По підсумках перевірки оформляється Акт, який зберігається 12 місяців.

Контроль за проведенням перевірок покладається на власників будинків.

18. Визначення зони вітрового підпору. Правила перевірки тяги в димових і вентиляційних каналах.

Зоною вітрового підпору димового каналу вважається простір нижче ліній, проведених під кутом 45 градусів до горизонту від найбільш високих точок поблизу розташованих споруд і дерев.

Якщо димохід попадає в зону вітрового підпору його потрібно наростити, щоб він був виходив за її межі.

Тяга вентиляційного каналу перевіряється тільки смужкою паперу, який підноситься до решітки вентканалу.

Тяга димових каналів від приладів з відводом продуктів згорання в димохід перевіряється до включення приладу і під час його роботи.

Тяга димових каналів від приладів з відводом продуктів згорання в димохід, які мають топки (ОП, ОВП, АГВ) перевіряється смужкою паперу.

Для інших приладів дозволяється використовувати запалений сірник, який підноситься до віконичка із запальником і під димовідвідний ковпак.

19. Вимоги до розміщення димоходів. Причини відсутності тяги.

Димові труби від газових приладів у будівлях повинні бути виведені:

- вище граничної зони вітрового підпору, але не менше 0,5 м,

- вище гребеня даху при розташуванні їх (рахуючи по горизонталі) не далі ніж 1,5 м від гребеня даху,

- на рівні з гребенем даху, коли труби розташовані на відстані від 1,5 до 3 м від гребеня даху,

- вище прямої, прокладеної від гребеня вниз під кутом 10 градусів до горизонту при розташуванні труб на відстані понад 3 м від гребеня даху.

У всіх випадках висота труби над частиною даху, яка прилягає до даху, повинна бути не менше 0,5 м, а для будівель із зуміщеною покрівлею (плоский дах) – не менше 2 м.

Тяга –це розрідження в димоході, яке забезпечує повне відведення продуктів згорання в зовнішнє середовище і попереджає їх розповсюдження в приміщеннях, в яких встановлені і експлуатуються газові прилади.

Причини відсутності тяги:

- непрохідність (повне перекриття) каналу

- засміченість сторонніми предметами

- попадання в зону вітрового підпору

- складні погодні умови (заметілі, сильні пориви вітру, дощі, підвищення температури і атмосферного тиску і т.д.)

20. Вимоги до з’єднувальних димовідвідних труб.

Приєднювати газові прилоди до димоходів необхідно трубами, виготовленими із покрівельної сталі або спеціальними гофрованими трубами.

Труба повинна мати вертикальний відрізок, довжина якого від низу димовідвідного патрубка приладу до осі горизонтального відрізку труби повинна бути не менше 0,5 м. У приміщеннях з висотою до 2,7 м для приладів із стабілізатором тяги цю довжину можна зменшити до 0,25 м, а без стабілізатора тяги – до 0,15 м.

Сумарна довжина горизонтальних відрізків з’єднувальних труб у нових будинках – не більше 3 м, в існуючих будинках – не більше 6 м., нахил труби повинен бути у бік газового приладу.

З’єднювальна труба повинна мати не більше 3-х поворотів.

Ланки з”днувальних труб повинні вставлятися одна в одну щільно, без зазорів, не менше ніж на 0,5 діаметра труби, по ходу димових газів.

Радіус заокруглення повороту повинен рівнятись діаметру труби.

Кінець труби не повинен виступати за стіну каналу, для чого застосовують обмежуючі пристрої (шайби або гофр).

21. Умови переводу печей на газове паливо.

Переобладнання допускається, якщо:

-печі справні, не мають щілин у кладці і завалів

- основа печі розташована на окремому фундаменті або консолях, міцно закладених у капітальній стіні будівлі;

- духові шафи і відкриті конфорки закладені цеглою;

- кількість димооборотів в ОП – не більше 5-ти, а в ОВП – не більше 3-х;

- щільні топочні і піддувальні дверцята, достатня кількість “чисток”;

- вилучений шубер;

- встановлена пічна автоматика,

Печі з горизонтальним розташуванням каналів і нестандартного типу (тимчасові) переобладнанню на газове паливо не підлягають.

22. Способи виявлення і усунення витоків газу на внутрішніх газопроводах і приладах.

Витоки газу виявляються за допомогою газошукачів, газоаналізаторів, по роботі газових лічильників і шляхом обмилювання найбільш вірогідніших мість витоку (різьбових з”єднань – місць приєднання арматури і приладів, погано змащених або притертих кранів, зварних з”єднань, ділянок, які піддані корозії).

23. Сигналізатори загазованості, їх призначення і місця встановлення.

Два види квартирних сигналізаторів :

- для контролю довибухових концентрацій природного газу 20% нижньої концентраційної межі займистості (НКМЗ)

- для контролю мікроконцентрацій чадного газу (0,005 об”ємних процентів СО)