Вивчення перспективи круга

Перед малюванням з натури предметів циліндричної форми учнів потрібно ознайомити з перспективним скороченням кола і круга. Учитель насамперед добивається розуміння учнями різниці між колом і кругом. Коло — це крива замкнена лінія. Його легко накреслити за допомогою циркуля. Круг — це площина, обмежена колом. Його можна вирізати з картону, фанери; круг лежить в основі циліндра і багатьох циліндричних предметів. У натурі дуже рідко зустрічається круг в ідеалі. Найчастіше він буває у перспективному скороченні.

Вивчення видимої зміни форми круга можна почати з відомої вже учням прямокутної картонної моделі з вирізаним квадратом.

Вчитель на великій моделі, а учні на своїх малих моделях вписують у квадрати коло. Для цього потрібно спочатку провести діагоналі квадрата, які перетнуться у центрі. Поставивши ніжку циркуля на місце перетину діагоналей, вписують коло. У колі проводяться взаємно перпендикулярні діаметри. Тримаючи велику модель у вертикальному положенні, нижче лінії горизонту, вчитель відхиляє квадрат униз. Учні роблять те саме на своїх моделях. Вони ще раз закріплюють раніше набуті знання про видиму зміну форми квадрата і спостерігають змінуформи кола. Коло перетворюється на овал, у якого ближча половина більша від дальшої. Один із взаємно перпендикулярних діаметрів в овалі залишається таким, яким був у колі, інший став коротшим, причому ближчий радіус довший від дальшого.

Щоб учні могли спостерігати перспективне скорочення круга, користуються моделлю, яка складається з фанерного квадрата з круглим вирізом, і кругом, який рухається у цьому вирізі навколо діаметра.

Якщо квадрат тримати у вертикальному положенні так, щоб діа­метр круга був на рівні очей, і повертати круг, то видимі обриси круга змінюватимуться у такій послідовності: еліпс широкий, еліпс вузький і пряма лінія.

Учитель демонструє учням модель з горизонтально розміщеними на різній висоті сімома кругами. Круги закріплені на стержні так, щоб середній круг знаходився на рівні очей учнів. Таких моделей потрібно кілька, щоб можна було їх розставити у різних місцях класу. Верхній бік кругів розмальовують, наприклад, жовтою фарбою, нижній — зеле­ною, а обріз — червоною.

Ця модель допомагає учням упевнитись, що чим ближче розміщений круг до рівня очей, тим більш звуженою здається його форма, а круг, розміщений на лінії горизонту, має вигляд прямої лінії. Учні можуть зробити висновок: чим вище або нижче розташований круг відносно горизонту, тим ширшим потрібно малювати еліпс, і навпаки.

Після цього учні з натури малюють модель. Учитель нагадує, що еліпс є плавною замкненою кривою і, яким би вузьким він не був, ніко­ли в зображенні не матиме гострих кутів, тому прорисовувати його треба з чітко видимими заокругленнями.

Щоб навчитися без інструментів малювати круг, треба спочатку намалювати дві взаємно перпендикулярні лінії — осі симетрії. Через їх кінці провести дуги по можливості більшої кривизни і зрізати кути прямими лініями кілька разів. Після цього малюнок уточнюється. Так само малюють і еліпс, відмінність лише в тому, що одна з осей симетрії буде меншою за іншу.