Тактичні рішення операційного менеджменту

1. Тактика управління запасами. Рішення по запасах повинні бути оптимальними для економії затрат на зберігання.

2. Тактика складання розкладів. Ефективність розкладів роботи та руху матеріальних ресурсів – основа своєчасного здійснення проекту.

3. Тактика по якості. Рішення повинні забезпечувати потрібну якість продукції

4. Тактика надійності та ремонту. Рішення повинні відповідати потрібному рівню надійності і ремонту обладнання.

Контрольні запитання:

1. Операційна стратегія підприємства.

2. Матриця стратегій.

3. Стратегічні і тактичні рішення операційного менеджменту.

4. Чи можлива така ситуація, коли фабрика випускає високоякісну продукцію, її виробництво характеризується надійністю і гнучкістю, а споживачі усе-таки висловлюють невдоволення?

5. Чому будь-якій фірмі, що працює в сфері послуг, необхідно прагнути досягти світового рівня обслуговування, навіть якщо вона не конкурує з компаніями за межами своєї країни?

6. Які основні конкурентні пріоритети, зв'язані з операційною стратегією? Як змінилася їхня значимість за останні роки?

7. Опишіть для кожного з основних типів пріоритетів унікальні характеристики ринкової ніші, з ними порівняні.

Тема 4. управління ВИРОБНИЦТВОМ І ОПЕРАЦІЯМИ: ПРОЕКТУВАННЯ ОПЕРАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Ключові слова:управління виробництвом і операціями, канонічна модель, параметри виробничого процесу, кібернетична модель, концентр сполучень, ієрархічна модель, мережна модель, одиничне виробництво, серійне виробництво, масове виробництво, безупинне виробництво, інноваційне виробництво.

Управління виробництвом і операціями – це управління об'єктами та процесами, за допомогою виробляються товари і/або надаються послуги.

Раніше управління виробництвом асоціювалося з управлінням тільки на машинобудівних, обробних підприємствах, складальних процесах і т.д.

Тепер теорія управління застосовується до широкого спектра дії поза виробництвом: у сфері послуг, охороні здоров'я, суспільному харчуванні, готельному господарстві, індустрії розваги і відпочинку, освіті, торгівлі, на транспорті, в органах управління.

Слід зазначити, що управління виробництвом називають управління операціями. Воно більш точно відбиває дії, які засновані на конкретних концепціях і діях. Терміни “управління операціями”, “операційний менеджмент”, “управління виробництвом”, “виробничий менеджмент” рівнозначні і взаємозамінні.

При управлінні операційною системою виробництва існує декілька моделей.

Види моделей:

- канонічна

- кібернетична

- ієрархічна

- мережна.

Канонічна модель описує взаємозв'язки процесу виробництва і/чи надання послуг із зовнішнім середовищем.

Зовнішня Чорна шухляда Зовнішнє

Входи Виходи

Постачальники Споживачі

Ресурси Потенціал Продукція

матеріали операції

енергія техноло- товар

інформація гічний послуги

фінанси кадровий

Рис. 4.1. Канонічна модель.

Канонічна модель включає три елементи:

- процес (виробнича чи сервісна операція)

- зовнішнє середовище

- входи (ресурси) і виходи (продукція) процесу.

До числа основних входів виробничого чи сервісного процесу відносяться ресурси:

- матеріальні (сировина, матеріали)

- енергетичні (енергія, паливо)

- інформаційні (технічна, технологічна, управлінська інформація)

- фінансові (бюджетні асигнування, кредити, інвестиції).

Параметри виробничого процесу визначаються потенціалами:

- технологічним (технології, устаткування);

- кадровим (персонал, команда).

У разі потреби в складі зовнішнього середовища можуть аналізуватися не тільки прямі, але і непрямі (опосередковані) зв'язки виробництва.

У цьому випадку вводиться поняття – концентр сполучення.

Концентр сполучення – сукупність постачальників (чи споживачів), що мають однаковий ступінь зв'язку (прямий чи опосередкований) з виробництвом або сервісом.

Концентри сполучень.

1 Концентр Концентр 1

Прямі зв'язки

3 Концентр 2 Концентр Концентр 2 Концентр 3

Опосередковані зв'язки

- вузли – постачальники (на вході), споживачі (на виході).

- постачання ресурсів, чи товарів, надання послуг.

Рис. 4.2. Концентр сполучень.

Кібернетична модель дозволяє поділити опис виробництва чи сервісу підприємства на дві складові:

- власне виробництво чи послуга об'єкт управління (ОУ)

- управління процесом – система управління (СУ) і поділ зовнішніх зв'язків на:

1. Детерміновані

2. Випадкові.

Входи Виходи

Зворотній

зв'язок

Детерміновані зв'язки

Рис. 4.3. Кібернетична модель підприємства.

Входи в кібернетичну модель представлені у виді змінних

_ _ _ _

X(t) = (X₁(t), X₂(t), …, X_n(t))

Вихідні параметри описує вектор Y(t)

_ _ _ _

Y(t) = (Y₁(t), Y₂(t), …, Y_n(t))

Параметри керуючих впливів описує вектор

_ _ _ _

Z(t) = (Z₁(t), Z₂(t), …, Z_n(t))

_ _

Загальна передатна функція системи запишеться: W_c = Y(t) / X(t).

Ієрархічні моделі. Структура процесу виробництва (сервісу) і системи управління можуть бути представлені у виді ієрархічних моделей:

- ієрархічної виробничої структури (вузли: елементи підприємства – підрозділу, стрілки: - виробничі зв'язки);

ієрархічної організаційної структури(вузли: - лінійні керівники, стрілки: - зв'язку підпорядкування).

Підприємство Директор підприємства

Виробничі Зв'язки з підлеглими

зв'язки

Керівники

Підрозділи підрозділів

підприємства

(цеху, відділи)

Ієрархічна Ієрархічна

виробнича організаційна

структура структура

Рис. 4.4. Ієрархічна модель.

Мережна модель. Дозволяє описати вузлові події процесу виробництва (чи надання послуг) і зв'язку між ними.

Мережна модель характеризує внутрішню структуру процесу виробництва.

О₁ О₂

К

О₃ О₄

О

О5

Рис. 4.5. Мережна модель.

Елементами мережі є роботи (дослідницькі, експериментальні, конструкторські, виробничі, фінансові, збутові, транспортні, управлінські і т.д.), зображувані у виді стрілок. Їхні кінцеві події (результати) зображуються у виді вузлів сети, які пронумеровані від початкової події О до кінцевої К.