Особливості вітчизняних систем автоматизації банківських технологій

Автоматизація банківської діяльності переживає дещо супереч­ливій, але достатньо активний розвиток. Він може характеризуватися як стан, коли в організації банківських технологій одночасно вжива­ються і примітивні програмні продукти, які дозволяють розв'язува­ти тільки задачі, зв'язані зі створенням декількох вихідних форм для звітності, і достатньо інтелектуальні комплекси, які розв'язують за­дачі управління банком. В першому випадку це традиційні системи управління базами даних, що сприймаються на ринкові програмних технологій як дещо само собою зрозуміле, у другому — адаптовані за­хідні комплекси, які приносять в українську діяльність досягнення за­хідної банківської думки.

Процеси автоматизації банківських технологій в Україні почали активно проявлятися в кінці 80-х, на початку 90-х років минулого сто­ліття. Це зв'язано з банківською реформою 1989 року. Тоді існуючі бан­ки одержали достатню самостійність і поряд із колишніми державними банками на ринкові банківських послуг з'явилися нові комерційні бан­ки. При цьому обчислювальні центри, на яких здійснювалося опрацьо-вання банківської інформації, уже не могли надати банкам весь спектр послуг, потрібних для зменшення рутинної роботи і для аналізу та про­гнозування фінансового стану банків.

K

Розділ 7 БАНКІВСЬКІ ПРОЦЕСИ І ТЕХНОЛОГІЇ

Розвиток банківських процесів привів до появи різних інформацій­них технологій. Це пояснюється не тільки різницею банків за розмірами, структурою, використовуваними методами ведення банківської спра­ви, тобто всіх тих параметрів, які в першу чергу характеризують банк як об'єкт застосування інформаційної технології, а й великою кількістю організацій-постачальників банківських систем, активною пропозицією цих систем і наповненням ними ринку.

Основна відмінність вітчизняної банківської інфраструктури ін­формаційних технологій від закордонної з точки зору комп'ютерних платформ полягає у більш високій їх однорідності.

Під комп'ютерною банківською платформою розуміється про­грамно-технічне оснащення розв'язування банківських задач на базі но­вих інформаційних технологій, включаючи конкретну методологію ве­дення банківської справи на певному професійному рівні. Використання таких платформ в першу чергу характерне для малих і середніх банків.

Поділ банків на малі, середні та великі можна провести за кількіс­тю документів, що опрацьовується за один робочий день — до 200, від 200 до 2000, більше 2000 документів, або кількістю автоматизованих ро­бочих місць, організованих у банкові, при умові їх ефективного заванта­ження (3,15, 50 місць).

Зараз, як правило, переважає однорідність засобів обчислювальної техніки у банках, що пояснюється дорогим утриманням парку декількох серій комп'ютерів. Із зростанням активності і кількості постачальників банківських систем, а також із появою більш широких можливостей їх системної інтеграції міра однорідності банківської інфраструктури буде, мабуть, поступово знижуватися.

Вибір банками тих чи інших систем автоматизації зв'язаний, як правило, із співвідношенням ціна - надійність - продуктивність. Для ве­ликих банків фактор ціни не має вирішального значення. Великі бан­ки, які мають різноманітний комп'ютерний парк, розв'язують також проблему власної мережевої інтеграції. Проблема ускладнюється в разі необхідності підтримувати високошвидкісний обмін даними між філі­ями, з клієнтами, іншими банками. В зв'язку з цим банкам доводиться планувати не тільки технічне оснащення, а й усю системну інфраструк­туру інформаційної технології.

Зацеркляиий М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ'У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

Під інфраструктурою розуміється сукупність і змістовне наповнен­ня окремих складових процесу автоматизації банківських технологій.

В інфраструктурі, крім концептуальних підходів, варто виділити 5 складових:

1) інформаційне забезпечення;

2) технічне оснащення;

3) програмні засоби;

4) системи зв'язку і комунікації (внутрішні і зовнішні);

5) системи безпеки, захищеності та надійності.

Склад інформаційного забезпечення, його організація визнача­ються перш за все складом задач. До найбільш традиційних задач, які розв'язуються будь-яким банком, відноситься операційна (розрахунко­во- касова) діяльність. Не вдаючись до дрібниць всіх аспектів розрахун­ково-касових банківських операцій, відмітимо, що автоматизація тільки цієї діяльності може розв'язати основні проблеми сьогоднішнього дня (але не майбутнього).

При такому підході банківська технологія грунтується на програм­ному продукті «Операційний день банку», а впроваджуваний комплекс задач дозволяє працівникам проводити оперативний аналіз діяльності банку за будь-який попередній проміжок часу. Проте, навіть, необхід­ність мати електронні копії банківських платіжних документів потребує наявності ряду додаткових програмних продуктів, які мають традицій­ні назви «Каса», «Платіжні доручення» тощо. Для забезпечення комп­лектності автоматизації банківської діяльності потрібний ряд важливих програмних продуктів і всі вони повинні бути інтегрованими настільки, аби при проведенні банківських операцій не було надлишкового вве­дення, набирання, пересилання даних тощо, а стан банку можна було оцінити на будь-який момент часу. Крім того, враховуючи необхідність автоматизації обміну інформацією між банком і розрахунково-касовим центром, доводиться здійснювати рознесення сум на кореспондентські рахунки, їх опрацювання, та інші функції.

До останніх, зокрема, можна віднести так звану систему «клієнт-банк», яка дає можливість клієнту банка розв'язувати свої задачі спіл­кування з банком, обходячи операціоніста і не виходячи зі свого офісу.

S2S

Розділ 7 БАНКІВСЬКІ ПРОЦЕСИ І ТЕХНОЛОГІЇ

Наявність такої системи і широке розповсюдження персональних ком­п'ютерів типу Notebook (із модемними платами) дозволяє сучасному бізнесменові здійснювати платежі практично в будь-якому місці, де є телефонний зв'язок. Звідси і привабливість банку, який надає своїм клі­єнтам подібні послуги.

Наступним традиційним напрямком банківської діяльності є кре­дитування, яке приносить банкові доход до 75 %. Автоматизація цієї функції забезпечує не тільки автоматизований контроль за надходжен­ням платежів, а й, що досить важливо, прогнозування на будь-який тер­мін очікуваного в майбутньому стану банку, як з точки зору одержання коштів за кредитними договорами, так і наступними виплатами для за­лучених коштів. Приведені функції автоматизуються в рамках комп­лексу програм «Ведення банківських договорів», який доповнюється багаточисельними аналітичними задачами з розв'язування питань опти­мального використання наявних в розпорядженні банку коштів. Розв'я­зування комплексу задач із цінними паперами, ділинг, біржові операції, організація міжбанківського обміну електронними копіями документів, аналітичні системи оцінки діяльності банку і його клієнтів тощо, які за­раз автоматизовані далеко не повністю, повинні органічно входити в комплексну систему організації діяльності банку.

Орієнтація на автоматизацію всієї діяльності банків означає посту­повий еволюційний перехід від більш простих програмно-апаратних за­собів до більш складних із відповідним нарощуванням технічного, тех­нологічного, кадрового потенціалів із одночасним розширенням сфер використання банківського капіталу.

Кількість використовуваної техніки, в основному, визначається розмірами банку, наявністю філій, зв'язками, що склалися, та іншими факторами. В останній час внаслідок зростання об'ємів робіт, кількос­ті послуг та філій, кількості клієнтів і зв'язків проявляється тенденція До придбання банками більш потужних комп'ютерів і більш розвину­того програмного забезпечення. Якщо технічне забезпечення, як пра­вило, закордонне, то в програмному частка зарубіжних систем значно менша. На ринкові програмних засобів діє декілька десятків постачаль­ників і оптимальний вибір продукту є досить складною задачею. Крім

того, потрібно відмітити високу активність банків у створенні власного програмного забезпечення. Частина придбаних систем приблизно до­рівнює частині власних. Це, перш за все, стосується інструментальних засобів, що говорить про активність банків, готових створювати власне програмне забезпечення.

Набирає силу розповсюдження мережевих банківських техноло­гій. Спостерігається прискорений розвиток засобів міжбанківської те­лекомунікації. Розповсюджуються різні телекомунікаційні системи типу «клієнт-банк». На мережеве оснащення банків впливає також викорис­тання пластикових карток.

Надійність автоматизованих банківських технологій потребує за­ходів безпеки та захисту інформації.

Рівень заходів із захисту інформації, як правило, відстає від рівня автоматизації. Заходи захисту та їх реалізація повинні ґрунтуватися на єдиній цілісній теорії безпеки та захисту даних і потребує поетапного впровадження. На практиці поки-що пропонуються окремі компоненти для розв'язування окремих задач, тоді як для надання надійного захисту повинен розв'язуватися комплекс програмно-технічних і організаційних проблем із розробкою відповідної документації. Відділи автоматизації банків, які діють у конкретних умовах, змушені самостійно розробляти концепцію захисту і організаційні заходи його підтримки.

Ефективність і оперативність банківських угод, а також юридич­но значимий документообіг, що грунтуються на системах електронної пошти і електронного підпису, сприяють ефективності та оперативності міжбанківських угод. Система колективного використання електронно­го (цифрового) підпису значно прискорює документообіг із угод і зво­дить до мінімуму нераціональні витрати, зв'язані з веденням договірної роботи на паперових носіях.

Сформулюємо тепер вимоги, які потрібно врахувати при розв'язу­вані задач автоматизації діяльності банків:

• ідеологія побудови системи повинна формуватися з урахуванням можливого розвитку банківських технологій, тобто аналізу задач, які потрібно розв'язувати сьогодні, повинен проводитися з пер­спективою розвитку їх у недалекому майбутньому;

Розділ 7 БАНКІВСЬКІ ПРОЦЕСИ І ТЕХНОЛОГІЇ

впроваджувані технології повинні, по можливості, рівномірно здійснювати автоматизацію всіх аспектів діяльності банку, що до­поможе уникнути появи вузьких місць;

повинна передбачатися відповідність програмних засобів автома­тизації банківської діяльності наявності розгалуженої мережі про­даж, гарантійного обслуговування апаратних засобів, спеціалістів, які знають дану техніку; • технологія повинна відповідати рівню розвитку суспільства, рів­ню розвитку банківських методологій: по-перше, не відставати від загальних тенденцій розвитку, по-друге, не забігати надто да­леко вперед, аби не виявитися непотрібною.