Склад і хімічні властивості опідзолених ґрунтів

За морфологічними ознаками темно-сірі опідзолені ґрунти і чорноземи опідзолені пройшли двохфазний розвиток – степову і лісову фази. Їх формування відбувалося під впливом дернового і підзолистого процесів, при перевазі першого. Проте їм властива елювіально-ілювіальна диференціація. В темно-сірих опідзолених ґрунтах вона проявляється чіткіше, а в чорноземах опідзолених значно менше.

За даними Н.М.Бреус (1988), сформувались опідзолені ґрунти переважно на лесових породах (98,5%), на лесах підстелених пісками (1%), глинами (0,4%) і крейдо-мергелями (0,1%).

За механічним складом опідзолені ґрунти приблизно в рівній кількості представлені легко- середньо- і важкосуглинковими різновидами. В межах лісостепової зони механічний склад темно-сірих опідзолених ґрунтів і чорноземів в опідзолених змінюється з півночі на південь. На півночі і в західній частині Лісостепу вони мають грубопилувато-, а інколи піщано-легкосуглинковий механічний склад. В центральній частині Лісостепу – грубопилувато- і пилувато-середньосуглинковий, а в південній частині – важкосуглинковий.

Механічний склад в темно-сірих опідзолених ґрунтах по профілю важчає, особливо в ілювіальному горизонті. Кількість мулу в ньому на 9, а фізичної глини на 11% більші, ніж в гумусово-елювіальному горизонті (табл. 3.27). В чорноземі опідзоленому елювіально-ілювіальна диференціація за механічним складом не спостерігається. Тут відмічається поступове зменшення вмісту мулу і фізичної глини вниз за профілем.

Хімічний склад профілю темно-сірих опідзолених ґрунтів неоднорідний. Максимальний вміст SiО2 (79%) спостерігається в гумусово-елювіальному горизонті поступово знижуючись до 74% в породі.

Таблиця 3.27 – Хімічний склад, вміст фізичної глини і мулу в опідзолених ґрунтах (Н.М.Бреус, 1979)

Показники Темно-сірий опідзолений важко суглинковий на лесі Чорнозем опідзолений важко суглинковий на лесі
Генетичний горизонт
  Не НІ І Рі Рк Не Hрi PhI P(h)i Рк
Шар ґрунту, см 10-20 40-50 70-80 110-120 130-140 10-20 50-60 80-90 110-120 130-140
Вміст часток, %
<0,01 мм 51,8 56,3 62,7 62,7 67,3 42,3 40,4 39,9 38,8 35,6
<0,001 мм 30,7 32,7 39,8 38,4 45,8 25,3 24,8 24,4 23,2 22,6
Вміст оксидів, %
SiО2 79,1 77,5 77,0 75,7 73,6 80,3 80,7 80,8 80,8 81,2
Fe2О3 3,45 4,52 4,78 4,83 4,71 3,07 3,09 3,10 3,20 3,31
АІ2О3 9,91 11,8 11,7 11,7 11,6 10,7 9,67 10,9 10,7 10,6
СаО 1,34 1,17 1,02 1,18 8,58 2,13 1,83 1,55 1,50 0,84
МgО 1,07 1,15 1,56 1,36 1,95 0,96 0,73 0,86 0,71 1,14
Na2О3 0,98 0,92 0,96 0,94 0,92 0,83 0,85 0,80 0,79 0,82
SiО2:R2О3 9,60 8,50 8,30 8,10 8,30 10,8 11,8 10,7 10,8 10,85

 

 

В чорноземі опідзоленому вміст SiО2 за профілем майже не змінюється, коливаючись в межах 80-81% (див.табл. 3.27).

В темно-сірому опідзоленому ґрунті максимум оксидів заліза та алюмінію знаходиться в ілювіальних горизонтах, відповідно 4,8 та 12%, а мінімум в гумусово-елювіальному горизонті: Fe2O3 – 3,4%, АІ2О3 – 9,9%. Це свідчить про те, що в даних ґрунтах має місце підзолистий процес. В чорноземах опідзолених перерозподілу оксидів майже не відбувається. Вміст оксидів заліза в гумусово-елювіальному горизонті становить 3,1 і зростає лише до 3,1-3,2% в ілювіальних горизонтах. Вміст оксидів алюмінію змінюється ще менше, коливаючись в межах 9,7-10,9%. Перерозподілу оксидів кальцію, магнію і натрію також майже не спостерігається.

Про хід підзолистого процесу в темно-сірому опідзоленому ґрунті свідчить співвідношення SiО2:R2О3, яке найвужче 8,1-8,3 в ілювіальних горизонтах, а в гумусово-елювіальному горизонті становить 9,6. Отже в темно-сірих oпідзолених ґрунтах ще досить чітко проявляється дія підзолистого процесу, а в чорноземах опідзолених переважає дерновий, а підзолистий затухає.

За вмістом гумусу опідзолені ґрунти суттєво відрізняються від сірих лісових ґрунтів. В гумусово-елювіальному горизонті темно-сірих опідзолених ґрунтів його міститься 4,29, а в чорноземах опідзолених 5,19%. За шкалою показників гумусового стану опідзолені ґрунти відносяться до середньо забезпечених гумусом, тоді як в сірих лісових ґрунтах вміст його низький або дуже низький (табл. 3.28).

 

 

Таблиця 3.28 – Вміст і груповий склад гумусу сірих лісових грунтів

(Д.І.Ковалишин, Н.М.Бреус, 1979)

 

Генетичний горизонт, глибина, см Загальний вміст гумусу, % С органічний у початковому ґрунті, % Сгк Сфк С залишку Сгк : Сфк
% до загально С
Темно-сірий опідзолений важкосуглинковий на лесі
HE10-20 4,29 2,49 34,7 33,9 31,4 1,02
HI40-50 1,07 0,97 40,2 38,1 21,7 1,06
I70-80 0,65 0,38 18,7 46,8 34,5 0,40
РІ110-120 0,60 0,35 19,4 45,2 35,4 0,43
Рк130-140 0,40 0,23 23,9 51,7 24,4 0,46
Чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі
HE10-20 5,19 3,01 40,9 36,2 22,9 1,13
Hpi50-60 2,30 1,67 45,4 31,4 23,2 1,44
PhI80-90 0,96 0,56 30,4 37,7 31,9 0,81
P(h)i100-110 0,93 0,54 25,9 40,7 33,4 0,64
Рк130-140 0,90 0,52 27,4 40,9 31,7 0,67

 

 

В перерозподілі гумусу по профілю однакова закономірність. Як в темно-сірому опідзоленому ґрунті, так і в чорноземі опідзоленому максимальний його вміст в НЕ та Не горизонтах і поступове зниження вниз за профілем. Склад гумусу змінюється за профілем ґрунту. Темно-сірі опідзолені ґрунти в НЕ і НІ горизонтах мають фульватно-гуматний тип гумусу (Сгк:Сфк =1.02-1,06), в ілювіальному, перехідному і породі – фульватний (Сгк:Сфк<0,5). В чорноземі опідзоленому в Не і Нрі горизонтах він також фульватно-гуматний, але гумінових кислот набагато більше (Сгк:Сфк=1,2-1,4). Наступні горизонти мають не фульватний, а гуматно-фульватний тип гумусу (Сгк: Сфк = 0,6-0,8).

В темно-сірому опідзоленому ґрунті і чорноземі опідзоленому в верхніх горизонтах вміст гумінових кислот переважає над фульвокислотами. В першому грунті 35-40% проти 34-38%, в другому відповідно 41-45% проти 31-36%. В нижчих горизонтах залежність в обох ґрунтах протилежна. Гумінових кислот менше ніж фульвокислот.

В чорноземах опідзолених в складі гумінових кислот переважає фракція гумінових кислот зв'язаних з кальцієм, а в темно-сірих опідзолених ґрунтах переважають гумінові кислоти зв'язані з півтораоксидами.

Фізико-хімічні властивості опідзолених ґрунтів добре відображають особливості їх генезису. За показниками обмінноі кислотності і реакції ґрунтового розчину вони дуже близькі. В темно-сірому опідзоленому ґрунті рНН2О коливається в межах 7,0-7,2, а в чорноземі опідзоленому - 7,0-7,5 (табл. 3.29).

За показниками обмінної кислотності ґрунти нейтральні або близькі до нейтральних. Проте за показниками гідролітичноі кислотності обидва ґрунти відносяться до слабокислих, відповідно 3,89 і 3,28 мг-екв 100 г ґрунту. Вниз за профілем гідролітична кислотність поступово зменшується.

Темно-сірі опідзолені ґрунти і чорноземи опідзолені характеризуються високою і дуже високою сумою увібраних основ, вміст яких коливається в межах 28-32 мг-екв 100 г ґрунту. В складі увібраних катіонів переважає обмінний кальцій, вміст якого в обох ґрунтах у верхніх горизонтах дуже високий - 22-24 мг-екв 100 г ґрунту. В нижчіх горизонтах вміст кальцію поступово зменшується.

 

 

Таблиця 3.29 – Фізико-хімічні показники опідзолених ґрунтів (О.М.Олександрова, Н.М.Бреус, 1979)

 

Показники Темно-сірий опідзолений важкосуглинковий на лесі Чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі
Генетичний горизонт
  НЕ НІ І Рі Не Нрі Phi P(h)i
Шар ґрунту, см 10-20 40-50 70-80 110-120 10-20 50-60 80-90 100-110
рН водний 7,0 7,2 7,2 7,0 7,0 7,1 7,2 7,5
рН сольовий 6,3 5,5 5,8 5,8 6,4 6,5 6,5 6,7
Увібрані катіони, мг-екв/100 г ґрунту
Са++ Мg++ Na+ К+ Сумма 23,6 6,60 0,18 0,09 31,5 20,4 3,40 0,22 0,74 24,8 17,5 6,60 0,23 0,61 24,9 22,8 3,00 0,27 0,61 26,6 22,5 4,43 0,31 0,41 27,6 17,0 3,88 0,26 0,51 21,6 13,7 4,91 0,26 0,51 19,4 16,3 3,34 0,10 0,51 20,2
Гідролітична кислотність, мг-екв/100 г ґрунту 3,89 2,91 1,82 1,82 3,28 1,72 1,06 0,72
Ємність вбирання, мг-екв/100 г ґрунту 35,4 27,7 26,7 28,4 30,9 23,4 20,4 21,0
Ступінь насиченості основами, %

Обмінного магнію в темно-сірому опідзоленому ґрунті в 2,7-7,6 разів, а в чорноземі опідзоленому в 2,7-5,1 разів менше, ніж обмінного кальцію.

Перерозподіл обмінного магнію в профілі інший. Максимальний вміст його спостерігається в ілювіальних горизонтах.Однак в обох ґрунтах в верхніх гумусово-елювіальних горизонтах вміст його дуже високий – 4,4-6,6 мг-екв 100 г ґрунту.

Темно-сірі опідзолені ґрунти і чорноземи опідзолені мають високий ступінь насиченості основами, відповідно 89-94 і 89-96% з максимумом в перехідних до породи горизонтах. Порода карбонатна, вміст СаСО3 – 3-5%.

За фізико-хімічними показниками інтенсивність підзолистого процесу в темно-сірому опідзоленому ґрунті проявляється в більшій мірі ніж в чорноземі опідзоленому. Проте дані аналізів свідчать, що ці ґрунти дуже близькі за генезисом.

Слабка опідзоленість, порівняно висока вбирна здатність, висока насиченість основами і обмінним кальцієм, значний вміст гумусу обумовлюють відносно високий вміст поживних речовин в опідзолених ґрунтах.

Вміст загального азоту в темно-сірому опідзоленому ґрунті в гумусово-елювіальному горизонті становить – 0,14, а в чорноземі опідзоленому – 0,21%, знижуючись в нижніх горизонтах, відповідно до 0,06-0,03 і 0,14-0,09% (табл. 3.30), що корелює з вмістом і розподілом гумусу за профілем.

Вміст загального фосфору менший ніж азоту і становить 0,09-0,012% в темно-сірому опідзоленому ґрунті і 0,11-0,13% в чорноземі опідзоленому. Перерозподіл за профілем подібний до азоту.

Вміст загального калію значно більший ніж азоту і фосфору В темно- сірому опідзоленому ґрунті в гумусово-елювіальному горизонті він становить 1,88, а в чорноземі опідзоленому 2,07%. Проте максимальні показники відмічаються в ілювіальних горизонтах – 2,19 і 2,34%, що пов'язано з проявом підзолистого процесу.

Рухомими фосфатами і обмінним калієм темно-сірі опідзолені ґрунти забезпечені середньо (95,8 мг Р2О5 і 112 мг К2О на 100г ґрунту), а чорнозем опідзолений має підвищену забезпеченість, відповідно 112 і 126 мг на 100г ґрунту.

Водно-фізичні властивості опідзолених ґрунтів значно кращі ніж в сірих лісових. Щільність твердої фази в гумусо-елювіальному горизонті становить 2,63 і поступово зростає до 2,70-2,72 г/см3 вниз за профілем (табл. 3.31). В чорноземі опідзоленому вона по всьому профілю майже не змінюється.

В гумусово-елювіальному горизонті величина її становить 2,68, а далі вниз за профілем вона стабільна (2,70 г/см3), шо позитивно впливає на пористість ґрунту.

 

Таблиця 3.30 – Агрохімічні показники опідзолених ґрунтів

(Б.С.Носко, Є.П.Латишев, 1994)

 

  Темно-сірий опідзолений важко суглинковий на лесі Чорнозем опідзолений важко суглинковий на лесі
Показники Генетичний горизонт
  НЕ НІ Рі НЕ НрІ P(h)i
Шар ґрунту, см 2-12 40-50 110-120 0-10 50-60 100-110
Загальний вміст, %
азоту 0,14 0,06 0,03 0,21 0,14 0,09
фосфору 0,12 0,09 0,09 0,13 0,12 0,11
калію 1,88 1,91 2,19 2,07 2,26 2,34
Вміст рухомих сполук за Кірсановим, мг 1 кг ґрунту
Р2О5 95,8 54,7   63,4 Не визн.
К2О 83,5 - 92,1 -

 

Таблиця 3.31 – Водно-фізичні показники опідзолених ґрунтів (М.Г.Йовенко, I960)

 

Показники Темно-сірий опідзолений грубопилувато- середньосуглинковий на лесі Чорнозем опідзолений грубопилувато- середньосуглинковий на лесі
Генетичний горизонт
НЕ НІ І Рі Рк Не Нрі Phi P(h)i Рк
Шар ґрунту, см 0-10 30-40 60-70 90-100 120-130 0-10 30-40 60-70 90-100 110-120
Щільність твердої фази, г/см3 2,63 2,70 2,71 2,72 2,72 2,68 2,70 2,70 2,70 2,70
Щільність, г/см3 1,30 1,38 1,41 1,37 1,52 1,22 1,23 1,18 1,14 1,16
Загальна пористість від об'єму, %
Максимальна гігро­скопічність, % 6,7 7,8 9,5 9,2 8,1 7,2 7,3 7,0 6,6 6,4
Вологість в'янення, % 8,3 9,7 11,8 11,6 10,0 11,3 11,2 11,1 13,6 12,3
Найменша вологоєм ність,% 24,5 22,6 25,5 23,4 23,2 26,2 26,3 26,4 26,8 27,4
Доступна волога при НВ, % 16,2 12,9 13,7 11,8 13,2 14,9 15,1 15,3 13,2 15,1

За показниками щільності в темно-сірому опідзоленому тільки гумусово- елювіальний горизонт щільний (1,30 г/см3), а всі нижче розміщені горизонти дуже ущільнені (1,37-1,52 г/см3).

В чорноземі опідзоленому гумусовий елювійований і наступний за ним перехідний горизонт середньо пухкі (1,22-1,23 г/см3), а решта горизонтів пухкі (1,14-1,18 г/см3).

З щільністю тісно повязана пористість ґрунту. В темно-сірому опідзоленому ґрунті вона за шкалою Н. А. Качинського задовільна для орного шару (51%)і далі падає до 44-50%. В чорноземі опідзоленому всі генетичні горизонти мають задовільну пористість – 54-58%. Враховуючи, що капілярна пористість в oпідзолених ґрунтах 30-35%, то в них створюються умови достатньої аерації.

Темно-сірі опідзолені ґрунти і чорноземи опідзолені близькі за водно- фізичними властивостями. Вони більш сталі у профілі, порівняно з сірими лісовими ґрунтами. Це викликано меншою інтенсивністю підзолистого процесу і меншою елювіально-ілювіальною диференціацією профілю.

Максимальна гігроскопічність в темно-сірому опідзоленому ґрунті становить 7-9, а в чорноземі опідзоленому 6-7%, відповідно змінюється і вологість в'янення – 8-12 та 11-14%. Найменша вологоємність коливається в межах 23-26 і 26-27%, тому і доступної вологи дані ґрунти містять приблизно однакову кількість: темно-сірий опідзолений – 12-16, а чорнозем опідзолений 13 -15%.

Оцінюючи властивості опідзолених ґрунтів можна зазначити їх загальні особливості:

– в темно-сірому опідзоленому ґрунті елювіально-ілювіальна диференціація профілю проявляється слабо, а в чорноземі опідзоленому вона практично затухає;

– в темно-сірому опідзоленому ґрунті порівняно з сірими лісовими грунтами горизонти Е і ЕІ відсутні, а формуються гумусовані горизонти НЕ і НI, а в чорноземах опідзолених – Не і Нрі;

– внаслідок затухання підзолистого процесу і лесиважу гумусово-елювіальний горизонт у темно-сірому опідзоленому ґрунті значно в меншій мірі ніж в сірих лісових ґрунтах збіднюється мулом, колоїдами та півтораоксидами, а в чорноземі опідзоленому ці процеси виражені слабо;

– ґрунти мають середній вміст гумусу, з поступовим зниженням вниз за профілем; склад гумусу фульватно-гуматний;

– в чорноземах опідзолених в складі гумусу переважають гумінові кислоти зв'язані з кальцієм, а в темно-сірих опідзолених звязані з півтораоксидами;

– в складі мікроорганізмів кількість грибів і бактерій приблизно однакова, або трохи більше бактерій;

– за показниками обмінної кислотності ґрунти нейтральні або близькі до нейтральних; за гідролітичною кислотністю – слабокислі;

– ґрунти характеризуються високою сумою увібраних катіонів і ступенем насиченості основами;

– формуються на карбонатних ґрунтотворних породах: лесах і лесовидних суглинках;

– забезпеченість мінеральним азотом середня, рухомими фосфатами і обмінним калієм – середня і підвищена;

– агрофізичні властивості задовільні та добрі, характеризуються достатньо стійким водним режимом.

За даними А.І. Сірого (1998), темно-сірі опідзолені ґрунти відрізняються від сірих лісових більш інтенсивною гумусованістю. Кількість гумусу в глибина гумусованої частини профілю досягає 50-60 см. В них в залежності від механічного складу становить 3-4,5%. Забарвлення їх більш темне, а результаті запаси гумусу в метровій товщі становлять в супіщаних 40, легкосуглинкових 193-220, середньосуглинкових 248 і важкосуглинкових різновидностях 274 т/га (табл. 3.32).

Чорноземи опідзолені мають більш глибокий гумусований профіль (до 80-90 см), у них гумусована не лише верхня, але й нижня частина ілювійованих горизонтів. Вище у них і вміст гумусу, який коливається від 2,0% у супіщанихрізновидностях до 4,5-5,0% у важкосуглинкових. Відповідно зростають і запаси гумусу у метровій товщі, від 172 т/га усупіщаних до 360 т/гау важкосуглинкових різновидностях.

Реакція темно-сірих опідзолених ґрунтів переважно слабокисла або близька до нейтральної (рНкс1 5,5-6), хоча величина гідролітичноі кислотності становить 3,0-3,5 мг-екв 100г ґрунту. Досить висока насиченість основами (80-94) зменшує їх негативну дію. Реакція чорноземів опідзолених також слабокисла або близька до нейтральноі (рНкс1 5,8-6,2, гідролітична кислотність 1,5-2,5 мг-екв 100 г ґрунту). При цьому чим легший механічний склад ґрунтів, тим вища кислотність. Проте ґрунти високо насичені основами, кількість яких становить 85-96% від ємності вбирання, тому кислотність не впливає безпосередньо на їх оцінку.

Сприятливі фізико-хімічні властивості темно-сірих опідзолених ґрунтів (від низького до середнього вміст гумусу, висока ступінь насиченості основами, слабокисле середовище) обумовлюють досить високий вміст у них елементів живлення.

Забезпеченність рухомими фосфатами у них переважно підвищена –10,7-13,7 мг 100 г ґрунту і висока – 17,4 мг 100 г ґрунту обмінним калієм – низька – 5,5-6,4 мг 100 г ґрунту, а в більш важких різновидностях – підвищена – 13,2-13,8 мг 100 г ґрунту. В чорноземах опідзолених слабокисле середовище визначило значну рухомість фосфатів, вміст яких становить 9,1—19,8 мг 100 г ґрунту.

 

Таблиця 3.32 – Якісна оцінка (бонітування) опідзолених ґрунтів (А.І.Сірий, 1998)

 

  Основні типові категорії' Середній бал Поправки на Бонітет грунтів, бал
Механічний склад ґрунту гумус фосфор калій ММЗПВ кислотність клімат
т/га у шарі 0-100см бал мг Р2О5 100гр грунту бал мг К2О 100гр грунту бал мм у шарі 0-100см бал
Темно-сірі опідзолені на лесових породах
Супіщані (Чернігівська обл.) 8,5 5,5 0,96 0,94
Піщано- легкосуглинкові (там же) 9,3 6,0 0,96 0,94
Грубопилуватолегкосуглинкові (там же) 10,7 6,4 0,96 0,94
Пилувато- середньосуглинкові (Чернівецька обл.) 13,7 13,2 0,96 0,89
Важкосуглинкові (Харківська обл.) 17,4 13,8 0,96 0,90
Чорноземи опідзолені на лесових породах
Супіщані (Чернігівська обл.) 9,1 5,7 0,96 0,94  
Піщано- легкосуглинкові (там же) 10,0 6,4 0,96 0,94  
Грубопилувато- легкосуглинкові (там же) 11,2 7,0 0,96 0,94  
Грубопилувато- середньосуглинкові (Полтавська обл.) 12,4 10,4 0,96 0,90  
Пилувато- середньосугл инкові Чернівецька обл.) 14,1 12,2 0,96 0,89  
Важкосуглинкові (Черкаська обл.) 18,8 14,2 0,96 0,89  
                                 

 

 

Забезпеченість обмінним калієм в основному низька – 5,7-7,0 мг 100 г ґрунту і середня – 19,4-12,2 мг 100 г ґрунту і лише у важкосуглинкових різновидів підвищена – 14,7 мг 100 г ґрунту.

Порівняно з сірими лісовими ґрунтами темно-сірі опідзолені мають більш сприятливі агрофізичні властивості. У них помітно зростає кількість водостійких агрегатів, ґрунти менше запливають, рідше утворюється кірка. Суттєво збільшується вологоємність, але разом з тим росте і кількість недоступноі вологи. Тому максимально можливі запаси продуктивної вологи у метровій товщі у них коливаються від 160 у важкосуглинкових різновидів до 190 мм у піщаних легкосуглинкових.

Водно-фізичні властивості чорноземів опідзолених більш сприятливі, ніж темно-сірих опідзолених ґрунтів. Вони мають більшу кількість водостійких агрегатів, а отже і їхня оструктуреність значно вища. Особливо це стосується грунтів більш важкого механічного складу. Загальна пористість їх становить 50-55% в т.ч. капілярна 30-35%, і отже, ці ґрунти можуть утримувати в капілярах достатню кількість води. Максимально можливі запаси продуктивної вологи у них залежно від механічного складу становлять 172-190 мм у метровій товщі. Поряд з цим у некапілярних проміжках буде 10-15%. Все це забезпечує рослинам досить сприятливий водно-повітряний режим.

Потенціальна родючість темно-сірих опідзолених ґрунтів досить висока. Бонітет їх коливається в межах від 37 у супіщаних до 55 балів у важкосуглинкових різновидах. Чорноземи опідзолені характеризуються більш високою потенціальною родючістю. Бонітет їх коливається від 45 балів у супіщаних різновидах до 70 балів у важко-суглинкових. Враховуючи це, можна стверджувати, що за природною родючістю темносірі опідзолені грунти близькі до чорноземів опідзолених.

 

 








Дата добавления: 2017-01-13; просмотров: 3351;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.032 сек.