Побудова класифікаційних схем

Класифікація (від лат. classis - розряд, клас і facio - роблю, розкла­даю) - система взаємопов'язаних понять (класів об'єктів) будь-якої га­лузі знань чи діяльності людини, часто викладена у вигляді різних за фор­мою схем (таблиць), яка використовується як засіб для встановлення зв'язків між цими поняттями та для точнішого орієнтування у багатомірності понять чи відповідних об'єктів.

Класифікація фіксує природні зв'я­зки між видами об'єктів з метою визначення місця об'єкта у системі, яке відповідає його властивостям. У цьому аспекті класифікація слугує засобом пошуку та збереження інформації, яка міститься у ній самій. Прикладом можуть слугувати біологічні систематики, класифікація хі­мічних елементів, класифікація наук, різних їх галузей та складових тощо.

Завдання класифікації – ефективний пошук інформації або певних об'єктів, що перебувають у спеціальних сховищах (бібліотеки, архіви, інформаційні фонди). Такими є бібліотечні класифікації, інформаційно-по­шукові мови, класифікатори виробів.

При здійсненні наукової класифікації слід враховувати той факт, що в природі здебільшого відсутні суворі розмежування і перехідний стан від одного класу до іншого – це невід'ємна ознака дійсності. У класифікаційних схемах ця властивість відображається у спеціальних прийомах: використання, наприклад, у бібліотечних класифікаціях; розташування одного й того самого поняття у різних місцях класифікації; використання перехідних категорій та підкатегорій.

Разом з тим, життя у всіх своїх проявах складніше будь-якої схеми і навряд чи доцільно праг­нути „ідеальної класифікації", яка б не мала винятків і недоліків. Через те вчені застосовують вираз „прикладна класифікація", що дає можливість визначити інші похідні від запропонованої основної схеми, або удосконалити її.

Однак, зазначені застереження не можуть перекреслити актуальність спра­ви класифікації. Вона сприяє поступу науки від етапу емпіричного нако­пичення знань до рівня теоретичного аналізу та синтезу, вироблення системного підходу. Такий перехід можливий тільки за умови теоретичного осмислен­ня представницької кількості різних фактів. Класифікація, яка базується на глибоких наукових основах, не тільки демонструє розгорнуту картину стану науки чи її фрагменту, але й дозволяє робити прогно­зи стосовно невідомих ще закономірностей чи фактів.

Інтерес до теоретичної розробки концепцій класифікації та вироблен­ня її нових видів пояснюється кількома причинами. По-перше. З початком сучасної науково-технічної революції, наслідком якої став інформаційний вибух, загострилася .проблема побудови і використання класифікацій. Надмірна чисельність й погане впорядкування нових понять і термінів, друкованих і неопублікованих матеріалів – все це ускладнює пошук і використання потрібних даних, й викликає інформаційний дефіцит.

По-друге, зростає кількість проблем, які вирішують, чи сподіваються вирішити за допомогою класифікаційних схем. Здійснюючи поділ, дослід­ник може мати на увазі різні цілі, об'єктивні чи суб'єктивні.

По- третє, класифікація, як інструменталізація об'єктів - справа необ­хідна, оскільки вона скорочує опис, і вказує на зв'язки явищ.

Саме тому, перш ніж визначи­тися з кваліфікаційною системою, необхідно вивчити питання найдоско­наліше, ознайомитися з максимально широким колом існуючих підходів у справі поділу тих чи інших явищ, їх історією. Так, світовий досвід розвитку дорадчих служб дозволяє зробити класифікаційний поділ діючих служб інформаційно-консультаційного обслуговування товаровиробників за такими основними ознаками: за групами консультаційних послуг; за сферою надання послуг; за формами фінансування; за моделями організації служб (організаційно-правовими формами).

Загальна класифікаційна схема поділу служб інформаційно-консультаційного обслуговування товаровиробників за основними ознаками наведена на рис. 2.

Рис.2. Загальна класифікаційна схема поділу служб інформаційно-консультаційного обслуговування товаровиробників

Розглянемо поділ служб інформаційно-консультаційного обслуговування за кожною з вищенаведених ознак більш детальніше.