Енергетична складова собівартості продукції.

Енергетична складова собівартості продукції – С_прод^ПЕР визначається за пев­ний термін роботи підприємства (за місяць, за рік) за універсальною формулою:

С_прод^ПЕР = ΣS_міс^ПЕР / А_міс^прод (3.2)

де:

ΣS_міс^ПЕР – сума коштів, витрачених за місяць на закупівлю ПЕР, грн/міс;

А_міс^прод – кількість одержаної продукції за місяць, од. прод/міс.

Для кожного конкретного підприємства формула (2.3) може модифікуватися у відповідності до розмірностей у вимірі продукції та витрат ПЕР, наприклад,

21. для парової котельні, для якої продукцією є теплова енергія, кількість якої вимірюється, наприклад, в Гкал/місяць (або МВт·год/міс), а витрата коштів на закупівлю ПЕР зводиться до закупівлі палива та електричної енергії, кіль­кість яких вимірюється в тис. грн/ місяць, та ф-ла (2.3) приймає вигляд:

(С_т/е^ПЕР)^ПК = (S_міс^газ + S_міс^е/е) / А_міс^т/е (3.3)

де:

(С_т/е^ПЕР)^ПК – паливна складова собівартості відпущеної від парової котельні теплової енергії, грн/Гкал (т);

S_міс^газ – вартість закупленого палива (природного газу) для котельні, грн/міс;

S_міс^е/е – вартість закупленої електричної енергії, грн/міс;

А_міс^т/е – кількість відпущеної за місяць теплової енергії від котельні, Гкал/міс.

Зрозуміло, що складові ф-ли (3.2) визначаються за “своїми” конкретними фор­мулами, які ми нашому курсі лекцій не розглядаємо. Ці формули відомі вам з оп­рацювання попередніх дисциплін.

Наприклад, числове значення S_міс^е/є , визначається за “електричною” форму­лою:

S_міс^е/є = Σ(W_і ^встан · К_і ^завант) · 24 · 30 · V^е/е (3.4)

де:

W_і ^встан – встановлена електрична потужність споживача електричної енергії в сис­темі електроспоживання парової котельні (електропроводів жи­виль­них насосів, димососів, вентиляторів, приладів освітлення, тощо), кВт(е);

К_і^завант– коефіцієнт седеньодобового експлуатаційного завантаження спожи­ва­ча електричної енергії, од.;

24 – число годин в добі, год/доб;

30 – число діб в місяці, доб/міс;

V^е/е – закупівельна (з ПДВ) вартість електричної енергії, грн/кВт·год.

22. для холодокомбінату, для якого продукцією є пастеризоване молоко, кіль­кість якого вимірюється, наприклад, тонн/місяць, а витрата коштів на заку­півлю ПЕР зводиться до закупівлі теплової енергії від парової котельні та електричної енергії для електроприводів компресорів, кількість яких вимі­рюється в Гкал(т)/ місяць, та кВт·год/міс, ф-ла (2.3) приймає вигляд:

(С_мол^ПЕР)^Х.К = (S_міс^т/е + S_міс^е/е) / А_міс^мол (3.5)

де:

(С_мол^ПЕР)^Х.К – паливна складова собівартості виробленого на холодокомбінаті молока, грн/т мол;

S_міс^т/е – вартість закупленої теплової енергії для холодокомбінатуі, грн/Гкал(х);

S_міс^е/є – вартість закупленої електричної енергії, грн/міс;

А_міс^мол – кількість виробленого молока, т/міс.

23. для холодильної установки, для якої продукцією є штучний холод, кількість якого вимірюється, наприклад, в Гкал(х)/місяць (або МВт·год (х)/міс), а ви­т­рата коштів на закупівлю ПЕР зводиться до закупівлі електричної енергії для електропродів компресорів, кількість якої вимірюється в кВт·год/міс, ф-ла (2.3) приймає вигляд:

(С_шт.х^ПЕР)^Хо.У = S_міс^е/е / А_міс^шт.х (3.6)

де:

(С_шт.х^ПЕР)^Хо.У – енергетична складова собівартості відпущеного від холодильної установки штучного холоду, грн/Гкал (х);

S_міс^е/є – вартість закупленої електричної енергіі, грн/міс;

А_міс^шт.х – кількість відпущеного штучного холоду від холодильної установки, Гкал(х)/міс.

Майбутнім спеціалістам з холодильних машин та установок прошу приді­лити особливу увагу до методології визначення собівартості електричної енергії та шту­чного холоду, що мають визначальне значення у енергозбереженні у вироб­ництвах, що споживають штучний холод.