Висновок. 1. Культура первісного суспільства існував в умовах родоплемінного способу життя, що базувався на двох типах господарства: привласню вальному (збиральництво

1. Культура первісного суспільства існував в умовах родоплемінного способу життя, що базувався на двох типах господарства: привласню вальному (збиральництво та полювання) та відтворювальному ( раннє землеробство, скотарство). У цей період зароджуються такі форми людської духовності, як релігія, мораль, мистецтво, писемність тощо.

2. Грецька іримська культури знаходилися в стані сильної взаємодії і взаємовпливу, що зрештою привело до їхнього синтезу, до створення єдиної греко-римської культури,що у наступному склала основу візантійської культури і вплинула на культуру слов'янських народів і Західної Європи.

Витоки української культури: первісність і античність.

Питання про походження українців та їхньої культури було і залишається одним з найдискусійних в історичній науці, мовознавстві та культурології. Незаперечним фактом є те, що українці – це східнослов’янський народ. Який разом з усіма слов’янськими, а також балтійськими, германськими, романськими та іншими народами має спільні індоєвропейські корені. Але що стосується часу і місця його виникнення. характеру зв’язку з іншими слов’янськими народами – в цьому згоди серед фахівців немає.

Етногенез (від грецького етнос — народ і генезис — походження) — тривалий процес утворення і розвитку племені, народу, нації. Вивчення процесів етногенезу повинно спиратися на комплексне використання даних багатьох наук: історії, мовознавства, етнографії, антропології, археології.

Людність Північного Причорномор’я не була етнічно однорідною протягом тисячоліть. Але при всіх міграціях та асиміляціях ядро етносу залишалось, зберігало історичну пам’ять, звичаї, вірування, етнографічні особливості. Тобто, культурний генофонд краю не переривався протягом довготривалих війн, поневолення, лихоліть, які випали на долю нашого народу.