Податковий менеджмент страхової діяльності
У сучасній вітчизняній страховій практиці для цілей оподаткування розрізняють дві групи діяльності: страхову і всі інші види діяльності. Згідно з цими групами визначаються доходи та витрати. Відповідно до чинного Податкового кодексу основним податком для страховика є податок на прибуток, який має певні особливості. Решта зборів і податків є такими ж самими як і для інших платників податків і досить детально розглянути в курсах оподаткування, тому перейдемо до розгляду основного податку і особливостей оподаткування страховиків.
Наявність окремих специфічних податків вказує на особливий податковий статус страховиків. До таких особливостей можна віднести:
1) Діяльність, безпосередньо пов’язана зі страхуванням та перестрахуванням, звільнена від податку на додану вартість (ПДВ);
2) Умовою оподаткування страхової компанії є окреме оподаткування за різними ставками страхової діяльності, інвестиційної та фінансової діяльності, іншої господарської діяльності;
3) Методика оподаткування страхової діяльності компанії, що здійснює страхування інше, ніж страхування життя, суттєво відрізняється від методики оподаткування страхової діяльності страхової компанії, яка здійснює страхування життя;
4) Ставка оподаткування перестрахувальних операцій диференційована залежно від країни походження контрагента з перестрахування та його рейтингу надійності.
Система бухгалтерського і податкового обліку страхової компанії має суттєві відмінності щодо обліку доходів і витрат. Цілком реальна ситуація, коли за результатами податкового обліку страхова компанія має прибуток, а за результатами бухгалтерського обліку є збитковою.
Головним податком для страхової компанії за своїм обсягом є податок на прибуток. Цей податок лише умовно можна назвати податком на прибуток, адже насправді об’єктом оподаткування в страхуванні є не стільки прибуток, скільки валовий дохід страховика у вигляді отриманих (нарахованих) страхових премій за договорами страхування і перестрахування. Оподаткування валового доходу (прибутку) страховиків здійснюється за такими ставками (таблиця 1).
| Таблиця 8.1 | |||
| Оподаткування валового доходу (прибутку) страховиків | |||
| Об’єкт оподаткування | Ставки податку | ||
| Валові доходи від страхової діяльності (крім доходу від страхування | 3% | ||
| життя) | |||
| Валові доходи від страхової діяльності зі страхування життя | 0% | ||
| Валові доходи від страхової діяльності зі страхування життя в разі, | 3% | ||
| коли договір довгострокового страхування достроково розірваний | |||
| Сума перестрахової премії , переданої у перестрахування страховику- | 0% | ||
| нерезиденту, що має рейтинг фінансової надійності на рівні не | |||
| менше, ніж той, що був обумовлений рішенням регулятора | |||
| Сума перестрахової премії , переданої у перестрахування страховику- | 12% | ||
| нерезиденту, що не має рейтингу фінансової надійності, або його | |||
| рейтинг є нижчим за встановлений Держфінпослуг мінімальний | |||
| рівень | |||
| Прибуток страхової компанії від не страхової (інвестиційної, | 18% | ||
| фінансової та іншої господарської) діяльності | (з 2015 року) | ||
Отже, в цілому можна казати, що обкладаються податком за ставкою 3% валові доходи страхової компанії зі страхової діяльності у вигляді отриманих страхових премій за договорами страхування і перестрахування, крім переданих у перестрахування резиденту та крім довгострокового страхування і перестрахування життя. Прибуток з інших джерел оподатковується на загальних умовах (з 2014 року планується 18%).
Для страхових компаній, що здійснюють загальне (ризикове)
страхування,об’єктом оподаткування законодавством визначено валовийдохід, який оподатковується за ставкою в розмірі 3%. Для цілей оподаткування під оподатковуваним валовим доходом від страхової діяльності розуміють суму одержаних (нарахованих) страховиком протягом звітного періоду страхових платежів (внесків, премій) за договорами страхування і перестрахування на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (внесків, премій), сплачених
(нарахованих) страховиком за договорами перестрахування з резидентами (вітчизняними перестраховиками) в тому ж самому податковому періоді.
Розрахунок здійснюється за формулою: ПНП звіт. періоду = (СП-СПП) 3%,
де ПНП звіт. періоду – сума податку на прибуток від страхової діяльності за звітний період; СП – сума одержаних (нарахованих) страхових премій за звітний період; СПП – сума сплачених (нарахованих) страхових премій за договорами перестрахування з вітчизняними перестраховиками за звітний період.
Для страхових компаній, які здійснюють страхування життяпорядокоподаткування аналогічний методиці оподаткування прибутку страхових компаній, що здійснюють загальне (ризикове) страхування. Але при цьому слід враховувати, що основним видом діяльності страхової компанії, що здійснює страхування життя, є укладання договорів довгострокового страхування життя (накопичу вальне страхування), які мають особливу систему оподаткування. Зокрема, законодавство передбачає можливість застосування «нульової»ставки податку при оподаткуванні доходів,
отриманих за договорами довгострокового страхування життя.
У випадку дострокового розірвання довгострокового договору зі страхування життя, не пов’язаного зі смертю застрахованої особи або інвалідністю застрахованої особи, доходи, отримані страховиком оподатковуються за ставкою 3% у податковому періоді, в якому відбулося розірвання договору, з нарахуванням пені на суму податкового боргу, розрахованої з початку податкового періоду, наступного за податковим періодом, на який припадає отримання таких доходів страховиком.
У разі перестрахуваннястрахових ризиківу нерезидентівсистемаоподаткування має певні особливості, що обумовлено прагненням державних органів управління обмежити відтік коштів страхових платежів у вигляді перестрахових премій за межі українського фінансового ринку.
У зв’язку з цим відповідним Рішенням Держфінпослуг (нині Нацфінпослуг) був запроваджений диференційований підхід до операцій вітчизняних страховиків з перестраховиками - нерезидентами.
Якщо страхова компанія здійснює перерахування коштів страхового платежу на умовах договору перестрахування до страхової компанії – нерезидента, яка має кредитний рейтинг на рівні не менше, ніж той, що був обумовлений рішенням Нацкомфінпослуг, то сума коштів, що перераховується до компанії - нерезидента, звільняється від оподаткування (тобто вираховується із оподатковуваного валового доходу – як у випадку із вітчизняними перестраховиками).
Якщо ж страхова компанія переказує перестрахову премію за договором перестрахування з перестраховиком, що не має рейтингу фінансової
надійності, або його рейтинг є нижчим за встановлений Нацкомфінпослуг мінімальний рівень, то сума коштів, що переказуються на користь такого перестраховика – нерезидента оподатковується за ставкою12% від суми таких виплат за власний рахунок в момент здійснення перерахування таких виплат.
Прибуток страхової компанії від не страхової (інвестиційної, фінансової та іншої господарської) діяльностіоподатковується в усіхстраховиків в загальному порядку – за ставкою18% від суми валового прибутку (з 2015 р.). При цьому до категорії валових витрат, пов’язаних з одержанням таких прибутків, не включаються витрати, понесені страховою компанією при здійсненні операцій зі страхування (перестрахування). До нестрахових операцій можна віднести:
- операції з цінними паперами;
- операції з оперативного лізингу, оренди землі та приміщень;
- операції від торгівлі борговими зобов’язаннями і вимогами;
- кредитно – депозитні операції;
- операції з валютними цінностями;
- операції з основними фондами і нематеріальними активами тощо.
До валових витрат страховика відносяться лише витрати, безпосередньо пов’язані із здійсненням фінансової та іншої господарської діяльності.
Інвестиційний дохід, отриманий компанією від розміщення коштів резервів із страхування життя, оподатковується податком на прибуток не в повному обсязі, а лише в тій частині, яка безпосередньо належить страховій компанії.
Частина інвестиційного доходу, одержаного від розміщення коштів резервів зі страхування життя, що належить безпосередньо страховику, визначається як різниця між сумою доходу, одержаного (нарахованого) від розміщення коштів резервів із страхування життя, та сумою витрат страховика на ведення справи, яка не може перевищувати 15% отриманого інвестиційного доходу.
Якщо страховик здійснює відрахування у математичні резерви із страхування життя, то сума інвестиційного доходу, що належить страховику, зменшується на суму відрахувань у такі математичні резерви, що не можуть перевищувати 85% суми інвестиційного доходу, який належить страховику. Фактично це означає, що інвестиційний дохід, який отримує компанія зі страхування життя за рахунок розміщення коштів, отриманих від страхувальників, звільняється від оподаткування, за винятком частини, яка спрямовується на відшкодування витрат компанії.
Крім того, страхові компанії, як і будь - які інші суб’єкти господарювання сплачують ряд інших загальнодержавних податків, зборів (обов’язкових платежів), місцевих податків та зборів, передбачених чинним законодавством.
Дата добавления: 2015-11-10; просмотров: 1807;