Кодування повідомлень з використанням двох сигналів називається двійковим.

Двійкове кодування використовується в сучасних комп’ютерах. У них

повідомлення подаються (кодуються) у вигляді послідовності сигналів двох видів. Кожний сигнал одного виду умовно позначається цифрою 0, а другого виду – 1.

Цифра 0 або 1 у двійковому коді повідомлення називається біт (англ. binary digit– двійкова цифра).

З чотирьох бітів можна скласти 2⁴ = 16 кодів, з п’яти – 2⁵ = 32 коди і т. д.

З восьми бітів можна скласти 2⁸ = 256 кодів, і цієї кількості кодів достатньо, щоб закодувати всі літери англійського та українського (або якогось іншого) алфавітів, арабські цифри, розділові знаки, знаки арифметичних дій, а також деякі інші символи.

Послідовність із восьми бітів називається байт. 1 байт = 8 бітів.

Якщо символ повідомлення кодувати послідовністю з 8 бітів, то довжина коду цього символу дорівнюватиме 8 бітів, або 1 байт.

Довжина двійкового коду текстового повідомлення –це кількість байтів у двійковому коді цього повідомлення.

Наприклад, повідомлення Ми розпочали вивчати інформатику!

містить 33 символи (включаючи і символи пропуск). Якщо кожний символ кодувати двійковим кодом довжиною 1 байт, то довжина двійкового коду такого повідомлення дорівнюватиме 33 байтам.

За такого кодування один рядок тексту цього підручника має середню довжину двійкового коду приблизно 60 байтів, одна сторінка – приблизно 3 000 байтів, а весь підручник – приблизно 900 000 байтів.