Основні тенденції розвитку сучасної соціальної психології.

Основні школи сучасної соціальної психології:

1. Трансакціональний аналіз (трансактний) – метод дослідження і лікування емоційних розладів, спрямований на корекцію взаємовідносин із людьми і подолання труднощів (50-ті рр. ХХст., Е. Берн).

2. Інтеракціонізм. Має на меті безпосередню міжособистісну комунікацію, найважливішою особливістю якої признається спроможність людини «приймати роль іншого», і відповідно інтерпретувати ситуацію (Дж.Г.Мід).

3. Необіхевіоризм. Прихильники вважали, що утримання поняття перемінних проміжних, що позначало «спостерігає» пізнавальні і мотиваційні компоненти можна виявити по ознаках, обумовлених за допомогою операцій дослідника (30-ті рр. ХХ ст).

4.Неофрейдизм. Взяв свій початок з фрейдизму З.Фройда. Лідери цього напрямку критикували деякі фундаментальні підходи і твердження З.Фройда й акцентували роль соціальних і культурних детермінант у життєдіяльності особистості і товариства.

У вітчизняній соціальній психології головну роль про поводження людини грає рефлексологія – напрямок, що твердить про те, що немає жодного свідомого або несвідомого процесу думки, щоб не проявився зовнішньо, тобто в поводженні. (В.М. Бехтерєв).

Значний поштовх у розробці проблем соціальної психології сформувалося в діяльності А.С. Макаренко навчання про колектив.

50-60-ті рр. ХХ ст. - інтенсивне вивчення проблем колективу, положення особистості в групі , активної взаємодії індивіда з товариством у вітчизняній психології.

Найвідоміші вітчизняні психологи ІІ пол. ХХст.: Г.М. Андрєєва, А.А. Бодалєв, Л.П. Буєва, І.С.Кон, Є.С. Кузьмін, А.І. Китов, Я.Л. Коломинський, В.Б. Ольшанський, Б.Д. Паригін, Л.І.Уманський, А.В. Петровський, К.К. Платонов та інші.

Основні тенденції розвитку вітчизняної соціальної психології:

1. Прагнення до створення загальної соціально-психологічної теорії;

2. Переймання від зарубіжної соціальної психології всього позитивного;

3. Визначення соціальної і діяльнісної обумовленості соціально-психологічних явищ;

4. Розробка методологічних основ соціально-психологічних досліджень;

5. Дослідження нових соціально-психологічних явищ;

6. Зростання ролі прикладних і практичних соціально-психологічних досліджень;

7. Проблема використання результатів досліджень соціальних психологів в різних областях професійної діяльності людей.