Поняття, загальні засади та правові акти, що регламентують організацію роботу суду. 2 страница

(а) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; (б) за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; (в) за видачу судами документів (ч. 1 ст. 3 Закону).

Судовий збір не справляється за подання:

1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

2) заяви про скасування судового наказу;

3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;

4) заяви про поворот виконання судового рішення;

5) заяви про винесення додаткового судового рішення;

6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою;

7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;

8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

{Пункт 9 частини другої статті 3 виключено на підставі Закону № 484-VIII від 22.05.2015}

{Пункт 10 частини другої статті 3 виключено на підставі Закону № 484-VIII від 22.05.2015}

11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

12) заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;

14) заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України, суб’єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей;

15) клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах;

16) заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій.

Окрім того, важливим є порядок розподілу судового збору. Згідно ст. 9 Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису та інше^{^[24]}.

2. Апарат суду та розподіл обов‘язків між працівниками суду.

Порядок призначення та звільнення з посади голови суду та його заступників, їх функціональні обов’язки. Повноваження керівника апарату суду. Взаємодія керівника апарату суду із головою суду по управлінню роботою суду. Апарат суду: структура та функції. Статус працівників апарату суду. Розподіл функціональних обов’язків між працівниками апарату суду.

Від керівників органів судової влади, їх організаційних здібностей, залежить своєчасність і оперативність відправлення правосуддя, саме на них лягає значний тягар в забезпеченні належної організації діяльності судової влади в державі. Процедура призначення цих суддів на адміністративні посади і звільнення їх з посад має гарантувати їхню цілковиту незалежність від виконавчої та інших гілок влади, різноманітних посадовців органів місцевого самоврядування, суспільних організацій та пересічних громадян.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів відповідного суду із числа суддів цього суду строком на 2 роки, але не більш ніж на строк повноважень судді, шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів, які працюють у відповідному судді (п. 2, 3 ст. 20 Закону).

Інший порядок передбачено для Голови Верховного Суду України, заступника Голови Верховного Суду України, які обираються на посади і звільняються з посад Пленумом Верховного Суду України у порядку, встановленому цим Законом. (п. 3 ст. 20 Закону). Пленум Верховного Суду України з питання обрання Голови Верховного Суду України скликається не пізніше одного місяця з дня припинення повноважень попереднього Голови Верховного Суду України. Процедура обрання на посаду Голови Верховного Суду України та звільнення його з посади встановлюється Регламентом Пленуму Верховного Суду України, що затверджується Пленумом. Зміна регламентної процедури менше ніж за шість місяців до закінчення строку повноважень Голови Верховного Суду України не допускається (п. 2, 3 ст. 42 Закону)^{^[25]}.

Повноваження голови суду різняться залежно від рівня місця суду в судовій ієрархії. Вони обумовлені тим, що він уособлює собою, по-перше, суддю, а, по-друге, керівника суддівської установи. Звідси і характер його повноважень, серед яких можна виокремити суддівські, адміністративні, організаційні та представницькі.

До суддівських повноважень належить відправлення правосуддя. Відповідно до п. 5,6 ст. 20 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, передбачених цим Законом. Звільнення судді з адміністративної посади не припиняє його повноважень судді. Звільнення з посади судді, а також закінчення строку, на який суддю призначено (обрано) на адміністративну посаду в суді, припиняє здійснення ним повноважень на адміністративній посаді.

Адміністративні повноваження голови суду розповсюджуються лише на апарат суду. Зокрема, він контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить керівникові територіального управління Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства^{^[26]}.

Значну частину повноважень голови суду складають організаційні повноваження, які спрямовані на забезпечення належної організації роботи суду.

Представницькі повноваження голови суду полягають в тому, що він представляє суд у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями.

Повноваження керівника апарату суду. Взаємодія керівника апарату суду із головою суду по управлінню роботою суду. Адміністративними повноваженнями в суді наділені голови судів та їх заступники, крім цього, до категорії службовців з юридично встановленим комплексом прав та обов’язків щодо організаційного керівництва судом відносяться також й керівники апарату суду та їх заступники. Їх правовий статус визначається законами України «Про судоустрій і статус суддів»^{^[27]}, «Про державну службу»^{^[28]} та іншими нормативно-правовими актами України.

Керівник апарату місцевого суду та його заступник не підпорядковуються голові суду. Відповідно до ст. 152 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» їх призначає на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління ДСА України за поданням голови місцевого суду, а керівників апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України, їх заступників — Голова ДСА України за поданням голови відповідного суду.

Виходячи із змісту п. 5 ст.152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» призначення на посади керівників апаратів та їх заступників здійснюється на конкурсній основі.

Перелік повноважень керівника апарату має конкретизуватися в посадовій інструкції керівника апарату, яка затверджується Головою ДСА України щодо керівників апарату апеляційних судів та начальником територіального управління державної судової адміністрації відносно керівників апаратів місцевих судів за погодженням з головою суду. Посадова інструкція заступника керівника апарату затверджується керівником апарату відповідного суду.

Посадова інструкція керівника апарату місцевого суду складається на підставі Типової посадової інструкції керівника апарату місцевого загального суду, затвердженої наказом ДСА України від 20.07.2005 р. № 86^{^[29]}, а апеляційного суду – на підставі Типової посадової інструкції керівника апарату апеляційного загального суду, затвердженої наказом ДСА від 01.03.2007 р. № 21^{^[30]}.

В своїй діяльності керівник апарату суду підзвітний зборам суддів відповідного суду, та не є підпорядкованим голові суду. Голова суду лише контролює ефективність діяльності апарату суду. Слід зазначити, що за поданням голови відповідного суду начальником територіального управління Державної судової адміністрації України застосовується заохочення та накладається дисциплінарне стягнення відносно керівника апарату місцевого суду та його заступника. Однак таке подання ні яким чином не викликає підпорядкованості цих працівників голові суду.

Відповідно до статей 2, 22, 26, 121 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів є суди загальної юрисдикції в особі їх керівників, отже право розпоряджатися бюджетними коштами і відповідальність за організацію внутрішнього контролю за фінансовою та господарською діяльністю суду покладається на голову суду, з можливим делегуванням головою суду права першого підпису керівнику апарату суду відповідно до п.5 розділу 4 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України від 02.12.2002 р. № 221^{^[31]}.

Структура та штатна чисельність апарату суду. На вивільнення суддів від виконання завдань, які безпосередньо не пов’язані із відправленням правосуддя, спрямована діяльність спеціально уповноважених на те осіб, які виконують різноманітні функції і у сукупності складають апарат суду. Така структура утворюється при кожному суді й покликана здійснювати численні дії організаційного, допоміжного та підготовчого характеру, без яких неможливі власне дії судді по вирішенню юридично значущих справ.

Відповідно до п. 1 ст. 152 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Останній несе повну відповідальність за належну організацію роботи суду.

Відповідно до п. 2 ст. 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» положення про апарат, структура і штатний розпис апарату Верховного Суду України, апарату вищого спеціалізованого суду затверджуються зборами суддів відповідного суду за поданням голови відповідного суду.

В апаратах судів можуть створюватися структурні підрозділи, що здійснюють свої функції на підставі положень, затверджених керівником апарату відповідного суду. Керівник апарату розробляє штатний розпис суду, визначає структуру підпорядкованого йому апарату суду, створює структурні підрозділи, затверджує положення про них і посадові інструкції працівників апарату суду. В апаратах судових органів України створюються управління, відділи, також відділи і служби.

Структура і штатна чисельність апаратів місцевих судів за погодженням з головою суду затверджуються відповідним територіальним управлінням ДСА України, апаратів апеляційних судів –ДСА України за погодженням із головою суду, в межах видатків на утримання відповідного суду (п. 7 ст. 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Керівник апарату суду бере безпосередню участь у прийнятті цих рішень.

Згідно п. 10 ст. 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в апараті суду загальної юрисдикції утворюється канцелярія, яка щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду. Канцелярія також виконує інші завдання, визначені положенням про неї, однак основна її функція – взаємодія з громадянами, прийняття їх заяв і звернень.

В вищих судових органах, починаючи з апеляційної інстанції, створюються підрозділи апарату, відповідальні за забезпечення роботи окремих структур суду (судових палат, пленумів). В апеляційних судах, як правило, функціонують відділи (сектори) із забезпечення діяльності: судової палати з розгляду кримінальних справ і судової палати з розгляду цивільних справ. Аналогічні підрозділи зі статусом управлінь створені у ВСС. Також в цьому суді створені відділи забезпечення діяльності Голови суду і заступників Голови та керівництва апарату, відділ (секретаріат) забезпечення діяльності пленуму‚ Науково-консультативної ради‚ зборів суддів, управління правового та інформаційного забезпечення.

Окремі структурні підрозділи судів здійснюють аналіз судової статистики і узагальнення судової практики. Так, у ВСС цим займається управління вивчення та узагальнення судової практики і статистики, в Апеляційному суді Запорізької області - відділ контролю та судової статистики апарату апеляційного суду. До основних завдань останнього належить забезпечення: (а) ведення та аналізу судової статистики; (б) вивчення та проведення узагальнення судової практики; (в) достовірності, об'єктивності, оперативності та цілісності статистичної і аналітичної інформації; (г) заходів по контролю за виконанням плану роботи апеляційного суду; (д) інформування голови апеляційного суду, його заступників та керівника апарату суду з питань, що стосуються роботи Відділу; (е) надання методичної допомоги структурним підрозділам апарату апеляційного суду з питань опрацювання статистичних даних цих підрозділів.

У кожному суді діє служба судових розпорядників, організаційне забезпечення діяльності якої здійснює ДСА України та її територіальні управління. Служба утворюється та діє в судах загальної юрисдикції для забезпечення додержання особами, які перебувають у суді, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні. Вона підпорядковуються голові та керівнику апарату суду. До складу служби входять старші судові розпорядники та судові розпорядники. Очолює службу її керівник. Служба є структурним підрозділом (сектором, відділом) апарату суду. В апаратах місцевих судів, де штатна чисельність служби не перевищує двох осіб, обов'язки керівника служби покладаються на старшого судового розпорядника. Основними завданнями служби є забезпечення: (а) додержання особами, які перебувають у суді, встановлених правил; (б) виконання учасниками судового процесу та іншими особами, які перебувають в залі судового засідання, розпоряджень головуючого в судовому засіданні^{^[32]}.

В умовах бурхливого розвитку комп’ютерних систем і програмного забезпечення важливе значення набуває діяльність підрозділів апарату суду, відповідальних за впровадження інформаційних технологій. У ВСС ці функції управління інформаційних технологій і забезпечення автоматизованого документообігу, у місцевих та апеляційних судах – фахівці із обслуговування комп’ютерної техніки, а також спеціалісти, спеціально відряджені ДСА України. Основне завдання цих фахівців – налагодження і підтримання в робочому стані автоматизованої системи діловодства суду, системи розподілу справ між суддями, різноманітного програмного забезпечення судів, а також сприяння працівникам апарату в наповненні Єдиного державного реєстру судових рішень та впровадження нових технологій (відеоконференцзв’язку та ін.).

Зв’язок суду із суспільством та органами державної влади забезпечують спеціальні підрозділи апарату суду або працівник апарату суду – фахівець по зв’язкам із громадськістю. Їх завданням є забезпечення відкритості відповідного суду. У ВСС ці функції здійснюють відділи взаємодії із державними органами та органами суддівського самоврядування і міжнародно-правового співробітництва. В багатьох апеляційних судах утворена і функціонує прес-служба^{^[33]}, яка систематично розміщує інформацію про діяльність суду в Інтернеті та місцевих ЗМІ. У місцевих судах це завдання, як правило, покладається на окремого працівника апарату суду. В багатьох регіонах склалася практика проведення прес-конференцій головами судових установ, які роз’яснюють журналістам рішення судів по резонансним справам. Керівники судових органів України та органів суддівського самоврядування часто дають інтерв’ю, в яких представляють фахові коментарі чинного законодавства, судової практики і законопроектів, які стосуються діяльності судів.

Важливу роль відіграють адміністративно-господарські підрозділи апарату суду, завданням яких є підтримання функціонування суду як установи.

Згідно ст. 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для забезпечення судів нормативно-правовими актами, спеціальною науковою літературою, матеріалами судової практики в кожному суді створюється бібліотека суду. Фонди бібліотеки формують друковані видання та комп'ютерні бази даних. Положення про бібліотеку суду затверджується ДСА України.

Згідно п. 11 ст. 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до штату апарату судів загальної юрисдикції входять також секретарі судового засідання, наукові консультанти та судові розпорядники. Наукові консультанти повинні мати науковий ступінь кандидата або доктора юридичних наук.

Таким чином, апарат суду здійснює важливу функцію організаційного забезпечення роботи суду, спрямовану як на діяльність із здійснення правосуддя, створення необхідних умов для реалізації прав і виконання обов’язків учасників судового процесу, так і на забезпечення функціонування суду як державної установи і юридичної особи та підтримання належних умов для перебування і роботи в суді його працівників і громадян.

Статус працівників апарату суду. Розподіл функціональних обов’язків між працівниками апарату суду. Працівники апарату судів залежно від їх місця в процесі підготовки, ухвалення і реалізації рішень поділяються на:

(а) керівників (керівник апарату суду та його заступники);

(б) спеціалістів-службовців (консультанти, помічники суддів, секретарі судового засідання, старші секретарі суду, судові розпорядники);

(в) технічних працівників (діловоди, друкарки, оператори комп’ютерного набору, експедитори, архіваріуси, бібліотекарі, завідуючі господарством та ін.);

(г) обслуговуючий персонал (прибиральниці, водії, двірники, робітники з обслуговування будівлі).

Законом України “Про судоустрій і статус суддів” встановлено, що правовий статус спеціалістів, які працюють а апараті суду, регулюється Законом України “Про державну службу”^{^[34]}^{^[35]}^[62]. Умови оплати праці, матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного і транспортного забезпечення працівників апарату суду визначаються на засадах, що встановлені для відповідної категорії працівників апаратів центральних та місцевих органів виконавчої влади (ч. 6 ст. 152 Закону).

Службовці апарату суду користуються правами і свободами, передбаченими Конституцією України, Законами України “Про державну службу”, “Про судоустрій і статус суддів” та іншими актами законодавства. Основними обов’язками працівників апарату суду є: (1) діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України; (2) додержуватися принципів державної служби; (3) з повагою ставитися до державних символів України; (4) сумлінно виконувати свої посадові обов'язки; (5) виконувати в межах посадових обов'язків рішення державних органів та/або органів влади Автономної Республіки Крим, а також накази, розпорядження та доручення керівників, надані в межах їх повноважень; (6) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; (7) додержуватися встановлених законодавством правил професійної етики державного службовця; (8) запобігати виникненню конфлікту інтересів під час проходження державної служби; (9) додержуватися правил внутрішнього службового розпорядку відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату; (10) підвищувати рівень своєї професійної компетентності (ст. 11 Закону України “Про державну службу”).

Службовці апарату суду мають право: (1) повагу до своєї особистості, гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників та інших осіб; (2) чітке визначення своїх посадових обов'язків та матеріально-технічне забезпечення їх виконання; (3) доступ до необхідної для виконання посадових обов'язків інформації; (4) оплату праці залежно від займаної посади державної служби, результатів службової діяльності, стажу державної служби та рангу державного службовця; (5) підвищення рівня професійної компетентності за рахунок державних коштів; (6) просування по службі; (7) відпустку, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до закону; (8) безпечні умови праці; (9) проведення службового розслідування за його вимогою з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри; (10) безперешкодне ознайомлення з документами щодо проходження ним державної служби (ст. 10 Закону України “Про державну службу”).

Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення. Добір працівників апарату суду здійснюється на конкурсній основі (ч. 5 ст. 152 Закону України «Про судоустрій і статус судів»). Особливість правового статусу працівників судового апарату, які є державними службовцями, полягає у тому, що їх трудова діяльність регламентується Законом України «Про державну службу», і лише частково – трудовим законодавством. Цей Закон детально врегулював порядок прийняття на роботу і звільнення державних службовців, особливості випробувального періоду, нарахування трудового стажу, часу праці й відпочинку, порядку надання відпусток та обмеження, яких має дотримуватися кожен службовець у зв’язку з особливостями свого правового статусу як особи, яка виконує відповідальні державні завдання (щодо усунення конфлікту інтересів і дотримання антикорупційного законодавства)^{^[36]}.

За Законом України «Про державну службу» право на неї з урахуванням вимог щодо рівня професійної компетентності, напряму підготовки (спеціальності) та обмежень, установлених цим Законом, мають громадяни України, яким виповнилося 18 років, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які вільно володіють державною мовою (ст. 15 Закону).

В Типових посадових інструкціях працівників апарату місцевого загального суду, затверджених у 2005 р., визначені функціональні обов’язки керівника апарату, головного бухгалтера, помічників голови та заступника голови суду, помічника судді, секретаря судового засідання, старшого судового розпорядника, судового розпорядника, консультантів, старшого секретаря суду, секретаря суду, діловода, оператора комп’ютерного набору, друкарки, експедитора, завідувача архіву, архіваріуса, бібліотекаря, завідувача господарства місцевого загального суду. Завданням цих інструкцій є встановлення єдиних засад діяльності, обсягів функціональних обов’язків та основних вимог щодо їх виконання, прав та відповідальності посадових осіб апарату місцевого загального суду. На їх основі в кожному суді розробляється і затверджуються керівництвом суду локальні посадові інструкції^{^[37]}.

Розглянемо обов’язки основних категорій працівників апарату суду. Насамперед проаналізуємо правовий статус працівників апарату суду, які є державними службовцями, а це: помічники суддів, консультанти суду, секретарі судового засідання, старші секретарі суду і судові розпорядник.

Відповідно до ст. 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожний суддя суду загальної юрисдикції може мати помічника - посадову особа, яка перебуває на державній службі, забезпечує виконання суддею відповідних повноважень та сприяє здійсненню правосуддя. Правовий статус помічника судді суттєво відрізняється від інших службовців суду, тому розглянемо його більш детально^{^[38]}.

Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду України повинні також мати стаж роботи в галузі права не менше трьох років.

Помічник судді: (1) здійснює підбір актів законодавства та матеріалів судової практики, які необхідні для розгляду конкретної судової справи; (2) бере участь у попередній підготовці судових справ до розгляду, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов’язаних із розглядом конкретної справи, проекти судових рішень, інших процесуальних документів, які приймаються суддею або під головуванням судді, виконавчих документів; (3) здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим особам, які беруть участь у справі відповідно до вимог процесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень; (4) здійснює контроль за своєчасним проведенням експертними установами призначених у справах експертних досліджень, за своєчасним виконанням органами внутрішніх справ постанов судді про примусовий привід, а в разі невиконання таких постанов - готує проекти відповідних нагадувань тощо.

За дорученням судді помічник судді: (1) контролює надходження та приєднання до судової справи відповідних матеріалів; (2) координує роботу секретаря судового засідання та надає йому методичну та практичну допомогу, в тому числі із забезпечення фіксування судового процесу технічними засобами; (3) здійснює перевірку своєчасності оформлення протоколів судових засідань у справах, що знаходяться в провадженні судді; (4) здійснює контроль за своєчасною здачею секретарем судового засідання судових справ, розглянутих під головуванням судді; (5) здійснює підготовку та оформлення статистичних даних, звітів, узагальнень, інформації про кількість і стан розгляду суддею справ усіх категорій тощо; (6) вивчає та узагальнює практику розгляду справ і застосування законодавства; (7) аналізує повідомлення засобів масової інформації з питань судочинства, готує пропозиції щодо необхідності реагування на такі повідомлення відповідно до чинного законодавства; (8) підписує непроцесуальні документи інформаційного та організаційного характеру; (9) виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ.

Помічник судді зобов’язаний: (1) своєчасно та якісно виконувати надані йому доручення; (2) дотримуватися строків підготовки документів та виконання доручень; (3) постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію; (4) дбайливо ставитись до майна суду; (5) при виконанні своїх службових обов’язків не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина.

Помічнику судді забороняється: (1) вчиняти дії процесуального характеру, а також дії, що можуть потягнути за собою виникнення, зміну або припинення прав та обов’язків учасників судового процесу; (2) розголошувати відомості, які становлять державну або іншу охоронювану законом таємницю, а також відомості, які стали йому відомими у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, зокрема тих, що стосуються приватного життя та здоров’я громадян або зачіпають їх честь та гідність; (3) прилюдно висловлювати свою думку щодо справи, яка розглядається, або надавати довідки, консультації тощо з обставин, що можуть бути предметом розгляду в судовому засіданні.

Консультант місцевого загального суду виконує такі обов’язки: (1) здійснює систематизацію законодавства та судової практики, рішень Конституційного Суду України, облік та зберігання актів законодавства та судової практики; (2) здійснює ведення контрольних кодексів; (3) інформує працівників суду про зміни в чинному законодавстві України та судовій практиці судових органів вищого рівня; (4) проводить узагальнення роботи суду із звернення судових рішень до виконання; (5) організовує роботу бібліотеки суду, підбір літератури для працівників суду, координує роботу бібліотекаря суду; (6) забезпечує роботу системи комплексного інформаційного забезпечення “Ліга”; (7) забезпечує приймання та відправлення електронної пошти; (8) контролює ведення діловодства в суді; (9) координує роботу архіву суду, надає методичну та практичну допомогу працівникам архіву суду; (10) веде кадрову роботу щодо працівників апарату суду; (11) здійснює роботу з підвищення кваліфікації працівників суду; (12) здійснює контроль за веденням обліку та зберіганням судових справ, веденням судової статистики, своєчасним та якісним складанням статистичних звітів, координує роботу старшого секретаря суду; (13) контролює належний облік та зберігання речових доказів; (14) веде аналітичну роботу з різних напрямків діяльності суду відповідно до внутрішнього розподілу обов’язків між консультантами суду; (15) здійснює облік звернень громадян та юридичних осіб, проводить аналіз роботи суду з розгляду звернень; (16) за дорученням голови суду чи керівника апарату суду розглядає звернення та готує проекти відповідей на них; (17) здійснює контроль за виконанням окремих ухвал, готує інформацію голові суду та керівникові апарату про стан цієї роботи, відповідні узагальнення та пропозиції щодо покращення роботи; (18) здійснює оформлення проектів доручень суду про виконання судами інших держав окремих процесуальних дій, про вручення судових документів з цивільних, кримінальних справ, про екстрадицію правопорушників на територію України, оформлює клопотання про визнання та виконання рішень суду на території інших держав, забезпечує оформлення та виконання доручень судів іноземних держав відповідно до Конвенції про правову допомогу та правові відносини з цивільних, сімейних і кримінальних справ та інших міжнародно-правових договорів України про правову допомогу, ратифікованих Верховною Радою України; (19) бере участь у плануванні роботи суду, за дорученням голови суду або керівника апарату здійснює контроль за виконанням окремих розділів плану роботи суду; (20) вивчає питання організаційного забезпечення діяльності суду та готує пропозиції щодо його поліпшення відповідно до внутрішнього розподілу обов’язків між консультантами; (21) виконує інші доручення голови суду та керівника апарату суду.

Дата добавления: 2015-11-20; просмотров: 683;