ЗАПОБІГАННЯ ВНИКНЕННЯ ТРУДНОЩІВ НА ПИСЬМІ І ЧИТАННІ

Контакт кислорода с органическими соединениями может вызвать взрыв. Газообразный кислород плотнее воздуха (плот­ность кислорода равна 1,43 кг/м3), а поэтому при утечке он скапли­вается внизу помещений (особую опасность в этом отношении представляют подвалы, проходные каналы промразводок и различ­ного рода приямки).

При работе с газообразным кислородом необходимо соблюдать следующие требования.

1. Поверхности предметов, расположенных вблизи мест нали­чия кислорода, должны быть тщательно очищены от масла и жировых пятен растворителями (четыреххлористый углерод, трихлорэтилен и др.). При работе с растворителями нужно помнить о их токсичности. 2. При работе с открытым пламенем в местах возможного при­сутствия кислорода необходимо предварительно отобрать пробу окружающего воздуха и определить содержание в ней кислорода. 3. При выполнении внутренних ремонтных работ разного рода емкостей, трубопроводов с применением открытого пламени необ­ходимо предварительно произвести продувку системы азотом, водя­ным паром или воздухом. 4. В помещении, где возможно присутствие кислорода, электро­проводку выполняют во взрывобезопасном исполнении. 5. При ремонтных работах оборудования и кислородопроводов нужно пользоваться инструментом, исключающим возможность искрообразования (неметаллический, обмедненный).

6. Одежду, в которой производились работы с кислородом, обтирочные материалы после выполнения работ необходимо про­ветривать на открытом воздухе. 7. Не допускать попадания кислорода на кожный покров чело­века, так как при этом происходит обмораживание, что приводит к тяжелым последствиям. Также необходимо избегать прикосно­вения к холодным частям кислородных установок.

8. Шланги, по которым транспортируется жидкий кислород, следует продувать, чтобы предотвратить в них повышение давления от испарения кислорода.

9. При выполнении ремонтных работ в среде, содержащей менее 18 % кислорода, необходимо пользоваться автономной системой дыхания, так как снижение содержания кислорода в воздухе до 18 % представляет опасность для человека, до 15... 16 % приводит к потере сознания.

10. На случай аварий с изотермическими емкостями кислорода должен быть предусмотрен сток жидкости в специальные лотки, а затем в сборники.

11. Изотермические емкости с массой кислорода, не превышаю­щей 1000 т, можно располагать с внешней стороны зданий непо­средственно у их стен.

12. Для предупреждения разрыва изотермической емкости для хранения кислорода необходимо предусмотреть свободный выход газообразной фазы. С этой целью изотермические емкости снабжа­ются взрывными клапанами согласно СНиП.

ЗАПОБІГАННЯ ВНИКНЕННЯ ТРУДНОЩІВ НА ПИСЬМІ І ЧИТАННІ

План

1. Програми роботи із запобігання виникнення труднощів на письмі та читанні.

2. Напрями вузької спеціальної системи роботи із запобігання виникнення специфічних помилок.

Для запобігання виникнення у дітей труднощів про оволодінні писемним мовленням науковцями і практиками розроблено як широкі, так і більш вузькі програми роботи. Широка спеціальна програма включає в себе такі напрями роботи:

А) Формування внутрішнього плану письмового висловлювання (цільність висловлюваннях а саме:

1) формування мотивації (мовленнєвої активності);

2) формування внутрішнього тану побудови писемного висловлювання (внутрішнє
програмування) за допомогою:

а) основних одиниць проміжної форми мови, тобто формування задуму, обра;
висловлювання, його смислового кістяку,

б) операції переходу від замислу до опорних слів висловлювання (смислових віх):

• вибору, поєднання, комбінування (перестановки) мовних засобів,

• закріплення (запам'ятовування) окремих частин писемного мовлення,

• зчитування цих частин при подальшому породженні писемного висловлювання,

в) формування операцій граматичного прогнозування:

• послідовного перебору можливих варіантів граматичного і синтетичного оформлення ПВ.

• співставлення прогнозів оформлення ПВ із заявленою програмою письмового тексту.

3) формування операцій переходу від смислових віх і опорних слів до зовнішньо,
мовлення:

а) розгортання смислових віх (прогнозів) у синтаксичну програму (актуалізація мовленнєвої

досвіду, практичного здійснення правил граматичного і синтаксичного розгортання):

б) розгортання синтаксичних програм (вибір і комбінування схем словозміни
словотворення);

в)вибору, поєднання і комбінування рухових структур (моторних програм).

Б. Формування зовнішнього плану писемного висловлювання (зв'язність висловлювання):

Формування мовленнєвих дій і операцій зовнішнього висловлювання:

• лінійної послідовності речень у висловлюванні;

• лексико-синтаксичної залежності комунікативно-слабких речень від комунікативно сильних;

• вибору лексико-синтакеичних засобів зв'язку (граматичних категорій);

• вибору ритміко-інтонаційних структур, складів та артикуляційних корелят.

• зворотнього зв'язку (перевірка адекватності усного висловлювання загальному задуму).

В. Формування писемного мовлення: Формування операцій мовленнєвої дії перекодування зовнішнього.мовленияу писемне:

• операції символізації;

• моделювання фонетичної структури слова;

• моделювання граматичної структури слова;

• моделювання синтаксичної структури речення.

Дня запобігання виникнення специфічних помилок на письмі розроблена більш вузька спеціальна система роботи, представлена у загальній і спеціальній літературі, яка має такий зміст

1)уточнення, розширення різних смислових пластів слів чи типів лексичних значень
(антонімів, синонімів, багатозначних, переносних значень слів, твірних, похідних тощо);

2)диференціація за значеням слів на означення схожих, але не ідентичних понять;

3) систематизація словника у рамках роботи, що проводиться педагогом, з різних
лексичних тем і формування на цій основі родо-видових відношень між словами;

4)засвоєння значень нових слів, які зустрічаються у різних текстах;

5)формування поняття про слово та розвиток орієнтування на слово як одиницю речення;

6)підготовка дітей до засвоєння абстрактно-узагальненого лексичного значення слова як
частини мови;

7)формування, уточнення та диференціація значення слова у процесі засвоєння дітьми
понятійної співвіднесеності слова.

Оскільки, як зазначалося вище, ці напрями роботи широко представлені в літературі, тому детальніше зупинимося на таких напрямах роботи, як формування у дітей: функціональної основи навички читання і письма; мовленнєвого програмування; функціональних зв'язків слова (на матеріалі слів, словосполучень і речень); раціонального ритму рухової дії та ритміко-мелодійної структури мовлення.

На початку узагальнено розкриємо основний зміст зазначених напрямів цієї роботи.