В. загальному випадку, вагою називають силу, з якою тіло внаслідок притягання до Землі діє на опору, (або підвіс), що втримує тіло від вільного падіння.

У техніці часто застосовуються спіралеподібні пружини (рис. 1.2.5). При розтягуванні або стисненні пружин виникають пружні сили, які також підпорядковуються закону Гука. Коефіцієнт k називають жорсткістю пружини. У межах застосовності закону Гука пружини здатні сильно змінювати свою довжину. Тому їх часто використовують для вимірювання сил. Пружину, розтягання якої градуюють в одиницях сили, називають динамометром. Слід мати на увазі, що при розтягуванні або стисненні пружини в її витках виникають складні деформації кручення і вигину.

Рис. 1.2.5.Деформація розтягування пружини.

На відміну від пружин і деяких еластичних матеріалів (гума) деформація розтягу або стиску пружних стрижнів (або дротів) підкоряються лінійному закону Гука в дуже вузьких межах. Для металів відносна деформація l не повинна перевищувати 0,01. При великих деформаціях виникають незворотні явища (плинність) і руйнування матеріалу.

Приклади сил пружності

Сила реакції опори N – сила пружності, що діє на тіло з боку опори перпендикулярно до її поверхні.

Сила натягу (FH або T) – сила пружності, що діє на тіло з боку нитки або пружини.

Вага тіла P – сумарна сила пружності, що діє при наявності сили тяжіння на всі опори, підвіси.

За III законом Ньютона: .

1.2.5. Сили тертя

Сили тертя – сили, яки виникають при зіткненні поверхонь тіл, що перешкоджають їх відносному переміщенню, і спрямовані уздовж поверхні зіткнення. Вони мають електромагнітного природу.

Сила тертя спокою F_т0 – сила тертя, що перешкоджає виникненню руху одного тіла по поверхні іншого. У стані спокою

F_т0=μ₀N, (1.2.21)