Рассмотрены исследования при половых преступлениях, ну путать с экспертизами половых состояний.

Експертиза зґвалтування.

Судово-медична експертиза може встановити факт зґвалтування тільки у випадках, коли статевий акт відбувався із застосуванням фізичного насилля, а також інколи з використанням безпорадного стану. В інших випадках зґвалтування може бути встановлений тільки факт минулого статевого акту.

Ознаки статевого акт:

1. Якщо жінка не жила раніше статевим життям — це розриви дівочої пліви, при дослідженні якої експерт повинен описати її особливості, інколи зустрічаються нариви і розриви стінок піхви, розрив проміжності.

2. виявлення слідів сперми на шкірі навколо зовнішніх статевих органів і в піхві, що у свіжих випадках можливо. Це є основним доказом статевого акту у жінок, які раніше жили статевим життям.

Ознаки насилля виникають при чиненні опору. Це садна і синці (сліди від нігтів і пальців), які розміщуються, як правило, на внутрішній поверхні стегон, над колінами, в ділянці зовнішніх статевих органів, на передпліччі, обличчі, шиї, молочних залозах.

Експертній оцінці піддаються і наслідки, які могли виникнути в результаті насильницького статевого акту. До них можна віднести фізичну і психічну травму, вагітність, зараження венеричними хворобами, самогубство.

На одязі потерпілої можуть бути виявлені сліди крові, сперми, волосся, які належать ґвалтівнику.

Експертиза розпусних дій. Кримінальне карається скоєння чоловіком чи жінкою розпусних дій щодо особи тієї чи іншої статі, яка не досягла повноліття.

До розпусних дій належать непристойне доторкання руками до стате-яих органів, доторкання статевим членом до статевих органів чи тертя ним між стегнами, заняття онанізмом в присутності дівчинки чи оголення статевих органів, .

Розпусні дії, як правило, не супроводжуються значними механічними ушкодженнями і тому експертні дані дуже мізерні. Як доказ цих дій можуть бути ушкодження у вигляді надривів, розривів, крововиливів у дівочу пліву, на-чвність сперми чи характерних змін дівочої пліви при тривалому застосуванні ;юзпусних дій. Інколи розпусні дії з дітьми можуть закінчуватись статевим актом, що супроводжується масивними'ушкодженнями з розривом проміжності, стінок піхви, сечівника, з можливим смертельним наслідком.

Експертиза мужолозтва. Мужолозтво — це статевий акт чоловіка з 40ЛОВІКОМ, коли статевий член активного партнера вводиться в пряму кишку пасивного партнера.

Доказові можливості судово-медичної експертизи мужолозтва дуже обмежені. У активного партнера можна виявити сліди калу на статевому члені, інколи ушкодження самого члена. У пасивного партнера в ділянці заднього проходу можна виявити різні зміни: почервоніння, садна, розриви, лійкоподібне поглиблення, грубу складчастість чи зглаженість її. Однак тільки ці ознаки самі по собі не дають підстави для вирішення питання про мужолозтво. Вирішальним доказом акту мужолозтва у пасивного партнера є сперма в ділянці заднього проходу і на слизовій оболонці прямої кишки, а також наявність венеричних захворювань — гонорейного проктиту, твердого шанкру, СНІДу.

Статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості.

Статева зрілість — це такий фізіологічний стан організму (такий ступінь розвитку), при якому статеве життя є фізіологічне нормальною функцією, не викликає розладу здоров'я і не наносить шкоди подальшому розвиткові організму.

При визначенні досягнення (чи недосягнення) статевої зрілості у підлітків чоловічої статі відзначають достатність загального фізичного розвитку, стан зовнішніх статевих органів, наявність функціонування статевих залоз. При об'єктивному обстеженні звертають увагу на овол осіння на обличчі, тембр голоеу, оглядають зуби, міряють зріст, окружність грудної клітини, досліджують статевий член, мошонку, яєчки, передміхурову залозу, сім'яні міхурці.

Статева зрілість жінок полягає в остаточному сформуванні їхнього організму до виконання функції материнства. Це здатність до статевих злягань, зачаття, виношування плода, нормального дітородіння, вигодовування.

При експертизі з приводу статевої зрілості жінок необхідно враховувати сукупність таких ознак готовності організму до виконання функції материнства: загальний розвиток організму; здатність до статевого акту; здатність до зачаття; здатність до виношування плода; здатність до розродження;