Витрати енергоресурсів

В практиці реалізації робіт з енергозбереження сформульовано поняття вит­рат енергії в процесах, установк ах і виробництвах. Уміння визначати обсяги втрат і витрат енергії є неодмінною частиною структури робіт з енергозбере­ження.

Витратами енергоресурсів є надходження ПЕР – палива, теплової енергії, еле­кт­ричної енергії та штучного холоду в певних кількостях, необхідних для ре­а­лі­зації енерготехнологічних процесів в агрегатах, установках та вироб­ницт­вах.

Проектно необхідні або фактичні обсяги ПЕР – Ψ, для промислових вироб­ни­цтв ви­значаються рівнем питомого енергоспоживання певного виробництва – ψ, та його виробничою потужністю – А, за уні­версальною формулою:

Ψ =ψ·А(1.5)

де:

Ψ –обсяг витрати ПЕР;

ψ –питома витрат ПЕР на одержанняодиниці продукції;

А –виробнича потужність підприємства.

Наприклад, годинна витрата теплоти для цукрового заводу – Q_τ^Ц.З, Гкал/год,визнача­ється за формулою:

Q_τ^Ц.З = q_Ц.З·A_Ц.З ·10^–3 /24(2.5)

де:

q– питома витрата теплоти на перероблення цукрових буряків, Мкал/т бур;

A_Ц.З – виробнича потужність цукрового заводу, т буряку/добу;

24– число годин в добі, год/доб;

10^–3 – співвідношення між Гкал та Мкал.

У разі визначення витрат ПЕР для окремих агрегатів, та установок викорис­то­вуються “локально-специфічні” розрахункові формули, що відображають спе­ци­фічні ознаки машин, процесів та виробництв. Наприклад:

- добова витрата елек­т­ри­чної енергії на привод відцентрового насосу – W_τ^нас, кВт. год/доб, розрахо­ву­єть­ся за формулою:

W_τ^нас = Q_нас·H_нас ·ρ· g ·10^–3 · τ_розр / (3600 · η_τ)(3.5)

де:

Q_нас – фактична подача насосу, м³/год;

H_нас– фактичний напір насосу, м вд.ст;

ρ– густина рідіни, кг/м³;

g– прискорення земного тяжіння, 9,8 м/с²;

10^–3 – співвідношення, кВт/кВт;

τ_розр– розрахунковий термін споживання електричної енергії, для години – 1 год/год, для доби – 24 год/доб, для місяця – 720 год/міс;

3600– співвідношення с/год;

η_τ– експлуатаційний ККД насосного агрегату, од.

- добова витрата теплоти – Q_τ^ТОА, Гкал/доб, обумов­ле­на споживанням тепло­об­мінним апаратом пари в кіль­кос­ті – D^ТОА, т/год, конденсат якого повністю (β_{зв.конд}= 1,0) або частково (β_{зв.конд}< 1,0), або з надлишком (β_{зв.конд} >1,0) поверта­єть­ся до джерела теплопос­тачан­ня, розраховується за формулою:

Q_τ^ТОА = D^ТОА · (i_пари – β_{зв.конд}· i_конд) · 10^–3 · τ_розр (4.5)

де τ_розр= 24 год/добу.

- добова витрата теплоти – Q_τ^втр , Гкал/доб, обумов­ле­на споживанням теплообмінним апаратом пари в кіль­кос­ті – D, т/год, конденсат якого не повертається до джерела теплопос­тачан­ня, розраховується за формулою:

Q_τ^втр = D · (i_пари) · 10^–3 · τ_розр (5.5)

де τ_розр= 24 год/добу.

Витрати енергоресурсів бувають:

- Абсолютні,що визначають годинні, добові, місячні та річні обсяги спо­жи­ван­ня ПЕР. Вони формують систему т.зв. макропоказників енергоспожи­ван­ня технологічним процесом, установкою або виробництвом.

- Питомі,тобто абсолютні витрати, віднесені до обсягу виробленої про­дук­ції за визначений термін споживання ПЕР. Вони формують систему показників ефективності енергоспоживання і визначають енергетичну ефективність про­цесу, агрегату або виробництва.

У всіх розвинених і організованих державах існує процедура нормування пи­то­мих витрат енергії на виробництво одиниці продукції.

Справа у тому, що бізнес міг би дозволити собі, не зважаючи на інтереси дер­жа­ви в економії енергоресурсів, будь який рівень енергоспоживання, сформу­вав­ши “потрібну” ціну одиниці продукції.

Держава користується (або не користується) своїми важелями “диктуючи” мі­ні­мізацію питомих витрат енергоресурсів для того, щоб в державному масш­та­бі не мати проблем із закупівлею енергоресурсів від інших держав.

Система питомих витрат енергії на вироблення продукції – багатопланова і містить в собі:

- технологічно обґрунтовані питомі витрати ПЕР на одержання одиниці про­дукції;

- фактичні експлуатаційні питомі витрати ПЕР на одержання одиниці про­дук­ції;

- гранично досяжні витрати ПЕР на одержання одиниці продукції;

- ідеалізовані (теоретичні) витрати ПЕР на одержання одиниці продукції;

- експлуатаційні витрати ПЕР на одержання одиниці продукції на кращих під­приємств вітчизняної галузі;

- експлуатаційні витрати ПЕР на одержання одиниці продукції на кращих під­при­ємствах світового рівня;

- планово-нормативні (директивні) витрати ПЕР енергії на одержання одиниці продукції.

У відповідній нормативно методичній літературі наведено розгляд та мето­до­ло­гію визначення вищенаведених понять.

Витрати ПЕР на об’єкті представля­ються у відповідних розділах звіту про ви­­конану роботу з енергозбереження у виг­ля­ді таблиць, або у вигляді гістограм.

Наявність інформації про витрати енергоресурсів має акцентувати увагу За­мовника на пріоритетних напрямах споживання того чи іншого виду енер­ге­тич­них ресурсів.