Витрати

Фірма завжди прагне встановити на товар ціну, яка повністю покриває усі витрати на виробництво і збут, а також дає можливість отримати справедливу норму прибутку. Коли ж ці витрати не покриваються, подальша комерційна діяльність втрачає сенс. Велике значення при проведенні аналізу витрат має їх поділ на постійні і змінні.

Постійні витрати за певний період (рік, квартал, місяць) при даних виробничих потужностях не змінюються із збільшенням обсягів виробництва і збуту продукції (орендна плата, проценти за кредит, плата за опалення, оплата праці менеджерів).

Змінні витратинавпаки безпосередньо залежать від обсягів виробництва (витрати на сировину, матеріали, комплектувальні, заробітна плата), але на одиницю продукції ці витрати залишаються незмінними.

Постійні витратина одиницю продукції можуть суттєво коливатися залежно від обсягів виробництва і збуту товару, що видно з формули собівартості одиниці продукції:

S= V+F/N,

де V – змінні витрати на одиницю продукції;

F – постійні витрати за певний період часу;

N – обсяг виробництва (збуту) продукції за певний період.

Для обґрунтованого визначення рівня ціни на товар доцільно проаналізувати як змінюються витрати залежно від обсягу його виробництва. Сума постійних і змінних витрат на виробництво і збут товару визначає нижню межу ціни на нього.

Поряд з тим, в практиці свого функціонування підприємство стикається з ситуацією, коли:

· витрати зростають;

· витрати зменшуються.

Що підприємство за даних обставин повинно здійснити, щоб з одного боку не втратити клієнтів, а значить ринку збуту, з іншого боку, як отримати прибуток і інвестиції для подальшого розвитку?

Ситуація 1: витрати зростають.

· перекласти всі незаплановані витрати на клієнтів, підвищуючи ціну;

· перекласти частину витрат на клієнтів, а частину взяти на себе, зменшуючи тим самим прибуток;

· зупинити випуск товару.

Ситуація 2: витрати знижуються.

· знизити ціни, а прибуток залишиться на теперішньому рівні;

· залишити ціни без змін, а прибуток при цьому збільшиться.

Сума постійних і змінних витрат на виробництво товару формує нижню межу ціни на нього.