Тема: Фінансово-економічні результати діяльності підприємства
1. Фінансова діяльність підприємства.
2. Прибутковість і рентабельність виробництва.
3. Оцінка фінансово - економічного стану підприємства.
4. Резерви і шляхи зростання прибутку на підприємствах - срс
1. Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругообігом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів, і одержання доходів, їхнього розподілу й використання.
При цьому визначаються джерела коштів, напрямки, та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками, покупцями, державними органами, персоналом підприємства, тощо.
Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.
Основні завдання фінансової діяльності:
1) Вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу підприємства і напрямків його використання з метою забезпечення стабільно високої прибутковості.
2) Балансування в часі надходжень і витрат платіжних засобів.
3) Підтримування належної ліквідності та своєчасності розрахунків.
Головний зміст фінансової діяльності підприємства полягає в належному забезпеченні фінансування.
Відповідно до джерел коштів фінансування поділяється на:
- внутрішнє
- зовнішнє.
Внутрішнє фінансування - здійснюється за рахунок коштів, одержаних від (реалізації) діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу чи здавання в оренду майна.
Зовнішнє фінансування - використовує кошти, непов'язані з діяльністю підприємства (внески власників у статутний капітал, кредит, зобов'язання боржників, державні субсидії).
Необхідно вибирати оптимальне співвідношення власного і залученого капіталу.
Кредитна політика підприємства базується на порівняльному аналізі можливого прибутку від використання кредитних ресурсів і додаткових витрат у відсотках та необхідність підтримання певного співвідношення між заборгованістю і власним капіталом.
На підприємствах широко застосовуються кредити в негрошових формах:
- товарний кредит
- лізинг (оренда засобів виробництва)
- оренда
Важливим інструментом управління фінансами підприємства є фінансовий план.
Основна мета складання фінансового плану — узгодження доходів із витратами в плановому періоді.
У перспективному фінансовому плані вирішуються принципові питання фінансування діяльності та розвитку підприємства.
Поточні фінансові плани опрацьовуються детальніше за видами доходів і витрат з урахуванням їхньої календарної динаміки.
Фінансовий план підприємства складається у формі балансу доходів і витрат.
2. Прибуток виражає мету підприємницької діяльності і береться за головний показник її результативності.
Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально - технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування.
Залежно від формування та розподілу відокремлюють декілька видів прибутку:
1) Загальний прибуток - весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності до його оподаткування та розподілу.
2) Чистий прибуток (прибуток після оподаткування, тобто прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства).
3) Валовий прибуток різниця між чистим доходом (виручка від реалізації - непрямі податки ПДВ, АЗ) та собівартістю реалізованої продукції (виробничими витратами).
Це поняття включає прибуток і невиробничі витрати (адміністративні, комерційні).
4) Операційний прибуток - валовий прибуток за мінусом невиробничих витрат.
5) Маржинальний прибуток — характеризує обсяг виручки від продажу продукції за мінусом змінних витрат.
Він включає прибуток і постійні витрати.
6) Оподатковуваний прибуток:
По = ВД – ВВ – А
ВД - валовий дохід
ВВ - валові витрати
А - сума амортизаційних відрахувань.
Чистий прибуток, що залишається після оподаткування, поступає в повне розпорядження підприємства та використовується згідно з його статутом і рішенням власників.
Спочатку чистий прибуток спрямовується на виплату власникам дивідендів, відрахування до резервного капіталу (не менш 5%), поповнення статутного капіталу. Решта, що залишається називається нерозподіленим прибутком.
Нерозподілений прибуток - сума прибутку, реінвестованого в підприємство, основне джерело фінансування розвитку підприємства.
Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів, тому для аналізу його доповнюють показником рентабельності.
3. Рентабельність- відносний показник ефективності роботи підприємства, котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів).
Розрізняють слідуючи види рентабельності:
1) Рентабельність інвестованих ресурсів (К):
а) Рентабельність активів: характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства.
Пз(ч) - загальний (чистий) прибуток підприємства за рік.
Ка - середня сума активів за річним балансом.
б) Рентабельність власного капіталу (Рвк) - відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів.
Пч - чистий прибуток підприємства
Кв — власний капітал підприємства.
в) Рентабельність акціонерного капіталу (Рак) - свідчить про верхню межу дивідендів на акції.
Кст - статутний капітал
2) Рентабельність продукції (Рп) - характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут.
Пв — валовий прибуток
Ср - собівартість реалізованої продукції.
Рентабельність певного виробу:
Сі - Ці- повна собівартість і ціна і - го виробу.
3. Фінансово - економічний стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розрахуватися за борговими зобов'язаннями.
Інформаційною базою для оцінки фінансово-економічного стану підприємства є звіт про фінансові результати, баланс, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал.
Баланс - підсумковий синтетичний документ, який має дві частини:
1) Актив- показує напрямки розміщення коштів.
2) Пасив- характеризує їх джерела.
Співвідношення між окремими групами активів і пасивів балансу мають важливе економічне значення та використовуються для оцінки і діагностики фінансового стану підприємства.
Фінансова стійкість підприємства характеризується співвідношенням власного капіталу і залученого капіталу.
Основні показники:
1) Коефіцієнт автономії:
Кв - власний капітал
Кб - підсумок балансу.
Якщо Ка <0,5 то зростає ризик несплати боргів. Збільшення Ка зумовлює підвищення фінансової незалежності від зовнішніх джерел фінансування.
2) Коефіцієнт забезпечення боргів:
Кз - боргові зобов'язання (залучений капітал).
Нормальною вважають ситуацію, коли Кзб ≥ 1 — це значить, що підприємство може сплатити борги власним капіталом.
Платоспроможність підприємства, тобто його здатність вчасно розрахуватися з боргами, визначається за допомогою коефіцієнтів ліквідності.
Вони показують наскільки короткострокові зобов'язання покриваються ліквідними активами. А оскільки поточні активи мають різну ліквідність, то обчислюється кілька коефіцієнтів:
1) Коефіцієнт загальної ліквідності:
Коа - оборотні активи
Кзк - короткострокова заборгованість підприємства, якщо Кзл<2, то платоспроможність підприємства, вважається низькою. За надто високого його значення (Кзл>3;4) може виникнути сумнів в ефективності використання оборотних активів.
2) Коефіцієнт термінової ліквідності:
Квл - оборотні активи високої ліквідності. Якщо Ктл<1, то платоспроможність підприємства невисока.
3) Коефіцієнт абсолютної ліквідності:
Кала- абсолютно ліквідні активи (гроші, та короткострокові фінансові вкладення). Нормальною можна вважати ситуацію коли, Кала ≥0.5.
Ділова активність підприємства характеризується слідуючими показниками:
1) Оборотність активів (па) - це показник кількості оборотів активів підприємства за певний період.
В - виручка від усіх видів діяльності
Ка - середня величина активів
- середня тривалість одного обороту
- кількість днів у періоді .
2) Оборотність товарно - матеріальних запасів.
- виражається кількістю оборотів за певний період.
Ср - повна собівартість продукції
Мз - середня величина запасів у грошовому виразі.
Активність підприємства у сфері розрахунків з партнерами характеризується середніми термінами оплати дебіторської та кредиторської заборгованості.
а) Середній термін оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції підприємства:
Зд - дебіторська заборгованість
Дк - кількість календарних днів у періоді
Vпр - обсяг продажу продукції.
Скорочення терміну оплати є економічно - вигідним, а продовження небажаним і потребує з'ясування причин;
б) Середній термін оплати кредиторської заборгованості постачальникам:
tокз = 
Зк - величина кредиторської заборгованості постачальникам
М - обсяг закупівлі сировини, матеріалів у грошовому вимірі.
Скорочення не визнається позитивним для підприємства оскільки потребує додаткових коштів.
Дата добавления: 2015-09-14; просмотров: 1373;