Оперативна частина ПЛАС

Оперативна частина ПЛАС розробляється для керівництва діями персоналу підприємства, добровільних і спеціалізованих підрозділів з метою запобігання аварійних ситуацій і аварій на відповідних стадіях їхнього розвитку або локалізації їх з метою зведення до мінімуму наслідків аварії для людей, матеріальних цінностей і навколишнього середовища, запобігання її поширення на підприємстві і за його межі, рятування і виводу людей із зони поразки і потенційно небезпечних зон.

Оперативна частина ПЛАС має:

· план підприємства;

· опис дій персоналу;

· список і схему оповіщення посадових осіб, що повинні бути терміново сповіщені про аварійну ситуацію (аварію);

· список робітників, що залучаються до локалізації аварії, осіб, що дублюють їхні дії при відсутності перших з будь-яких причин, із указівкою місць їхньої постійної роботи, проживання і телефонів;

· перелік інструментів, матеріалів, засобів індивідуального захисту, що повинні бути використані при локалізації аварії, із указівкою місць їхнього зберігання (аварійних шаф);

· обов'язки відповідального керівника робіт, виконавців і інших посадових осіб щодо локалізації аварії;

· інструкцію щодо аварійної зупинки .

Повноваження й обов'язки відповідального керівника робіт

Забороняється вмішуватися в дії ВК. При явно невірних діях відповідального керівника робіт, вищестояща керівна особа має право відсторонити його і прийняти на себе керівництво ліквідацією аварії або призначити для цього іншу відповідну особу.

Обов'язки ВК виконують:

на рівні розвитку аварії «А» – начальник виробництва . До його прибуття на місце аварії обов'язку ВК виконує його заступник .

ВК зобов'язаний:

На рівні розвитку аварії «А»:

· оцінити умови, виявити кількість і місцезнаходження людей, охо­п­лених аварією, ужити заходів щодо оповіщення робочих підпри­ємства і населення (при потребі) про аварію;

· ужити заходів щодо оточення району аварії і небезпечної зони;

· ужити негайних заходів щодо рятування людей, локалізації і ліквідації аварії;

· забезпечити вихід з небезпечної зони людей, що не беруть особистої участі в ліквідації аварії;

· обмежити допуск людей і транспортних засобів до небезпечної зони;

· контролювати правильність дій персоналу, а у випадку потреби – дії газорятувальних, пожежних, медичних підрозділів щодо рятування людей, локалізації і ліквідації аварії на виробництві , і виконання своїх розпоряджень;

· інформувати безпосереднє керівництво, органи Дергірпромнаг­ляду, а при потребі територіальні органи МНС, органи місцевого самоврядування і засоби масової інформації про хід і характер аварії, про потерпілих у ході рятувальних робіт;

· уточнювати і прогнозувати хід розвитку аварії, при потребі вносити корективи в оперативну частину плану.

3. Підготовка документів для оцінки ступеня
професійного ризику виробництва

Для можливості оцінки та регулювання ступеня ризику виникнення смер­тельних нещасних випадків треба опрацьовати нормативи та норми оцінки ступеня професійного ризику і зводимо дані у таблицю.

Нормативи та норми їх оцінки розглядаються (графи 2-5) на комісії і після їх схвалення приступаємо до розробки методики оцінки ступеня професійного ризику виробництва.

На підставі отриманої з виробничих структурних підрозділів інформації про діючі небезпеки та проведеної безпосередньо перевірки структурного підрозділу розраховуємо сумарний фактичний бал та ступінь професійного ризику в цілому по підприємству та по кожному структурному підрозділу окремо.

Після заповнення за всіма пунктами граф 6-9 таблиці підраховуємо сумарний фактичний бал (Н ). При цьому необхідно враховувати такі застереження:

1) за наявності нещасних випадків з тимчасовою втратою працез­датності на одну травму від 1 до 5 днів встановлюється штрафний бал у розмірі 4;

2) за наявності нещасних випадків з тимчасовою втратою працез­датності на одну травму від 6 до 30 днів та профзахворювання встановлюється штрафний бал у розмірі 6;

3) за наявності нещасних випадків з тимчасовою втратою працез­датності на одну травму більше ніж 30 днів встановлюється штрафний бал у розмірі 10;

4) за наявності смертельного нещасного випадку встановлюється штрафний бал у розмірі 100;

5) у разі перевищення граничне допустимих концентрацій (ГДК) та гранична допустимих рівнів (ГДР) небезпечних або шкідливих вироб­ничих факторів за кожне перевищення встановлюється штрафний бал у розмірі 5;

6) у разі якщо за умовами виробництва на підприємстві відсутні ті чи інші технологічні процеси, у зв’язку з чим немає необхідності у впровадженні того чи іншого нормативу, або відсутні нещасні випадки чи профзахворювання, не було приписів органів державного нагляду за охороною праці, розрахунок сумарного нормативного бала за цим параметром не здійснюється і цей норматив вилучається з оцінки дії СУОП;

7) у разі порушення строку проведення інструктажів, перевірки знань з питань охорони праці встановлюється штрафний бал за кожну особу 2;

8) у разі виявлення порушень працюючими інструкції з охорони праці встановлюється штрафний бал за кожного порушника 4.

Розглянемо це на прикладі даних, що занесені до таблиці (графи 6-9).

У зв язку з тим, що об єктів підвищеної небезпеки на підприємстві немає, нормативний бал пункту 19 вилучаємо, і сумарний нормативний бал дорівнюватиме 780 - 50 = 730.

Сумарний фактичний бал (Н ) становить 377.

Розраховуємо штрафні бали.

На підприємстві було зареєстровано 2 нещасні випадки з тимчасовою втратою працездатності 6 та 10 діб. Штрафний бал - 12.

Перевищення ГДК та ГДР зафіксовано за 5 факторами (див. табл. 1 в п. 9.11). Штрафний бал - 25.

Під час перевірки виявлено, що порушено строки проведення інструктажів з питань охорони праці для 30 осіб; порушено вимоги інструкцій з охорони праці 40 працюючими.

Штрафні бали відповідно становлять 60 та 160.

Всього штрафних балів встановлено:

12 + 25 + 60+160 = 257.

Таким чином, сумарний фактичний бал дорівнює 377 - 257 = 120.

Розрахунок ступеня професійного ризику здійснюємо за формулою:

Р = (М_max – М_гр + 0,1) 9 × 10^-7 ,

де М_гр – визначений у ході оцінки сумарний нормативний бал.

Ступінь професійного ризику підприємства становить:

Р = (730 - 120 + 0,1) 9 × 10^-7 = 5,5 × 10^-4.

Порівнюючи із прийнятими рівнями ризиків (п. 9.11) бачимо, що підприємство працює в межах неприпустимого ризику.

Розрахунок ступеня професійного ризику виробництва