Визначення ступеня ефективності управління.

За періодичністю: За рівнем:

•постійний (оперативний або поточний); - стихійно-емпірічний;

•одноразовий; - параметричний;

•періодичний. - науковий

За об`єктом: За суб`єктом:

•аналіз школи як системи; - адміністративний;

•аналіз окремих елементів системи; - громадськими організаціями;

•аналіз роботи окремого вчителя. - самоаналіз.

Розглянемо особливості кожного з видів аналізу (класифікація за змістом) відносно внутрішнього середовища.

Параметричний - щоденний аналіз основних показників НВП, виявлення причин відхилень від стандартів, вироблення рекомендацій по їх усуненню.

Мета: забезпечення регулювання, підготовка даних для тематичного та комплексного аналізу.

Джерела:

· дані спостережень;

· дані оперативного контролю;

· дані системи інформаційного забезпечення (моніторинг);

· контрольні роботи, зрізи;

· шкільні документи;

· результати творчої діяльності учнів (зошити, малюнки тощо).

Предмет ПА:

· урок чи виховний захід;

· стан трудової дисципліни;

· відвідування учнями занять;

· стан харчування;

· санітарно-гігієнічний стан тощо.

Зміст:

· оперативна оцінка за день, тиждень;

· виявлення відхилень;

· вироблення рекомендацій;

· обґрунтування питань для тематичного аналізу;

· підготовка матеріалів для комплексного аналізу;

Особливості:

«+» : оперативність, швидкість;

«-» : поверховість, суб`єктивізм.

Тематичний - глибоке вивчення найбільш важливих аспектів та проблем НВП, виявлення причин відхилень від стандартів, вироблення рекомендацій по їх усуненню.

Мета: забезпечення упорядкування системи, переведення окремих підсистем на більш високий якісний рівень, підготовка даних для комплексного аналізу

Джерела:

· дані ВШК;

· дані системи оперативної інформації, результати параметричного аналізу;

· система спостережень.

Предмет ПА:

· система уроків чи виховних заходів;

· система роботи окремого вчителя;

· відвідування учнями занять;

· суттєві аспекти НВП, окремі підсистеми;

Зміст:

· вивчення окремих підсистем;

· дослідження шляхів підвищення результативності на окремих ділянках школи;

· аналіз роботи педагогів за певний період або над певною проблемою;

· аналіз стану викладання окремих дисциплін;

· узагальнення матеріалів параметричного аналізу;

· обґрунтування питань для комплексного аналізу;

Особливості:

«+»: глибина проникнення в підсистему;

об`єктивність оцінки;

змістовність рекомендацій;

можливість управляти результатами системи.

«-»: обмеженість у кількості питань для вивчення, великі затрати часу.

Комплексний (підсумковий)аналіз - відстеження діяльності системи, її результативності за певний період часу (семестр, рік, декілька років).

Мета: оцінка результатів діяльності, ефективності процесу, наявності умов, формулювання нових завдань щодо розвитку школи, виявлення шляхів удосконалення системи.

Джерела:

· дані оперативного та тематичного контролю;

· систематизовані дані системи інформаційного забезпечення (моніторинг), ВШК;

· результати контрольних робіт, атестації;

· шкільні документи;

· результати творчої діяльності учнів, звітні матеріали вчителів;

Предмет ПА:

· систематизована документація;

· статистичний та якісний аналіз результатів діяльності за певний період;

· систематизовані дані умов (бюджет, акти стану приміщення, аналіз якості педкадрів тощо).

Зміст:

· проблемно-орієнтований аналіз діяльності системи за певний період;

· виявлення відхилень;

· вироблення рекомендацій щодо шляхів удосконалення діяльності та розвитку системи.

Особливості:

«+»: глибина аналізу;

«-»: високі затрати часу, складність аналізу.

Для проведення аналізу розробляється певний алгоритм дій. Наприклад, наступний:

· ознайомлення з предметом аналізу: відбір достовірних фактів, систематизація, групування, відбір релевантної інформації, формування предмета аналізу;

· змалювання предмета аналізу як системи: розчленування предмета, характеристика кожного елемента, встановлення зв`язків між елементами, виявлення умов, чинників впливу на предмет аналізу;

· встановлення причинно-наслідкових зв`язків, вияв фактор-причин. Встановлення найбільш значущих факторів, визначення зв`язків між причинами і наслідками, узагальнення даних аналізу.

· підсумковий етап: формулювання висновків, визначення шляхів вирішення проблеми, розробка рекомендацій, прогнозування подальших дій.

Вибір методів, структури, алгоритму дій при проведенні аналізу залежить від мети аналізу (розробка стратегії розвитку навчального закладу, розробка річного чи перспективного планів, прийняття управлінських рішень тощо).

Окремі автори пропонують наступний алгоритм аналізу (з точки зору проблемно-орієнтованого управління):

•інформаційна довідка про школу (чисельність, режим роботи, кількість, вік, категорії вчителів, стан МТБ, характеристика позакласної виховної роботи, традиції школи, контингент учнів, характеристика соціуму, співробітництво з ВНЗ, позашкільними установами, підсумки навчального року, досягнення учнів та вчителів, конкурентні переваги школи, характеристика системи управління тощо)

•аналіз результатів (реалізація місії школи; виконання завдань на минулий рік; виконання стандартів: рівень навчальних досягнень, вихованості, здоров`я, розвиток творчих здібностей, розвиток педагогічного колективу, розвиток МТБ тощо)

•аналіз навчально-виховного процесу (навчальний план, зміст освіти, розклад занять, методична забезпеченість НВП, впровадження технологій навчання, методична робота, виховна робота, профільне навчання тощо)

•аналіз умов (рівень педагогічних кадрів, рівень забезпеченості НВП методично, організаційно, матеріально)

Такий алгоритм аналізу доцільно використовувати при розробці стратегії розвитку навчального закладу.

Також можна запропонувати наступний алгоритм аналізу:

• формулювання образу бажаного результату (соціальне замовлення, очікувані зміни, прогнозування напрямків розвитку освіти) у відповідних педагогічних категоріях;

• оцінка результатів роботи школи у тих же категоріях;

• порівняння бажаного та реального результатів;

• виявлення недоліків у НВП, які є причиною розбіжності;

• виявлення недоліків умов, які є причиною недоліків НВП;

• формулювання проблем з ранжировкою відповідно їх важливості з поясненням причин їх виникнення;

Якщо стандарти діяльності чітко визначені, є інструмент для вимірювання показників, створено спеціальний аналітичний відділ для обробки інформації, доцільно використовувати аналіз з точки зору управління за відхилами:

• визначення параметрів функціонування і розвитку (стандарти, нормативи, показники тощо);

• створення моделі організації, в якій відображені потоки інформації, місця утворення проміжних і кінцевих результатів, оптимальні “точки” замірів;

• зняття інформації в точках замірів і порівняння зі стандартами;

• формулювання причин відхилень;

• постановка завдань щодо нормалізації стану.