Види валютних курсів.

Валютний курс - це ціна грошової одиниці даної країни, виражена в одиницях валюти іншої країни.

За способом фіксації існує декілька видів систем валютних курсів: фіксований, плаваючий і змішаний.

1. Система гнучких, або плаваючих валютних курсів - коли курси, за якими обмінюють національні валюти, визначаються попитом та пропозицією;

2. Система жорстко фіксованих валютних курсів - за якої державне втручання у функціонування валютних ринків або деякі інші механізми нейтралізують зміни валютних курсів, зумовлені коливанням попиту та пропозиції.

3. Змішане плавання — групове плавання. Воно характерне для країн, що входять до ЄС. Для них встановлено два режими валютних курсів: внутрішній — для операцій усередині ЄС, зовнішній — для операцій з іншими країнами. Між валютами країн ЄС діє твердий паритет, розрахований на основі відношення центральних курсів до ЄВРО з межею коливань +_15 %. Курси валют спільно «плавають» по відношенню до будь-якої іншої валюти, що не входить в систему ЄС. Крім того, до цієї категорії валютних режимів належить режим спеціального курсу в країнах ОПЕК. Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати і інші нафтові країни ОПЕК «прив'язали» курси своїх валют до ціни на нафту.

Існує поняття «крос-курс», який є котируванням двох іноземних валют, жодна з яких не є національною валютою учасника операції, що встановлює курс, наприклад курс долара до ієни, встановлений німецьким банком. В принципі будь-який курс, отриманий розрахунковим шляхом з курсів двох валют до третьої, є крос-курсом. Котирування крос-курсів на різних національних валютних ринках можуть відрізнятися один від одного, що створює умови для валютного арбітражу, тобто для операції з метою отримання прибутку з різниці валютних курсів однієї і тієї ж грошової одиниці на різних валютних ринках.

Валютний курс встановлюється шляхом котирування. Види котирувань:

- пряме - прирівнювання національних валют до грошової одиниці іншої країни. В даний час більшість країн світового співтовариства використовують пряме котування, причому, національна валюта порівнюється з доларом США. Це обумовлено тим, що долар США забезпечує здійснення більше 2/3 міжнародних торгових операцій.

Прямим котируванням називається котирування, що показує, яка кількість національної валюти міститься в одному доларі США;

- непряме - вираження національної грошової одиниці у валюті іншої країни. Наприклад, 1 фунт стерлінгів = 1,5 долара. Це обумовлено тим, що до 1910 р. міжнародні торгові операції в основному забезпечував фунт стерлінгів, і до нього дорівнювалися валюти країн світу. Таке котування збережене у Великобританії. Прикладом непрямого котування є прирівнювання долара США до інших валют на їхній території.

Непрямим (зворотним) котируванням називається котирування, що показує, яка кількість доларів США міститься в одиниці національної валюти.

Реальний валютний курс можна визначити відношенням цін товарів двох країн, узятих у відповідній валюті.

Номінальний валютний курс — показує обмінний курс валют, що діє зараз на валютному ринку.

Чинники, що впливають на величину валютного курсу, підрозділяються на структурні (що діють в довгостроковому періоді) і кон'юнктурні (короткострокові коливання валютного курсу).

До структурних чинників відносяться:

· Конкурентоспроможність товарів даної країни на світовому ринку і її зміна;стан платіжного балансу країни.

· Купівельна спроможність грошових одиниць і темпи інфляції.

· Різниця процентних ставок в різних країнах.

· Державне регулювання валютного курсу.

· Ступінь відкритості економіки.

Кон'юнктурні чинники пов'язані з коливанням ділової активності в країні, політичною обстановкою, чутками і прогнозами:

· діяльність валютних ринків;

· спекулятивні валютні операції;

· кризи, війни, стихійні лиха;

· прогнози;

· циклічність ділової активності в країні.

Регулювання величини валютного курсу.

Ринкове регулювання, засноване на конкуренції і дії законів вартості, а також попиту і пропозиції, здійснюється стихійно.

Державне регулювання направлене на подолання негативних наслідків ринкових валютних відносин і на досягнення стійкого економічного зростання, рівноваги платіжного балансу, зниження зростання безробіття і інфляції в країні.

Воно здійснюється за допомогою валютної політики — комплексу заходів у сфері міжнародних валютних відносин, що реалізовуються відповідно до поточних і стратегічних цілей країни.

Заходи державної дії на величину валютного курсу:

- валютні інтервенції;

- дисконтна політика;

- протекціоністські заходи.