ТЕМА 8. ПАТЕНТОЗНАВСТВО ТА ВИНАХІДНИЦТВО ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

В процесі технічної творчості людина може зробити відкриття, раціоналі­заторську пропозицію або винахід. Поняття ці чітко розмежовані.

Відкриття визначається діючим законодавством, як встановлення невідо­мих раніше об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей і явищ матері­ального світу, які вносять докорінні зміни в рівень пізнання. Частина цих влас­тивостей і явищ вже встановлені, вони нам відомі і формують наше уявлення про оточуючий (навколишній) світ. Інші закономірності і явища хоч і існують, але поки що невідомі і можливо будуть встановлюватись в процесі творчої дія­льності людини, яка направлена на вивчення матеріального світу. Кожне відк­риття допомагає пізнавати таємниці природи і збагачує наші знання про неї. Ми знаємо, що між тілами діють сили гравітації та електромагнітна взаємодія, що тіла при нагріванні розширяються, що в провіднику при пересіченні ним магні­тних силових ліній виникає електричний струм і т.д. Ці наші знання базують на колись раніше зроблених відкриттях. Не важливо, яким чином відбувається пі­знання: спостереженням, теоретичними дослідженнями, експериментально з використанням складних пристроїв і т.д., а важливо те, що пізнання підняло рі­вень знань про навколишній світ. Ми можемо щось дізнатися про явище або за­кономірність, використати їх або навпаки, не допустити їх шкідливого впливу, але не можемо змінити явища або закономірності як такі.

Винаходом визначається нове технічне рішення, яке володіє суттєвими ві­дмінностями в області життя та творчості, яка дає позитивний ефект. Якщо відкриття нових явищ пов'язане з областю пізнання, то винахід відноситься до об­ласті діяльності людини. З появою цивілізації починається технічна діяльність і з'являються винаходи. Колесо, вогнище, стріла і плуг - винаходи. Використо­вуючи відкриті властивості і явища матеріального світу, людина винаходить нові пристрої, способи виробництва і речовини, удосконалює техніку для за­безпечення своїх потреб. Більшість властивостей, явищ і закономірностей мате­ріального світу не можуть бути використані людиною безпосередньо без ство­рення машин і процесів, що в кінцевому випадку породжує винахідництво. Від­крита свого часу властивість провідника нагріватися при проходженні по ньому електричного струму поступово призвело до появи великої кількості обігріва­льних пристроїв. Відкриття Фарадеєм явища виникнення в провіднику ЕРС да­ло можливість створити сучасний генератор електричного струму і електродви­гун, тобто дозволило створити сучасну енергетику.

Раціоналізаторською пропозицією вважається технічне рішення, яке є но­вим і корисним для підприємства.

Інтелект (з латинської - пізнання, розуміння, розум) - здатність людини до мислення і раціонального пізнання. Інтелектуальна творчість (IT) - розумова діяльність людини, направлена на досягнення певного об'єктивного результату. Об'єкти інтелектуальної власності (IB) є предметом ліцензійних угод на право їх використання іншими способами. Розглядають об'єктивне та суб'єктивне значення ЇВ. В об'єктивному значенні - сукупність правових норм, які регулю­ють суспільні відносини у процесі створення і використання результатів IT. В суб'єктивному значенні - особисті немайнові і майнові права, шо згідно з зако­нодавством належать авторові результатів IT. Об'єктом права IB є результати творчої діяльності, а суб'єктами цього права - творці (автори) цих результатів. Право IB належить творцю або його спадкоємцям і буває двох видів:

1) авторське право (результатом творчої діяльності є твори науки, літератури, мистецтва). До авторських прав належать також суміжні права (права виконав­ців, розробників);

2) право промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки обслуговування, вказівки щодо походження, назва місця походження, припинення недобросовісної конкуренції).

Спільна риса права власності та права IB - суб'єктам належать рівні права (право володіння, користування і розпорядження на свій розсуд).

Відмінності:

§ право власності принципово не обмежується певним строком, а право IB встановлюється на певний термін (патент на 20 років);

§ правова охорона на об'єкти IB встановлюється лише після кваліфікації (ек­спертизи);

§ право власності встановлюється на матеріальні об'єкти, а право IB - лише на нематеріальні об'єкти (ідеї, гіпотези, символи, тощо);

§ здатність об'єктів IB до тиражування.

Авторське право (АП) - сукупність правових норм, що регулюють відно­сини при створенні і використанні творів науки, культури, мистецтва. Суб'єктивно це сукупність прав, що належать автору у зв'язку зі створенням і використанням цих творів. Об'єктами АП є твори, виражені в будь-якій об'єктивній формі. Ознаки твору - творчий характер і об'єктивна форма відо­браження. Не може бути об'єктом АП суто технічна робота (передрук, редагу­вання, коректура).

Існують майнові та немайнові права авторів. До немайнових належать:

§ права автора на ім’я;

§ право на недоторканість твору;

§ право на обнародування твору.

§ особисті майнові права автора:

§ право на авторську винагороду;

§ право на відтворення твору;

§ право на публічне виконання та сповіщення творів;

§ право на будь-яке повторне виконання іншими організаціями;

§ право на переклад творів;

§ право на переробку, адаптацію та інші зміни твору;

§ право на розповсюдження твору шляхом продажу, відчуження, здавання, прокату та інші передавання, в тому числі до першого продажу;

§ право на імпорт-експорт твору.

Об'єктами суміжних прав є виконання (фіксація, відтворення та розповсю­дження за допомогою технічних засобів) та трансляція в ефір. Суб'єктами є ви­конавці цих дій.

Цивільно-правові способи захисту авторського та суміжних прав:

§ відновлення становища, яке існувало до порушення прав і припинення дій, що порушили дані права;

§ відшкодування збитків, включаючи втрачену вигоду;

§ стягнення доходу, отриманого порушником, замість відшкодування збит­ків;

§ виплата компенсацій (від 5 до 5000 неоподаткованих мінімумів) замість ві­дшкодування збитків тощо.

Право промислової власності (ПВ) - сукупність правових норм, які регу­люють суспільні відносини, що складаються у процесі створення та викорис­тання результатів науково-технічної діяльності. У об'єктивному розумінні - це право, яким наділяється автор будь-якого результату НТД згідно чинного зако­нодавства. Згідно з Паризькою конвенцією від 20.03.1883 року до об'єктів ПВ відносяться:

§ винаходи;

§ корисні моделі;

§ промислові зразки;

§ назва місця походження;

§ припинення недобросовісної конкуренції;

§ раціоналізаторські пропозиції;

§ селекційні досягнення;

§ нерозкрита інформація (в тому числі секрети виробництва, тобто ноу-хау);

§ товарні знаки;

§ знаки обслуговування;

§ фірмові найменування.

ПВ - один із видів IB, її невід'ємна складова частина. У світі прийнята па­тентна форма охорони промислової власності.

Принципи необхідності охорони ПВ:

необхідність законодавчо оформити права авторів;

необхідність стимулювання економічного розвитку країни.

Перелік загальних законодавчих актів щодо ПВ:

§ Конституція України.

§ Цивільний кодекс України.

§ Кримінальний кодекс.

§ Кодекс України про адміністративні правопорушення.

§ Кодекс законів про працю (ст.42).

§ Митний кодекс України.

§ Закон України про власність.

§ Закон України про підприємства в Україні.

§ Закон України про іноземні інвестиції.

§ Закон України про оподаткування доходів підприємств та організацій (ва­ловий прибуток зменшується на суму витрат на право використання інтелекту­альної власності).

§ Закон України про телебачення і радіомовлення.

§ Закон України про господарчі товариства.

Вкладами учасників та заснов­ників товариства можуть бути будинки, споруди, інші матеріальні цінності, а також майнові права (у тому числі на інтелектуальну власність).

Спеціальне законодавство України з питань охорони ПВ:

§ Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власнос­ті та раціоналізаторських пропозицій в Україні.

§ Закон України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», прийн­ятий у 1993 році зі змінами 1 червня 2000 року.

§ Закон України про охорону прав на промислові зразки.

§ Закон України про охорону прав на знаки для товарів та послуг.

§ Закон України про охорону прав на сорти рослин.

Об'єкти правової охорони ПВ.

Винахід - технічне рішення у будь-якій галузі суспільно-корисної діяльно­сті, яке відповідає умовам патентоспроможності:

§ є новим;

§ має винахідницький рівень (для фахівця його сутність не випливає з існу­ючого рівня знань і свідчить про творчий характер);

§ придатний до використання (можливе його впровадження в промисловість, у тому числі в майбутньому);

§ дає позитивний ефект.

Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, штам м/о, сорт рослин чи культура клітин і тварин), спосіб (у тому числі способи лікування, діагностики чи профілактики). Не можуть одержати правову охорону винаходу відкриття, наукові теорії та математичні методи, методи організації та управ­ління, умовні позначення, розклади, правила, методи виконання розумових операцій, програми для обчислювальних машин, результати художнього конетруювання. Правова охорона не надається винаходам, що суперечать інтересам суспільства, принципам гуманності та моралі. Винахід є новим, якщо його сут­ність не впливає з існуючого рівня техніки. Цей рівень визначається за всіма доступними видами інформації в Україні та за кордоном. Дозволяється подання заявки протягом 12 місяців з дати розголошення сутності винаходу.

Корисна модель - конструктивне рішення пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності. Принципова відмінність між винаходом і корисною мо­делюю полягає в об'єкті, тобто до корисної моделі відносяться виключно конс­труктивні рішення пристроїв. Основна вимога до корисної моделі - форма ви­конання складових елементів та їх взаємне розташування. Якщо винахід має переваги над прототипом своїм змістом, то корисна модель - своєю формою.

Промисловий зразок (ПЗ) - нове конструктивне вирішення виробу, що ви­значає його зовнішній вигляд і придатне до відтворення промисловим спосо­бом. Об'єктом ПЗ може бути форма, малюнок, його розфарбування тощо, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задово­лення естетичних та ергономічних потреб людини. Розголошення - 6 місяців. Дія закону не поширюється на об'єкти архітектури (крім малих архітектурних споруд), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди, друковану про­дукцію як таку, об'єкти нестійкої форми [10,14].

Суб'єктами права на винаходи, КМ та ПЗ є громадяни України чи інших держав та їх правонаступники.