E. каркасно-ствольна; 2 страница

- Використанням не іскристого інструменту при роботі з легкозаймистими речовинами;

- Ліквідацією умов для теплового, хімічного та (або) мікробіологічного самозаймання виникають речовин, матеріалів, виробів і конструкцій;

- Встановленням контакту з повітрям пірофорних речовин і речовин, нагрітих вище регламентованої температури.

Обмеження кількості горючих речовин та їх розміщення повинно досягатися регламентацією:

- Кількості (маси, об'єму) горючих речовин і матеріалів , що знаходяться одночасно в приміщенні;

- Періодичності очищення приміщень , комунікацій , апаратури від горючих відходів , відкладень пилу , пуху і т. п.;

- Виносу пожежонебезпечного обладнання на відкриті майданчики.

Ізоляція горючого середовища повинна забезпечуватися одним або декількома з перерахованих чинників:

- Максимальної механізацією і автоматизацією технологічних процесів, пов'язаних з обігом пожежонебезпечних речовин;

- Установленням пожежонебезпечного устаткування в ізольованих приміщеннях або на відкритих майданчиках;

- Застосуванням для пожежонебезпечних речовин герметизованого і герметичного обладнання і тари;

- Застосуванням пристроїв захисту виробничого устаткування з пожежонебезпечними речовинами від пошкоджень та аварій.

 

 

6. Інженерний захист будівель і споруд.

Метою інженерного захисту території, будівель і споруд від шкідливої (руйнівної) дії небезпечних геологічних процесів є попередження, усунення або зниження до безпечного рівня їх негативного впливу на об'єкти і території.

Необхідність проведення заходів з інженерного захисту територій та об'єктів виникає у випадках, коли в ході природного розвитку територій починають проявлятись руйнівні (катастрофічні) впливи небезпечних геологічних процесів.

Потреба в заходах з інженерного захисту виникає також у випадках коли в період після освоєння територій під забудову почали проявлятись нові непрогнозовані чинники руйнівного характеру, обумовлені найчастіше впливами техногенезу.

Проектування iнженерного захисту об'єктiв повинно бути комплексним, що мiстить у собi набiр основних та допомiжних засобiв iз найменшим негативним впливом на навколишнє середовище.

Необхiднiсть застосування основних засобiв iнженерного захисту об'єктiв повинна обгрунтовуватись спецiальними технiко-економiчними та iнженерними розрахунками, технічними умовами, мiстобудiвельними вимогами, а також вимогами щодо охорони навколишнього середовища та рацiонального використання земельних ресурсiв, забезпечувати пiдвищення ступеня сiiйкостi територiй, надiйне та безперебiйне функцiонування впродовж розрахункового термiну служби об'єктiв, якi захищаються.

Проектування таких заходів регламентується ДБН В.1.1-24:2009 Захист від небезпечних геологічних процесів» та ДБН В.1.1-3-97. «Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів та обвалів. Основні положення»

Захист від небезпечних геологічних процесів

Інженерний захист території, будівель і споруд від небезпечних геологічних процесів повинен виключити виникнення аварійних ситуацій і забезпечити:

- загальну стійкість об'єктів і територій при основному та аварійному сполученнях навантажень;

- нормативні медико-санітарні умови проживання населення, санітарно-гігієнічні, соціальні, рекреаційні умови території, що захищається;

- надійне функціонування об'єктів, що розміщені на цих територіях;

- збереження природних ландшафтів, заповідних зон, об'єктів природної та культурної спадщини, зон відпочинку тощо;

- належне архітектурне оформлення об'єктів захисту;

- охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання земель і природних ресурсів, об'єктів, що захищаються;

- найбільш повне використання місцевих будівельних матеріалів і природних ресурсів;

- виконання будівельних робіт при вжитті заходів з інженерного захисту повинно бути безаварійним, безпечним і має виключати виникнення небезпечних нових і (або) активізацію діючих геологічних процесів на прилеглих територіях. Споруди інженерного захисту повинні функціонувати в екстремальних умовах. Якщо споруди і заходи інженерного захисту можуть чинити негативний вплив на ці території (заболочування, руйнування берегів, утворення і активізація зсувів тощо), в проектах необхідно передбачити відповідні компенсаційні заходи.

Термін служби об'єктів і заходів з інженерного захисту повинен відповідати термінам служби об'єктів, що підлягають захисту. У деяких випадках при негативному впливі об'єкта на природне середовище (звалища, накопичувачі рідких відходів) він може бути більшим.

Проектування iнженерного захисту об'єктiв повинно виконуватись на основi:

- результатiв комплексних iнженерних вишукувань в районі забудови i прилеглих територiй;

- даних, що характеризують особливостi використання територiй та об'єктiв як дiючих, так i тих, що проектуються, з прогнозуванням змiни цих особливостей та з урахуванням установленого режиму природокористування (заповiдники, сiльськогосподарськi землi та iн.);

- прогнозу можливих змiн природних умов, що викликанi природними та техногенними факторами;

- оцiнки сучасних i прогнозу змiн природних умов i стану об'єктiв, якi захищаються, за даними результатiв комплексних вишукувань та, в разi необхiдностi, науково-дослiдних робiт та моделювання, що виконанi згiдно з програмою дослiджень;

- досвiду проектування, будiвництва та експлуатацiї iнженерного захисту об'єктiв за аналогiчних умов;

- вимог архiтектурно-планувальних рiшень щодо освоєння територiй;

- урахування ступенiв i масштабiв негативного впливу зсувiв та обвалiв;

- технiко-економiчного порiвняння декiлькох варiантiв iнженерного захисту об'єктiв, що вiдрiзняються набором iнженерних засобiв та методiв, вартiсними та експлуатацiйними показниками, ефективнiстю капiтальних вкладень; - урахування мiсцевих будiвельних умов, клiматичних особливостей, забезпеченостi будiвельними матерiалами.

До основних засобiв iнженерного захисту об'єктiв від зсувів та обвалів вiдносяться:

- затримуючi та пiдтримуючi споруди i (фундаменти);

- фундаменти, якi обтiкаються зсувними масами;

- уловлюючi протиобвальнi споруди та галереї;

- берегозахиснi споруди;

- дренажi глибокого закладання;

- змiна рельєфiв схилiв.

Як допомiжнi засоби iнженерного захисту об'єктiв слiд використовувати споруди чи заходи, що забезпечують стабiлiзацiю впливу окремих факторiв, або пристосовування об'єктiв, якi захищаються, до прояву зсувiв або обвалiв. До допомiжних засобiв iнженерного захисту об'єктiв вiдносяться:



- затримуючi протиобвальнi заходи;

- берегозахиснi споруди;

- регулювання стоку поверхневих вод, захист поверхонь схилiв вiд iнфiльтрацiї зливових i талих вод у грунт та ерозiйних процесiв;

- дренажi мiлкого закладання, застiйнi дренажi та каптажi;

- агролiсомелiорацiя;

- хiмiчне закрiплення грунтiв зсувної зони.

Затримуючi протизсувнi споруди та фундаменти повиннi забезпечувати можливiсть

сприйняття зсувного тиску за рахунок реактивного опору стiйкого грунту по поверхнях опор глибокого закладання, а також не допускати продавлювання та переповзання через них грунту зсувного масиву.

Пiдтримуючi протизсувнi споруди повиннi забезпечувати самостiйно або разом з iншими засобами iнженерного захисту можливiсть сприйняття зсувного тиску. Пiдтримуючi протизсувнi споруди слiд улаштовувати, як правило, в тих частинах зсувних та зсувонебезпечних схилiв, де по можливих поверхнях ковзання вертикальне навантаження створює затримуючi сили бiльшi нiж зсувнi. Пiдтримуючi протизсувнi споруди слiд виконувати у виглядi пiдпiрних стiн контрбанкетiв або контрфорсiв.

Фундаменти, якi обтiкаються зсувними масами, - це окремi опори (невелика група опор) глибокого закладання, зануренi нижче поверхнi ковзання в стiйкий грунт. Верхня частина таких фундаментiв працює в умовах обтiкання їх зсувними масами.

Уловлюючi протиобвальнi споруди та пристрої як протиобвальнi захисні споруди включають: - каменеуловлювачi глибинного типу (полицi, уловлюючi траншеї, рови); - загороджувальнi уловлюючi споруди (сiтчастi загородження уловлювачi, поля з надовбнями, загороджувальнi вали, баражнi стiни, уловлюючi стiни - протиобвальнi та протиосипнi); - живi захиснi перепони (штучнi лiсонасадження на схилах гiр).

Берегозахиснi споруди у складi протизсувних i протиобвальних заходiв застосовують на дiлянках, де основи схилiв розмiщенi на контактах з водними дзеркалами морiв, озер, водосховищ або рiчок, для захисту корiнних берегiв або стабiлiзацiї зсувних схилiв, розширення або збереження iснуючих пляжiв.

Регулювання поверхневою стоку вод Заходи щодо органiзацiї поверхневого стоку повиннi включати планування схилiв i прилеглих до них дiлянок, з яких вода може потрапляти на схили, улаштування системи дренажів - вiдкритих водостокiв i пiдземних колекторiв.

Змiна рельєфiв схилiв. Для попередження зсувiв та обвалiв, зниження тиску вiд грунтових мас, якi можуть змiститися i стабiлiзацiї схилiв можливо змiнити рельєф шляхом: - зменшення крутостi схилiв: - загального вертикального планування схилiв, включаючи терасування та влаштування банкетiв; - замiни слабких грунтiв бiля пiднiжжя схилiв: - перемiшення поверхневого шару грунту iз зони активного тиску в зону пасивного опору.

Агролiсомелiорацiя Агролiсомелiорацiю слiд передбачати на завершальних етапах протизсувних i протиобвальних робiт. Проектом повиннi бути передбаченi заходи щодо пiдготовки та обробки грунту, озеленення (норми та термiни висiву трав та iнших рослин), вирощування трав'яного покриву, догляду за ним (норми та термiни поливу) та його вiдновлення.

Хiмiчне закрiплення грунтiв зсувної зони Вибiр конкретних методiв iн'єкцiйного або бурозмiшувального закрiплення для iнженерного захисту об'єктiв визначається iнженерно- геологiчними умовами та виконується згiдно зi СНіП 3.02.01-83. Не пiдлягають iн'єкцiйному хiмiчному закрiпленню зсувнi та обвальнi масиви, насиченi нафтопродуктами, та водонасиченi грунти при швидкостi руху пiдземних вод, що перевищує 5 м/добу. При хiмiчному закрiпленнi грунтiв потрiбно передбачати заходи щодо недопущення забруднення пiдземних i (або) поверхневих вод хiмiчними реагентами, продуктами їх розпаду чи взаємодiї з навколишнiм середовищем, якi можуть погiршити їх якiсть пiд час будiвництва та (або) експлуатацiї.

 

Основи забезпечення доступності,безпеки життя і здоров'я людини та захисту навколишнього природного середовища при проектуванні будівель і споруд

Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення

Загальні вимоги доступності.

При проектуванні та реконструкції громадських і житлових будинків слід передбачати для інвалідів і громадян інших маломобільних груп населення умови життєдіяльності, однакові з реш­тою категорій населення.

Норми проектування засобів доступності надаються в ДБН В.2.2-17:2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення»

Розрахункова кількість і категорія інвалідів, а також група мобільності МГН (додаток А, таблиця А.1) встановлюються у завданні на проектування.

При проектуванні об'єктів, доступних для МГН, повинні бути забезпечені:

- доступність місць цільового відвідування і безперешкодність переміщення всередині будинків і споруд;

- безпека шляхів руху (у тому числі евакуаційних), а також місць проживання, обслуговування і прикладення праці;

- своєчасне отримання МГН повноцінної і якісної інформації, яка дозволяє орієнтуватися в просторі, використовувати обладнання (у тому числі для самообслуговування), отримувати послуги, брати участь у трудовому і навчальному процесах;

- зручність і комфорт середовища життєдіяльності.

Проектні рішення об'єктів, доступних для інвалідів, не повинні обмежувати умови життє­діяльності інших груп населення, а також ефективність експлуатації будинків. З цією метою слід проектувати адаптовані до потреб інвалідів універсальні елементи будинків і споруд, які використовуються усіма групами населення. Необхідність застосування спеціалізованих елементів, що враховують специфічні потреби інвалідів, установлюється завданням на проектування

 

Основні терміни та визначення.

Адаптація- пристосування до нових умов, тут: пристосування середовища життєдіяльності, будинків і споруд до потреб маломобільних груп населення.

Візуальні засоби інформації— тут: носії інформації у вигляді помітних зором текстів, знаків, символів, світлових сигналів тощо, переданих у тому числі людям із порушенням функцій органів слуху.

Доступні для МГН будинки і споруди- будинки і споруди, у яких реалізований комплекс архітектурно-планувальних, інженерно-технічних, ергономічних, конструкційних і організаційних заходів, що відповідають нормативним вимогам щодо забезпечення доступності і безпеки МГН.

Елемент— складова частина будь-чого, тут: архітектурний, технічний або механічний компо­нент ділянки, будинку або приміщення, наприклад, робоче місце, місце відпочинку, душ, телефонна кабіна, двері, керуючий пристрій, ручка, поручень тощо.

Інвалід - людина, що має порушення здоров'я зі стійким розладом функцій організму, у тому числі з ураженням опорно-рухового апарату, вадами зору і дефектами слуху, що приводять до обмеження життєдіяльності і викликають необхідність його соціального захисту.

Ліфтовий хол- спеціальне приміщення, розташоване біля входу до ліфта.

Маломобільні групи населення (МГН)- люди, що відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні послуги, необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. До мало-мобільних груп населення тут віднесені інваліди, люди з тимчасовим порушенням здоров'я, вагітні жінки, люди старшого (похилого) віку, люди з дитячими колясками тощо.

Перекладач жестової мови (сурдоперекладач)- фахівець, який здійснює переклад звукової інформації на мову жестів для глухонімих і людей з дефектами слуху.

Пожсежобезпечна зона- частина будинку, споруди, протипожежного відсіку, виділена проти­пожежними перешкодами для захисту людей від небезпечних факторів пожежі протягом заданого часу (від моменту виникнення пожежі до завершення рятувальних робіт), забезпечена комплексом заходів для проведення евакуації і рятування.

Смуга руху- частина пішохідного шляху, призначена для руху в один ряд в одному напрямку.

Система засобів інформації (інформаційні засоби) - тут: сукупність носіїв інформації, що забезпечують для МГН своєчасне орієнтування у просторі, сприяють безпеці і зручності пересування, а також інформують про властивості середовища життєдіяльності.

Спеціалізований елемент - тут: елемент, до якого (як до об'єкта нормування) ставляться специфічні вимоги щодо адаптації з урахуванням конкретного або сукупного дефектів здоров'я людини.

Тактильні засоби інформації- носії інформації, що передаються інвалідам по зору і сприй­маються шляхом дотику.

Текстофон- апарат для передавання, приймання і ведення діалогу по телефону інвалідами з порушеннями слуху в текстовому режимі. Апарат забезпечений клавіатурою і дисплеєм для відоб­раження текстової інформації.

Тифлотехпічні засоби— засоби, що полегшують людям з вадами зору роботу і засвоєння інформації (магнітофони, диктофони, письмові прилади, клавіатура зі шрифтом Брайля).

Універсальний елемент- тут: елемент, що проектується з урахуванням можливого вико­ристання усіма категоріями населення, у тому числі МГН.

Шлях руху- тут: пішохідний шлях, який використовується МГН, у тому числі інвалідами на кріслах-колясках, для переміщення по ділянці (доріжки, тротуари, пандуси тощо), а також на вході до будинку або споруди та всередині будинків і споруд (горизонтальні і вертикальні комунікації)

 

 

Основні показники доступності при проектуванні

При плануванні земельних ділянок, тротуарів, доріг  
Ширина шляху руху на ділянці при зустрічному русі інвалідів на кріслах-колясках з урахуванням габаритних розмірів крісел-колясок не менше 1,8 м
Поздовжній уклон шляху руху, по якому можливий проїзд інвалідів на кріслах-колясках, не повинен перевищувати 5 %.
Поперечний уклон шляху руху слід приймати в межах 1-2 %.
При влаштуванні з'їздів із тротуару біля будинку та в затінених місцях допускається збільшувати поздовжній уклон до 10 % на протязі не більше 10 м.
Висоту бордюрів по краях пішохідних шляхів не більше 0,05 м.
Висота бортового каменю в місцях перетину тротуарів із проїзною частиною, а також перепад висот бордюрів, бортових каменів уздовж експлуатованих газонів і озеленених майданчиків, що прилягають до шляхів пішохідного руху, не більше 0,04 м.
Тактильні засоби, що виконують попереджувальну функцію на покритті пішохідних шляхів на ділянці, слід розміщувати не менше ніж за 0,8 м до об'єкта інформації, початку небезпечної ділянки, зміни напрямку руху, входу тощо.
Для покриття пішохідних доріжок, тротуарів і пандусів не допускається застосування на­ сипних або крупноструктурних матеріалів, що перешкоджають пересуванню МГН на кріслах-коляс­ках або з милицями..
Покриття з бетонних плит повинно бути рівним, а товщина швів між плитами (плитками ФЕМ) не більше 0,015 м
На шляхах руху МГН не допускається застосовувати непрозорі хвіртки на навісних завісах двосторонньої дії, хвіртки з обертовими полотнинами.
Ширина турнікетів Не менше 0,85м.
Об'єкти, нижня крайка яких розташована на висоті від 0,7 до 2,1 м від рівня пішохідного шляху, не повинні виступати за площину вертикальної конструкції більше ніж на 0,1 м, а при їх розміщенні на розташованій окремо опорі — не більше 0,3 м. При збільшенні виступних розмірів простір під цими об'єктами необхідно виділяти бордюрним каменем, бортиком заввишки не менше 0,05 м або огорожами заввишки не менше 0,7 м тощо.
Таксофони, банкомати й інше спеціалізоване обладнання для людей з вадами зору повинні встановлюватися на горизонтальній площині із застосуванням рифленого покриття або на окремих плитах заввишки до 0,04 м, край яких повинен знаходитися від встановленого обладнання на відстані 0,7-0,8 м. Форми і краї підвісного обладнання повинні бути заокруглені.
Вхід на територію або ділянку слід обладнувати доступними для інвалідів елементами інформації про об'єкт. Вхід на ділянку житлового одноквартирного будинку рекомендується обладнувати контрольно-охоронними приладами або пристроями сигналізації, що передають інформацію до житла для людей з вадами зору і дефектами слуху.
Автостоянки та парковки  
На відкритих індивідуальних автостоянках біля закладів обслуговування слід виділяти не менше 10 % місць (але не менше одного місця) для транспорту інвалідів. Ці місця повинні позначатися знаками, прийнятими в міжнародній практиці.  
Місця для особистого автотранспорту інвалідів бажано розміщувати поблизу входу, доступного для інвалідів, але не далі 50 м, а при житлових будинках - не далі 100 м.  
Ширина зони для паркування автомобіля інваліда не менше 3,5 м.
Майданчики для зупинки спеціалізованих засобів громадського транспорту, що перевозять лише інвалідів - не далі 100 м від входів до громадських будинків
Для відкритих сходів  
на перепадах рельєфу рекомендується приймати ширину проступів Не менше 0,4 м
висоту підйомів сходинок Усі сходинки у зовнішніх сходах у межах одного маршу повинні бути однаковими за формою в плані, за розмірами ширини проступу і висоти підйому сходинок. не більше 0,12 м.
Поперечний уклон зовнішніх сходинок повинен бути в межах 1-2 %.  
Входи і шляхи руху до будинків  
У будинку повинен бути як мінімум один вхід, пристосований для МГН  
Глибина тамбурів і тамбур-шлюзів в громадських будинках не менше 1,8 м
Глибина тамбурів і тамбур-шлюзів в житлових будинках не менше 1,5 м
Ширина тамбурів і тамбур-шлюзів не менше 2,2 м.
Ширина шляху руху в коридорах, приміщеннях, галереях тощо у чистоті повинна бути: - при русі крісла-коляски в одному напрямку - при зустрічному русі     не менше 1,5 м; не менше 1,8 м.
Ширина проходу в приміщенні з обладнанням і меблями не менше 1,2 м.
Ширина балконів і лоджій не менше 1,5 м
Ширина коридору або переходу в інший будинок не менше 2,0 м.
Підходи до різного обладнання і меблів не менше 0,9 м
Підходи до різного обладнання і меблів за необхідності повороту крісла-коляски на 90° не менше 1,2 м
Діаметр зони для самостійного розвороту на 90-180° інваліда на кріслі-колясці не менше 1,5 м.
Біля столів, прилавків і інших місць обслуговування, біля настінних приладів, апаратів і прист­роїв для інвалідів слід передбачати вільний простір розмірами в плані не менше 0,9 м х1,5 м.  
Глибина простору для маневрування крісла-коляски перед дверима при відчиненні "від себе" не менше 1,2 м
Глибина простору для маневрування крісла-коляски перед дверима при відчиненні "до себе" не менше 1,5 м
Ширина простору для маневрування крісла-коляски перед дверима при відчиненні не менше 1,5 м.
Конструктивні елементи всередині будинків і пристрої, розташовані в габаритах шляхів руху на стінах і інших вертикальних поверхнях, повинні мати заокруглені краї, а також не повинні виступати більше ніж на 0,1 м на висоті від 0,7 до 2,0 м від рівня підлоги. При розміщенні пристроїв, покажчиків на розташованій окремо опорі вони не повинні виступати більше ніж на 0,3 м. Під маршем відкритих сходів і інших нависаючих елементів усередині будинку, що мають розмір у просвіті заввишки менше 1,9 м, слід встановлювати бар'єри, огорожі тощо.
Ширина дверних і відкритих прорізів у стіні, а також виходів із приміщень і з коридорів у сходову клітку не менше 0,9 м
При глибині косяка відкритого прорізу більше 1,0 м ширину прорізу слід приймати по ширині комунікаційного проходу не менше 1,2 м.
Дверні прорізи не повинні мати порогів і перепадів висот підлоги. За необхідності влаштування порогів їх висота або перепад висот не повинні перевищувати 0,025 м.
На шляхах руху МГН рекомендується застосовувати двері на завісах однобічної дії з фіксаторами у положеннях "відчинено" і "зачинено". Слід також використовувати двері, що забезпечують зат­римку автоматичного зачинення дверей тривалістю не менше 5 с
Сходи і пандуси  
Ширина маршу сходів, доступних МГН, повинна бути не менше 1,35 м. При розрахунковій ширині маршу сходів 2,5 м і більше слід передбачати додаткові розділові поручні.
Ширина проступів сходів, крім внутрішньоквартирних не менше 0,3 м
висота підйому сходинок не більше 0,15 м
Уклони сходів 1:2.
Ребро сходинок повинно мати заокруглення радіусом не більше 0,05 м.  
Максимальна висота одного підйому (маршу) пандуса Не більше 0,8 м
Уклон пандусу не більше 8 %.
При перепаді висот підлоги на шляхах руху 0,2 м і менше допускається збільшувати уклон пандуса до 10 %.  
Ширина пандуса при виключно однобічному русі не менше 1,0 м
Площадка на горизонтальній ділянці пандуса при прямому шляху руху або на повороті не менше 1,5 м.
Висота бортиків пандусів не менше 0,05 м
Уздовж обох боків усіх сходів і пандусів, а також біля всіх перепадів висот більше 0,45 м необхідно встановлювати огорожу з поручнями. Поручні пандусів слід розташовувати на висоті 0,7 і 0,9 м, сходів - на висоті 0,9 м, а в дошкільних закладах, парках, дитячих майданчиках - також і на висоті 0,5 м. Поручень перил з внутрішнього боку сходів повинен бути безперервним по всій їх висоті. Завершальні частини поручня повинні бути довші маршу або похилої частини пандуса на 0,3 м.
На верхній або бічній, зовнішній відносно до маршу поверхні поручнів перил повинні передбачатися рельєфні позначення поверхів. Розміри цифр повинні бути не менше, м: ширина-0,01, висота - 0,015, висота рельєфу цифри - не менше 0,002м.
Ліфти і підйомники  
Кабіна ліфта, призначеного для користування інвалідом на кріслі-колясці, повинна мати внутрішні розміри не менше, м: ширина- 1,1; глибина- 1,4. Для нового будівництва громадських та виробничих будинків рекомендується застосовувати ліфти із шириною дверного прорізу не менше 0,9 м. В решті випадків розмір дверного прорізу встановлюється у завданні на проектування за чинними нормативними документами.
Шляхи евакуації  
Місця обслуговування і (або) постійного перебування МГН повинні розташовуватися на мінімально можливих відстанях від евакуаційних виходів із приміщень, з поверхів і з будинків назовні. При цьому відстань від дверей приміщення з перебуванням інвалідів, що виходить у тупи­ковий коридор, до евакуаційного виходу з поверху або назовні не повинна перевищувати 15 м, в інших випадках- 30м.
Ширина (у просвіті) ділянок евакуаційних шляхів: - дверей із приміщень, у яких перебуває не більше 15 осіб - прорізів і дверей в інших випадках, проходів усередині приміщень; - перехідних лоджій і балконів - коридорів, пандусів, що використовуються для евакуації   не менше 0,9м. не менше 1,2м не менше 1,5м не менше 1,8м
Площа пожежобезпечної зони повинна бути розрахована на всіх інвалідів, що залишилися на поверсі, виходячи з питомої площі, що припадає на одну людину, яка рятується, за умовим ожливості її маневрування:.: - інвалід у кріслі-колясці - інвалід у кріслі-колясці із супровідним - інвалід, що переміщується самостійно - інвалід, що переміщується із супровідним     2,40 м2/люд; 2,65 м2/люд; 0,75 м2/люд; 1,00 м2/люд

Вимоги доступності при проектуванні санітарно-гігієнічних приміщеннь

У громадських туалетах, у тому числі розташованих у громадських будинках необхідно передбачати не менше однієї універсальної кабіни, доступної для всіх категорій громадян.

У будь-яких громадських будинках при розрахунковій чисельності відвідувачів 50 осіб і більше або у разі розрахункової тривалості перебування відвідувача в будинку 60 хв і більше слід передбачати туалет з універсальною кабіною.

Туалети в будинках, де працюють інваліди, повинні бути на кожному поверсі, незалежно від кількості працюючих, при цьому не менше ніж одна із загальної кількості кабін у туалетах повинна бути універсальною. Один з пісуарів у туалеті (туалетах) повинен розміщуватись на висоті 0,4 м від підлоги.

Туалети для людей з вадами зору й інвалідів, що користуються кріслом-коляскою, повинні розміщуватися не далі 60 м від робочого місця. Не дозволяється суміжне розміщення чоловічих і жіночих туалетів для інвалідів по зору.

У приміщеннях громадських душових слід передбачати не менше однієї кабіни, облад-­
наної для інваліда на кріслі-колясці, перед якою слід передбачати простір для маневрування крісла-коляски.

У санітарно-гігієнічних приміщеннях кількість кабін і пристроїв, необхідних для працю-­
ючих на підприємстві або у закладі інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату і вадами зору, слід визначати з розрахунку: не менше 1 універсальної душової кабіни на 3 інвалідів, не менше 1 раковини умивальника на 7 інвалідів незалежно від санітарної характеристики вироб­-ничих процесів.






Дата добавления: 2015-11-12; просмотров: 371; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию, введите в поисковое поле ключевые слова и изучайте нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам понравился данный ресурс вы можете рассказать о нем друзьям. Сделать это можно через соц. кнопки выше.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2017 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.092 сек.