Логіка практичного використання знань з енергозбереження.

1.7.1. У відповідності до стратегічного завдання енергозбереження на про­мис­ло­вому підприємстві необхідно досягти зменшення витрат ПЕР – палива, теп­ло­вої енергії, електричної енергії, штучного холоду.

1.7.2. Для цього спеціалістам та магістрам, насамперед, необхідно знати:

- які об’єкти, що входять до структури підприємства споживають вказані вище ПЕР;

- які обсяги споживання ПЕР кожним об’єктом;

- які параметри енергоносіїв на вході та виході об’єкту.

1.7.3. Маючи вказані знання – потрібно вміти:

- визначити параметри енергоносіїв, використовуючи різні методи визна­чен­ня;

- визначити обсяги споживання ПЕР, використовуючи відповідні формули та інструментальні засоби;

- користуватися методиками теплоенергетичного розрахунку схем енергоспо­живання промислових підприємств.

1.7.4. Володіючи обсягами споживання ПЕР потрібно вміти визначати причини перевитрати ПЕР об’єктами, тобто аналізувати об’єкт на предмет енерго­ефек­тив­ності, а для цього потрібно:

- вміти виділяти і формувати із енергетичної схеми підприємства “локальні” технічні рішення;

- знати, які технічні рішення є енергоефективними, а які енергозатратними;

- знати, у який спосіб визначається енергоефективність технічних рішень;

1.7.5. Визначивши недосконалості існуючої системи споживання ПЕР і сфор­мувавши рекомендації, щодо їх усунення потрібно вміти математичними мето­дами визначити очікуваний результат впровадження енергоощадних тех­нічних рішень, а для цього потрібно володіти методами енергетичних розра­хунків різ­них промислових підприємств та енергетичних установок.

1.7.6. Сформувавши в цілому енергоощадну схему енергоспоживання об’єкту визначити проектно-очікувані показники споживання ПЕР та показники енер­гоефективності об’єкту.

1.7.7. І, нарешті, одержавши абсолютні значення економії ПЕР, спеціаліст з енергетики у співпраці зі спеціалістом з економіки енергетики має виз­на­чити по­казники економічної ефективності енергозберігаючих проектних технічних рішень, створивши фінансову основу для їх реального впровадження у ви­роб­ництво.

Саме в такій логічній послідовності побудована структура наведеного лек­цій­ного кур­су.