Військовий суд гарнізону. Голова військового суду гарнізону

Військовий суд гарнізону утворюють на території, на якій розташовано один або кілька військових гарнізонів.

Повноваження військового суду гарнізону визначають тим, що він є місцевим судом і як суд першої інстанції розглядає всі кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення, за винятком тих, які підсудні військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил.

Голову військового суду гарнізону призначає на посаду строком на п'ять років з числа суддів і звільняє з посади Президент України за поданням Голови Верховного Суду України на підставі акта Ради суддів України або відповідної ради суддів (п. 5 ст. 20 Закону України "Про судоустрій України"). Компетенцію голови військового суду гарнізону чітко визначено законом (ст. 24 Закону України "Про судоустрій України"). Наприклад, він: здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) голови суду; на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстрокове або припинення повноважень судді видає відповідний наказ; приймає на роботу й звільняє працівників апарату суду, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів; організовує ведення судової статистики; організовує роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду; представляє суд у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями; здійснює інші передбачені законом повноваження.

§ 3. Військовий суд регіону (Військово-Морських Сил) і його повноваження. Голова військового суду регіону (Військово-Морських Сил)

Військовий суд регіону (Військово-Морських Сил) є апеляційним судом, який:

- у межах своїх повноважень розглядає справи як суд першої інстанції, у порядку апеляційного оскарження та в зв'язку з ново-виявленими обставинами;

- здійснюючи нагляд за організацією судової діяльності військових судів гарнізонів, вивчає й узагальнює судову практику, аналізує судову статистику;

- здійснює інші повноваження, надані йому законом.

У передбачених законом випадках кримінальні справи розглядаються за участю народних засідателів.

Народних засідателів обирають відкритим голосуванням на зборах військовослужбовців військових частин строком на п'ять років з числа громадян України, які перебувають на військовій службі й досягай двадцятип'ятирічного віку. Під час здійснення правосуддя народні засідателі військових судів користуються всіма правами судді.

Кількість народних засідателів у кожному військовому суді визначає голова військового суду регіону (Військово-Морських Сил) за погодженням з відповідним військовим командуванням.

Як суд першої інстанції військовий суд регіону (Військово-Морських Сил) розглядає: 1) справи про злочини осіб, які мають військове звання полковника (капітана першого рангу); 2) справи про злочини осіб, які мають посаду від командира полку (командира корабля першого рангу) й вище, а також осіб, рівних їм за службовим становищем; 3) справи про всі злочини, за які в умовах мирного часу законом передбачено можливість призначення покарання у вигляді довічного ув'язнення (ст. 36 КПК).

Підсудність цивільних справ визначає ст. 123 ЩІК України 1963 р. Наприклад, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил як судам першої інстанції підсудні справи за скаргами на незаконні дії і рішення військових службових осіб і органів військового управління на рівні військових об'єднань і вище. Підсудність цивільних справ військовим судам ЦПК 2004 р. не передбачена.

Голова військового суду регіону (Військово-Морських Сил) відповідно до ст. 28 Закону України "Про судоустрій України":

- здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;

- розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;

- на підставі акта про обрання (призначення) суддею чи припинення повноважень судді видає відповідний наказ;

- організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики, має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення в яких набрали законної сили;

- приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду, застосовує щодо них заохочення й накладає дисциплінарні стягнення;

- організовує підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату відповідного суду;

- подає в установленому порядку пропозиції щодо фінансування витрат на утримання суду та організаційного забезпечення його діяльності;

- представляє суд у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями;

- здійснює інші передбачені законом повноваження;

- видає накази з питань організації роботи суду.