Типи політичних систем
Поняття політичної системи суспільства являє собою вищий ступінь абстрації. Кожна країна має свою унікальну й неповторну політичну систему, специфіка якої зумовлена особливостями соціально-культурного, економічного і міжнародного середовища її існування, історичними традиціями розвитку самої політичної системи.
Разом з тим порівняльний аналіз дозволяє класифікувати всю різноманітність політичних систем за окремими групами-типами. У політології використовують різні типології політичних систем залежно від того, які критерії застосовано для їх класифікації.
Так, за характером взаємодії із середовищем політичні системи поділяють на відкриті й закриті.
За класифікацією Р.Арона та У. Ростоу, залежно від типу суспільства політичні системи поділяють на традиційні, тоталітарні і модернізовані демократії.
За типологією Г.Алмонда, що базується на критеріях політичної культури та рольової структури (характеру взаємодії різних політичних інститутів), існує чотири основні категорії політичних систем:
1. англо-американська;
2. європейська континентальна;
3. доіндустріальна або частково індустріальна;
4. тоталітарна.
Перші два типи є демократичними. За цією класифікацією, для англо-американського типу характерні однорідна політична культура та автономні політичні партії, групи захисту інтересів і засоби комунікації; вона асоціюється зі стабільністю, тоді як континентальний європейський тип з його подрібненою (сегментарною) політичною культурою і взаємною залежністю між партіями і групами – з нестабільністю. Третій тип політичних систем характерний для країн, що розвиваються: для них характерні недемократичність, нестабільність. Тоталітарним політичним системам властиві однорідна політична культура, високий рівень інтеграції суспільства, що, однак, досягається шляхом насильства.
Поділ політичних систем на демократичні й недемократичні дуже поширений у сучасній політичній науці та політичній практиці. Така типологія базуються на двох критеріях:
· характері політичного режиму;
· рівні розвитку громадянського суспільства.
|
Поняття «політичний режим» характеризує засоби й методи здійснення політичної влади. Політичні режими, що спираються в основному на такий метод вияву політичної влади як насильство, вважаються недемократичними. Недемократичні політичні системи часто позначають терміном «автократія». Автократію трактують як необмежену владу однієї особи або групи осіб. З давнини і аж до ХХ ст. автократія була домінуючою формою виявлення політичної влади: тиранія в Стародавній Греції, диктатура в Стародавньому Римі, деспотія на Сході.
|
У ХХ ст. автократичні системи поділяють на
Обидва типи базуються на недемократичному політичному режимі. Принципова відмінність між ними полягає в ставленні до громадянського суспільства.
Для авторитарної політичної системи (авторитаризму) характерною є необмежена влада однієї людини (диктатора) або групи людей (військова хунта). Безжальна до своїх суперників, авторитарна система в цілому нейтрально ставиться до діяльності, яка не загрожує її правлінню. Держава зазвичай не втручається у приватне життя людини.
На відміну від авторитаризму, тоталітарна політична система прагне контролювати всі сфери суспільного життя, втручається в приватне життя людини. Характерною рисою тоталітарної системи є ідеологічний контроль.
Політичні системи багатьох країн мають перехідний характер (від тоталітаризму до авторитаризму, від авторитаризму до демократії).
Демократичний політичний режим базується на виявленні волі більшості через голосування, а в реалізації цієї волі спирається на закон. Демократична система базується на розвиненому громадянському суспільстві.
Дата добавления: 2016-10-17; просмотров: 478;