги територіального рівня, сформованим самим центром;

D.Оперативний запас (70%) для розгортання додаткового ліжкового фонду при НС;

E. *Забезпечує 1 ,2 ,3 ,4.

26. Станції ШМД утворюють оперативний запас табельного майна для роботи спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК І черги, що визначені із складу станцій ШМД. На протязі якого часу бригада може працювати в автономному режимі?

A.1 доба;

B.2 доби;

C. *3 доби;

D.4 доби;

E.місяць.

 

27. В лікувально - профілактичних закладах системи МОЗ України та адміністративних територій, що утворили спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК І і ІІ черги накопичують резерв табельного майна, яке забезпечить роботу кожного формування протягом:

A. *1 доби;

B.2 діб;

C.3 діб;

D.4 діб;

E.5 діб.

28. Медичні заклади, що розгортають додатковий ліжкофонд на випадок НС накопичують запас майна за рахунок спеціального виділення коштів з місцевого бюджету. Який автономний режим роботи лікувального закладу:

A.1 доба;

B.2 діб;

C.3 діб;

D. *7 діб

E.10 діб.

29. Для ефективного запобігання та реагування на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру з повною та достовірною інформацією, щоб зосередити сили і засоби медичної служби потрібна служба інформації. Як її правильно називають?

A.українська інформаційна служба з питань НС;

B.урядова аналітична служба з питань НС;

C. *урядова інформаційно-аналітична служба з питань НС;

D.урядова інформаційно-медична служба з питань НС;

E.управлінська інформаційно-аналітична служба з питань НС.

30. Які підсистеми в інформаційно-аналітичній системі існують, щоб своєчасно надати інформацію?

A.територіальна, місцева;

B. *територіальна, функціональна;

C.функціональна, органічна;

D.територіальна, центральна;

E.центральна, периферійна.

31. Як, на Вашу думку, МОЗ України при підозрі або виникненні надзвичайної ситуації та аналізу інформації за структурою слід віднести до якої системи?

A. *функціональної;

B.територіальної;

C.центральної;

D.місцевої;

E.об’єктової.

32. В структурі інформаційно-аналітичної системи Міністерство охорони здоров'я АР Крим слід віднести до якої підсистеми?

A.функціональної;

B.центральної;

C.місцевої;

D. *територіальної;

E.об’єктової.

33. В структурі зв’язку і підпорядкованості Вінницьке управління охорони здоров'я Ви віднесете до якої підсистеми?

A.функціональної;

B.центральної;

C.місцевої;

D.об’єктової;

E. *територіальної.

 

34. Де розташований вузол зв’язку в системі УІАСНС обласного управління охорони здоров'я, щоб прийняти і передати інформацію про надзвичайну ситуацію?

A.на станції швидкої медичної допомоги;

B.в Управлінні охорони здоров'я;

C. *в територіальному центрі екстреної медицини і медицини катастроф;

D.в кабінеті головного лікаря обласної лікарні М.І.Пирогова;

E.в обласній державній адміністрації.

35. Основний вузол функціональної системи МОЗ України, куди надходить інформація про роботу медицини катастроф, розташований в:

A.Міністерстві охорони здоров'я;

B.лікарні швидкої і невідкладної медичної допомоги м. Києва;

C. *Українському науково-практичному центрі екстреної медичної допомоги і медицини катастроф;

D.Центральному методичному кабінеті вищої медичної освіти ІІІ - ІV рівнів акредитації;

E.станції швидкої медичної допомоги м. Києва.

36. Скільки рівнів інформаційно-аналітичної системи має функціональна підсистема МОЗ України?

A.одну;

B.дві;

C.три;

D. *чотири;

E.п’ять.

37. До якого рівня інформаційно-аналітичної системи потрібно віднести обласне управління охорони здоров'я?

A.першого;

B. *другого;

C.третього;

D.четвертого;

E.п’ятого.

38. Як, на Вашу думку, станцію швидкої медичної допомоги в системі інформаційно-аналітичної системи слід віднести до якого рівня?

A.першого;

B.другого;

C.третього;

D. *четвертого;

E.п’ятого.

 

39. Основним призначенням урядової інформаційно-аналітичної системи при загрозі виникнення надзвичайної ситуації (УІАСНС) є:

A.забезпечення органів виконавчої влади, Кабінету міністрів інформацією;

B.виникнення екологічної небезпеки;

C.факторів ризику виникнення надзвичайної ситуації;

D.наслідки, хід роботи із ліквідації надзвичайної ситуації;

E. *всі перераховані ознаки.

40. До складу УІАСНС не входить:

A.центральний вузол інформаційно-аналітичної обробки;

B.резервний вузол інформаційно-аналітичної обробки;

C.територіальні підсистеми УІАСНС;

D.функціональні підсистеми УІАСНС;

E.*місцеві підсистеми УІАСНС.

41. Основний вузол інформаційно-аналітичної системи Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим знаходиться в:

A.Українському науково-практичному центрі екстреної медичної допомоги і медицини катастроф;

B. *територіальному центрі екстреної медичної допомоги і медицини катастроф;

C.республіканській клінічній лікарні;

D.Урядовій Інформаційно-медичній службі;

E.в Автономній Республіці Крим такого вузла не існує.

42. Згідно Наказу МОЗ України №189 від 03.08.2000 року Про основний вузол функціональної підсистеми МОЗ України визначені рівні вузлів. До якого рівня слід віднести український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф?

A. *першого;

B.другого;

C.третього;

D.четвертого;

E.п’ятого.

43. До якого рівня підпорядкованості в УІАСНС слід віднести РТМО, МТМО?

A.першого;

B.другого;

C. *третього;

D.четвертого;

E.п’ятого.

 

44. Відповідно до Наказу МОЗ України встановлений регламент подачі інформації про виникнення НС, ліквідації її наслідків, тощо. Через який час подають інформацію про медико-санітарні наслідки в центральний вузол УІАСНС, якщо надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня?

A.через 10 хв.;

B.через 15 хв.;

C. *негайно;

D.через 30 хв.;

E.через одну годину.

45. Якщо надзвичайна ситуація носить об’єктовий рівень, то через який час доповідають черговому РТМО (МТМО) про катастрофу, медико-санітарні наслідки:

A. *через 10 хв.;

B.через 30 хв.;

C.через 60 хв.;

D.через 90 хв.;

E.через 2 год.;

46. Первинна інформація про виникнення або загрозу виникнення НС, її медико-санітарні наслідки до закладів охорони здоров'я може поступити від:

A.бригади швидкої медичної допомоги;

B.постраждалих внаслідок НС;

C.керівників держадміністрації, органів самоврядування;

D.засобів масової інформації, міліції;

E. *одного із вказаних або всіх разом.

47. Якщо надзвичайна ситуація місцевого рівня, то кого оперативний черговий районної лікарні в першу чергу інформує про медико-санітарні наслідки?

A.Кабінет Міністрів;

B.Міністра охорони здоров'я;

C. *оперативного чергового ТОУОЗ;

D.голову облдержадміністрації;

E.голову обласної ради.

48. При виникненні надзвичайної ситуації на об’єкті і своєчасної подачі інформації у вищі інстанції потрібно перевірити достовірність її через паралельні джерела. Які конкретні обставини можуть бути достовірними?

A.наявність постраждалих;

B.телефонний дзвінок бригади швидкої медичної допомоги із місця події;

C.наявність ознак шкідливих факторів;

D.свідчення рятівників про постраждалих;

E. *всі перераховані чинники.

 

49. В залежності від ступеня поширення прогнозованої або такої, що виникла, надзвичайна ситуація техногенного, природного характеру, за рішенням Кабміну, обласних, міських держадміністрацій в межах конкретної території встановлюються режими функціонування систем захисту населення. Скільки їх існує?

A.один;

B.два;

C.три;

D. *чотири;

E.п’ять.

50. Які із існуючих режимів функціонування систем захисту населення при виникненні НС на певній території не визначений?

A.режим повсякденного функціонування;

B.режим підвищеної готовності;

C. *режим найвищої готовності;

D.режим надзвичайної ситуації;

E.режим надзвичайного стану.

51. Якщо немає загрози виникнення надзвичайної ситуації, то вузол РТМО (МТМО) працює в режимі:

A.підвищеної готовності;

B. *повсякденної готовності;

C.найвищої готовності;

D.надзвичайної ситуації;

E.надзвичайного стану.

52. У разі істотного погіршення обстановки при виникненні надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру загальнодержавного рівня, вузли РТМО переводять на режим:

A. *підвищеної готовності;

B.найвищої готовності;

C.повсякденної готовності;

D.надзвичайної ситуації;

E.надзвичайного стану

 

 

Наиболее известные храмы Древней Греции.

 








Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1104;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.384 сек.