Четверта стадія раку легенів. 5 страница
o можуть виникати судоми гомілкових м’язів.
Рухова форма свинцевого поліневриту супроводжується розвитком парезів та паралічів.
Найчастіше уражається група розгиначів кистей і пальців рук, значно рідше – група згиначів. Ранніми ознаками цієї форми є ослаблення сили в згиначах кисті і пониження їх збудливості. Пізніше розвивається так звана висяча кисть, з часом приєднується атрофія м’язів.
Енцефалопатія відноситься до найбільш тяжких синдромів свинцевої інтоксикації. Клінічними ознаками енцефалопатії є:
· асиметрія іннервації черепних нервів;
· анізокорія;
· інтенційний тремор рук;
· посмикування в окремих м’язових групах;
· гіперкінези;
· геміпарези;
· атаксія;
· ністагм;
· дизартрія;
· можуть спостерігатися мозкові розлади у вигляді судинних кризів.
В клінічній картині свинцевої інтоксикації можуть спостерігатися зміни з боку органів травлення:
· свинцева кайма - лілово-сіра смужка по краю ясен;
· досить часто люди, які контактують зі свинцем, мають скарги на:
o відчуття металічного присмаку в роті;
o печію;
o нудоту;
o поганий апетит;
o періодичний переймоподібний біль в животі;
o нестійкі випорожнення: часті запори, які змінюються поносами.
· найбільш тяжким синдромом ураження шлунково-кишкового тракту є свинцева колька, яка супроводжується артеріальною гіпертензією.
Розпізнають початкову, легку і виражену форму інтоксикації.
Діагноз свинцевої інтоксикації встановлюють на основі ретельно зібраного професійного анамнезу, даних об’єктивного обстеження, результатів лабораторних досліджень (ретикулоцитоз, збільшення числа еритроцитів з базофільною зернистістю, зниження вмісту гемоглобіну, підвищеної екскреції з сечею d-амінолевулинової кислоти і копропорфірину в креатиніні).
Лікування.
Основним лікувальним, а також профілактичним заходом є припинення контакту зі свинцем і виведення його з організму. Найбільш ефективними засобами, що сприяють виведенню свинцю є комплексони: тетацин-кальцій і пентацин.
Тетацин-кальцій вводять внутрішньовенно струминно повільно, по 20 мл.
Пентацин є більш ефективним препаратом, його вводять внутрішньовенно струминно повільно по 20 мл.
Широко використовується D-пеніциламін.
Лікування поєднують з вітамінотерапією, транквілізаторами.
З фізіотерапевтичних процедур рекомендують хвойні ванни, чотирикамерні ванни з сіркою, масаж.
Рекомендують курортне лікування.
Профілактика.
1) Всі працівники, які працюють в умовах можливого контакту з свинцем та його сполуками, один раз на рік повинні проходити медичні огляди.
2) З метою профілактики таким працівникам рекомендують призначати пектини, які містяться в плодах і коренеплодах (яблуках тощо).
3) Працівникам рекомендують щоденно приймати вітамін С протягом 1 місяця не рідше ніж 2 рази на рік.
Інтоксикація пестицидами.
Широка хімізація сільського господарства передбачає постійне збільшення засобів боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур. Разом з тим, використання отрутохімікатів (пестицидів) в сільськогосподарських роботах як хімічних засобів захисту рослин постійно збільшує число осіб, які контактують з ними.
Цей контакт відбувається при транспортуванні, зберіганні, і видачі засобів протравлення насіння, обприскуванні рослин. При виконанні вказаних робіт можуть виникати умови для попадання в організм робітників токсичних сполук в кількостях, які здатні викликати інтоксикацію.
За характером призначення пестициди поділяють на такі основні групи:
· акарициди – для боротьби з рослинними кліщами;
· бактерициди – для знищення бактерій;
· гербіциди – для боротьби з бур’янами;
· зооциди – для боротьби з гризунами;
· інсектициди – для знищення комах.
Всі пестициди за характером діючої речовини можна розділити на такі основні групи:
· хлорорганічні;
· фосфорорганічні;
· ртутьорганічні;
· миш’яковмісні;
· похідні карбамінової кислоти (карбамати);
· нітрофенольні.
Інтоксикації хлорорганічними сполуками.
Хлорорганічні сполуки використовуються в сільському господарстві для знищення шкідників плодових дерев, зернових, овочевих і польових культур. Використовуються у вигляді аерозолів, дустів, емульсій і розчинів.
Для інтоксикації хлорорганічними сполуками, які надходять в організм в основному через дихальні шляхи, найбільш характерним є:
· ураження слизових оболонок очей і глотки;
· риніт;
· носові кровотечі;
· кашель.
При попаданні пестицидів цієї групи в організм через шлунково-кишковий тракт у робітників з’являється:
· нудота;
· блювання;
· біль в животі;
· пронос.
При забрудненні шкірних покривів спостерігаються:
· дерматити;
· екземи;
· частіше алергічного характеру.
При гострих інтоксикаціях швидко розвиваються симптоми ураження центральної нервової системи.
Хронічна інтоксикація може ускладнюватись розвитком легенево-серцевої недостатності, бронхоектатичної хвороби і бронхіальної астми.
Лікування.
1) При гострій інтоксикації потерпілого необхідно:
a) винести із забрудненої зони;
b) очистити шкірні покриви;
c) промити слизові оболонки 2% розчином натрію гідрокарбонату, чи ізотонічним розчином натрію хлориду.
2) При подразненні слизової оболонки носа (риніт, чхання): закапують в ніс 2-3-процентний розчин ефедрину.
3) При подразненні трахеї, бронхів (стійкий кашель) хворим дають тепле молоко, добавляючи в нього 2% розчин натрію гідрокарбонату (1/4 чайної ложки на 1 склянку) чи наполовину з лужною мінеральною водою, гірчичники на груди, всередину – кодеїн. Рекомендують інгаляції кисню.
4) При збудженні використовують барбітурати (обережно!).
Дата добавления: 2017-03-29; просмотров: 205;