Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання.

Виробнича небезпека характеризується наявністю небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Небезпечні шкідливі виробничі фактори поділяються на: фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні.

До фізичнихнебезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться такі:

рухомі машини, механізми, частини обладнання тощо;

будівлі, конструкції, матеріали, предмети тощо, що руйнуються або падають;

підвищені рівні шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань тощо;

загазованість, запиленість;

електричний струм, електромагнітні поля;

нестача чи відсутність освітлення;

та багато інших.

До хімічнихнебезпечних і шкідливих факторів відносяться шкідливі речовини в твердому, рідкому чи газоподібному стані. Вони можуть діяти безпосередньо на тіло людини, попадати через дихання або травний тракт, викликаючи отруєння, алергію та інші захворювання.

До біологічнихнебезпечних і шкідливих факторів відносяться мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроби тощо) та макроорганізми (деякі рослини і тварини),контакт з якими може призвести до порушення здоров’я.

Психофізіологічнимишкідливими і небезпечними факторами являються фізичні і нервовопсихічні перевантаження.

Фізичні перевантаження можуть бути статичними, динамічними та гіподинамічними.

До нервово – психічних перевантажень відносяться: розумові перевантаження, монотонність праці, емоційні перевантаження.

Важко провести межу (щодо дії на організм) між небезпечними і шкідливими виробничими факторами, тому що один фактор може бути причиною і захворювання, і травми. Наприклад, пил на виробництві, попадаючи до організму, може викликати професійне захворювання, а попадаючи в очі – травму; шум може викликати професійне захворювання і акустичну травму.

Нещасний випадок на виробництві–це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Виробничий травматизм – явище, що характеризується сукупністю виробничих травм та нещасних випадків на виробництві за певний період часу.

До професійного захворювання – належить захворювання що виникло внаслідок професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою.

Професійна захворюваність – явище, що характеризується сукупністю професійних захворювань за певний період часу.

Слід враховувати різницю між травмуючим фактором і причиною нещасного випадку. Травмуючий фактор вважається безпосереднім чинником травми, а причина – це результат порушення стандартів, правил, інструкцій чи інших нормативних документів з охорони праці.

Умовно причини виробничого травматизму поділяються на технічні, організаційні, психофізіологічні.

До технічнихпричин відносяться: конструктивні недоліки машин, механізмів, обладнання, їх несправність; значна амортизація засобів виробництва, їх несвоєчасне оновлення; відсутність або незадовільна забезпеченість засобів безпеки, засобів колективного і індивідуального захисту, недостатнє освітлення робочих місць і територій, підвищена концентрація шкідливих речовин, шум, вібрація та інші.

До організаційнихпричин відносяться: відсутність або недоброякісне проведення навчання і інструктажів; порушення режиму праці і відпочинку; неправильна організація робочого місця та інші.

До психофізіологічнихпричин відносяться: невідповідність умов праці особливостям організму людини, незадовільний психологічний клімат в колективі, послаблення самоконтролю, непотрібний ризик, свідоме порушення вимог щодо безпечного виконання робіт та правил поведінки на території підприємства і на робочих місцях, низький рівень трудової і технологічної дисципліни та інші.