Великощитова та блочно-щитова опалубка

Вживається для зведення монолітних носійних стін будівель різноманітної протяжності, поверховості та конфігурації.

Як правило, ці будівлі мають безкаркасну конструктивну схему з носійними зовнішніми та внутрішніми стінами, збірними елементами перекрить та перегородок.

Ця опалубка складається з таких елементів (рис. 5.3):

саме щитів з палубою металевою дерев’яною чи з водостійкої фанери;

підтримуючих елементів – підкосів або розчалок, фіксаторів, стяжок, схваток горизонтальних і вертикальних (в’язі жорсткості), розпірок;

риштувань.

. Рис. 5.3. Уніфікована великощитова опалубка стін конструкції ЦНИИОМТП: 1- лоток; 2- стяжка; 3- тяги; 4- риштування; 5- щит; 6- ферма; 7- відтяжка; 8- домкрат; 9-підкіс; 10- збірний залізобетонний маяк.

За рахунок збільшення розмірів щитів можна зменшити кількість підтримуючих елементів і тим самим знизити трудомісткість опалубних робіт.

Щити складаються в панелі, на які встановлюються робочі елементи опалубки. З таких панелей збирають опалубку стін.

Розпір бетону, що вкладається в опалубку, сприймають стяжки, які встановлюють зверху й знизу панелей.

Однією з переваг цієї опалубки є відсутність додаткових динамічних дій на бетонну суміш після її вкладання. Це виключає зсуви і розриви свіжовкладеного бетону, які характерні для ковзної та дрібнощитової опалубки.

Кращі умови складаються і для набору розпалубної міцності, в тому числі й для опалубки, яка “гріє” бетон.

Така опалубка також краще забезпечує отримання бездефектних поверхонь.

Одним з видів переставної великощитової опалубки є блочно-щитова, яку витягують догори, а перекриття виконують збірними або монолітними.

На рис. 5.4 вказано варіант такої опалубки. Основні її елементи такі:

переставна жорстка просторова рама з домкратами для вивірення і консольними спарованими косинками для встановлення і фіксації щитів опалубки;

бокові щити опалубки з одинарними косинками;

кутові накладки (щити);

елементи кріплення: штирі, болти, підкладки тощо.

Блок опалубки складається на будівельному майданчику з опалубних щитів, які в плані утворюють замкнений контур. В кутах рами в місці приєднання щитів встановлюють кутові накладки, які як і щити закріплюються штирями. Зібраний блок подається краном на черговий поверх в чергову комірку і встановлюється в проектне становище.

Рис. 5.4. Блочно-щитова опалубка: а) зведення стін; б) улаштування перекрить; в) конструкція опалубки; г) вузол кутового з'єднання щитів опалубки; 1- рама; 2- домкрат; 3- консольна косинка; 4,5- внутрішній і зовнішній щити; 6- косинка на щиті опалубки; 7- фіксатор; 8- кутове з'єднання; 9- зведена конструкція.

Розпалубку виконують підйомом блоку вгору. При цьому спочатку відходять бокові панелі опалубки за рахунок переміщення штирів кріплення по похилому прорізу в спарованих косинках, а потім кутові.

Таку опалубку застосовують разом з великощитовою. При цьому блочна опалубка утворює внутрішню поверхню стін, а великощитова – зовнішню. Висота внутрішніх стін – 2550мм, зовнішніх – 2850мм. Щити опалубки мають ширину 900…2100мм з модулем кратності 300. Внутрішні кутові елементи мають довжину сторін 150, 190, 220 і 250мм. Мінімальний розмір блока опалубки 2,7х2,7м, максимальний – 7,7х7,2м. Маса 1м² панелі опалубки – 90…100кг.

Але слід зауважити, що великоблочна опалубка, яку витягають догори, не має особливих технологічних переваг перед великощитовою системою. До недоліків цієї опалубки слід віднести: обмежену універсальність; складність улаштування монолітних перекрить; досить

5.2.3. Об’ємно-переставна опалубка (тунельна)

Найбільш раціонально застосовувати таку опалубку при будівництві багатосекційних будинків значного протягу стільникової, планувальної структури краще з поперечними внутрішніми носійними стінами, які виконують у моноліті разом з перекриттям. Зовнішні стіни можуть бути збірними або монолітними виконані з легкого бетону (самоносійними).

Конструктивно опалубку виконують у вигляді П- і Г-подібних просторових секцій, які збирають на черговому поверху, і додаткових елементів у вигляді щитів зовнішніх стін, опалубки ліфтових шахт і риштувань.

Спільними для конструкцій такої опалубки різних систем є слідуючи елементи:

катучі опори для переміщення секцій опалубки при монтажі і демонтажі;

механічні домкрати для вивірки в проектне становище;

горизонтальні і вертикальні щити опалубки зв’язані між собою, як правило, шарніром;

система розкосів для забезпечення необхідної просторової жорсткості і сприймання навантаження од бетону на шарнірних систем.

На рис. 5.5 приведена універсальна об’ємно-переставна опалубка. Довжина секцій 1,2; 1,5; 1,8м, прольотом 2,4…5,7м, заввишки на один поверх. Секція складається з Г-подібних елементів, з’єднаних верхнім шарніром і системою підкосів і стійок. Щити опалубки мають котучи опори і механічні домкрати для вивірення системи в проектне становище і відриву її від поверхні бетону. Зовнішні щити опалубки стін закріплюють до щитів тунельної опалубки інвентарними стяжками. Маса 1м² панелі опалубки 65…70кг, трудомісткість монтажу 0,2…0,3люд.-год/м².

.Рис. 5.5 Секція об'ємно-переставної опалубки: 1- Г-подібна напівсекція; 2- розпалубний механізм; 3- центральна вставка; 4- домкрат; 5-котуча опора.

Недоліки опалубки наступні:

відносна складність важільної системи і значна маса її секцій, що потребує кранів великої вантажопідйомність, а також більших трудовитрат на монтаж, демонтаж, перестановлення опалубки;

недостатня жорсткість опалубки, існування двох (і більше) сполучень, що призводить до додаткових деформацій системи і зниження якості поверхонь;

відносну складність додає необхідність компонування тунельних блоків опалубки з окремих секцій. Укрупнення ж секцій опалубки до розмірів конструктивної комірки будинку значно обмежує можливість варіантів у об’ємно-планувальних рішеннях.