Установлення опіки (піклування).

2.2. Опіка встановлюється над неповнолітніми віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років та над громадянами, визнаними судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотич­ними засобами. Піклування також може бути встановлене над особами, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати свої права.

Опіку (піклування) може бути встановлено і при житті батьків непов­нолітніх дітей у випадках, коли батьки:

понад шість місяців не можуть займатись вихованням своїх дітей за­суджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за ста­ном здоров'я (інваліди 1-ї та 2-ї груп) тощо;

2.8. Якщо неповнолітні залишилися без піклування батьків, то органи опіки й піклування влаштовують їх:

у віці до трьох років, а дітей-інвалідів та дітей з вадами у фізичному тарозумовому розвитку у віці до чотирьох років – у будинки дитини органів охорони здоров'я;

дітей-інвалідів з вадами фізичного та розумового розвитку (глибоко розумово відсталих) у віці від чотирьох до вісімнадцяти років – у відповідні дитячі будинки-інтернати органів соціального захисту населення, а з вісімнадцяти – у будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів, психоневрологічні інтернати.

2.10. Управління майном, що належить особам, над якими встановлено опіку чи піклування або які влаштовані в будинки дитини, дитячі будинки, відповідні навчальні заклади, дитячі будинки-інтернати та будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів, здійснюються опікунами та піклувальниками.

Якщо в особи, над якою встановлено опіку (піклування), є майно, що знаходиться в іншій місцевості, то опіка над цим майном установлюється органами опіки і піклування за місцезнаходженням майна.