Тіра і Ніконій

Стародавня Тіра знаходилася на території сучасного Білгоро-да-Дністровського Одеської області. Як свідчать античні автори, місто заснували наприкінці VI ст. до н.е. вихідці з Мілета. Основу економіки античного міста становило сільське господарство: землеробство, виногра­дарство, виноробство, а також розведення худоби. Значну роль відігравала рибна ловля. З кінця V ст. до н.е. Тіра встановлює тісні економічні, по­літичні І культурні зв'язки з античними центрами Західного Причорномор'я та Ольвією. У середині І ст. до н.е. Тіра зазнала нашестя гетів, але життя в місті досить швидко відновилося. У перших століттях нової ери воно розви­валося під впливом Риму. Намагаючись перетворити Тіру у свій опорний пункт, римські імператори у II ст. н.е. розміщують тут свої військові легіони. УIII ст. н.е. на Тіру напали племена, що входили до складу р і зн о етнічного готського союзу. Дослідження показали, що життя в Тірі тривало приблизно до 70-х років IV ст. н.е. Пізніше на місці Тіри зводиться середньовічний Білгород — золотоординський осередок ХІП-ХІУ ст., потім з'являються фортечні мури XV ст,, турецький Акксрман і, нарешті, сучасний Білгород-Дністровський.

За топографією антична Тіра складалася, очевидно, з трьох частин: верх­ньої, терасної і нижньої. Нині залишилося близько 12 га території міста. Тут досліджено рештки житлового кварталу IV ст. до н.е. — IV ст. н.е., а також оборонний комплекс кінця IV ст. до н.е. — середини III ст. н.е. Ьудинки кварталу мали житлові, а також господарські приміщення. Стіни будинків відзначаються високою якістю кам'яної кладки. Внутрішня частина стін вкрита розписною штукатуркою. У перші століття нової ери відбувається перебудова жител кварталу, а під вимосткою вулиці було прокладено масивний водостік. Південніше цього кварталу у II ст. н.е. зводиться цитадель для римського гарнізону. У другій половині III — в IV ст. н.е. місто ще зберігало античні традиції, але склад його мешканців значно поповнюється за рахунок навколишніх поселень.

Некрополь Тіри займав значну територію безпосередньо за містом. Ближ­че до міста був ґрунтовий могильник, а далі — курганний. Над ґрунтовими могилами були кам'яні стели. Знайдені і досліджені стели датуються II ст. н.е. На некрополі виявлено окремі склепи перших століть нової ери. Склепи входять до конструкції курганів або побудовані окремо від них. Переважають два типи склепів: кам'яний ящик і монументальні споруди, що складалися з дромоса та поховальної камери. Поховальному обряду властивий біритуалізм: кремація та інгумація

.

Рис. 70 Матеріали з некрополя Тіри.

Рештки міста Ніконій виявлено на лівому березі Дністра біля с, Рок-солани Одеської області. Значну частину його знищили води лиману. Міс­то заснували іонійці в останній третині VI ст. до н.е. Про нього згадують античні автори Арріан, Птолемей, Страбон та ін. У соціальпо-економічному розвитку Ніконія простежено кілька етапів. Наприкінці VI і в першій поло­вині V ст. до н.е. місто було значним землеробським і ремісничим центром, карбувало свою бронзову монету із зображенням сови і мало тісні еконо­мічні зв'язки із Середземномор'ям. Протягом другої половини У-ІУ ст. до н.е. тривав розквіт міста, його територія значно зросла і була обнесена обо­ронним муром. УІІІ-П ст. до н.е. Ніконій поступово занепадає, зменшується його територія і обсяг торгівлі з грецькими центрами. Протягом І-ІУ ст. н.е. життя в місті поступово відновлюється.

На території Ніконія досліджено наземні сирцево-кам'яні і кам'яні бу­динки, вимощені камінням та уламками кераміки подвір'я і вулиці. У забу­дові міста переважає прямокутне і терасоподібне планування. Зокрема, від­крито і досліджено будівельний комплекс другої половини IV ст. до н.е., що складався з розташованих по обидва боки вулиці житлово-господар­ських об'єктів з розвинутою системою водопостачання. Житлові будинки мали наземні господарські приміщення (6-10 м²) і ями — льохи. Для І-ІУ ст. зафіксовано рештки одно- і багатокімнатних житлових приміщень з вимощеними подвір'ями.

Некрополь Ніконія, розташований на плато на схід від міста, складався з курганних і ґрунтових могил. Відкрито кілька курганів IV ст. н.е., які містили в собі від одного до дев'яти поховань у простих ямах і в ямах з підбоєм. Входи до поховальної камери, зазвичай, закривалися амфорами. Поховаль­ний обряд—трупопокладення північної і південної орієнтації, трапляються і трупоспалення. У поховальному інвентарі—кераміка, прикраси, зброя, моне­ти. У перші століття нової ери дітей ховали в керамічних амфорах і глеках.

Сільські поселення Нижнього Подністров'я.Сільські поселення, в основному, синхронні історії Тіри та Ніконія. На Лівобережжі відкрито 15 постійних поселень VI-V ст. до н.е. Відомі тимчасові поселення пасту­хів та риболовів. Найкраще вивчено поселення Надлиманське ПІ, роз­ташоване иа високому плато біля Гарагольської затоки Дністровського лиману. Житлові й господарські споруди представлені тут напівземлянками площею 6-8 м². Поряд відкрито господарські ями для зберігання зерна та інших продуктів. Серед знахідок переважає гончарний посуд (амфори, горщики, миски), трапляються також керамічні вироби, виготовлені безгончарним способом. На окремих фрагментах посуду виявлено давньо­грецькі графіті. Відомі також теракотові скульптурки \/1-У ст. до н.е.

Аналогічні матеріали знайдено й на інших поселеннях сільської пери­ферії Тіри та Ніконія. Основою економіки цих поселень у VI-V ст. до н.е. і в наступні два століття були землеробство і скотарство. У Нижньому Подністров'ї виявлено 80 поселень, що датуються ІУ-Ш ст. до н.е. Повне уявлення про такі пам'ятки дають розкопки Надлиманського городища І поселення поблизу с. Миколаївка.

Для поселень римського часу характерні, в основному, наземні житла (селище Молога П на Дністровському лимані). Серед речових знахідок тут переважає гончарний посуд. Ці поселення були сільською округою Тіри і Ніконія перших століть нової ери.