Моделювання стану довкілля

Моделювання стану довкілля поділяється на теоретичне та прикладне, кожне з яких у свою чергу ділиться на класичне та байєсівське.

Теоретичне моделювання стану довкілля стосується методів вимірювання еколого-географічних зв’язків, визначених соціально-екологічними моделями. У цьому аспекті моделювання стану довкілля базується на математичній статистиці. Наприклад, один з найбільш використовуваних засобів у математичному моделюванні є метод найменших квадратів. Завдання теоретичного моделювання стану довкілля – детально записати припущення цього методу, його властивості та що відбувається з цими властивостями, коли одне чи більше припущень не виконуються.

Прикладне моделювання стану довкілля використовує засоби теоретичного, наприклад, лінійної функціональної залежності з конкретними прикладами та ін.

Комп’ютерне моделювання не замінює попередніх способів моделювання, які широко застосовуються і на яких базується планування людської діяльності. Воно доповнює інші види моделювання за тими параметрами, за якими комп’ютер переважає людину: за можливістю швидко і логічно бездоганно порахувати велику кількість варіантів розвитку системи.

У широкому застосуванні моделювання для вирішення проблем пізнання й охорони довкілля виділяють поєднання двох тенденцій, характерних для сучасної науки, – кібернетизації й екологізації. ЕОМ в даний час застосовують для вибору оптимальних варіантів використання різних видів ресурсів для передбачення наслідків забруднення довкілля і т.д.

Сьогодні неможливо уявити собі аналіз стану довкілля без використання комп’ютера. Є декілька програм, що стосується регресії та придатні для використання на мікрокомп’ютерах. З кожним днем кількість подібних програм збільшується.

На сучасному ринку статистичних програм лідирують за якістю такі зарубіжні пакети, як STATGRAPHICS, SYSTAT, SPSS, SAS, BMDP, E.VIEWS та вітчизняні пакети МЕЗОЗАВР, САНИ, СИГАИД.

Стосовно програмного забезпечення геоінформаційних систем ГІС (GIS software) повинні використовуватись програми “растрового пакета” географічного аналізу й обробки зображень “IDRISI” або “модельна ГІС – сфера фірми ІНТЕРГРАФ (MGE INTERGRAPH)”.

Лекція 5. Геостатистичний аналіз даних спостережень.

1. Розроблення плану досліджень і методики спостережень.

2. Визначення статистичних характеристик даних вибірки спостережень.

3. Статистичний аналіз явищ по карті екологічних змін.

4. Оцінка впливу окремих факторів на природне явище.

5. Використання модуля Geostatistical Analyst.

1. Розроблення плану досліджень і методики спостережень

Основні елементи першого етапу статистичного дослідження (програма та план дослідження):

- тема;

- робоча гіпотеза;

- мета та задача;

- одиниця сукупності та одиниця спостереження;

- програма спостережень;

- програма зведення та розробки матеріалу;

- методика дослідження.

План досліджень;

- визначення об’єкту та місця дослідження;

- визначення термінів проведення роботи;

- вид статистичного спостереження;

- якими силами буде проводитися дослідження;

- засоби дослідження;

- під чиїм керівництвом буде проводитися дослідження.