Основні поняття теорії тестів. Критерії визначення тестів. Методологія тестування

Тест(англ. – спроба, випробовування) – завдання стандартної форми, за яким проводиться випробовування для визначення актуальних або потенційних властивостей здібностей людини. Проте не всі випробовування можна назвати тестами. У фізичному вихованні та спорті, тести – це ті випробовування, які відповідають таким метрологічним вимогам:

1. визначення мети проведення тесту;

2. інформативність – властивість тесту, яка визначається як міра точності фенотипічного прояву певної характеристики (вимірювання тієї чи іншої фізичної властивості: тест «згинання та розгинання рук в упорі лежачи» – вимірює силу рук);

3. висока надійність – властивість тесту, яка забезпечує тотожність результатів при повторному тестуванні одних і тих самих осіб в однакових умовах, тести, що задовольняють вимогам надійності та інформативності називають добротними або аутентичними;

4. наявність системи оцінки результатів тестування;

5. значна стандартність (зразок) – властивість тесту, яка визначається ступенем однакової процедури тестування, що дозволяє порівнювати результати тестування різних людей;

6. відповідна придатність – визначеність контингенту тих, що тестуються, наявності певних умов, сучасних вимог до засобів і методів вимірювань.

Процедура виконання тесту – тестування. Чисельне значення, яке одержане в процесі вимірювання, є результатом тестування. Наприклад, стрибок – тест, процедура проведення і вимірювання стрибків – тестування, 210 см – результат тесту.

Тести класифікують:

- для вивчення ступеня розвитку рухових здібностей;

- для визначення технічної і тактичної підготовленості;

- для вимірювання рухової працездатності;

- для визначення психічних і вольових якостей;

- для визначення функціональних показників;

- антропометричні вимірювання.