E. каркасно-ствольна; 1 страница

f. каркасно-оболонкові;

g. каркасно-об'ємно-блокова;

h. ствольно-оболонкові;

i. ствольно-об'ємно-блокова;

j. каркасно-ствольно-діафрагмова.

Основи забезпечення надійності і безпеки при проектуванні будівель і споруд

Аварія -пошкодження, вихід із ладу, руйнування, що сталося з техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних) або природних причин.

Проектна аварія (ПА) -аварія, для якої проектом передбачені спеціальні заходи активного управління і захисту

Безвідмовність - здатність об'єкта безперервно зберігати роботоздатний стан протягом заданого терміну експлуатації.

Безпечність -властивість об'єкта при експлуатації, а також у випадку порушення роботоздатності не створювати загрози для життя і здоров'я людей, а також загрози для довкілля.

Надійність будівельного об'єкта -властивість об'єкта виконувати задані функції протягом заданого проміжку часу.

Вплив -будь-яка причина, в результаті якої в конструкції змінюються внутрішні напруження, деформації або інші параметри стану.

Експлуатація будівлі (споруди) -використання об'єкта за функціональним призначенням (з проведенням необхідних заходів щодо збереження стану конструкцій), за якого він здатен виконувати задані функції, зберігаючи значення параметрів, встановлені вимогами технічної документації.

Навантаження -вплив, під яким розуміють як безпосередньо силові впливи, так і впливи від зміщення опор, зміни температури, усадки та інших подібних явищ, що викликають реактивні сили.

Основні сполучення навантажень– сполучення навантажень або відповідних їм зусиль і/або переміщень для перевірки конструкцій в стабільних і в перехідних розрахункових ситуаціях.

Режим експлуатації нормальний– режим експлуатації, за якого об'єкт експлуатується в передбачених проектом кліматичних умовах із додержанням режиму виконання передбачених ремонтно-профілактичних робіт.

Ризик -кількісна характеристика можливих втрат, спричинених випадковими непередбаченими подіями, що викликають часткове або повне руйнування споруд.

Роботоздатний стан (роботоздатність) - технічний стан, за якого об'єкт виконує всі свої функції, зберігаючи при цьому допустимий рівень ризику.

Розрахункова ситуація - комплекс умов, який враховується при розрахунку і визначає розрахункові вимоги до конструкції. Розрахункова ситуація характеризується розрахунковою схемою конструкції, видами навантажень, значеннями коефіцієнтів умов роботи і коефіцієнтів надійності, переліком граничних станів, які слід розглядати в даній ситуації.

Справний стан об'єкта -такий стан об'єкта, за якого він виконує всі передбачені функції, при цьому на об'єкті регулярно здійснюються ремонтно-профілактичні роботи.

1. Впливи на будівлі і споруди

Ці впливи (вплив середовища) підрозділяють на силові і несилові.

До силового впливу середовища відносять: навантаження від власної маси елементів будинку (постійні навантаження), маси устаткування, людей, снігу,навантаження від дії вітру (тимчасові) й особливі (сейсмічні навантаження, впливи в результаті аварії устаткування і т.п.).

До несилового впливу середовища відносять: температурні впливи (викликають зміни лінійних розмірів конструкцій), вплив атмосферної і ґрунтової вологи (викликає зміну властивостей матеріалів конструкцій), рух повітря (зміна мікроклімату в приміщенні), вплив променистої енергії сонця (викликає зміна фізико-технічних властивостей матеріалів конструкцій), вплив агресивних хімічних домішок, що містяться в повітрі (можуть призвести до руйнування конструкцій), біологічні впливи (викликані мікроорганізмами чи комахами, що призводять до руйнування конструкцій), вплив шуму від джерел усередині чи поза будинком, що порушують нормальний акустичний режим приміщення.

Залежно від причини виникнення впливи поділяються на:

- основні, які є неминучими наслідками природних явищ або людської діяльності;

- аварійні, які є небажаними результатами людської діяльності (наслідками грубих помилок), або результатами несприятливого збігу обставин (до аварійних можуть бути віднесені і дуже рідкісні впливи природного походження такі, як навантаження від смерчів, цунамі тощо).

Залежно від часової мінливості впливи поділяються на:

- постійні, які діють під час усього терміну експлуатації об'єкта і значення яких неістотно змінюються у часі;

- змінні, для яких не можна нехтувати зміною значень у часі відносно середнього.

Залежно від характерної тривалості безперервної дії на конструкції Td змінні навантаження поділяються на:

- тривалі, тривалість дії яких Td може наближатися до встановленого терміну експлуатації Теf будівельного об'єкта;

- короткочасні, для яких Td << Tef і які в свою чергу можуть поділятися на повторні та епізодичні.

Залежно від способу прикладення навантажень у просторі вони можуть бути:

- фіксованими, які можуть діяти тільки на цілком визначені місця конструкції;

- вільними, які можуть довільно розподілятися по конструкції у деяких заданих межах.

Урахування вільних навантажень може бути зведене до розгляду низки комплексів фіксованих навантажень, одержаних шляхом фіксації можливого розподілу вільних навантажень у просторі.

Навантаження залежно від реакції конструкції поділяються на:

- статичні, які не викликають значних прискорень конструкції, що дозволяє нехтувати інерційними силами;

- динамічні, які викликають такі прискорення, що інерційними силами нехтувати не можна.

Належність навантажень до класу статичних або динамічних залежить від співвідношення властивостей цих навантажень та властивостей конструкцій, які їх сприймають.

При проектуванні вкрай важливо враховувати усі впливи задля забезпечення надійності будівлі.

Поєднання впливів і навантажень та порядок їх розрахунку зазначено у: ДБН В.1.2-2:2006 Навантаження і впливи. Норми проектування; ДСТУ-Н Б В.1.1 – 27:2010 Будівельна кліматологія.

2.Загальні умови забезпечення надійності та безпекибудівель і споруд.

Будь-яка будівля повинна відповідати трьом головним вимогам:

КОРИСТЬ-МІЦНІСТЬ-КРАСОТА

Тобто, будівля обов'язково повинна відповідати функціональному призначенню, в ньому мають бути створені найбільш оптимальні безпечні умови для людини, а також будинок повинен бути привабливим за своїм зовнішнім (екстер'єром) і внутрішнім (інтер'єром) виглядом, сприятливо впливати на психологічний стан і свідомість людей.

Якість середовища залежить від таких факторів, як простір для діяльності людини, розміщення устаткування і руху людей; стан повітряного середовища (температура і вологість, повітрообмін у приміщенні, доступність сонячного світла - інсоляція); звуковий режим (забезпечення чутності й захист від шумів, що заважають); світловий режим; видимість і зорове сприйняття (освітленність); забезпечення доступності, зручності пересування і безпечної евакуації людей.



Отже для того щоб правильно запроектувати приміщення, створити в ньому оптимальне середовище для людини, необхідно врахувати всі вимоги, що визначають якість середовища. Ці вимоги для кожного виду будинків і його приміщень установлюються Державними будівельними нормами (ДБН)– основними документами, що регламентують проектування і будівництво будинків і споруд у країні. Засади щодо будівельних норм визначено наступними документами: Закон України «Про будівельні норми», Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", постанова Кабінета міністрів України від 30.07. 2010 р. N 543 «Про затвердження Порядку розроблення, погодження, затвердження, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність», постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. N 547 «Про затвердження Порядку застосування будівельних норм, розроблених на основі національних технологічних традицій, та будівельних норм, гармонізованих з нормативними документами Європейського Союзу», ДК 004:2008 «Національний класифікатор України. Український класифікатор нормативних документів»Перелік чинних нормативних документів України в галузі будівництва складено у документі: «Каталог будівельних норм та нормативних документів національного рівня у галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів України» (додається в електронному вигляді).

Міцність (надійність) будинку – одна із найважливіших умов при проектуванні і експлуатації будівель, від якої залежить якість середовища для людини.

Міцність будівлі загалом складається із наступних чинників: безвідмовність, безпечність, стійкість, надійність та довговічністьбудівельного об'єкта.

Міцність та надійність будинку визначається вирішенням його конструкцій, що має враховувати всі зовнішні впливи, сприймані будинком у цілому і його окремими елементами.

Встановлена міцність (надійність) має бути забезпечена на всіх етапах життєвого циклу об'єкта, а саме:

- вишукування і проектування;

- виготовлення, транспортування та зберігання будівельних виробів;

- освоєння будівельного майданчика та зведення об'єкта, приймання об'єкта в експлуатацію;

- використання об'єкта за призначенням протягом встановленого терміну експлуатації, оцінка технічного стану, ремонт;

- реконструкція й подальше використання у нових умовах;

- ліквідація об'єкта.

У залежності від етапу життєвого циклу умови стосовно надійності об'єкта використовуються для:

- визначення умов проектного вибору, тобто параметрів майбутнього об'єкта з урахуванням встановлених чи прогнозованих умов його застосування;

- рішення щодо дозволу або заборони на застосування проекту, матеріалів, виробів, результатів робіт і самого об'єкта;

- встановлення вимог до зміни окремих характеристик об'єкта (його складових частин) або режиму його використання.

Основною вимогою, яка визначає надійність будівельного об'єкта, є його відповідність призначенню й здатність зберігати необхідні експлуатаційні якості протягом встановленого терміну експлуатації. До них належать:

- гарантія безпеки для здоров'я і життя людей, майна та довкілля;

- збереження цілісності об'єкта та його основних частин і виконання інших вимог, які гарантують можливість використання об'єкта за призначенням і нормального функціонування технологічного процесу, включаючи вимоги до жорсткості будівельних конструкцій і основ, тепло- і звукоізоляційних властивостей огороджень, їх герметичності, акустичних характеристик тощо;

- забезпечення можливості розвитку об'єкта (наприклад, добудови без підсилення наявних конструкцій або збільшення обсягів виробництва для промислової будівлі) та його пристосування до технічних, економічних або соціальних умов, що змінюються;

- створення необхідного рівня зручностей і комфорту для користувачів та експлуатаційного персоналу, включаючи вимоги до кліматичного режиму в приміщеннях (повітрообмін, температура, вологість, рівень освітленості тощо), а також доступність для оглядів і ремонтів, можливість заміни і модернізації окремих елементів тощо;

- обмеження ступеня ризику шляхом виконання вимог до вогнестійкості, безвідмовності роботи захисних пристроїв, надійності систем і мереж життєзабезпечення, живучості будівельних конструкцій тощо.

У конкретних випадках цей перелік може бути уточненим і розширеним (наприклад, введенням додаткової умови до межі радіаційного фону від застосованих будівельних матеріалів і виробів).

Чисельно надійність характеризується показниками ймовірності безвідмовної роботи, наробкою до відмови, середнім терміном служби тощо.

Відмовоювважається реалізація такого стану споруди, її частини або елемента, який призводить до появи значних економічних збитків чи соціальних втрат. При цьому відрізняють відмови-зриви, поява яких одразу ж викликає виникнення збитків (втрат), і відмови-перешкоди, після появи яких починається поступове накопичення збитків (втрат).

Вимоги до функціональних характеристик, як правило, ставляться до всієї споруди в цілому; оскільки її складові частини відіграють різні ролі у забезпеченні надійності споруди, вони мають різну відповідальність.

Вимоги до окремих частин і підсистем будівельного об'єкта, які забезпечують функціонування об'єкта, повинні встановлюватися і реалізуватися сумісно (наприклад, вимога до температури повітря в приміщенні забезпечується шляхом узгодження параметрів систем опалення і вентиляції з теплоізоляційними властивостями огороджувальних конструкцій).

Будівельні конструкції й основи повинні відповідати наступним вимогам:

- сприймати без руйнувань і недопустимих деформацій впливи, що виникають під час їх зведення і протягом встановленого терміну експлуатації;

- мати достатню роботоздатність в умовах нормальної експлуатації протягом усього встановленого терміну експлуатації, а саме: їх експлуатаційні параметри (переміщення, вібрації тощо) із заданою імовірністю не повинні виходити за встановлені нормативною або проектною документацією межі, а їх довговічність повинна бути такою, щоб погіршення властивостей матеріалів і конструкцій внаслідок гниття, корозії, стирання та інших форм фізичного зношування не призводило до недопустимо високої ймовірності відмови;

- мати достатню живучість (довговічність) по відношенню до локальних руйнувань і передбачених нормами аварійних впливів (пожеж, вибухів, наїздів транспортних засобів тощо), виключаючи при цьому явища прогресуючого руйнування, коли загальні пошкодження виявляються значно більшими ніж первісне збурення, що їх викликало.

Будівельні норми і правила поділяють будинки за довговічністю на IV ступені:

I – термін служби більше 100 років; II – від 50 до 100 років; III – від 20 до 50 років; IV – від 5 до 20 років. (Лекція №2)

 

За ДБН В.1.2-2:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування Додаток В (довідковий)

ПРИБЛИЗНІ ТЕРМІНИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД (у роках)

Будівлі:  
житлові і громадські
виробничі і допоміжні
складські
сільськогосподарські
мобільні збірно-розбірні
мобільні контейнерні
Інженерні споруди:  
резервуари для води
резервуари для нафти і нафтопродуктів
резервуари для хімічної промисловості
башти і щогли
димові труби
крани-перевантажувачі
мостові і козлові крани

Примітка.Наведені значення не призначені для нарахування амортизаційних відрахувань або для інших цілей, що відрізняються від оцінки надійності.

Надійність, у тому числі довговічність і живучість, забезпечуються одночасним виконанням вимог, які висуваються до вибору матеріалів, конструктивних і об'ємно-планувальних рішень, до методів розрахунку, проектування та контролю якості робіт при виготовленні конструкцій та їх зведенні, а також дотриманням правил технічної експлуатації, нагляду і догляду за конструкціями.

Небезпечні впливи повинні враховуватись протягом усього періоду проектування, будівництва та експлуатації об'єкта. При оцінці впливів повинна враховуватися просторова нерівномірність і періодичність цих впливів.

Усі будівельні, оздоблювальні матеріали обладнання, трубопроводи, комплектуючі вироби, використовувані в будівництві, повинні мати висновки санітарно-гігієнічної експертизи та протоколи випробувань щодо межі вогнестійкості та поширенню полум'я.

3. Аналіз можливих небезпек та умови їх запобігання.

До можливих небезпек на об’єкті будівництва належать наступні фактори:

- небезпека від зруйнування будівель завдяки невірно прийнятих проектних рішень;

- небезпека від зруйнування будівель завдяки використанню під час будівництва і експлуатації неякісних будівельних матеріалів;

- небезпека від зруйнування будівель завдяки неякісному виконанню будівельних робіт;

- небезпека від зруйнування будівель завдяки неякісній експлуатації будівлі;

- небезпека від пожежі;

- небезпека від електричного струму;

- небезпека від вибуху газових приладів;

- непередбачувані небезпеки.

Захист та запобігання зруйнуванням будівель завдяки невірно прийнятих проектних рішеньзабезпечується розрахунками архітектурних та інженерно-конструктивних рішень та особистою персональною відповідальність за такі рішення головного архітектора проекту та головного інженеру проекту.

Безпека об'єкта, як правило, повинна забезпечуватися шляхом реалізації принципу ешелонування захисту, який базується на використанні бар'єрів, які послідовно включаються в роботу, функціонують незалежно один від одного та виконують наступні функції:

- перешкоджають виникненню перевантажень, збоїв і аварійних ситуацій;

- забезпечують сприйняття аварійних перевантажень і гарантують неруйнівність, а також функціонування (можливо з погіршенням параметрів якості або після ремонту) основної частини об'єкта;

- запобігають лавиноподібному розвитку руйнувань і відмов, а також локалізують наслідки аварії, що вже сталася.

Повинні бути передбачені технічні рішення та організаційні заходи для створення і забезпечення ефективності зазначених бар'єрів безпеки щодо:

- вибору майданчика для розміщення об'єкта;

- встановлення санітарно-захисної зони і зони спостереження навколо об'єкта, забезпечення протипожежних розривів тощо;

- розроблення проекту на підставі уточнених даних про можливість виникнення і характер проявлення катастрофічних впливів;

- використання спеціальних систем безпеки;

- планування приміщень, розміри проходів, дверей виконувати з урахуванням вимог норм для шляхів евакуації;

- евакуаційні шляхи та виходи: розміри проходів, коридорів, дверей, сходів, сходових клітин тощо проектувати у відповідності зі ДБН В.1.2-7-2008;

- завжди проектними рішеннями передбачати відкривання дверей у напрямку шляхів евакуації.

- забезпечення потрібної якості матеріалів, конструкцій, виробів і якості проведення робіт шляхом організації вхідного, поопераційного і приймального контролю;

- застосування при проектуванні та будівництві негорючих матеріалів, а горючі, піддати вогнезахисної обробки;

- експлуатація об'єкта у відповідності з експлуатаційною документацією, яка спеціально розробляється у складі проекту;

- підтримання у належному стані важливих для безпеки об'єкта елементів, пристроїв і систем шляхом проведення необхідних профілактичних робіт;

- своєчасне діагностування, оцінювання технічного стану і вжиття необхідних заходів щодо усунення виявлених дефектів і пошкоджень;

- заходи із запобігання можливим причинам аварій, а при виникненні аварій – локалізації шкідливих наслідків;

- підготовка і реалізація (за необхідності) планів аварійних заходів на об'єкті і за його межами, в тому числі і за участю населення;

- забезпечення необхідного рівня підготовки персоналу.

Доцільність технічних і організаційних рішень повинна бути спеціально обґрунтована або підтверджена досвідом будівництва та експлуатації аналогічних об'єктів.

Нормативні, проектні, організаційно-розпорядчі та інструктивні документи повинні бути сформульовані так, щоб усі особи, які беруть участь у роботах, що впливають на безпеку, знали про характер і ступінь впливу їх діяльності на безпеку та усвідомлювали наслідки, до яких може призвести недотримання або нечітке виконання вимог, зазначених у цих документах.

У проекті та в складі експлуатаційної документації, яка передається замовнику, повинен бути передбачений спеціальний розділ, у якому розглядаються заходи безпеки і міститься перелік:

- прийнятих технічних рішень і необхідних організаційних заходів, спрямованих на виявлення аварійних ситуацій, запобігання аваріям і гарантування безпеки;

- можливих заходів щодо управління аварією і запобігання її лавиноподібного розвитку;

- заходів, спрямованих на зменшення небезпечних наслідків для персоналу, населення і довкілля.

Захист та запобігання зруйнуванням будівель завдяки використанню під час будівництва і експлуатації не якісних будівельних матеріалів забезпечується наступними умовами:

- Усі будівельні, оздоблювальні матеріали обладнання, трубопроводи, комплектуючі вироби, використовувані в будівництві, повинні мати сертифікати якості, висновки санітарно-гігієнічної експертизи та протоколи випробувань щодо межі вогнестійкості та поширенню полум'я. Сертифікація будівельних виробів та матеріалів повинна відповідати чинному законодавству України.

- Під час проведення будівельних робіт виконавці повинні чітко дотримуватись інструкцій та технологічних карт заводу-виробника щодо використання будівельних матеріалів та виробів.

- Використовувати будівельні матеріали не за призначенням забороняється.

- Результати проведення будівельних робіт та відомості про використані будівельні матеріали та конструкцій заносять до виконавчої документації (загальний журнал робіт, акти прихованих робіт, виконавчі схеми, архітектурно-будівельний паспорт, тощо).

Надійность при будівництвізабезпечується виробничим процесом, що виконує спеціалізована організація, що має відповідну ліцензію та/або під керівництвом спеціаліста, що має кваліфікаційний сертифікат, у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Слід вживати всіх заходів для виключення помилок осіб, які беруть участь у будівельному процесі і в процесі експлуатації, в тому числі шляхом визначення і фіксації у відповідній нормативній, проектній та експлуатаційній документації їх функцій та міри відповідальності.

Для зменшення ймовірності виникнення помилок рекомендується:

- підбирати персонал відповідної кваліфікації, включаючи використання системи контролю і ліцензування прав на ведення різних видів професійної діяльності;

- регламентувати всі робочі процедури, способи і форми документування контролю за результатами роботи персоналу.

На всіх етапах робіт і для всіх осіб, які беруть участь у цих роботах (виготовлення, зведення, експлуатація, реконструкція), повинна бути визначена відповідальність персоналу, а також забезпечені заходи щодо взаємодії виконавців.

Необхідно, щоб усі особи, які несуть відповідальність, були попереджені про неї і знали коло своїх обов'язків, включаючи і таку діяльність, як передача інформації та документування.

Будівельні роботи виконують виключно за затвердженою проектною документацією.

На об’єкті будівництва повинна вестися виконавча документація (загальний журнал робіт, акти прихованих робіт, виконавчі семи, тощо).

Виконавці будівельних робіт повинні дотримуватись вимог законодавства з охорони праці, протипожежного захисту та санітарної гігієни.

Обов’язкова вимога: до роботи допускається тільки персонал, що пройшов інструктаж з техніки безпеки та охорони праці на будівельному майданчику, в порядку і у спосіб, передбачений відповідно до чинного законодавства України.

Захист та запобігання зруйнуванням будівель при експлуатації забезпечуються наступними умовами:

Під час експлуатації чітко дотримуватись інструкцій та технологічних карт заводу-виробника щодо використання приборів, механізмів, матеріалів та виробів.

Підтримання робочого стану конструкцій.

Будівельні конструкції повинні знаходитися в такому стані, щоб вони могли використовуватися за призначенням, згідно з проектом протягом усього встановленого терміну експлуатації.

Якщо конструкція зазнає фізичного зносу і її стан викликає недопустиме зростання ризику, пов'язаного з подальшою експлуатацією об'єкта, необхідно провести ремонт, який відновлює роботоздатність конструкції, змінити умови її експлуатації або провести повну заміну.

Пошкодження або погіршення стану приміщення, окремих конструкцій та основ виявляються в результаті оглядів і обстежень, що проводяться через певні проміжки часу.

За станом конструкцій унікальних або виключно відповідальних будівель та споруд рекомендується стежити з використанням автоматизованих систем контролю.

Підтримання у належному стані важливих для безпеки об'єкта елементів, пристроїв і систем шляхом проведення необхідних профілактичних робіт.

Своєчасне діагностування, оцінювання технічного стану і вжиття необхідних заходів щодо усунення виявлених дефектів і пошкоджень.

Запобігання можливим причинам аварій, а при виникненні аварій – локалізації шкідливих наслідків.

Підготовка і реалізація (за необхідності) планів аварійних заходів на об'єкті і за його межами.

Заходи, необхідні для підтримання робочого стану конструкцій, і перелік осіб, відповідальних за виконання цих заходів, інструкції з експлуатації та інше встановлюються у архітектурно-будівельному паспорті та іншій виконавчій документації, відповідно до чинного законодавства України, на час введення об’єкта будівництва в експлуатацію.

4. Протипожежні заходи безпеки будівель і споруд.

Протипожежні заходибезпеки проектують увідповідності із ДБН В.1.1 -7:2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва»; ДБН В.1.2 -7:2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека», ДБН 360-92 ** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», з урахуванням призначення будівлі, ступіню вогнестійкості будівлі, мінімальних меж вогнестійкості будівельних конструкцій (у хвилинах) та максимальних межі поширення вогню по них, категорії будівлі за вибухопожежною та пожежноюнебезпекою, категорїєю складності та відповідальності будівлі (лекція № 2).

В проектній документації обов’язковим є розробка розділу протипожежних заходів.

Пожежний захист повинен забезпечуватися:

- Максимально можливим застосуванням негорючих і важко горючих речовин і матеріалів замість горючонебезпечних;

- Обмеженням кількості горючих речовин та їх розміщення;

- Ізоляцією горючого середовища;

- Запобіганням розповсюдження пожежі за межі вогнища;

- Запобігання утворенню джерел запалювання;

- Застосування конструкцій об'єктів з регламентованими межами вогнестійкості та горючістю;

- Евакуацією людей;

- Застосуванням засобів колективного та індивідуального захисту людей.

- Застосування негорючих матеріалів, а горючі, піддати вогнезахисної обробки;

- Планування приміщень, розміри проходів, дверей виконані з урахуванням вимог норм для шляхів евакуації;

- Відкривання дверей у напрямку шляхів евакуації;

- Застосуванням засобів пожежогасіння (систем автоматичної пожежної сигналізації та систем пожежогасіння (внутрішнє та зовнішнє пожежогасіння, пожежні гідранти, що встановлено в колодязі, системи автоматичного пожежогасіння, використання вогнегасників, протипожежних щитів, тощо).

Пожежна безпека об'єкта повинна бути забезпечена як під час роботи на об'єкті, так і у випадках виникнення аварійної обстановки.

Безпека людей повинна бути забезпечена при виникненні пожежі в будь-якому місці об'єкта.

Запобігання утворенню джерел запалювання має досягатися:

- Регламентацією виконання, застосування і режиму експлуатації машин, механізмів та іншого обладнання , матеріалів і виробів, що можуть з'явитися джерелами запалювання горючого середовища;

- Застосуванням електрообладнання, відповідного класу пожежо-вибухобезпеки приміщення, або зовнішньої установки вибухонебезпечної суміші;

- Застосуванням технологічного процесу та обладнання, що задовольняють вимогам електростатичної іскробезпеки;

- Влаштуванням блискавкозахисту будівель , споруд та обладнання;

- Регламентацією максимально допустимої температури нагріву поверхонь обладнання, виробів і матеріалів , що можуть увійти в контакт з горючою середовищем;

- Регламентацією максимально допустимої енергії іскрового розряду в займистою середовищі;

- Регламентацією максимально допустимої температури нагріву горючих речовин, матеріалів і конструкцій;






Дата добавления: 2015-11-12; просмотров: 504; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию, введите в поисковое поле ключевые слова и изучайте нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам понравился данный ресурс вы можете рассказать о нем друзьям. Сделать это можно через соц. кнопки выше.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2017 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.019 сек.