Void main(). string st[] = {"Petya K", "Ivanova N.M.",

{

int j, num;

string str;

map_s1 m1;

map_s1::iterator i;

string st[] = {"Petya K", "Ivanova N.M.",

"Vovochka", "Vasia"};

long nom[] = {741596 , 3856745, 230546, 745697};

for(j = 0; j < 4;j++)

m1[st[j]] = nom[j]; // Занесення в словник

map_s1 m2; // Створення порожнього словника

m2.insert(map_s1::value_type("Lena", 3157725));

str = "Anna";

num = 5536590;

m2.insert(make_pair(str, num));

num = 5530000;

// Спроба вставки існуючого запису

m2.insert(make_pair(str,num));

i = m1.begin();

// Вставка в m2 першого елементу словника m1

m2.insert(*i);

m2["Lena"] = 2222222; // Корегування елементу

// Виведення словника

for (i = m2.begin(); i != m2.end(); i++)

cout << (*i).first << " " << (*i).second << endl;

}

Результат роботи програми:

Anna 5536590

Ivanova N.M. 3856745

Lena 2222222

Друга форма функції insert застосовується для прискорення процесу вставки. З цією метою їй передається першим параметром позиція словника, починаючи з якої потрібно здійснювати пошук місця вставки. Вставка виконується тільки у разі відсутності значення х в словнику. Функція повертає ітератор на елемент словника з ключем, що міститься в х. Наприклад, якщо відомо, що елементи поміщатимуться в словник в порядку зростання, можна передавати першим параметром у функцію вставки позицію попереднього елементу (в цьому випадку час вставки є константою):

#include <iostream>

#include <string>

#include <map>

using namespace std;

typedef map <string,long, less <string> > map_s1;

typedef pair <string, long > pair_sl;