IV. Професійно-етичні правила

4.1. Загальні правила поведінки

4.1.1. Поведінка персоналу ДКВС України завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам.

4.1.2. Норми професійної етики вимагають від персоналу:

гідного, доброзичливого і відкритого, уважного і ввічливого поводження із засудженими та громадськістю, викликаючи в останніх повагу до ДКВС України та готовність до співпраці;

постійного контролю власної поведінки, почуттів і емоцій, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на службові рішення, уміння передбачати наслідки своїх вчинків і дій;

коректного поводження з особами, взятими під варту, та засудженими незалежно від виду їх покарання;

поваги та уваги у ставленні до старших за віком чи званням;

простоти і скромності у спілкуванні з колегами, уміння щиро радіти успіхам товаришів по службі та сприти успішному виконанню ними службових доручень.

4.1.3. Персонал повинен пам’ятати, що аморальна поведінка, нерозбірливість і неохайність в особистих стосунках, відсутність навичок самодисципліни і розбещеність, балакучість і незібраність завдають непоправної шкоди власній репутації і авторитету ДКВС України в цілому.

4.2. Правила поведінки персоналу ДКВС України під час виконання службових обов’язків, оперативно-службових завдань

4.2.1. Правила поведінки під час виконання службових обов’язків, оперативно-службових завдань вимагають від персоналу:

безперечної і неухильної поваги та захисту прав і свобод людини
і громадянина;

недопущення проявів жорстокого або принизливого ставлення
до засуджених та громадян, поваги до їх права на свободу думки, совісті, самовираження, збереження здоров’я, володіння майном тощо;

уникнення впливу сторонніх осіб, особистих (приватних) інтересів,
а також інтересів членів своєї сім’ї на виконання службових обов’язків, якщо ці інтереси не співпадають із завданнями ДКВС України або суперечать їм;

критичного ставлення до власних професійних якостей та поведінки;

постійного самовдосконалення, підвищення свого професійного
та загальнокультурного рівнів;

ствердження та відстоювання честі і гідності персоналу ДКВС України, усілякого сприяння підвищенню авторитету органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та навчальних закладів, що належать до сфери управління ДПтС України, засуджених і громадськості;

повної віддачі власних сил і енергії протягом усього службового часу;

застосовування лише у виняткових випадках, передбачених законом, фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї.

4.2.2. При виявленні протиправних дій з боку засуджених осіб та їх припиненні персонал ДКВС України зобов’язаний:

пояснити засудженому чи особі, взятій під варту, якщо дозволяє ситуація, у тактовній і переконливій формі причини, обставини та умови його затримання;

зберігати витримку і гідність, контролювати свій емоційний стан, своїм виглядом і діями демонструвати впевненість і спокій;

виявляти емоційно-психологічну стійкість при провокації засуджених чи громадян конфліктної ситуації, не дозволяти втягнути себе в конфлікт, уживати всіх можливих заходів до його мирного вирішення і припинення;

домагатися встановлення психологічного контакту із засудженими та громадянами, залишаючись водночас принциповим, рішучим та авторитетним представником державної влади;

давати роз’яснення засудженим (громадянам) про неправомірність
їх дій у доброзичливій формі, переконливо і ясно, посилаючись на відповідні вимоги нормативно-правових актів;



утримуватись від жорстких дій і різких висловлювань стосовно засудженого або особи, взятої під варту.

4.2.3. Для персоналу ДКВС України неприпустимі:

поспішність у прийнятті рішень, нехтування процесуальними і моральними нормами;

провокаційні дії, пов’язані з підбурюванням, спонуканням у прямій чи непрямій формі до вчинення правопорушень;

розголошення фактів та обставин приватного життя засудженого (громадянина), які стали відомими в ході службової діяльності;

вибірковий підхід при вжитті законних заходів до засудженого чи особи, взятої під варту;

байдужість, бездіяльність і пасивність у запобіганні і припиненні вчинення з боку засудженого (громадянина) правопорушення.

4.2.4. Надзвичайні обставини не можуть бути виправданням фактів порушення чинного законодавства, катування чи жорстокого поводження із засудженими та громадянами.

 






Дата добавления: 2016-03-10; просмотров: 270; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию, введите в поисковое поле ключевые слова и изучайте нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам понравился данный ресурс вы можете рассказать о нем друзьям. Сделать это можно через соц. кнопки выше.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2017 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.01 сек.