Визначення технологічних властивостей

Насипна щільність. Для визначення насипної щільності використовують волюмометр (рис.1.2).

1 – воронка; 2 – колона; 3 – полички; 4 – вимірний стакан; 5 – основа;

6 – стійка

Рисунок 1.2 – Схема волюмометра

При визначенні насипної щільності порошок засипають у воронку 1, який пересипається по поличкам 2 і завдяки цьому без прискорення заповнює попередньо зважений вимірний стакан 3. Після цього обережно зрівнюють порошок в ньому по верхній кромці і зважують. Насипну щільність розраховують за формулою:

,

де Р₁– вага вимірного стакану, г;

Р₂ – вага стакану з порошком, г;

V– об’єм вимірного стакану, см³.

Визначення текучості порошку роблять за допомогою приладу, схема якого показана на рисунку 1.3. У конічну лійку з кутом 60° засипають наважку порошку. Потім за допомогою фіксатора відкривають отвір лійки і включають секундомір, за допомогою якого визначають час витікання порошку. Текучість виражається кількістю грамів порошку, який витече за одну секунду :

T =

де G - наважка порошку, м; - час витікання порошку, с.

1 - лійка; 2 - підставка; 3 – приймач; 4 - основа

Рисунок 1.3 – Схема приладу для визначення текучості

Вимірювання повторюють п'ять разів і обчислюють середнє арифметичне значення текучості. Результати досліду заносять у таблицю 1.3.

Таблиця 1.3 – Результати вимірювання текучості ( G = г)

Для визначення кута природного нахилу порошок насипають у скляний чи металевий циліндр без дна. При його підніманні порошок висипається, утворюючи конічну гірку. Кут, складений утворюючою конуса і горизонтальною лінією, називається кутом природного відхилення і служить характеристикою текучості порошку. Його визначають, вимірявши штангенциркулем діаметр основи гірки і її висоту. Дослід повторити не менш п'яти разів.

Кут визначають за формулою:

,

де Н– висота гірки, см;

d– діаметр гірки, см.