Визначення мов програмування
1) Визначення мови програмування.
2) Визначення і призначення програм трансляторів.
3) Опис мови.
Мова – це сукупність засобів і правил для фіксації повідомлень і їх передавання.
Мови, призначені для фіксації алгоритмів, називають алгоритмічними мовами.
Алгоритмічні мови, призначені для фіксації алгоритмів, розрахованих на виконання комп’ютером, називають мовами програмування.
Щоб програма, що написана мовою програмування, могла виконуватись, її необхідно перевести на мову, зрозумілу комп’ютеру. Для цього використовуються спеціальні програми, що називаються трансляторами.
Транслятори можуть бути двох типів: інтерпретатор і компілятор.
Інтерпретатор послідовно перевіряє, перекладає і виконує кожну команду.
Компілятор перевіряє і перекладає всю програму одразу і розміщує перекладений текст в файлі.
Мова має свій синтаксис і семантику.
Синтаксис - сукупність правил, що описують правильні конструкції мови.
Семантика - опис правильного виконання конструкцій мови.
Загальна схема підготовки програм до виконання
Підготовка задачі до її рішення за допомогою обчислювальної технікимістить наступні дії:
2) Отримати завдання з визначенням мети і умов рішення задачі..
3) Уважно прочитати, визначити мету, вхідні і вихідні дані.
4) Вибрати метод рішення.
5) Скласти алгоритм рішення.
6) Розробити програму на обраній мові програмування згідно алгоритму.
7) Реалізувати програму на комп’ютері:
a) Ввести текст програми за допомогою текстового редактора і запам’ятати його в файлі. Отриманий файл буде називатись висхідним файлом програми і мати текстовий формат. Ім’я файлу призначає програміст, а розширення файлу призначається системою програмування. Для мови Pascal висхідний файл має розширення .раs.
b) Виконати трансляцію програми. Результатом буде двійковий файл який матиме теж ім’я, що і висхідний файл, а розширення .obj. Отриманий файл називається об’єктним.файлом.
c) Щоб програма могла виконуватись її необхідно адаптувати до середовища. Для цього виконується редагування зв’язків програми (побудова, компонування). В результаті компонування формується двійковий файл, що має назву завантажувальний файл, ім’я таке як у висхідного файлуі розширення .exe.
d) Запустити програму на виконання.
Для полегшення роботи програмістів для підготовки програм використовуються інтегровані середовища (системи програмування) до складу яких входять наступні елементи:
a) Мова програмування,
b) Текстовий редактор,
c) Транслятор,
d) Компоновщик,
e) Програма лагодження і інші.
Завдання для самоперевірки.
1. Чому алгоритм має властивість „визначеність”.
2. Чому алгоритм має властивість „масовість”.
3. Записати алгоритм переходу вулиці з двостороннім рухом словесно-покроково.
4. Записати той же алгоритм за допомогою схеми алгоритму.
5. Який алгоритм називають лінійним.
6. Який алгоритм називають розгалуженим.
7. Який алгоритм називають циклічним.
8. До якого типу алгоритму буде відноситись знаходження швидкості руху пішоходу, якщо відомо який він пройшов шлях і за який час.
9. До якого типу алгоритму буде відноситись визначення, чи є два заданих числа однієї парності.
10. До якого типу алгоритму буде відноситись побудова значень функції з заданим кроком на заданому проміжку.
11. Розробити алгоритм визначення площини прямокутного трикутника, якщо відомі його катети.
12. Розробити алгоритм визначення довжини кола, якщо відома його площина.
13. Розробити алгоритм визначення, чи задані числа кратні один одному.
14. Розробити алгоритм визначення, чи задані два числа впорядковані по зростанню.
15. Розробити алгоритм знаходження кількості парних чисел в послідовності 10 заданих чисел.
16. Розробити алгоритм знаходження кількості введених латинських букв і цифр в послідовності 15 заданих символів.
17. Розробити алгоритм знаходження найбільшого в лексикографічному значенні виразу в послідовності 10 заданих фраз.
18. Розробити алгоритм знаходження кількості введених позитивних і негативних значень окремо в послідовності 20 введених значень.
19. Розробити алгоритм знаходження кількості введених негативних значень і суми позитивних значень в послідовності 20 введених значень.
20. Розробити алгоритм знаходження максимального значення серед чисел, що входять в проміжок [5,15] в послідовності 20 введених значень.
21. Які мови називають мовами програмування.
22. Як називається програма, за допомогою якої виконується переклад програми з алгоритмічної мови на мову, зрозумілу комп’ютеру?
23. Що означає синтаксис мови.
24. Що означає семантика мови.
25. Які дії необхідно виконати, щоб підготувати видане завдання на розробку програми до її реалізації на комп’ютері.
ІНТЕГРОВАНЕ СЕРЕДОВИЩЕ TURBO PASCAL
Система меню інтегрованого середовища.
Основні пункти меню:
File (файл) – дії з файлами, вихід з системи
Edit (редагування) – відновлення, операції з буфером обміну;
Search (пошук) – пошук тексту, процедури, функції, помилки;
Run (запуск) – запуск програми на виконання;
Compile (компіляція) – компіляція програми;
Debug (лагодження) – лагодження програми;
Tools (інструменти) – запуск допоміжних програм;
Options (опції) – установка параметрів середовища;
Window (вікно) – робота з вікнами;
Help (допомога) – звертання до довідкової служби.
Меню опції File
NEW- створює і відкриває нове вікно редактора з іменем NONAMExx.pas. Номер хх залежить від кількості відкритих вікон без ім’я.
OPEN- відкриває діалогове вікно для відкриття файлу, якщо фай вибрано - створює нове вікно редактора і розміщує в ньому текст вибраного файлу.
SAVE- записує уміст поточного вікна редактора в файл. Якщо це вікно з ім’ям NONAMExx.pas, відкривається діалогове вікно для вибору місця збереження тексту програми, якщо файл було відкрито чи вже збережено, текст зберігається за тою ж адресою.
SAVE AS - Використовується для збереження тексту програми в іншому місці або з іншим ім’ям.
SAVE ALL -Записує уміст всіх вікон у відповідні файли.
CHANGE DIR -Дозволяє змінити поточний каталог користувача.
PRINT -друк тексту програми або вивід його в текстовий файл
PRINTER SETUP-налагоджує середовище для друку файлу
DOS SHELL -Забезпечує тимчасовий вихід в середовище DOS.
EXIT -Завершення роботи
Меню опції Edit
UNDO -відновлення останніх змін.
REDO -відміна дії команди UNDO.
CUT - вилучає виділений блок тексту з вікна редактора і заносить в буфер обміну;
COPY -копіює виділений блок тексту з вікна редактора і заносить в буфер обміну;
PASTE -копіює уміст буферу обміну в вікно редактора, починаючи з позиції курсору;
CLEAR- вилучає виділений блок тексту з вікна редактора, але не заносить в буфер обміну;
SHOW CLIPBOARD -Показує уміст буферу обміну.
Меню опції Search
FIND - забезпечує пошук потрібного фрагменту тексту в вікні редактора і переміщує на нього курсор;
REPLACE - забезпечує пошук потрібного фрагменту тексту в вікні редактора і Замінює його на новий вказаний текст;
SEARCH AGAIN -повторює пошук і заміну фрагменту для раніше встановлених параметрів;
GO TO LINE NUMBER -переміщує курсор на рядок з вказаним номером;
SHOW LAST COMPILE ERROR –показує рядок програми, в якому була помилка при
останній компіляції;
FIND ERROR -відшукує в тексті програми рядок, в якому була помилка при виконанні програми;
FIND PROCEDURE -в режимі лагодження відшукує потрібну процедуру або функцію.
Меню опції Run
RUN - виконує компіляцію, компонування і запуск програми на виконання з вікна редактора;
GO TO CURSOR -починає чи продовжує виконання програми в режимі лагодження до позиції курсору;
TRACE INTO -починає чи продовжує режим лагодження . Виконання зупиняється перед кожним оператором. При виклику підпрограми процес також зупиняється в підпрограмі. Для продовження натиснути пункт меню або клавішу F7
STEP OVER -Виконується так як попередня команда, але перехід до підпрограми
не відслідковується. Продовження – клавіша F8.
PROGRAM RESET -відміняються всі установки лагодження ;
PARAMETERS -дозволяє задати текстовий рядок параметрів, що передаються програмі.
Меню опції Сompile
COMPILE - компілює програму або модуль ;
MAKE -створює програму, яка може включати файли або звертання до нестандартних бібліотек. Спочатку компілюється файл вказаний в опції PRIMARY FILE,його не вказано – то з вікна редактора. Якщо в процесі компіляції зустрічається об’ява нестандартного модуля і його немає відкомпільованого, або в його тексті були зроблені зміни, то він також компілюється. Якщо текстового файла модуля не знайдено, то його компільований варіант не змінюється.
BUILD -як і в попередньому разі, але нестандартні модулі компілюються завжди.
DESTINATION -вказує де розміщувати вихідний файл: в пам’яті чи на диску.
PRIMARY FILE -Задає ім’я головного файлу.
CLEAR PRIMARY FILE - знищує ім’я головного файлу;
INFORMATION -показує статистику програми;
Меню опції Debug
BREAKPOINTS - дозволяє передивитись всі контрольні точки та вилучити всі чи потрібну;
CALL STACK -показує уміст стеку;
REGISTER -показує значення всіх регістрів процесора;
WATCH -робить активним вікно лагодження;
OUTPUT -робить активним вікно програми ;
USER SCREEN -робить активним вікно програми і розкриває його на весь екран;
EVALUATE/MODIFY -дозволяє передивитись значення змінних та змінити їх;
ADD WATCH -дозволяє задати в вікні перегляду потрібні змінні;
ADD BREAKPOINT -дозволяє додати контрольну точку зупинки;
Меню опції Options
DIRECTORIES -встановлюються функціональні каталоги:
EXE & TPU - каталог для збереження результуючих файлів;
Include directories - каталоги, в яких містяться файли, що підключаються;
Unit directories - каталоги, де відшукуються TPU-файли.
Меню опції Window
TITLE - розміщення вікон так, щоб вони мали однакові розміри;
CASCADE -розміщення вікон так, щоббуло видно рамки вікон;
CLOSE ALL -закрити всі вікна;
REFRESH DISPLAY -вилучення результатів програми з вікна програми;
SIZE/MOVE -переміщення вікна по екрану та зміна його розмірів;
ZOOM - розкрити вікно на весь екран;
NEXT - перейти до наступного вікна;
PREVIOS -перейти до попереднього вікна;
CLOSE -закрити активне вікно;
LIST -виводить на екран перелік всіх вікон. Можна вибрати потрібне і
перейти в нього.
АЛГОРИТМІЧНА МОВА PASCAL
1) Елементи мови.
2) Визначення типів даних. Прості типи.
3) Структура програми.
4) Оператори мови.
5) Складні типи даних.
6) Допоміжні алгоритми.
7) Динамічні структури.
8) Модулі.
Автором мови є Ніколас Вірт - професор, директор Інституту Інформатики Швейцарської вищої політехнічної школи. Перше повідомлення про мову було опубліковано в 1971 році. Мова була розроблена для навчання студентів програмуванню. Але з’ясувалось, що мова має багато достоїнств і стала використовуватись професіональними програмістами в професійній діяльності. З часом мова удосконалювалась, виникали різні „діалекти” мови. На сьогоднішній день мова також використовується в професійній діяльності.
Далі викладено матеріал в відповідності з версією Turbo Pascal 7xx.
Елементи мови
1) Алфавіт.
2) Числа.
3) Рядки.
4) Константи.
5) Операції.
6) Ідентифікатори.
7) Змінні.
8) Вирази.
Алфавіт.
Алфавіт - це сукупність знаків, що використовуються для побудови конструкцій мови.
Алфавіт мови Pascal складають:
- латинські букви великі і маленькі (A..Z, a..z);
- цифри (0..9);
- спеціальні символи (= # + - . , : ; ‘ @ $ * ( ) [ ] { } / < > пропуск);
- службові слова (begin end for until . . .).
Великі і малі літери не розрізняються.
Числа.
Для зображення чисел по умовчанню використовується десяткове подання.
Числа можуть бути цілими і дійсними.
Цілі числа можуть мати знак. Знак плюс може опускатись. Наприклад: 234, -34.
Можна використовувати цілі числа в 16-річному форматі. В цьому разі значення повинно починатись з символу $. Наприклад: $567, $6F41, -$216.
Дійсні числа можуть бути представлені в звичайній формі (23.4, -34.8123, 0.0034) або в експоненціальній формі:
Математичне представлення числа в експоненціальній формі:
7230 = 7.23×103 , 0.00067 = 6.7×10-4.
Відповідний запис на мові Pascal: 7.23Е3 6.7Е-4
Не можна дійсне число починати з крапки ( .789), потрібно записувати 0.789.
Рядки.
Рядок - це послідовність довільних символів, обмежених апострофами (одинарними лапками). Наприклад:
‘Розум поперед справи’ , ‘Золоті руки у того, хто навчався добре’
Константи.
Константи – це величини, які не змінюються.
Константи можуть бути:
- числовими (45, -62.789б $57),
- рядковими (‘Очі - дзеркало душі.’),
- символьними ( ‘а’, ‘6’, ‘%’),
- логічними (true, false)
Операції.
Операції - це дії над заданими величинами. Величини, що задіяні в операції, називаються операндами. Наприклад, операція додавання чисел 2 і 3 записується 3 + 2. Числа 2 і 3 будуть операндами.
Операції можуть бути трьох типів: арифметичні, логічні і операції відношень.
Арифметичні операції:
| + - додавання, | div -ціле ділення |
| -- вирахування, | mod -взяття залишку |
| * - множення, | |
| /- дійсне ділення, |
В операціях + - * /операндами можуть бути і цілі і дійсні числа. Результат операції / завжди дійсне число. Операндами операцій divі modможуть бути тільки цілі числа . Результат цих операцій також цілі числа. Наприклад: 17 div 4 = 4, 20 div 4=5, 17 mod 4 = 1, 20 mod 4 = 0.
Якщо виконувати ділення в стовпчик, то частне буде результатом операції div, а залишок - результатом операції mod.
Операції введення в ступінь в мові Pascal нема. Для цього можна використовувати тотожність:
або за правилами мови = exp( y*ln(x))
Для рядків можна виконувати операцію додавання. Результатом буде рядок, що створюється шляхом дописування другого рядка в кінець першого. Наприклад:
‘Хліб ’ + ‘всьому голова.’ = ‘Хліб всьому голова.’
Логічні операції:
and -логічне „і”
or -логічне „або”
xor -логічне додавання
not -заперечення
Операндами логічних операцій можуть бути тільки логічні значення (true, false). Результатом логічної операції є логічне значення. Результати виконання логічних операцій приведені в таблиці істиності.
Таблиця істиності.
| X | Y | X and Y | X or Y | X xor Y | not X |
| T | T | T | T | F | F |
| T | F | F | T | T | F |
| F | T | F | T | T | T |
| F | F | F | F | F | T |
| Математичне позначення | Ù | Ú | Ø |
Операції відношень:
| < - | менше | = - | дорівнює |
| > - | більше | <> - | не дорівнює |
| >= - | не менше | ||
| <= - | не більше |
Результатом операції відношень є логічне значення.
Операндами операцій відношень можуть бути дані різних типів.
Порівняння строкових даних виконується в лексикографічному порядку (по правилу словника: чим далі фраза буде знаходитись в словнику, тим вона більше). Наприклад:
‘Не силою борються, а вмінням’ < ‘Розум поперед діла’ = True
‘Не навчаючись і лапті не сплетеш’ > ‘Який майстер, така й робота’=False
Пріоритети операцій:
( )
not
* / div mod and
+ - or xor
< > = >= <= <>
Ідентифікатори.
Ідентифікатор - це будь-яка послідовність латинських букв, цифр і символу підкреслювання ( _ ) довжиною не більше 255 символів, яка починається з букви або символу підкреслювання.
Ідентифікатори використовуються для формування імен різних елементів програми.
В якості ідентифікатора не можна використовувати службові слова.
Змінні.
Змінні - це величини, які можуть змінюватись. Кожній змінній призначається ім’я, яке формується зо правилом ідентифікатора. Доцільно змінним давати такі імена, які відображають суть тих величин, які в них зберігаються. Якщо імена складаються з кількох слів їх можна розділяти символом підкреслювання або кожне слово починати з великої букви. Наприклад middl_temperatura (або MiddlTemperatura).
Вирази.
Вирази задають дії та послідовність обчислення значень. Вони утворюються з констант, змінних, функцій за допомогою знаків операцій і дужок. При обчисленні виразу операції виконуються в строго визначеному порядку з урахуванням правил ієрархії операцій і дужок. Значення функції обчислюється насамперед..
Вирази можуть бути арифметичними і логічними.
Арифметичні виразистворюються за допомогою арифметичних операцій. Результатом обчислень такого виразу є числове (а для операції додавання і рядкове ) значення.
Логічні вирази створюються за допомогою логічних операцій і операцій відношень. Результатом обчислень такого виразу є логічне значення.
Приклад арифметичного виразу:
(2*x*y+sqrt(4+x))/(25*x-sin(x)+exp(1/5*ln(x*y)))
Знак множення опускати не можна тому, що ‘xy’ можна розглядати як змінну.
Приклад логічного виразу:
A Ù B Ú Ø C, де A=true, B=false, C=true
Запис виразу на мові Pascal:
A and B or not C
 |
Дужками показана і пронумерована послідовність дій і результат кожної операції.
Приклад логічного виразу іншого виду:
(a < b) Ú Ø (a + b > d) Ù C, де a=-4, b=34, d = 5, C=false
Завдання для самоперевірки.
1. Записати цілу числову константу.
2. Записати дійсну числову константу в експоненціальній і звичній формі.
3. Записати своє ім’я, як строкову константу.
4. Які з перелічених ідентифікаторів є невірними: Massa, FuncObr1, _begin, 1fan, ОпорнаБалка, a-b, Opus2, Opus 3, Count_стол
5. Чому знак множення не можна опускати?
6. Записати вираз, значення якого буде істина, якщо задане число не кратне 4.
7. Знайти значення виразу (5>7) and (4<5)
8. Записати вираз, значення якого буде істина, якщо XÏ[-4,5].
9. Знайти помилковий вираз: 7.5+8, -5 div 3.5, true and not false, 7 % 3, 17 div 6 +7 mod 2, 4+5 + (true or false)
10. Скільки операцій виконується при визначенні виразу (x+1/2)*(y+7/10)-3/4
11. Вказати неправильні записи чисел і пояснити чому: 0006; 7,0; 7.; +0.3; .8; 2/3; E-1; 8E0; -0.00076; 2*E5; $65; 0E-4; $98.5; -1E-1;
12. Операцію ділення ( / ) можна виконувати над змінними цілого типу?
13. Записати вираз, значення якого буде істина, якщо XÎ[-2,20].
14. Записати вираз, значення якого буде істина, якщо Х належить до одного з відрізків [-5,-4], [0,2], [3,7].
15. Записати вираз, значення якого буде істина, якщо точка А лежить в першій чверті тригонометричного кола.
16. Записати вираз, значення якого буде істина, якщо точка А лежить в третій чверті тригонометричного кола.
17. Визначити тип результату виразів 5/7, X<Y, 5+12*3+sin(x),6-12<-24,7 mod 6,
18. Визначити значення: 23 mod 4, -15 div 6, 8 mod 2, -34 mod 5, 45 div 9
19. Визначити ‘Чим багаті, тим і раді’ < ‘Гостю шана – хазяїну честь’
20. Визначити ‘Коса – дівоча краса’ > ‘Краса розуму не придасть’.
Типи даних
1) Визначення типу даних.
2) Прості типи даних.
a) Стандартні типи.
b) Типи визначені користувачем
Щоб вірно трактувати різні дані необхідно вказати його тип.
Тип даних визначає область допустимих значень для елементів цього типу і операції, які можна виконувати над елементами даного типу.
Типи даних поділяються на прості і складні.
Прості типи не мають внутрішньої структури і служать для відображення простих фактів. До простих типів відносяться числові, символьний, логічний, строковий, адресний, перелічений і обмежений типи.
Складні типи мають внутрішню структуру, яка складається з сукупності простих типів. До складних типів відносяться масиви, множини, записи, файли, об’єкти, посилання і процедурний тип.
Прості типи.
Прості типи поділяються на стандартні і визначені користувачем.
Стандартні типи.
Числові типи. Поділяються на цілі і дійсні типи.
Цілі типи:
| Ім’я типу | Опис | Область значень | Розмір в b |
| Byte | коротке ціле без знака | 0 . . 255 | |
| ShortInt | коротке ціле з знаком | -128 . . 127 | |
| Word | ціле без знака | 0 . . 65535 | |
| Integer | ціле з знаком | -32768 . . 32767 | |
| LongInt | довге ціле з знаком | -2147483648 . . 2147483647 |
Розташування цілих чисел в оперативній пам’яті.
Якщо число займає кілька байт, то всі байти розглядаються як єдине ціле, вишукавшись в один ряд послідовно. Самий правий розряд числа вважається молодшим і має номер „0”. Самий лівий розряд вважається старшим і має номер в відповідності з кількістю байт (7 або 15 або 31. Можна визначити за формулою: n=8*<кількість байт>-1).
N 0
| |
Якщо число без знаку, то значення числа займає всі розряди.
Якщо число з знаком, то старший розряд вважається знаковим. Він має значення „0” для позитивних чисел і „1” – для негативних.
Позитивні числа зберігаються в прямому коді, а негативні – в коді додатному до 2. Щоб отримати число в такій формі, необхідно число в двійковому коді інвертувати і додати до нього „1”.
Наприклад: запишемо число -142 в додатному коді. Спочатку переведемо число з десяткової системи числення в війкову: 14210 = 0010 0001 01102. Інвертуємо:
1101 1110 1001 і додаємо 1:
+ 1
1101 1110 1010
Дійсні типи:
| Ім’я типу | Опис | Кількість значущих цифр | Діапазон порядку | Розмір в b |
| Real | Дійсне | 11 .. 12 | -39 .. 38 | |
| Double | Дійсне подвійної точності | 15 .. 16 | -324 .. 308 | |
| Single | Дійсне одинарної точності | 7 .. 8 | ||
| Extended | Дійсне високої точності | 19 .. 20 | -4951 .. 4932 | |
| Comp | Ціле в формі дійсного | 19 .. 20 | -263 +1 .. 263 -1 |
Розташування дійсних чисел в оперативній пам’яті.
Як і для цілих чисел всі байти розглядаються як єдине ціле.
N 0
| Мантиса числа | Порядок числа |
 |  |
Числа зберігаються в нормалізованій формі, наприклад, представимо кілька чисел в нормалізованій формі:
723.3812 = 0.7233812×103 - 0.7233812 є мантисою числа, а 3 є порядком числа.
0.006206 = 0.6206×10-2 - 0.6206 є мантисою числа, а -2 є порядком числа
Для порядку і для мантиси відводиться певна кількість розрядів в залежності від типу числа. Найстарший розряд, з відведених для порядку, вважається знаковим для порядку. Найстарший розряд з усіх розрядів є знаковим для числа. Спосіб представлення позитивних і негативних значень мантиси і порядку такий же, як і для цілих чисел: позитивні значення записуються в прямому коді, а негативні - в додатному.
Припустимі операції для числових типів: арифметичні і операції відношень
Функції системної бібліотеки.
| Функція | Призначення | Тип аргументу | Тип результату |
| Abs(x) | | x | | Ціле, дійсне | Ціле, дійсне |
| Sqr(x) | X2 | Ціле, дійсне | Ціле, дійсне |
| Sqrt(x) |  , x>=0
| Ціле, дійсне | Дійсне |
| Ln(x) | Ln x, x>0 | Ціле, дійсне | Дійсне |
| Exp(x) | ex | Ціле, дійсне | Дійсне |
| Cos(x) | cos x, x в радіанах | Ціле, дійсне | Дійсне |
| Sin(x) | sin x, x в радіанах | Ціле, дійсне | Дійсне |
| Arctan(x) | arctg x, результат в радіанах; | Ціле, дійсне | Дійсне |
| Pi | p | - | Дійсне |
| Random | Визначає випадкове число з проміжку 0..1 | - | Дійсне |
| Random(n) | Визначає випадкове число з проміжку 0..n-1 | Ціле | Ціле |
| Randomize | Процедура, необхідно виконати один раз на початку програми для того, щоб при кожному запуску програми формувалась різна послідовність випадкових чисел | - | |
| Round(x) | Округлення до цілого по правилам математики | Дійсне | Ціле |
| Trunk(x) | Повертає цілу частину дійсного числа в цілому форматі | Дійсне | Ціле |
| Int(x) | Повертає цілу частину дійсного числа в дійсному форматі | Дійсне | Дійсне |
| Frac(x) | Повертає дробову частину дійсного числа в дійсному форматі | Дійсне | Дійсне |
| Inc(x[,n]) | Збільшує задане число X на 1 або n Inc(x) - збільшення х на 1 Inc(x,5) - збільшення х на 5 | Ціле | Ціле |
| Dec(x[,n]) | Зменшує задане число X на 1 або n | Ціле | Ціле |
Символьний тип.
Ім’я типу Char.Значеннязаймає 1 байт.
Це тип даних, що складається з одного символу. Запис значення цього типу є символ, взятий в апострофи:‘а’, ‘8’, ‘%’.
Символ можна записати, використовуючи значення внутрішнього коду, поперед якого ставиться символ # . Наприклад, #97, #65.
Множина допустимих значень - множина всіх символів (255).
Допустимі операції - операції відношень.
Функції системної бібліотеки.
| Функція | Призначення | Тип аргументу | Тип результату |
| Ord(c) | Визначає код символу С | Символьний | Цілий |
| Chr(n) | Визначає символ по його коду. | Цілий | Символьний |
| Pred(c) | Визначає символ, який знаходиться перед С | Символьний | Символьний |
| Succ(c) | Визначає символ, який знаходиться після С | Символьний | Символьний |
Логічний тип.
Ім’я типу Boolean.Значеннязаймає 1 байт.
Область допустимих значень - true, false.
Допустимі операції - логічні операції і операції відношень.
Дата добавления: 2015-12-10; просмотров: 911;