Гуманізм і демократизм у виховній роботі.

Цей принцип виражає основоположну закономірність виховання людини як особистості й вищої цінності суспільства.

Сьогодні, коли в українському суспільстві гуманні відносини між людьми набувають домінуючого характеру, коли відбувається демократизація усіх сфер суспільного життя, принцип гуманізму і демократизму у вихованні військовослужбовців є як ніколи актуальним. Більше того, він стає системоутворюючим принципом.

Основні вимоги принципу:

– ставлення до військовослужбовця як до вищої соціальної цінності, як до самодостатньої особистості, яка має право на свою думку, свої погляди, точку зору, на самостійне прийняття рішення;

– виховання у підлеглих людяності й доброти, формування гуманних норм поведінки, прищеплення загальноприйнятих правил громадянського та військово-професійного етикету;

– створення умов для формування та розвитку кращих якостей і здібностей кожного військовослужбовця;

– наповнення гуманістичним сенсом усіх форм і заходів виховної роботи з особовим складом;

– гуманне ставлення військового вихователя до вихованців, гуманізація всіх взаємин між ними;

– повага до особистості військовослужбовця, розуміння її запитів, інтересів, потреб, проблем, намагань, довіра до неї;

– визнання права воїнів на свободу, на відстоювання своєї думки, точки зору, своїх позицій і поглядів, на самостійне визначення власного життєвого шляху;

– висування вихованцям посильних і розумно сформульованих вимог;

– тактовність в спілкуванні з особовим складом, витримка вихователя в складних педагогічних ситуаціях, додержання міри в критиці підлеглих, їх покаранні;

– доступність військового керівника;

– неприпущення грубощів і образ підлеглих, погроз їм і будь-яких форм залякування;

– уміння командира (начальника) спиратися на громадську думку, що склалася у підрозділі, прислуховуватись до пропозицій військового колективу і окремих воїнів, використання цього вміння в роботі з особовим складом.